Податкова звітність підприємства ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля»

Автор: Пользователь скрыл имя, 27 Мая 2013 в 12:55, дипломная работа

Описание работы

Мета дипломної роботи полягає у висвітленні питань щодо вдосконалення системи бухгалтерського обліку та упорядкування процесу збору й обробки облікової інформації, що створить необхідну базу для отримання податкових розрахунків і складання податкової звітності.
Відповідно до мети, у дипломній роботі поставлені наступні завдання:
- розглянути теоретичні засади визначення, складання та подання податкової звітності в сучасних умовах;
- проаналізувати діяльність, галузеві особливості та організацію методики ведення обліку у ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля»;

Работа содержит 1 файл

Диплом.doc

— 1.62 Мб (Скачать)

Таким чином, дана програма дещо полегшує процес складання і  подання  підприємством податкової звітності, її перевірку, аналіз і контроль, проте ведення податкового обліку в ній не закладено. А це, в свою чергу, не скорочує трудового навантаження на працівників бухгалтерії щодо здійснення податкових розрахунків, зокрема з податку на прибуток і ПДВ.

Перерахування відповідних  податків на підприємстві здійснюється на підставі платіжних доручень. Крім того, про сплату податків можуть свідчити виписки банку.

Облікова  політика на Підприємстві  визначена  наказом  №1875 від  30 грудня 2003  року  «Про облікову  політику  підприємства», зміни до нього внесено наказами №86 від 21.01.2010 р. та №1573 від 31.12.2010 р.  (надалі - наказ про облікову політику). 

Відповідно до облікової політики у ВП «Шахта «Стаханова» застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку з частковим використанням комп'ютерної обробки: використовується обробка даних за допомогою таблиць Excel.

Встановлені такі методи обліку та принципи оцінки активів  та зобов'язань підприємства:

- визнання, оцінку та облік основних засобів здійснювати відповідно до П(С)БО 7 «Основні засоби». Одиницею обліку визначити окремий об'єкт основних засобів та інших матеріальних необоротних активів. Об'єкт основних засобів вважати введеним в експлуатацію в момент передачі його зі складу в підзвіт матеріально-відповідальній особі за місцем використання.

В первісну вартість об'єкта основних засобів включати такі витрати:

- суми, сплачені постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;

- реєстраційний збір, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, наладку основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, придатного для використання із запланованою метою;

- для відокремлення в складі основних засобів малоцінних необоротних матеріальних активів встановити вартісну межу в розмірі 1000 грн.;

- амортизацію об'єктів основних засобів нараховувати прямолінійним і виробничим способом. По об'єктах основних засобів, пов'язаних з видобутком вугілля, амортизацію нараховувати виробничим способом. Строки корисного використання об'єктів основних засобів встановлювати в межах мінімального та максимального терміну експлуатації об'єкта з урахуванням очікуваних умов експлуатації. При визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховувати виробничі умови експлуатації об'єкта, такі як агресивність середовища;

- амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів нараховувати у першому місяці їх використання в розмірі 100% їх вартості;

- визнання, оцінку та облік нематеріальних активів здійснювати відповідно до П(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Одиницею обліку визначити окремий об'єкт нематеріальних активів;

- амортизацію нематеріальних активів нараховувати прямолінійним способом. Строк корисного використання кожного об'єкта відображати в акті введення в експлуатацію;

- ліквідаційну вартість об'єктів основних засобів і нематеріальних активів прийняти рівною нулю;

- фінансові інвестиції відображати в обліку і звітності відповідно до вимог П(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» та П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»;

- визнання, оцінку та облік дебіторської заборгованості здійснювати відповідно до вимог П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»;

- товарно-матеріальні цінності оцінювати і враховувати відповідно до вимог П(С)БО 9 «Запаси». Одиницею запасів визначити кожне найменування цінностей;

- оцінку вибуття сировини, матеріалів, палива, МШП, інших виробничих запасів і готової продукції проводити методом ідентифікованої собівартості. При обліку запасів прийняти відображення кількісних показників з точністю до трьох знаків. Враховувати матеріали власного виробництва, які беруть участь в подальшому процесі виробництва готової продукції, за планової собівартості, розрахованої згідно ПСБО 16 «Витрати»;

- готову продукцію і незавершене виробництво відображати в бухгалтерському обліку за виробничою собівартістю;

- МШП, в тому числі спецодяг, виданий в підзвіт, списувати в сумарному вираженні з балансу підприємства. Спецодяг, виданий в підзвіт працівникам, враховувати на особових картках протягом встановленого терміну її використання. МШП, виданих в підзвіт, враховувати в зворотній відомості в кількісному вираженні. У разі придбання матеріальних цінностей, товарів, робіт, послуг, основних засобів за власні кошти працівника, компенсацію понесених витрат здійснювати після дати складання звіту про використання коштів.;

- до складу грошових коштів згідно П(С)БО 4 «Звіт про рух грошових коштів» включати грошові кошти та їх еквіваленти, які значаться на розрахунковому рахунку та в касі підприємства, які не обмежені у використанні протягом поточного періоду;

- визнання, оцінку та облік зобов'язань здійснювати відповідно до вимог П(С)БО 11 «Зобов'язання»;

- резервування коштів на забезпечення оплати відпусток, додаткове пенсійне забезпечення, забезпечення гарантійних зобов'язань та інших витрат не створювати;

- заробітну плату нараховувати відповідно до положень Колективного договору;

- визнання та відображення в обліку доходів здійснювати відповідно до вимог П(С)БО 15 «Дохід» на підставі принципу нарахування та відповідності;

- визнання та відображення в обліку витрат здійснювати відповідно до вимог П(С)БО 16 «Витрати» на підставі принципу нарахування та відповідності;

- розрахунок виробничої собівартості здійснювати тільки для основної готової продукції в розрахунку на одну облікову одиницю;

- облік формування та руху готової продукції, отриманої в результаті реалізації інвестиційних проектів, здійснювати на спеціально виділених рахунках бухгалтерського обліку;

- встановити порядок розподілу загальновиробничих витрат пропорційно основній заробітній платі основного виробничого персоналу, а розподіл загальногосподарських витрат, до яких включаються адміністративні витрати та витрати на збут, здійснювати пропорційно прямим затратам, включаючи загальновиробничі витрати.

З метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності перед складанням річної звітності та в інших випадках, передбачених законодавством, постійно діючою інвентаризаційною комісією проводити інвентаризацію активів і зобов'язань відповідно до вимог Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів і розрахунків.

Відстрочені податкові  активи та відстрочені податкові  зобов'язання розраховувати за ставкою, згідно чинного законодавства. Облік відстрочених податкових активів і відстрочених податкових зобов'язань здійснювати на підставі вимог П(С)БО 17 «Податок на прибуток».

Консолідовану фінансову  звітність складати з фінансової звітності материнського і дочірнього підприємств з урахуванням вимог П(С)БО 20 «Консолідована звітність».

 

2.4 Синтетичний та аналітичний облік податку на прибуток та податку на додану вартість

 

Згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку податок  на прибуток обліковують на активному  рахунку 98 «Податок на прибуток». На дебеті цього рахунка ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій (нарахована сума податку на прибуток), на кредиті – списання на зменшення фінансових результатів діяльності підприємства в кореспонденції з дебетом рахунка 79 «Фінансові результати».

Рахунок 98 «Податок на прибуток» має такі субрахунки:

  • 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності»;
  • 982 «Податок на прибуток від надзвичайних подій».

Облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної  діяльності, що визначається від прибутку, відображеного в бухгалтерському  обліку (незалежно від суми прибутку для потреб оподаткування) ведеться на субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» без зменшення на суму податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від алгебраїчної суми прибутку від звичайної діяльності та збитку від надзвичайних подій (згорнутий результат) [26, с.898].

Для того, щоб правильно скласти  фінансову звітність, необхідно визначити податок на прибуток від звичайної діяльності.

Прибуток в бухгалтерському  обліку визначають за правилами бухгалтерського  обліку згідно з діючими П(С)БО, зокрема  П(С)БО 15 «Дохід», П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 17 «Податок на прибуток», а прибуток по Декларації з податку на прибуток – згідно із Законом «Про оподаткування прибутку підприємств».

Із розмежуванням нормативної  бази на бухгалтерську і податкову  виникли такі поняття як обліковий  прибуток (збиток), податковий прибуток (збиток) і податкова різниця – різниця, яка  виникає між бухгалтерським і податковим прибутками.

Тимчасові різниці виникають в  результаті того, що включення до складу валових доходів і валових  витрат деяких надходжень і витрат підприємства не збігається в часі з включенням їх до облікового прибутку.  Такий незбіг виникає у звітному періоді, але з настанням наступного періоду анулюється.

Постійні різниці обумовлені статтями, які включають до розрахунку облікового прибутку і не включають до розрахунку податкового, або навпаки, і не анулюються в наступних періодах.

На рахунках бухгалтерського обліку відображають тільки тимчасові різниці. Для цього Планом рахунків передбачені  два рахунки:

  • 17 «Відстрочені податкові активи»;
  • 54 «Відстрочені податкові зобов’язання».

Слід зазначити, що на цих рахунках відображають не самі тимчасові різниці, а суми податку з них [39, с.25-28].

Поточні зобов’язання за податком на прибуток ВП «Шахта «Стаханова» згідно свого Робочого плану рахунків відображає на субрахунку 6412 «Розрахунки за податком на прибуток» рахунку 64 «Розрахунки за податками і платежами».

Для того, щоб правильно  визначити податок на прибуток від  звичайної діяльності, бухгалтер  визначає витрати (доходи) з податку  на прибуток. Проте практика свідчить про існування низки проблемних питань. Насамперед, це стосується відсутності алгоритму визначення витрат з податку на прибуток, а також переліку тимчасових різниць бухгалтерського обліку і оподаткування підприємства.

Під час обчислення податку  з двох величин прибутків (за даними податкової декларації та фінансової звітності) на підприємстві може виникнути перевищення поточного податку на прибуток, розрахованого за податковою декларацією, над сумою витрат з податку на прибуток, розрахованого за бухгалтерським обліком. У такому разі суми, відображені на субрахунках 6412 і 981, не є ідентичними. Вони відрізняються на суму відстроченого податкового активу.

В такому випадку на підприємстві ВП «Шахта «Стаханова» роблять запис:

          Д-т 981   К-т 6412 (на суму  поточного податку на прибуток);

          Д-т 17   К-т 6412 (на суму відстрочених податкових активів).

Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов’язань, між  оцінками яких для відображення в  балансі та оподаткування виникла різниця.

У разі, якщо сума витрат з податку на прибуток, розрахованого виходячи із суми прибутку за бухгалтерським обліком, перевищує суми поточних податкових зобов’язань, розрахованих за даними податкової декларації, різниця являтиме суму відстроченого податкового зобов’язання.

Бухгалтерський запис на підприємстві матиме вигляд:

          Д-т 981   К-т 6412 (на суму  поточного податку на прибуток);

          Д-т 981   К-т 54 (на суму відстрочених  податкових зобов’язань).

Аналітичний облік відстрочених податкових зобов’язань ведеться аналогічно обліку відстрочених податкових активів.

Отже, на рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» відображають тимчасові різниці, які в майбутніх звітних періодах виключають з оподаткованого прибутку, оскільки ці різниці вже були оподатковані раніше, а на рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» відображають тимчасові різниці, які в майбутньому включатимуть до оподатковуваного прибутку, оскільки раніше вони не оподатковувалися.

Для визначення тимчасових різниць ВП «Шахта «Стаханова» аналізує дані бухгалтерського обліку, оподаткування і сальдо на кінець року за рахунками і субрахунками, на яких обліковують тимчасові різниці (табл.2.13).

 

Таблиця 2.13. -

Перелік деяких тимчасових різниць

№ п/п

Тимчасові різниці станом на кінець звітного періоду

Причина впливу

Вид тимчасової різниці

1

Поточні зобов’язання по авансах  отриманих (кредитове сальдо по субрахунках 361 і 681)

Суми, включені у валові доходи, але  ще не включені в доходи бухгалтерського  обліку

Відстрочені податкові активи

2

Різниця між залишковою вартістю основних засобів в бухгалтерському обліку та при оподаткуванні

Різні методи амортизації

Відстрочені податкові активи, відстрочені  податкові зобов’язання

3

Дебіторська заборгованість по авансах  виданих (дебетове сальдо по субрахунках 631,371)

Суми, включені у валові витра-ти, але ще не включені у витра-ти в бухгалтерському обліку

Відстрочені податкові зобов’язання

Информация о работе Податкова звітність підприємства ВП «Шахта «Стаханова» ДП «Красноармійськвугілля»