ТНК у системі міжнародного інвестування: особливості та новітні тенденції

Водночас процес створення українських  ТНК може бути значно прискорений  і розширений у галузевому спектрі у разі залучення іноземних партнерів. Для цього компанії, що співпрацюють з іноземними фірмами на основі спеціалізації та кооперування, можуть формувати з ними спільні структури, вступати в стратегічні альянси шляхом створення міждержавних корпорацій [10].

Зараз для великих вітчизняних  господарських структур найпривабливішим варіантом створення міжнаціональних корпорацій може бути їх об’єднання з російськими галузевими партнерами, що, звісно, не виключає можливості появи й українсько-американських, українсько-канадських чи українсько-німецьких корпорацій [12, C.50]. Розгортання вітчизняних ТНК, у тому числі транснаціональних ФПГ з участю капіталу Росії та інших країн СНД, може стати визначальним чинником реінтеграції сегментів пострадянського економічного простору і має перспективи виходу на ринки третіх країн. В Україні й Росії існує багато однопрофільних підприємств, які можуть, об’єднавши зусилля і можливості, усунувши паралелізм у роботі й конкуренцію між собою, створити потужне корпоративне об’єднання, здатне посісти серйозну позицію на зовнішніх ринках. Тому створення українсько-російських ТНК може послужити вагомим стимулом як для розширення виробничих потужностей структур, що входитимуть до складу цих ТНК, так і для збільшення їхніх фінансових показників, що, у свою чергу, сприятиме подальшій диверсифікації виробництва, нарощуванню темпів і обсягів випущеної продукції.

Певні кроки на цьому шляху вже зроблено. В 2011 році буде створено спільне російсько-українське підприємство "ОАК - Антонов".  
Створення російсько-українського підприємства дасть змогу створити майданчик, який консолідує промислові ресурси двох країн для ефективнішої реалізації спільних проектів в області авіабудування. В перспективі створення газового СП з Росією [11, C.15].  

Процесу створення сучасних українських  ТНК спільно з компаніями країн СНД може сприяти «Угода про сприяння у створенні та розвитку виробничих, комерційних, кредитно-фінансових і змішаних транснаціональних об’єднань», підписана у квітні 1994 року главами урядів усіх країн-учасниць Співдружності, а також Конвенція про транснаціональні корпорації (ратифікована Верховною Радою України в липні 1999 року), яку підписали глави урядів Вірменії, Білорусі, Киргизії, Молдови, Росії, Таджикистану й України. Конвенція, зокрема, визначає сутність, порядок створення та реєстрації таких корпорацій, держпідтримку і стимулювання їхньої діяльності, відповідальність учасників, право власності на прибуток і вироблену продукцію, правові основи регулювання корпоративних соціально-трудових відносин, порядок вирішення спорів тощо. Найважливішими позитивними моментами конвенції є те, що вона вводить у правове поле країн СНД поняття «транснаціональна корпорація», яке відповідає світовій практиці регулювання діяльності ТНК, стимулює формування корпоративних структур із розміщенням основного підприємства в базовій, а його філій — у приймаючих країнах [13, C.49].

Таким чином, створення українських  ТНК дозволить певною мірою захистити  національні економічні інтереси, сприятиме  подальшому розвитку українських господарських  структур, інтернаціоналізації їхнього  виробництва й капіталу, інтеграції України у світову економіку, її участі в глобальних трансформаційних процесах.

3.2. Напрями посилення позитивного впливу діяльності ТНК на території України

Позитивні наслідки транснаціоналізації  економіки полягають насамперед в отриманні доступу до додаткових джерел фінансового капіталу, нових  технологій та потенціалу інновацій, у  використанні сучасного організаційно-управлінського досвіду. Збільшення надходження капіталу можливе двома способами. Перший — це ПІІ у формі залучення інвестицій провідних закордонних ТНК, що безпосередньо надходять у філії та дочірні компанії ТНК від іноземного інвестора. Тут провідну роль відіграє сприятливий інвестиційний клімат. Другий спосіб — це доступність для дочірніх компаній та філій ТНК джерел кредитного та інвестиційного капіталу, яким користується сама материнська компанія, що виникає у разі включення філій у міжнародну (глобальну) корпоративну фінансову мережу відповідної ТНК. Доступ до найсучасніших матеріальних ресурсів забезпечується тим, що ТНК мають унікальні можливості у сфері оптимізації власного матеріально-технічного забезпечення [10]. Діючи по всьому світу, вони можуть закуповувати дійсно найкращі та найдешевші компоненти виробництва та види сировини для підвищення рівня конкурентоспроможності. Прихід ТНК в країну означає прихід не тільки її ланок, які є компонентами ТНК, а ще й постачальників деталей, вузлів та послуг виробничого призначення, які діють на основі субпідряду або договорів про кооперацію з ТНК. Тобто обсяг ПІІ в країну збільшується завдяки виробничим зв'язкам самої ТНК.

Особливо важливим для економіки країни-реципієнта є прискорення інноваційного розвитку, а саме приналежність до мереж ТНК дає змогу прискорювати залучення передових технологій, оскільки ТНК не продають свої найновіші, унікальні досягнення, а передають їх переважно в межах внутрішньо корпоративного обігу ресурсів. За таких умов інноваційний розвиток України через використання імпорту високотехнологічного обладнання або ж закупівлі ліцензій та ноу-хау може посилюватись результатами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), які надходитимуть у формі інвестицій ТНК.

Позитивний вплив транснаціоналізації  на економіку проявляється також  у стимулюванні створення і виходу на зовнішній ринок національної високотехнологічної продукції, для  якої орієнтиром є продукція іноземних  філій вже адаптована до потреб світового  ринку [13, C.50].

Узагальнення світового  досвіду співпраці з транснаціональним  капіталом дозволяє виокремити чинники  позитивного впливу на країну-отримувача прямих іноземних інвестицій:

• позитивний демонстраційний ефект;
• активніше поширення нових товарів і технологій;
• мультиплікаційний ефект в економіці міста чи регіону та збільшення створеного національного продукту;
• пільги місцевим постачальникам та технічна допомога для дотримання власних технічних вимог;
• розширення міжнародної співпраці;
• конкуренція для місцевих товаровиробників, що приводить до удосконалення виробництва останніх сприяють оптимальному розміщенню виробництва;
• оптимальний розподіл усіх видів ресурсів;
• програми підвищення кваліфікації працівників, що приводить до удосконалення якості пропозиції на ринку праці;
• бюджетні надходження [24].

До  головних  позитивних  наслідків  діяльності  ТНК,  що  напрацьовані ними  спільно  разом  з  державою,  громадськими  інститутами  та міжнародними організаціями можна  віднести такі: забезпечення в провідних  індустріально  розвинутих  країнах  гарантованого  прийнятного  мінімального рівня  якості  життя  практично  для  всього  населення  таких  країн;  розробка демократичних норм управління на державному та міжнародному рівнях, які стали  орієнтиром  для  всіх  держав  світу;  протягом  ХХ  ст.  ТНК безпосередньо і опосередковано брали участь у створенні технологій авто- та  авіабудування,  ракетній,  космічній  та  ядерній  технологіях,  що докорінно змінили не тільки баланс та розстановку сил у всьому світі, але й економічну  структуру  світового  господарства.  Значна  роль  ТНК  також  у якісно  новому  розвитку  інформаційних  технологій,  на  базі  яких  почав формуватися  е-бізнес.  За  безпосередньої  участі  ТНК  з’явився  термін “метакапіталізм” та розпочався процес глобалізації; в 90-ті ХХ ст. роки США та  провідні  країни  Європи  забезпечили  суттєвий  прорив  у  порівнянні  з іншими  регіонами  планети  в  такому  сегменті  світового  господарського розвитку,  як  знання  та  технології,  що  дозволило  їм  перейти  в  якісно  нову фазу розвитку – постіндустріальне суспільство [23, C.197].

Пропозиції щодо покращення діяльності ТНК на території України:

- потрібно створювати  власні ТНК, що дасть можливість  збільшити обсяги надходжень  до державного бюджету, знизить  рівень неефективного використання  природних ресурсів та забруднення  навколишнього середовища;

- доцільно стимулювати  українських виробників пільговими  кредитами, що в свою чергу  зацікавить їх і дасть стимул  до ефективної роботи і нарощування  потужностей;

- змістити акценти з  торговельних і фінансових установ  на сферу матеріального виробництва;

- залучення до своєї  господарської діяльності сторонніх  спеціалізованих організацій, що  у більшості випадків є економічно  вигіднішим, ніж налагодження всіх  процесів безпосередньо в межах  однієї компанії;

- використання інноваційних  методів управління, які повинні  базуватися на вивченні іноземного  досвіду та адаптації його  до українського середовища з  додаванням певних елементів,  що дасть можливість вітчизняним  ТНК наблизитись у розвитку  до закордонних;

- ТНК активно впливають  на реструктуризацію виробництва,  тому доцільним є оновлення  технологічної бази підприємств,  що дасть можливість більш швидше і якісніше здійснювати виробництво продукції, яка буде конкурентоспроможною з іноземною;

- держава повинна створити  відповідну законодавчу і нормативно-правову  базу, яка була б опорою для  вітчизняних виробників [24].

Оскільки підвищення темпів зростання міжнародних прямих інвестицій стало наслідком поєднання дії низки факторів, серед яких найважливішу роль відігравав швидкий розвиток транспортної галузі, телекомунікацій і комп'ютерних технологій, тому українському уряду потрібно звернути передовсім увагу на ці фактори. Це зробить можливим ефективне управління транснаціональними корпораціями, а також дешевшим і швидшим переміщення робочої сили, товарів і послуг між країнами.

3.3. Шляхи запобігання виникненню негативних наслідків ТНК на території України

Сприятливість інвестиційного клімату для транснаціоналізації  економіки може спричинити не тільки позитивні ефекти, а й негативні, що полягають в розбіжності інтересів діяльності ТНК з національними інтересами країни-реципієнта. Така ситуація виникає внаслідок того, що в багатьох випадках цілі діяльності ТНК та критерії економічної ефективності, на які вони орієнтуються, не збігаються з цілями та критеріями країн, на території яких розташовані філії ТНК [7]. Останні набувають рис наднаціональних структур, які керуються власними глобальними інтересами. Внаслідок цього достатньо реальною є ситуація, коли інтереси національного економічного розвитку протирічать національній економічній безпеці.

Негативний ефект транснаціоналізації  економіки спричинений тим, що економічна ефективність ТНК виникає внаслідок  інтеграції міжнародного виробництва, в межах якого формується специфічна система поділу праці всередині  компаній, коли відповідні ланки мережі ТНК розміщують у тій країні, де вони можуть принести найбільший прибуток з позиції корпорації загалом. Причому, внаслідок розвитку внутрішньокорпоративного поділу праці виникає економічна і технологічна залежність окремих  компаній всередині ТНК, що означає  поступове зростання технологічної залежності країни, де базуються певні компанії, від країни материнської компанії, а самі національні філії підпорядковуються стратегії глобального маркетингу відповідної ТНК.

Тиск інвестицій ТНК на економіку країни-реципієнта проявляється через більшу конкурентоспроможність витрат дочірніх фірм (філіалів) порівняно з національними виробниками. Конкурентні переваги створюються гігантським фінансовим та технологічним потенціалом материнської компанії, яка базується в одній із розвинених країн і конкурує з такими ж велетенськими корпораціями.

Національні виробники програють  структурам ТНК у цінах на продукцію  або у прибутковості бізнесу  внаслідок більшого розміру сукупних витрат виробництва. Такий стан речей  пояснюється тим, що бізнес транснаціональних  корпорацій в умовах сучасного постіндустріального суспільства розділив проблему конкурентності загальних витрат виробничої діяльності на дві частини — проблему зниження трансакційних витрат (витрат на пошук інформації, координацію взаємодії як усередині фірми, так і за її межами, обмін даними, контроль ефективності взаємодії) та проблему зниження традиційних виробничих витрат. Саме всередині ТНК виникло радикальне зменшення трансакційних витрат завдяки усуненню географічних, галузевих і корпоративних перешкод до економічної інтеграції. Успіх був підготовлений попереднім періодом бурхливого розвитку комп'ютеризації бізнесу і мережевого програмного забезпечення, лібералізації ринку, підвищенням мобільності капіталу, введенням єдиних стандартів якості, фінансового обліку тощо, визнанням англійської мови як загальновизнаної мови ділового спілкування [10].

Підсумовуючи фактори негативного впливу можно виділити наступні:

• послаблення конкурентних позицій місцевих товаровиробників;
• структурне безробіття через конкуренцію з підприємством з іноземними інвестиціями;
• залежність від іноземних інвесторів;
• репатріація прибутків;
• погіршення екологічної ситуації;
• посилення монополістичних тенденцій на ринках;
• конфлікт інтересів країни-одержувача та іноземних інвесторів;
• сприяння переміщенню ресурсів за кордон;
• поглиблення соціальної диференціації.