Планування діяльності підприємств

     - ускладнюється внутрішньоцехове  керівництво, а також управління людьми.

     Предметна форма спеціалізації цехів і  предметна виробнича структура  характерні для підприємств великосерійного  й масового виробництва, що випускають обмежену номенклатуру виробів у  більших кількостях.

     На  переважній більшості машинобудівних підприємств застосовується змішана структура, відповідно до якого заготівельні ділянки й цехи будуються по технологічному принципу (ковально-пресовий, чугунно- і сталеливарний), а обробні й випускаючі поєднуються в предметно-замкнуті групи. Така структура особливо характерна для машинобудівних підприємств із масовим і серійним типом виробництва. Металургійний комбінат або завод має, як правило, технологічну структуру. Тут створюються доменні, сталеливарні, прокатні виробництва або цехи. Така ж технологічна структура переважає на текстильних фабриках, де виконуються всі стадії виготовлення тканини: прядіння, ткацтво, обробка [25,c.68]. 
 

1.3. Економічна оцінка стану структури виробництва

     Приватне  підприємство «ДІЯ» (далі по тексту –  ПП «ДІЯ») створене згідно з чинним законодавством України 25 червня 2005 року. Учасниками (засновниками) підприємства є три фізичні особи. Підприємство розташоване в місті Сміла на вул. Щорса, 6.

     Підприємство  створене з метою проведення комерційної  діяльності як на території України, так і за її межами, а також проведення іншої, не забороненої законодавством України діяльності, з метою одержання прибутку. Для досягнення вказаних цілей Підприємство може виконувати такі види діяльності:

1. Загальне будівництво будівель (нові роботи, роботи з заміни, реконструкції та відновлення); інші спеціальні будівельні роботи;
2. Монтаж і встановлення збірних конструкцій; монтаж металевих конструкцій;
3. Монтаж електропроводки і арматури;
4. Монтаж систем пожежної та охоронної сигналізації; монтаж антен;
5. Монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, інші монтажні роботи;
6. Діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом;
7. Виробництво будівельних матеріалів;
8. Підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації кадрів для власного виробництва.

     Виконання видів діяльності, що потребують ліцензування, підприємство може розпочинати після  отримання відповідного дозволу.

     Підприємство  є юридичною особою згідно з законодавством України. ПП «ДІЯ» є малим підприємством.

      Здебільшого виробництво носить індивідуальний характер в залежності від побажань замовника. В цілому процес організації  діяльності підприємства можна представити  таким чином:

1. На замовлення клієнта створюється ескіз виробу, який ним (клієнтом) затверджується.
2. Здійснюється розрахунок витрат матеріалів, які необхідно закупити (квадрат, прут, труба, арматура, проволока, прикраси тощо).
3. Закуповуються матеріали.
4. Нарізаються металеві заготовки.
5. В залежності від форми, яку необхідно отримати вигинають метал.
6. Виконуються зварювальні роботи.
7. Зачищають шви.
8. Ґрунтують поверхню.
9. Фарбують виріб.
10. Здійснюють монтаж згідно замовлення.

     На  балансі підприємства перебуває  верстати для вигинання металу, робочі столи для кроїння металу, верстати для скручування металу, зварювальні апарати, ковальське обладнання, оргтехніка.

    Основні техніко-економічні показники діяльності фірми проаналізуємо за допомогою таблиці 1.1.

    Таблиця 1.1.

    Техніко-економічні показники діяльності ПП «ДІЯ» в 2006-2008рр. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Як  видно з таблиці 1.1, результати діяльності підприємства змінюються неоднозначно. Так, чистий дохід підприємства в 2007 р. порівняно з 2006 р. зріс приблизно в 2,5 рази (на 617 тис. грн. або на 163,96%), а вже в 2008 р. порівняно з 2007 р. – зменшився на 288,1 тис. грн. або на 29%.

     Планування  зростання доходу можна пояснити кількома факторами. По-перше, в 2007 р. значно виріс попит на дану продукцію. А  по-друге, як наслідок зростання попиту, а також враховуючи загальну тенденцію  зростання цін, підвищились ціни як на металеві вироби, так і на монтажні послуги. Таким чином, зросли обсяги виробництва в натуральному виразі і ціни на продукцію підприємства.

     Зменшення доходу в 2008 р. можна пояснити збільшенням  чисельності конкурентів на місцевому  ринку, що призвело до перерозподілу та зменшення частки ринку ПП «ДІЯ». Внаслідок цього, не зважаючи на зростання цін на продукцію даного профілю, фактичні обсяги виробництва фірми дещо скоротилися, а отже і зменшився чистий дохід від реалізації продукції.

     Витрати підприємства щороку зростають. В 2006-2007 рр. витрати підприємства зросли на 93,4 тис. грн. (на 26,67%), а в 2007-2008 рр. – на 202,7 тис. грн. (45,69%).

     Основним  елементом зростання витрат можна  вважати зростання оплати праці, що зумовлено зростанням рівня мінімальної  зарплати в Україні, а також підвищенням розцінок на працю даної професії. Якщо в 2006 р. середньомісячна зарплата працівника по підприємству складала 350 грн., то вже в 2007 р. вона збільшилась до 690,7 грн. (на 340,7 грн. або на 97,34%), а в 2008 р. – до 951,9 грн. (261,2 грн. або на 37,82%). 

     Середньорічна вартість основних виробничих фондів щороку зменшується: на 2,3 тис. грн. або  на 19,91% в 2006-2007 рр., на 2,05 тис. грн. або 22,16%. Взагалі підприємство має у своїй  власності досить незначну і не коштовну кількість основних засобів, за допомогою яких здійснює свою діяльність. Це зумовлено тим, що підприємство здійснює свою діяльність в орендованому приміщенні, а обладнання є відносно недорогим.

     Невеликою вартістю основних фондів пояснюється  їх досить висока фондовіддача, яка в 2006-2007 рр. зростає на 74,71 грн./грн. або на 229,30% (з 32,58 грн./грн. до 107,29 грн./грн.), а в 2007-2008 рр. зменшується на 9,56 грн./грн. або на 8,91% (до 97,71 грн./грн.).

     Рентабельність  підприємства змінювалась стрибкоподібно: в 2006-2007 рр. вона зросла на 116,47% (з 7,45% до 123,92%), а в 2007-2008 рр. – зменшилась 114,8% (до 9,12%). В цілому за три аналізовані періоди рентабельність підприємства зросла на 1,67%. 

     Таке  нерівномірне зростання рентабельності пояснюється різкими змінами в різниці між доходом підприємства та його витратами, тобто в прибутку підприємства. Його (прибутку) величина змінюється також стрибкоподібно: в 2006-2007 рр. він зростає на 523,6 тис. грн. або на 2006,13% (з 26,1 тис. грн. до 549,7 тис. грн.), а в 2007-2008 рр. – зменшується на 490,8 тис. грн. або на 89,29% (до 58,9 тис. грн.). В цілому за три роки прибуток підприємства збільшився на 32,8 тис. грн.

     Таке  різке зростання прибутковості  в 2007 році пояснюється зростанням чисельності  об’єктів будівництва і переобладнання будинків і присадибних ділянок як в Україні в цілому, так і в даному регіоні (Смілянський район та інші райони Черкаської області) зокрема.

     Раціональна структура апарату управління є  основою планомірного та ритмічного функціонування виробничої структури. На розвиток структур управління впливає ряд чинників, до яких належать виробнича структура, трудомісткість та складність управлінської роботи, вимоги ринку тощо.

     Структура управління ПП «Дія» є ієрархічною.

     Ієрархічні  структури управління (їх ще називають часом: формальні, механістичні, бюрократичні, класичні, традиційні) характеризуються твердою ієрархією влади в організації, формалізацією правил і процедур, які використовуються централізованим прийняттям рішень, вузько визначеною відповідальністю в діяльності.

     Для ієрархічної структури ПП «Дія»  характерні:

     - стабільність і не складність  зовнішнього середовища;

      - цілі і завдання прості та  ясні. Завдання піддаються розподілу.  Роботи можна вимірювати;

     - постійна повторюваність одних  і тих самих робіт, що дозволяє  їх регламентувати. Призначається  дана влада.

       Незважаючи на всю різноманітність ієрархічних типів організаційних структур сучасних фірм на даному підприємстві існує лінійна структура управління. В її основі лежить зосередження всіх виробничих і управлінських функцій у керівника (директора). Тут усі повноваження прямі (лінійні), вони спрямовані від вищої ланки управління до нижчої.

     Загальна  структура підприємства зображено  в додатку А.

     При такій організації управління виробництвом підприємство може успішно функціонувати  лише тоді, коли зміни по всім структурним підрозділам (дільницям) відбуваються рівномірно. Але в реальних умовах цього немає, виникає неадекватність реакції системи управління на вимогу зовнішньої середи. Положення посилюється втратою гнучкості в взаємовідносинах робітників апарату управління із-за застосування формальних правил і процедур. В результаті ускладнюється і уповільнюється передача інформації, що не може не відбиватися на швидкості і своєчасності прийняття управлінських рішень. Необхідність погодження дій різних функціональних служб різко збільшує обсяг роботи керівника організації і його заступників, тобто вищого ешелону управління.

     Даний вид структур характеризується одномірністю зв'язків: тут мають місце тільки вертикальні зв'язки. У даному випадку  власник підприємства має можливість постійно контролювати роботу персоналу. Головна риса цієї структури - єдність розпорядження. До переваг лінійної організації належать:

• повну відповідальність керівника за результати діяльності підлеглих йому відділів та дільниць;
• чітко визначені зобов'язання, чіткий розподіл обов'язків і повноважень,
• оперативний процес прийняття рішень;
• простоту та чіткість підпорядкування;
• можливість підтримувати необхідну дисципліну.

     Підприємство  очолює директор. Він здійснює керівництво  підприємством в цілому, тобто розпоряджається в межах чинного законодавства його майном, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахунки тощо. Він відповідає за виконання плану підприємства, за дотримання фінансової і господарської дисципліни. В межах своєї компетенції директор видає накази по підприємству, приймає і звільняє робітників, застосовує методи винагородження і адміністративного покарання до працівників. Важливе завдання директора – забезпечення хороших умов праці на підприємстві і турбота про покращення культурно побутових потреб працівників.

     Заступник директора (виробничий директор). Він  керує виробничим процесом, його організацією та контролює виконання виробничих планів підприємства, технічне і матеріальне  забезпечення, відповідає за організацію  робіт. Також до його обов’язків входять технічна підготовка та обслуговування виробництва. Саме заступнику директора підпорядкований виробничий відділ, разом вони здійснюють контроль та регулювання перебігу виробничого процесу.

     Головний  бухгалтер очолює фінансову та економічну службу на підприємстві. Він відповідає за організацію планової роботи на підприємстві. Здійснює контроль за виконанням планових завдань на підприємстві, проводить аналіз діяльності підприємства. Крім того, у його компетенції є також контроль фінансового стану підприємства, організація праці та заробітної плати (розрахунки з робітниками). Веде облік виробництва та складає баланс.

     Вирішенням  юридичних питань займається юрист, а саме координує роботу директора  при підписанні контрактів та трудових договорів.

     Відділ  збуту підпорядкований директору. В його складі два менеджери і  дизайнер. Дизайнер на початковому  етапі виготовлення продукції приймає  замовлення та за ними конструює моделі виробів. В подальшому подає дизайнерські розробки до менеджерів. Менеджери відповідають за поставки матеріалів і сировини, збут готової продукції. Також поєднують обов’язки інженерів-конструкторів при складанні технологічної документації за розробками дизайнера. Складена документація подається не на виробництво, а саме директору з виробничих питань.