Автор: Пользователь скрыл имя, 14 Сентября 2011 в 16:38, курсовая работа
Мета курсової роботи – підвищення ефективності виробництва за рахунок оптимізації ефективності використання виробничої потужності, шляхом вироблення комплексу заходів на основі детального аналізу виробничої потужності підприємства.
Задачі курсової роботи:
аналіз сучасних методів визначення виробничої потужності підприємства;
вивчення технології, організації виробництва підприємства;
аналіз виробничих потужностей діючого виробництва;
визначення слабких місць в організації виробництва;
розробка заходів щодо покращення організаціїї виробництва підприємства;
Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів.
Вступ
1. Теоретичні основи та методологія оцінки виробничої потужності підприємства
Виробнича потужність як економічна категорія
Факторні показники виробничої потужності підприємства
Методологія розрахунку виробничої потужності підприємства
2. Розрахунок виробничої потужності підприємства «Істр»
Організаційно-виробнича характеристика ТОВ «Істр»
Економічна характеристика підприємства
Оцінка виробничих потужностей підприємства
3. Покращення ефективності використання виробничих
потужностей підприємства «Істр»
Оцінка ефективності використання виробничих потужностей
Виявлення проблемних місць та шляхи їх ліквідації в
організації виробничої потужності підприємства «Істр»
Економічне обґрунтування заходів щодо підвищення використання виробничих потужностей ТОВ «Істр»
Висновок
Список літератури
Табл. 2.6
Виробничі потужності, т
Назва показника | 2009 рік |
Оцинкований посуд | 685 |
Потужність підприємства по випуску даного виду товару | 1670,4 |
Інша продукція | 23 |
Потужність підприємства по випуску даного виду товару | 32,07 |
Сітка «Рабіца» | 44 |
Потужність підприємства по випуску даного виду товару | 118,62 |
Цвях шиферний | 32 |
Потужність підприємства по випуску даного виду товару | 98,72 |
Обсяги виробництва | 784 |
Виробнича потужність | 1931,51 |
Таким чином загальна виробнича потужність на 2009 рік склала 1931,51 т перероблюваного металу. Незважаючи на це фактично за рік було перероблено лише 784 т.
З усього об’єму потужність оцинкованого посуду складає 1670,4 т, при загальному фактичному обсязі переробки 658 т. Тут ми бачимо значну відмінність між фактичним та можливим випуском.
Нещодавно підприємство придбало верстат для плетіння сітки «Рабіца» і потужність по даному виду продукції зросла до118,62 т на рік. Проте фактично у 2009 році підприємство виробило44 т.
Виробни ча потужність при виготовленні цвяху шиферного склала 98,72 т, але фактично її використали лише для виробництва 32 тцвяхів.
Підприємство також виробляє іншу продукцію, сумарна потужність якої складає 23 т. А фактично було вироблено лише 23 т іншої продукції.
Аналіз потужності обладнання продовжимо оцінкою виробничих потужностей по цехам підприємства, вибравши основний.
Виробничу потужність обладнання можна врахувати через витрачену енергію одним верстатом. Науково доведено, що обсяги виробництва мають функціональний зв'язок з витраченою енергією верстатом. Якщо ми встановимо фактично використану енергію верстатом, та порівняємо її з максимально можливою (урахувавши коефіцієнт кореляції), то визначимо коефіцієнт використання обладнання. Результати розрахунків занесемо до таблиці 2.7
Табл 2.7
Потужність основного цеху ТОВ «Істр»
Устаткування | Фактичне
використання
потужності, кВт |
Встановлена
потужність, кВт |
Коефіцієнт
використання
потужності |
Машино листозгибальна | 2,4 | 10 | 0,240 |
прес-ножиці 1 | 8,5 | 17 | 0,500 |
прес-ножиці 2 | 7,5 | 17 | 0,441 |
прес-ножиці 3 | 10 | 17 | 0,588 |
сверлильній станок | 0,102 | 0,6 | 0,170 |
Ножиці комбіновані (висічні) | 1,152 | 4,8 | 0,240 |
машина для зшивання листових матеріалів 1 | 4,08 | 17 | 0,240 |
машина для зшивання листових матеріалів 2 | 1,154 | 4,8 | 0,240 |
Станок фрезерний | 3,38 | 14,12 | 0,239 |
Станок для плетіння сітки "Рабіца" | 1,564 | 9,2 | 0,170 |
Таким чином, використання потужностей устаткування основного цехе неповне. Найповніше використання (58,8%) мають прес-ножиці 3, а найменше – сверлильний станок та станок для плетіння сітки «Рабіца». Таку ситуацію легко можна пояснити: на сверлильному станку проходять лише додаткові операції, а в умовах зниження виробництва, коефіцієнт використання цього устаткування значно падає. Станок для плетіння сітки «Рабіца» був придбан нещодавно, а тому й незавантажен на повну потужність. Недивлячись на те, що ситуацію яка виникла легко пояснити, ефективність діяльності підприємства низька.
Надалі проведемо аналіз використання виробничих площ.
Аналіз виробничих площ підприємства є також важливою частиною оцінки виробничої потужності підприємства. На протязі останніх 5-ти років площа підприємства не змінювалась і становила 2264 кв.м. Розподіл виробничих площ надано у таблиці 2.8
Табл.2.8
Площа підприємства ТОВ «Істр»
Структурна одиниця | площа, м2 |
Цех металовиробів | 657 |
енергомеханічна дільниця | 225 |
інструментальна дільниця | 100 |
Склад готової продукції | 258 |
Центральний матеріальний склад | 268 |
Інші цехи та невиробничі площі | 756 |
загалом | 2264 |
На рисунку 2.2 показано структуру загальної площі підприємства.
Рис.2.2 Розподіл площ на підприємстві (кв. м)
У ході проведеного аналізу можна зробити висновки, що площа підприємства використовується неефективно. Майже 33% усієї площі підприємства займають інші цехи та невиробничі площі, у той час як цех металовиробів займає 29%. Значну площу займають центральний матеріальний склад та склад готової продукції – 12 % та 11 % відповідно. Енерго-механічна дільниця займає 10 % усієї площі підприємства. Інструментальна дільниця займає 5% площі. Такий розподіл площ дає можливість покращити ефективність використання виробничих та невиробничих площ підприємства.
Наступним етапом проведення аналізу виробничих потужностей є їх динаміка в грошовому виразі. За допомогою таблиці 2.9 показана структура виробничих потужностей ТОВ «Істр»
Табл. 2.9
Структура розподілу виробничих потужностей (активної частини)
Підприємства, тис грн
Складові | 2 009р. | Питома вага, % |
Будинки, споруди та передавальні пристрої | 1111,57 | 29 |
Машини та обладнання | 1724,85 | 45 |
Транспортні засоби | 383,3 | 10 |
Інструменти, прилади, інвентар | 459,96 | 12 |
Малоцінні необоротні матеріальні активи | 153,32 | 4 |
Разом | 3833 | 100 |
Графічно дану структуру можна зобразити на рис. 2.3. Структура виробничих потужностей в 2009 р. показана, використовуючи таблицю 2.9.
Рис.2.3.
Динаміка виробничих потужностей за 2007
-2009 рр.
Найбільшу частину в структурі розподілу основних фондів займають машини та обладнання, наступними йдуть будинки, споруди та передавальні пристрої, а найменшу питому вагу мають інструменти, прилади та інвентар, малоцінні необоротні матеріальні активи та інші необоротні матеріальні активи.
В ході проведеного аналізу ми виявили, що в 2009 році сума виробничих потужностей у вартісному виразі склала 3833 тис грн..
Машини та обладнання займають основну частину виробничих потужностей підприємства. В 2009 році їх вартість склала 1724,85 тис. грн., або 45% усієї потужності.
За аналізуємий період вартість транспортних засобів складає 10%. Будинка, споруди та передавальні пристрої становлять 29%, інструменти та молоцінні необоротні активи – 12% та 4 % відповідно.
В таблиці 2.11 зроблено оцінку стану виробничих потужностей в 2009 р., за допомогою показників зносу,придатності, оновлення та вибуття.
Таблиця 2.11
Оцінка стану виробничих потужностей в 2007-2009 р. р
Назва показника. | 2009 рік |
Вартість основних засобів | 3833,00 |
Сумма річного зносу | 152,00 |
Середньорічні введені потужності | 13,81 |
Середньорічні виведені потужності | 2,30 |
1.Коефіцієнт зносу | 0,04 |
2.Коефіцієнт придатності | 0,96 |
3.Коефіцієнт оновлення | 0,004 |
4.Коефіцієнт вибуття | 0,001 |
Аналіз, проведений в таблиці, показав, що коефіцієнт зносу виробничих потужностей в 2009 році становить 0,04 Така величина свідчить, що поступово виробничі потужності підприємства старіють та стають непридатними для використання, якщо підприємство не активізує свою діяльність, то поступово воно втрачатиме конкурентні позиції. Коефіцієнт придатності – величина обернена до коефіцієнту зносу і свідчить про ту ж динаміку, що і останній. В 2009 р. коефіцієнт придатності склав 0,96. Коефіцієнт зносу є невеликим і можна говорити про те, що стан обладнання є прийнятним.
Коефіцієнт оновлення обладнання має бути завжди більше коефіцієнта вибуття, що і спостерігається в 2009 році. Коефіцієнт оновлення характеризує ступінь оновлення виробничих потужностей. У період 2009 року коефіцієнт оновлення склав 0,02.
Коефіцієнт вибуття на відміну від коефіцієнту оновлення, характеризує ступінь вибуття (продажу або списання) виробничих потужностей. За аналізуємий період коефіцієнт вибуття виробничих потужностей склав 0,001.
Завершальним етапом аналізу виробничої потужності підприємства є складання балансу потужностей. Складемо баланс потужностей за період 2009 року (табл. 2.12)
Табл. 2.12
Баланс виробничих потужностей за 2009 рік, т
показник | 2009 рік | ||
Дата
вводу/виводу
потужності |
величина,
тис.грн | ||
вхідна потужність | - | 1920 | |
введена потужність | 01.мар | 13,81 | |
виведена потужність | 01.июн | 2,3 | |
Середньорічна потужність | - | 1928,63 | |
вихідна потужність | - | 1931,51 |