Планування діяльності підприємств

     Так як підприємство малих розмірів, тому обов’язки начальників підрозділів  виконує заступник директора, йому підпорядковані майстри робочих  місць та інші робітники. Виробнича структура представлена в додатку Б.

     В загальних рисах ПП «Дія» можна віднести до підприємств технологічного типу, оскільки воно функціонує на основі базових технологічних процесів виробництва матеріалів з металу.

     Щодо  складу дільниць, то вони реалізують виробничий процес виготовлення продукції. Форми  їх взаємозв’язків покладені в основу виробничої структури ПП «Дія». Види структурних підрозділів та дільниць зображені в додатку Б.

     Для наочного уявлення про підприємство складається генеральний план, де визначається розташування об’єктів на місцевості, підходів і під’їздів, будівель тощо. Виробнича структура ж показує склад конкретних дільниць та цехів, а також їх взаємозв’язки. План зображено в додатку В.  
 

     Внутрішня побудова підприємства, його виробничої та організаційної системи безпосередньо  впливає на створення контуру комунікаційних зв’язків між його підрозділами. Тому питання структуризації відіграють велику роль під час формування його внутрішнього економічного механізму.

     Планування  виробничої структури перебуває  в процесі постійного розвитку під  впливом удосконалення техніки, технології, форм організації виробничих процесів та інших чинників.

     Показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або  за кількістю (охопленням). Показники  інтенсивного використання пов’язані  з його виробітком, тобто визначають рівень використання потужності. Останні показники обов’язково мають одиниці виміру (гривні, штуки, метри та ін.).

     У процесі аналізу досліджуються  склад і структура календарного фонду верстатного часу, співвідношення наявного, встановленого і діючого устаткування. Коефіцієнт змінності роботи устаткування дає змогу порівняти цей показник з плановим, вивчати його в динаміці та в порівнянні з іншими спорідненими підприємствами. За наявністю інформації аналізують також склад і використання виробничих та допоміжних площ.

     Особливу  увагу завжди звертають на розрахунки та аналіз показника фондовіддачі (фондомісткості продукції). Потрібно розібратися у  тенденціях її зміни і вивчити  фактори, які на неї впливають.

     Після цього слід перейти до аналізу використання окремих типів устаткування і машин. Недоліки в їх використанні можуть бути пов’язані з:

     1) наявністю диспропорцій у діючому  парку верстатів;

     2) змінами асортименту структури  випуску продукції, а отже, і  потреби у тих або інших  видах устаткування;

     3) рівнем забезпеченості матеріально-технічними  ресурсами і кваліфікованою робочою  силою;

     4) технічним станом, якістю ремонтів  і догляду за устаткуванням;

     5) іншими причинами. 
 
 
 

     Дані  для аналізу основних фондів

     Таблиця 1.2 

 

     Розрахунок  впливу факторів на обсяг товарної продукції за даними, наведеними в табл. 1.2

     І. З використанням величини основних фондів

     1) зміна величини виробничих основних  фондів

     30 • 2 = 60 тис. грн.;

     2) зміна фондовіддачі

     (–20,1) • 696,3 =–69,63 тис. грн.

     Разом +3,03 тис. грн.

     II. З використанням виробничих площ

     1) зміна виробничих площ

     (–600) • 100 = –60,0 тис. грн.;

     2) зміна випуску продукції в  розрахунку на одиницю площі

     5 • 2 600 = 63,0 тис. грн.

     Разом 3,0 тис. грн.

     III. З використанням кількості верстатів

     1) зміна кількості верстатів

     5 • 17,6 = 88 тис. грн.;

     2) зміна середньорічного виробітку  одного верстата

     (–1062,5) • 80 = –85 тис. грн.

     Разом 3,0 тис.грн.

     IV. З використанням відпрацьованого  часу

     1) зміна кількості відпрацьованих  годин

     (–17 700) • 8,8 = –155,76 тис. грн.;

     2) зміна виробітку за 1 верстато-годину:

     1,2 • 13 200 = 158,76 тис. грн.

     Разом 3,0 тис.грн.

     Те  саме, але з трьома факторами можна  подати так:

     1) зміна кількості верстатів

     5 • 2000 • 8,8 = 88 000 грн.;

     2) зміна кількості годин, відпрацьованих одним верстатом за рік

     (–346,25) • 80 • 8,8 = –243 760 грн.;

     3) зміна середнього виробітку за 1 верстато-годину

     1,2 • 1653,75 • 80 = 158 760 грн.

     Разом +3000 грн.

     Зведення  резервів, тис. грн.

     1. Підвищення фондовіддачі до планового рівня 69,63

     2. Доведення виробничих площ до  планового рівня 60,0

     3. Підвищення середньорічного виробітку  одного верстата до планового  85,0

     4. Більш повне використання часу  роботи верстатів 155,76

     5. Доведення часу роботи кожного  верстата до запланованого рівня 243,76

     У процесі планування виробничої структури  необхідно враховувати чинники  як зовнішнього, так і внутрішнього впливу, що створюють передумови побудови раціональних структур.

     До  зовнішніх можна віднести економічні, правові, науково-технічні, соціально-культурні, екологічні, до внутрішніх - цілі та стратегії розвитку підприємства, ресурсні обмеження, специфіку продукції та технології її виготовлення, чисельність персоналу, потужність виробництва тощо.

     Основними рівнями виробничої структури ПП «Дія» є: відділення – дільниця – робоче місце.

     До  її складу належать: нарізувальна, шліфувальна та комплектуюча дільниці та обслуговуючі господарства.

     В нарізувальній дільниці розміщено  два верстати для нарізання металу. Кожен верстат обслуговують три  працівника: один подає матеріал, другий закріплює та тримає його, а третій виставляє відповідні розміри на лінійці та підрізає матеріал до відповідного вигляду. Далі оброблений матеріал подають до шліфувальної дільниці.

     В шліфувальній дільниці розміщено три  верстати, за допомогою яких виріб шліфують. Дана продукція не дає можливості повністю автоматизувати виробництво, оскільки досить складна структура виробу потребує втручання людської праці. І тому, кожен верстат обслуговує 3 особи. Після надання матеріалу відповідної форми відбувається ґрунтовка та покраска вузлів. Далі, виріб відправляють до наступного підрозділу.

     Комплектуюча  дільниця має два робочих місця, на яких працює по одному робітнику, де відбувається скріплення вузлів (зварювання) і надання виробу відповідної форми. На цьому етапі завершується процес виготовлення виробу. Після цього підрозділу на склад потрапляє готова продукція, що в подальшому готова до збуту.

     До  обслуговуючих господарств належать складське приміщення та транспортний цех.

     Складське приміщення підпорядковується завідувачу складом. Тут працюють два робітники та охоронець, мають дві вантажно-перевізні машини, що працюють в межах приміщення складу. Складське та виробниче приміщення для зручної роботи об’єднанні, тому завідувач складом не тільки веде облік продукції на складі та реалізує її, але й приймає обов’язки начальника виробництва та слідкує за дотриманням техніки безпеки працюючих. На складі не тільки зберігається виготовлена продукція, але й сировина і матеріали доставлені для подальшої обробки.

     Транспортний  цех об’єднаний з гаражем має  в своєму складі дві машини, що транспортують  готову продукцію та постачають на склад сировину та матеріал для подальшої  обробки.

     Адміністративні посади та відділ збуту поєднують  в собі декілька обов’язків та завдань, щодо організації роботи виробництва. Маючи в своєму складі транспортний цех підприємство, по-перше, може виконувати додаткові послуги з доставки та транспортування продукції, по-друге, економити на постачанні сировини та матеріалів з інших підприємств для власних потреб та виробництва.

     Підприємство  має два поверхи та прилягаюче приміщення, тому кожну складову зображуємо окремо, зі своїми позначеннями. Умовні позначення структури приведено  в додатку В.

     В цілому присутні всі необхідні складові, які необхідні для ефективного функціонування роботи підприємства.

     Аналізуючи  загальну і виробничу структуру  підприємства можна сказати, що кожна  частина, відділ, дільниця чи робоче місце  працюють злагоджено та взаємопов’язано. За своїми обсягами (площею підприємства та величиною виготовлення продукції) підприємство є малим, тому для зручності роботи деякі дільниці поєднанні в одному приміщенні, що в свою чергу дозволяє економити на деяких транспортних затратах та утримувати в своєму складі обмежену кількість працівників. Дана виробнича структура є спрощеною, отже це забезпечує її раціоналізацію та можливість найкращої керованості нею. 
 
 
 
 

 

РОЗРАХУНКОВА  ЧАСТИНА

    2.1. Обґрунтування плану виробництва продукції

                               Таблиця 2.1

       Ринкова потреба в виробах