Податкова звітність підприємства ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля»

 

Підошва вугільного пласта представлена піщаним сланцем, «кучерявчиком», потужністю до 0,8 м, що схильний до здіймання, міцністю f=3. Температура вміщуючих порід бремсбергової частини 32-36°С, у похилих полях 40-45°С.

Температура вміщаючих  порід по всій площі пласта складає 32-45°С.

Шахтне поле розкрито вертикальними стволами і погорізонтальними  квершлагами. Схема підготовки - блочна. Головні польові відкаточні і конвеєрні квершлаги і штреки пройдені по породам перетином 45,5 - 17,5 м² і закріплені кріпленням типу АПЗ-15,5 і АП 5/15,5 затягнуті залізобетонною затяжкою суцільно. Обладнані рельсовими коліями і конвеєрами типу 1Л-120, 1Л-100.

Комплекс поверхні шахти  представлені будинками і спорудженнями  основних промплощадок і промплощадок блокових стовбурів. Поверхня основної промплощадки складається з блоків головного і допоміжного стовбурів, адміністративнопобутового комбінату і окремих будинків і споруджень.

У будинку адміністративно-побутового комбінату розміщені виробничі  ділянки, адміністративні служби, банно-прачечний  комбінат. З адміністративно-побутового комбінату в надшахтний будинок  клетєвого стовбура шахтарі переходять по надземній галереї. Крім того, в АБК розташовані лампова, насосна станція питної води, телефонна станція, обчислювальних центр, медпункт, їдальня.

Шахта «Стаханова» має  сім виробничих майданчиків:

- Центральний виробничий майданчик (блок №4). Наземне виробництво шахти розміщено на центральному майданчику площею 36,9 га;

• Виробничий майданчик №2. На майданчику площею 71,4 га розташований недіючий породний відвал;
• Виробничий майданчик №3. На майданчику розміщені породні відвали шахти №12-біс площею 1,8 га та шахти «Новатор» площею 3,5 га, передані на баланс шахті «Стаханова»;
• Виробничий майданчик №4 (блок №3). Ha майданчику розміщується повітряподаючий ствол №3, котельня для підігріву повітря у холодний час року;
• Виробничий майданчик №5 (блок №2). На майданчику розміщується повітряподаючий ствол №2, котельня для підігріву повітря у холодний час року;
• Виробничий майданчик №7 - майданчик вентиляційного ствола №2;
• Виробничий майданчик №8 - майданчик вентиляційного ствола № 3.

Видобуток гірської маси, її транспортування конвеєрами до скіпового ствола, через скіповий ствол на поверхню; розробка та підготовка шахтного поля, транспортування породи конвеєрами до скіпового ствола, через скіповий ствол на поверхню, а також провітрювання гірських виробок вентиляційним стволом №8, складає основне підземне виробництво шахти на центральному виробничому майданчику №1.

Транспортування виробленої гірської маси, яка закритими конвеєрами подається на ЦЗФ «Комсомольська», а також транспортування породи закритими конвеєрами до бункеру, а з бункера-накопичувача автотранспортом на породний відвал ЦЗФ «Комсомольська» складає основне наземне виробництво шахти.

Допоміжний комплекс на центральному виробничому майданчику складається з:

• промислової котельні призначеної для опалення вентиляційного ствола, будівлі АБК, комплексу допоміжних цехів, а також для потреб гарячого водопостачання;
• складів вугілля, пально-мастильних, сипучих матеріалів та деревини;
• комплексу допоміжних цехів - механічного та будівельного. Механічний цех включає гідро цех, де розташована інструментальна кладова, ковальський цех та механічне відділення, а також місто проведення газозварювальних робіт, заточувальний верстат, місце проведення лакофарбових робіт. Будівельний цех обладнай верстатним парком, необхідним для виконання робіт по обробці деревини.

Ha виробничих майданчиках №2 та №3 розташовані недіючі породні відвали, які числяться на балансі шахти.

На виробничому майданчику №4 розташований повітря-подавальний  ствол, що обігрівається котельнею, яка відноситься до допоміжного виробництва.

На виробничому майданчику №5 розташований повітря-подавальний  ствол, що обігрівається котельнею, яка відноситься до допоміжного  виробництва.

На виробничих майданчиках  №7 та №8 розташовані вентиляційні стволи №2 та №3, які відносяться до основного підземного виробництва шахти на даних виробничих майданчиках.

На промплощадці блоку  №4 розміщується головний ствол (скіповий) по якому подається вугілля на поверхню.

Клітьовий (допоміжний) ствол  слугує для спуску і підйому людей  і матеріалів, подачі свіжого струміння повітря в шахту.

Вентиляційний ствол  №8 служить для видачі вихідного  струміння повітря, а також як запасний вихід для видачі людей  з шахти.

Кожен блок шахтного поля має один повітряподаючий і один вентиляційний стволи. Повітряподаючі стволи слугують для спуску ( підйому) людей, матеріалів, обладнання, а також подачі свіжого повітря в шахту. Вентиляційні стволи слугують для видачі вихідного струменя і являються запасними виходами шахти.

У теперішній час шахтне поле розкрито 11 стволами, але 4 вентиляційний ствол законсервовано.

Теперішнім проектом зберігається прийнята на шахті панельна схема підготовки з відпрацюванням стовпів за простяганням і возвратноточній  схемою провітрювання для пластів  небезпечних за раптовими викидами. Проектом передбачається двоступенева відробка похилих полів. Пласти у межах блока відпрацьовуються у низхідному порядку. У межах панелі кожен пласт має при відробці самостійні похилові виробки (бремсберги, похили).

Зв'язок між блоками  і стволами (головним, допоміжним, повітряподаючими №2,3,4 і вентиляційними №7,8) здіймається магістральними штреками (конвеєрним і відкатним) пройденими на горизонті 986 м у підошві пластів l₃ і l₁ відповідно.

Професійне навчання працівників на шахті «Стаханова»  носить безперервний характер і проводиться протягом трудової діяльності робітника з метою поступового розширення та поглиблення знань, умінь та навичок відповідно до вимог виробництва.

Підготовка та підвищення кваліфікації робітничих кадрів здійснюється в учбово-курсовій мережі. Підготовка робітників здійснюється згідно нормативних документів, зокрема показу Міністерства вугільної промисловості України від 28.04.1995 р. №138 «Про удосконалення підготовки робочих кадрів» та передбачає ступеневу систему підготовки. Усі робітники які приймаються на шахту, навчаються за професією «гірник підземний», «машиніст підземних установок», і тільки після придбання цієї первинної професії та роботи по цій професії не менше одного року направляються, за згодою, на навчання іншим основним шахтарським професіям.

Соціальна сфера шахти  містить у собі шість дитячих  дошкільних установ, розрахованих на 1320 місць. Центр гармонійного розвитку дітей і підлітків, що щодня відвідують до тисячі дітей, профілакторій на 50 місць, стадіон на 10 тис. місць, 2 бібліотеки. Дві великі групові котельні, що забезпечують теплом житлові мікрорайони шахти, у даний час силами шахти підготовані до перевозу з твердого палива на природний газ, що істотно поліпшило екологічну обстановку в місті.

Ефективність господарської діяльності залежить, перш за все, від діяльності самої людини - головної продуктивної сили суспільства. Ефективність господарської діяльності досягається за умови поєднання засобів виробництва із робочою силою у суворо визначених кількісних та якісних пропорціях. Неповне використання того чи іншого виду ресурсів зменшує загальну кількість продукції, що виробляється. В найбільшій мірі це стосується трудових ресурсів.

Економічний аналіз внутрішнього середовища підприємства необхідний і  спрямований на дослідження економічного розвитку господарюючого суб'єкта, його суб'єктних підрозділів для забезпечення найповнішого використання його потенціалу і регламентації діяльності для всіх функціональних підсистем. Він ґрунтується на повній економічній інформації підсистем.

Значення і масштаби економічного аналізу не є постійними. Вони залежать від ринкового середовища та кон'єктури менеджменту. Процес економічного аналізу передбачає реалізацію трьох  основних функцій: оцінююча, діагностична і пошукова. Оцінююча функція - визначає відповідності стану економічної системи її цільовим параметрам функціонування та потенційним можливостям. Діагностична функція полягає у встановленні причинно-наслідкових змін економічної системи, у кількісному і якісному вимірюванні впливу факторів на цю зміну і розвиток. Пошукова функція виявляє невикористанні резерви та потенційні можливості зміни і розвитку економічної системи, обґрунтовує механізм її мобілізації.

Проведемо загальний  аналіз основних техніко-економічних  показників та більш детальний деяких елементів які до нього входять (табл. 2.2).

Дані табл.2.2 свідчать про те, що за 2008-2012 рр. підприємство не працювало на повну свою потужність, майже за всіма техніко-економічними показниками не виконувало свого плану, а саме тому кожного року зазнавало збитків. Перш за все, це пояснюється тим, що план з видобутку вугілля за останні два роки не було виконано. У 2010 р. план з видобутку вугілля було виконано лише на 69,0%, але негативним є те, що в порівнянні з 2009 р. у цьому році видобуток вугілля зменшився на 10,5%. Причинами зменшення обсягу видобутку є зниження проектного навантаження обладнання, що використовується.

У 2012 р. план з видобутку вугілля було виконано на 67,9%. Виконання склало -292,3 тис. т. Позитивним явищем є те, що у порівнянні з 2011 р. видобуток вугілля у 2012 р. був на 45,1 тис. т більше. В 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшився і середньодобовий видобуток на 195 тон. При плані 2507 тон у 2011 р. середньодобовий видобуток склав фактично 2522 тони, що на 15 тон вище планового рівня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Темпи проведення гірничих виробок за 2011 р. при плані 117,6 м фактично склали 78,6 м, що нижче плану на 39 м, хоча у порівнянні з 2010 р. темпи проведення гірничих виробок склали на 26,6% більше. A y 2012 році порівняно з 2011 р. вони склали на 22,5% більше, при плані 93,3 м цього року; фактично вони склали 96,3 м, що на 3 м вище планового результату. Основними причинами невиконання плану проходження гірничих виробок є недостатнє та несвоєчасне фінансування на придбання металевого кріплення, що призвело до простоїв та до втрат робочого часу працівників, також недостатнє фінансування на придбання запчастин для прохідницьких комбайнів, через що трапилися аварії із втратою робочого часу, та інші організаційні причини, такі як відсутність порожняка та лісоматеріалів.

З табл.2.2 видно, що у 2010 р. навантаження на очисний забій при плані 1095 т фактично склало 1191 тони, що на 96 тон вище планового рівня. У 2011 р. навантаження на очисний забій зменшилось на 173 тони порівняно з планом і фактично склало 808 т, що на 383 тони менше попереднього року. В 2012 році навантаження на очисний вибій склало 676 т, план не був виконаний.

Незважаючи на те, що готова продукція в оптових цінах  порівняно з 2009 р. у 2010 р. зросла на 43,9% порівняно з планом 339384,3 тис. грн., вона фактично склала 259718,2 тис.грн., що нижче плану на 79666,1 тис.грн. У 2011 р. також спостерігаємо невиконання плану щодо продукції, яке склало 47267,6 тис. грн. У 2011 р. готова продукція в оптових цінах фактично становила 321729,4 тис.грн., що на 23,8% більше, ніж у попередньому році. Це зростання, з одного боку, є позитивним явищем, а з іншого - у 2011 р. свого плану підприємство знову не досягло. В 2012 році готова продукція в оптових цінах також була невиконана на 167,7 тис.грн. При збільшені ціни на 19,3 грн план готової продукції все одно не було виконано.

Щодо середньооблікової  чисельності робітників з видобутку, слід відмітити, що при плані 4005 чол. у 2008 р. фактично вона становила 3335 чол., що на 670 чол. менше планового рівня та на 165 чол. менше попереднього року. У 2011 р. ми бачимо також невиконання плану на 552 чол., порівняно з 2010 роком чисельність робітників з видобутку склала на 5% менше і стала 3359 чол. Середньомісячна продуктивність праці робітників з видобутку у 2010 р. фактично була 19,2 тон/чол., що у порівнянні з планом на 6 тон/чол. стала нижче та на 15% нижче, ніж у попередньому році. А вже у 2011 р. ми спостерігаємо збільшення продуктивності праці робітників до 21 тон/чол., що на 2,1 тон/чол. вище планового рівня та на 0,8 тон/чол. вище порівняно з 2010 р. Для підприємства збільшення продуктивності праці є позитивним явищем. В 2012 році продуктивність праці знизилася до 15,6 тон/чол.

Середньомісячна заробітна  плата з кожним роком збільшується. У 2010 р. при плані 2054,9 грн. вона склала 2090,1 грн., що більше планового рівня на 35,2 грн. Також ми бачимо підвищення зарплати у 2011 р. При плані 2743,4 грн. вона фактично склала 2800,2 грн, що на 56,8 грн вище планового рівня. В 2012 році вона досягла 3883,4 грн./чол. Зросла і проти плану, і проти 2011 р.

Готова вугільна продукція  у 2010 р. фактично склала 513890 тон, що менше плану на 268310 тон. Невиконання плану склало 34,3%. Таке ж явище ми спостерігаємо у 2011 р. При плані 528300 тон готова вугільна продукція фактично склала 398245 тон, що на 130055 тон нижче планових результатів. В 2012 році готова вугільна продукція склала 328,8 тис.т. також розмір її менше проти плану і проти попереднього періоду.

Зробивши загальний  аналіз основних техніко-економічних показників шахти за 2008-2012 рр., слід зазначити, що основні його елементи мали тенденцію до погіршення. Можна виділити те, що негативним явищем в періоді 2008-2012 рр. відбулося поступове збільшення собівартості продукції, що пояснюється відповідним зростанням вартості сировини та матеріалів, що використовуються для здійснення безпосередньої виробничої діяльності, підвищенням рівня середньої заробітної плати.

З метою більш конкретного  аналізу динаміки основних техніко-економічних показників скористаємося теорією рядів динаміки, що відносять до елементарного-статистичного методу економічного аналізу.

Одним з основних показників діяльності підприємства є річний загальний  добуток вугілля, що базується на виробничій потужності гірничого підприємства. Добуток вугілля пов'язаний з розвитком гірничих робіт, що встановлює черговість вводу та вибуття очисних вибоїв, співвідношення підготовленого фронту очисних робіт та проведення гірничих виробок для відтворення лінії очисних вибоїв та збереження швидкості просування вибоїв. Добуток вугілля по шахті «Стаханова» за останні роки не є стабільним показником. Характерним для підприємства є невиконання встановленого плану з добутку. Аналіз показника наведений в таблиці 2.3.