Поліпшення ефективності використання виробничої потужності підприємства на прикладі ВКФ ТОВ «Істр»

lign="justify">    Як  ми бачимо з балансу вхідна і вихідна  потужності підприємства у 2009 році склали 1920 та 1931,51т переробленого металу. Середньорічна потужність склала – 1928,63 т.

    У ході вище проведеного аналізу ми оцінили стан виробничих потужностей підприємства ТОВ «Істр» за 2009 рік. Можна зробити наступні висновки: не дивлячись на щорічне збільшення виробничих потужностей, підприємство знижує обсяги виробництва, що веде до безцільного розширення потужностей, їх простій та щорічне знецінення. Для подальшої оцінки виробничої потужності необхідно провести аналіз ефективності використання виробничих потужностей.

 

    Розділ 3. Поліпшення ефективності використання виробничих потужностей підприємства ТОВ «Істр» 

    3.1 Оцінка ефективності  використання виробничих потужностей 

    Порівнюючи  кількість наявного й установленого  обладнання за планом і звітом, визначають рівень виконання плану здачі  обладнання в експлуатацію, а встановленого  обладнання з тим, яке фактично працює, - питому вагу останнього у всьому встановленому. Аналіз складу обладнання на підприємстві за 2009 рік наведено в таблиці 3.13

    Таблиця 3.13

    Аналіз  складу обладнання на підприємстві за 2009 рік

 

      На виробничій дільниці є 50 одиниць наявного обладнання, 47 з  яких встановлено, проте працює  лише 20 з них. З таблиці бачимо, що на підприємстві є 3 одиниці невстановленого обладнання, що складає 6% від загальної кількості обладнання. Водночас в наявності є 57 % встановленого обладнання яке не працює.

    У процесі аналізу з'ясовують причини, що заважають установленню обладнання, і сприяють введенню його в дію  або продажу, якщо воно є непотрібним. Ту частину обладнання, яка перебуває в резерві, перевіряють після чого або вводять придатні його види в експлуатацію або ліквідують. 

    Основними причинами, що заважають установленню устаткування є відсутність коштів на його утримання. Причина напрацювання обладнання – відсутність достатньої сировинної бази та  оборотних коштів на її поповнення

    В наступній таблиці 3.14 подано аналіз ефективності використання обладнання (активної частини), через розрахунок показників фондовіддачі, фондоємності, фондоозброєності та рентабельності. У цьому випадку, ми розглядаємо виробничу потужність на основі методу основних виробничих фондів, суть якого була розглянута у першому розділі.

    Таблиця 3.14

    Аналіз  ефективності використання активної частини  обладнання

 

    Таким чином, на підприємстві спостерігається  зростання фондовіддачі, що є позитивним, оскільки виробляється більше продукції на 1 грн. виробничих потужностей. Фондоємність, як показник обернений до фондовіддачі, знижується в 2009 році порівняно з планом на 25,1%. Фондоозброєність збільшується в 2009 році на 18,5%, що є позитивним, оскільки означає більшу кількість виробленої продукції на 1 грн. потужності.

    Рентабельність  основних фондів за період 2009 року не перевищує 30%, проте має тенденцію до скорочення: порівняно з планом вона скоротилась на 3,5%. Це означає, що темпи зростання валового прибутку за цей період значно менші за темпи зростання виробничих потужностей, а це в свою чергу свідчить про недоцільність введення нових потужностей, адже вони не приносять бажаного результату – збільшення прибутку.

    В таблиці 3.15 показано узагальнюючий аналіз ефективності використання виробничої потужності – аналіз коефіцієнта використання потужності на основі таблиці 2.6

    Таблиця 3.15

    Аналіз  коефіцієнту використання потужності підприємства

 

    У ході проведення аналізу ми виявили  тенденцію зростання виробничих потужностей при зменшеннях обсягів  виробництва продукції. У період з 2009 року виробничі потужності збільшились на 0,6% порівняно з планом. Динаміка випуску продукції має зовсім інший характер: у період з 2009 року випуск продукції скоротився на 41,3% порівняно з планом. Звідси і динаміка коефіцієнту використання потужностей має негативний характер. За планом він мав становити 0,7, а реально рівний 0,41. План за використанням виробничих потужностей недовиконано на 41,62%.

    Для детальнішого аналізу слід виявити  коефіцієнти завантаження потужностей по різним товарним групам. Як ми бачимо з таблиці 2.15 для різних груп товарів, а їх ми виділили 4: оцинкований посуд, сітка «Рабіца», цвях шиферний та інша продукція, коефіцієнти використання потужностей різняться.

    Для оцинкованого посуду коефіцієнт завантаження обладнання у період 2009 року становить 0,41. У виробництві сітки «Рабіца» - 0,37. Для цвяху шиферного - 0,32.

    Проте найбільшу питому вагу в загальному обсязі виробництва складає саме оцинкований посуд, тому динаміка загального коефіцієнту використання виробничих потужностей схожа на динаміку цього показника у виробництві оцинкованого посуду.

    Хоча  коефіцієнт використання виробничої потужності є основним показником ефективності використання потужностей, при аналізі  даної категорії слід більш детально розглянути й інші показники. На основі теоретичного матеріалу наданого в першому розділі розрахуємо показники використання виробничої потужності основного цеху металовиробів підприємства «Істр». Отримані результати ми занесли до таблиці 3.16.

    Табл. 3.16

    Аналіз  показників використання виробничої потужності ТОВ «Істр»

 

    Першим розрахованим показником є коефіцієнт змінності устаткування. Даний показник характеризує скільки машино змін приходиться на одиницю устаткування. Він характеризує ступінь можливого завантаження устаткування. В період 2009 року цей показник склав 0,909, хоча нами розраховано його оптимальну величину – 0,929. Це свідчить про те, що на 2008 рік планувалося збільшити навантаження на обладнання, проте в силу об’єктивних причин в 2009 році цього не сталося.

    Другим  розрахованим показником став коефіцієнт напруженості використання устаткування. Цей показник показує скільки одиниць випущеної продукції доводиться на одиницю устаткування. За аналізуємий період даний показник склав 71,273, хоча необхідна величина для підприємства – 95,357. Враховуючи динаміку зміни устаткування можна стверджувати, що дана динаміка пояснюється в першу чергу скороченням обсягів виробництва продукції.

    Третім  розглянутим показником став коефіцієнт інтенсивного навантаження устаткування. У загальному вигляді він показує  скільки продукції з максимально можливої виготовляється на одиниці устаткування. За період 2009 року величина показника склала 0,436, хоча нами запланован даний показник у розмірі 0,621. Як і попередній показник, така динаміка в першу чергу пояснюється скороченням обсягів виробництва на підприємстві.

    Далі  ми розглянули коефіцієнт використання потужності, який вже проаналізували вище.

    Немаловажним  при аналізі виробничих потужностей  є вивчення величини динаміки інтегральний коефіцієнт використання обладнання, який дорівнює добутку коефіцієнту екстенсивного та інтенсивного використання потужностей.

     Коефіцієнт екстенсивного використання виробничої потужності показує, чи дуже скорочуються простої машин та устаткування на підприємстві, чи збільшується коефіцієнт змінності роботи виробничого устаткування, чи знижується кількість недієздатного та прискорюється виведення з експлуатації непотрібного та зайвого устаткування в межах календарного проміжку часу. За аналізуємий період цей показник у 2009 році склав 0,024. Проте величина цього показника нами була розрахована у розмірі 0,018

     Коефіцієнт інтенсивного використання виробничої потужності показує, як швидко на підприємстві впроваджуються нові високоефективні технології, як проводиться інтенсифікація виробничих процесів, застосування прогресивних форм та методів організації виробництва, як швидко здійснюється освоєння у короткі терміни експлуатаційних показників введення у дію нових об'єктів та нової техніки. На нашому підприємстві за 2009 рік цей показник склав 0,823, і нами він був розрахован  у тому ж розмірі.