Проект ресторану на 80 місць та піцерії на 40 місць у місті Чернівці

·          будівля підприємства;

·          господарська зона;

·          зона відвідувачів (гостьовий двір, вхід до закладу).

Споруда на ділянці розташована  таким чином, що відстань до проїжджої  частини становить 25 метрів, до жилих  будинків – від 5 до 10 метрів. Для руху пішоходів передбачено тротуари.

Будівлю заплановано  обладнати усіма необхідними  інженерними комунікаціями і  мережами, встановити необхідне обладнання.

За будівлею розміщено  господарський дворик, що забезпечує зручний під'їзд і маневрування вантажних машин, які під'їжджають до рампи. На відстані 30 м від будівлі у спеціально підготованому місці розміщені сміттєві контейнери, які будуть вивозитися кожний день. Перед закладом буде розміщено автостоянку для автотранспорту на 8 автомобілів.

Площу ділянки під будівництво визначаємо за формулою:

,                                                 (2.8)

де  – площа ділянки під будівництво, м²;

n_з – норматив площі земельної ділянки, 23 м²/місце;

N – кількість місць  у комплексному закладі (80 –  ресторан, 40 – вино-соковий бар).

 = 23*120= 2790 м²

à     Рельєф ділянки забудови – спокійний, рівний ухил 5% в бік вул. Української.

à     Типи ґрунтів – намивні (підзолисті, суглинкові, тощо);

à     Глибина промерзання ґрунту 0,35 м;

Характеристика зовнішніх  інженерних мереж

à     Мережі енергозабезпечення в районі – трансформаторна підстанція ТП №03621 по вул. Райса;

à     Мережі водопостачання – міський водогін Æ 400 мм проходить на відстані 800 м від межі території забудови;

à     Мережі каналізації – районний колектор Æ 600 мм проходить на відстані 600 м від межі території забудови. Дощова каналізація – прийомник дощових вод на вул. Руській на відстані 900 м від ділянки будівництва;

à     Мережі теплофікації – міський теплопровід від ТЕЦ– №1 Æ 300 мм проходить між вул. Руською на відстані 800 м від межі території забудови;

à     Було проведено дослідження території радіусом охоплення 1500 м, яка межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують наступні заклади і установи: ресторан «Чернівчанка», ресторан Ватра, кафе-бар Шоколадний, Віденська Кав’ярня, кафе-піцерія «Піца парк», Кафе «Хрещатик», транспортні мережі (включаючи внутрішньо квартальну), інженерні мережі району, напрям сторін світу. Існуючу містобудівну ситуацію показано на ситуаційному плані.М1:2000.

à     На ділянці будівництва виділяємо такі зони: зона під забудову, площею S_б=720 м²; зони озеленення загальною площею S_оз=1500,7.м²; зона відпочинку відвідувачів, площею S_зв= 8 м² (0,1 м² на місце); автостоянка для машин відвідувачів на 8 місць, площею S_ac=192.м² (24 м² на одне машиномісце). Відстань від автостоянки до будівлі закладу не повинна перевищувати 150 м і бути меншою 10 м; розворотний майданчик площею S_рм=36 м²; господарські та технічні споруди (окремо розташовані бойлери, трансформаторні підстанції, склади тари, майданчик для смітт’єзбірників тощо), загальною площею S_гтс=4 м²; транспортні комунікації шириною проїжджої частини 4 м; основний підхід до закладу шириною 3 м; пішохідні доріжки шириною 1,5 м; загальною площею S_тк=68 м², будівлі існуючої забудови (протипожежні відстані між будівлями 10–15 м).

Розроблення плану розміщення закладів в містобудівній структурі  Проведено дослідження території  радіусом охоплення 1000 м, яка межує з ділянкою забудови. Визначено, що на території функціонують наступні заклади і установи:

– діючі заклади ресторанного господарства: ресторан «Чернівчанка», ресторан Ватра, кафе-бар Шоколадний, Віденська Кав’ярня, кафе-піцерія «Піца парк», Кафе «Хрещатик».;

– будівлі: житлові будинки;

– установи: одна середньо освітня школа, ВНЗ;

– організації: філії Приватбанку салони мобільного зв’язку, комерційні магазини.

– джерела сировини і товарів: магазини продовольчих та непродовольчих товарів, продовольчі ларьки.

Неподалік від комплексного закладу знаходяться зупинки автобусів і маршрутних таксі Таке розташування транспортних магістралей дозволяє швидко діставатись до проектованого закладу ресторанного господарства, практично, з будь-якої частини міста Чернівці у т.ч. і від залізничного вокзалу.

На ділянці будівництва  виділяємо такі зони:

-           зона під забудову, площею = 454 м² (площа будівлі закладу);

-           зони озеленення загальною площею S_оз= 1116 м²

-           зона відпочинку відвідувачів, площею S_зв= 12 м² (0,1 м² на місце);

-           відстань від автостоянки до будівлі – 20 м;

-           господарські та технічні споруди – окремо розташований майданчик для сміття збірників, загальною площею S_гтс = 10 м²;

-           транспортні комунікації з шириною проїжджої частини 8 м;

-           основний підхід до закладу шириною 3 м;

-           пішохідні доріжки шириною 1,5 м;

Схему розташування об’єктів на ділянці будівництва та благоустрій території зображено на плані благоустрою території. На цьому плані також вказані: напрями руху по території (вхід для відвідувачів, персоналу, напрямок завантаження сировини), напрями сторін світу. План благоустрою території розробляємо, у масштабі (М) 1:500.

Площа озеленення визначається за нормативом ппоказника рівня озеленення ділянки – 40% від площі ділянки  будівництва:

S_оз= 2790х0,4 = 1116 м²

Площа будівлі закладу, м², визначається за формулою:

,                                      (2.9)

де а, b – ширина і  довжина будівлі в координатних осях 24 м та 30 м;

Dст – товщина зовнішньої  стіни будівлі, 0,51 м.

S_б=24,51 х 30,51 =720 м².

Опрацювання інженерної характеристики об'єкта

З метою отримання  технічних умов на приєднання об’єкта  до інженерних мереж були визначені  його інженерні характеристики шляхом розрахунку за укрупненими питомими показниками.

В комплексному закладі  у складі ресторану на 80 місць та вино-сокового бару на 40 місць передбачається організація виробництва і споживання продукції ресторанного господарства.

Загальні витрати  електроенергії закладом Р визначаються за двома складовими: витрати на технологічні потреби, витрати на Рв, витрати на технічні потреби Рт.

Витрати електроенергії на технологічні потреби розраховані  окремо для складових комплексу (комплексного закладу).

Витрати електроенергії для ресторану обсягом виробництва  продукції 1632 страв за добу розраховані  за укрупненими показниками витрат на одиницю продукції.

, (2.10)

де Н_Т – питомі витрати електроенергії, кВт/страву

С – обсяг випуску  продукції за добу, страв;

= 0,52*1632=848,64 кВт

Витрати електроенергії для винно-сокового бару обсягом  виробництва продукції 1115 страв  за добу розраховані за укрупненими  показниками витрат на одиницю продукції.

= 0,07*1115=78,05 кВт

Річні витрати електроенергії для окремих закладу визначено  виходячи з режиму роботи (кількість  робочих днів на рік) за формулою:

, (2.11)

Т – кількість робочих  днів на рік 350 днів.

= 848,64 *350=297024 кВт

= 78,05*350=27317.5 кВт

Загальні витрати електроенергії на технологічні потреби Р_в визначені за формулою:

 (2.12)

де, m – коефіцієнт, що враховує комплексність закладів (для  комплексу відокремлених закладів т=1, для комплексних закладів т=0,8¸0,9)

Р_в = 0,9*(297024+27317.5)=291907,35 кВт

Витрати електроенергії на технологічні потреби мають таку структуру (табл..2.36):

Таблиця 2.36. Структура  витрат електроенергії на технологічні потреби

№ з/п	Найменування витрат електроенергії	Розмір витрат, кВт
1.	Витрати на технологічні потреби	291907,35
2.	за статтею «Паливо, пар та електроенергія для виробничих потреб»	27317,5
3.	за статтею «Витрати на зберігання, сортування та пакування  товарів та на утримання холодильних  установок»	297024

Витрати електроенергії на технічні потреби складаються з двох складових витрати на вентиляцію та кондиціювання Р_вк і витрати на освітлення Р_о.

Витрати на забезпечення ефективної вентиляції та кондиціювання  в закладі Р_вк, кВт, розраховано за середнім укрупненим показником на 1 місце за формулою:

, (2.13)

де Н_вк – норматив витрат електроенергії на вентиляцію і кондиціювання, кВт/місце за добу,

N – кількість місць  (для фабрик заготівельних кількість місць визначається за еквівалентом: 200 виробів за добу – 1 місце в їдальні),

Т – кількість робочих  днів на рік;

q – коефіцієнт, що  враховує комплексність закладу  (для комплексу q = 1 для комплексного  закладу, q = 0,65 ¸ 0,7).

Р_вк = 0,7*80*350*0,7=13720 кВт

Р_вк = 0,5*40*350*0,7=4900 кВт

Витрати електроенергії на освітлення Р_о, кВт визначені за нормативом забезпечення належного рівня освітленості робочих місць та залів за формулою:

, (2.14)

де Н_о – норматив витрат електроенергії на освітлення кВт/год на 1 м² площі;

t_e – час ефективної роботи закладу, при освітленні (визначається у відповідності з режимом роботи закладу, середній показник (до 20 години – t_e = 2 год, до 22 години – t_e= 4 год, до 24 години – t_e = 6 год, до 2 години – t_e = 8 год,), год.

S_б – загальна площа закладу, м²

Р_о=0,03*6*720*350=45360 кВт

Загальні витрати електроенергії закладом Р визначили за формулою:

, кВт                  (2.15)

Р = 75488+45360+291907,5= 412755,5 кВт.

Розрахунок витрат тепла  на опалення, Гкал, провели за формулою:

, (2.16)

де q_б – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1 °С, Гкал/(м³´°С); (q_б = 3,5254´10^-7 ¸ 3,2674´10^-7 при збільшенні об’єму будівлі q_б® min);

V_б – будівельний об’єм будівлі, м³;

R₁ – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища 1,28;

T₀ – тривалість опалювального періоду за рік, 4560 год;

Dt – середня різниця  температур внутрішнього та зовнішнього  середовища, 16,5 °С.

Q₀=3,5254х10^-7*2880*4560*16,5*1,28 = 85,5 Гкал

Будівельно-технічні показники  проекту розраховані за формулами:

Робоча площа закладу (м²) визначено на основі розробленого компоновочного рішення за допомогою вбудованої функції по визначенню площі будівлі у САПР ArchiCAD і складає:

 = 720 м²

Будівельний об’єм будівлі, м³, визначається за формулою:

,        (2.17)

V_б = 720 х (2*3,3+2*0,3+1,2+0,4) =7603,2 м³

Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:

,                       (2.18)

де q_б – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1 °С, Гкал/(м³´°С); (q_б = 3,2674´10^-7);

V_б – будівельний об’єм будівлі, 7603,2 м³;

R₁ – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища (1,17);

T₀ – тривалість опалювального періоду за рік, (4440) год;

Dt – середня різниця  температур внутрішнього та зовнішнього  середовища, (17)°С.

Q_о = 3,2674 х 10^-7 х 7603,2 х 1,17 х 4440 х 17 =1536 Гкал.

Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:

,                                               (2.19)

де q_B – питома теплові витрати на нагрівання 1 м³ повітря для вентиляції на 1 °С, Гкал/(м³´°С) (q_B = 6,4832´10^-7);

V – об’єм приміщень де обладнана вентиляця (1336,2 м³);

Т_о – тривалість опалювального періоду за рік, 4440 год;

Dt – середня різниця  температур зовнішнього та внутрішнього  середовища, 17,2 °С.

Q_о = 6,4832 х 10^-7 х 1336,2 х 4440 х 17 = 65,38 Гкал.