Оплата праці: функції та види оплати праці

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ  СПРАВИ (м. Київ)

ЛЬВІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

 

Спеціальність Економічна Кібернетика

Кафедра економіки та управління персоналом

Факультет Банківської справи та інформаційних технологій

 

 

 

 

 

КУРСОВА  РОБОТА

Оплата праці: функції та види оплати праці

 

 

 

 

 

Студентки групи 201-ЕК

Федюк Валентини Петрівни

Науковий керівник:

Ст. викладач, к.е.н. Барилюк Ірена Василівна

 

 

 

 

 

Львів - 2010

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………...3

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження системи оплати праці…………………………………………………………………….............6

1.1. Економічна роль та функції системи оплати праці в Україні……………………………………………………………………….....6

1.2. Види та структура заробітної плати…………………………................12

Розділ 2. Аналіз особливостей оплати праці на сучасному етапі розвитку економіки України……………………………………………………............20

2.1. Оцінка факторів впливу на системи оплати праці в сучасних умовах……………………………………………………………………........20

2.2. Аналіз загального обсягу та динаміки оплати праці в Україні…………………………………………………………………….......25

2.3. Факторний аналіз віртуального підприємства «Талісман»………….........................................................................................28

Розділ 3. Шляхи удосконалення форм та систем оплати праці на українських підприємствах у посткризовий період…………………..........46

3.1. Роль держави в удосконаленні системи оплати праці на українських підприємствах у посткризовий період………………………………..….....46

3.2. Перспективи адаптації зарубіжного досвіду оплати праці до умов функціонування української економіки………………………………….....50

Висновки………………………………………………………………..........53

Список використаної літератури…………………………………............56

Додатки

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми. Україна у свій період розвитку багато чого пережила, і багато чого змінилося за весь час її існування. На даний момент, після того як вона перейшла на ринкову систему господарювання все почало суттєво змінюватися і також й оплата праці працівників, що відображено у Законі України «Про оплатку праці» від 24.03.1995 року. Цей закон закріпив правові, організаційні, а головне економічні  засади заробітної плати  працівників, які працюють на підприємствах, незалежно від їхньої форми власності підприємств. Треба також знати усі види та функції оплат праці, які допоможуть нам краще зрозуміти і розраховувати для того чи іншого працівника його зарплату. Якщо немає працівників, які працюють для усього виробничого процесу, тоді й немає продуктивності праці. Потрібно стимулювати робітників для того, щоб весь виробничий процес відбувався ефективно і продуктивно.

Об’єктом  дослідження є суспільні відносини, що виникають у суспільстві в зв’язку з реалізацією права на працю і винагороду за неї.

Предметом дослідження є системи оплати праці, її основні функції та види.

Мета дослідження  даної теми полягає у тому, щоб розкрити поняття “оплати праці” персоналу, дослідити фактори, що визначають її структуру та розмір, а також виявити шляхи її удосконалення у ринкових умовах функціонування економіки України на основі використання зарубіжного досвіду.

Основні завдання дослідження:

• висвітлити поняття оплати праці працівників;
• визначити основні функції та види оплати праці;
• проаналізувати особливості оплати праці, які мають місце в Україні;
• визначити конкретні шляхи вдосконалення методів та систем оплати праці.

Дана тема дослідження складається  з трьох розділів, і у кожному з них потрібно розкрити основні проблеми даної теми дослідження, що дозволить відобразити сутність оплати праці та її основні складові.

В 1 розділі відображається повна структура оплати праці. Заробітна плата є дійовим інструментом активізації людського фактора, винятково важлива роль заробітної плати в механізмі функціонування ринкової економіки, які є зумовлені функціями. Потрібно правильно організовувати оплату праці, використовуючи усі принципи. У цьому розділі акцентовано увагу на розкритті основних складових оплати праці.

У 2 розділі увагу приділено аналізу статистичних даних, які дають зрозуміти і проаналізувати сучасний стан заробітної плати і можливість порівняти з попередніми роками, щоб охарактеризувати сучасний стан оплати праці працівників, а також встановити, який розмір заборгованості з оплати праці є властивий даному етапі розвитку України в цілому. Розраховано дані по віртуальному підприємству «Талісман» [Додаток А].

У 3 розділі досліджено основні шляхи удосконалення оплати праці в Україні, здійснено адаптацію моделей оплати праці зарубіжних країн, які стимулюватимуть персонал до праці і таким чином збільшиться їх заробітна плата. Ефективність системи оплати праці, продумання стратегій щодо удосконалення. Одна з пріоритетних проблем діяльності – ефективна організація оплати праці в сучасних умовах.

Місце теми дослідження  в курсі «Економіка підприємства». У системі стимулювання праці ведуче місце займає заробітна плата. Вона є головним джерелом підвищення добробуту робітників, оскільки складає три чверті їхніх доходів. Заробітна плата робітників та службовців підприємств і організацій являє собою їхню частку у фонді індивідуального споживання національного доходу в грошовому вираженні. Як основна форма необхідного продукту вона розподіляється відповідно до кількості і якості витраченої праці і його індивідуальними і колективними результатами. Цей курс займає основне місце в темі цього дослідження, тому що коли працівники працюють, вони витрачають свої сили, енергію і за це вони повинні отримувати певні винагороди, у нашому випадку це заробітня плата, яка стимулює працівників на підприємствах до виробничого процесу. Якщо б люди перестали ефективно працювати на підприємствах, тоді б нормально не міг функціонувати виробничий процес. На нашу думку, існує базовий принцип функціонування економічної системи, пов’язаний з оплатою праці: «Коли працівники перестануть отримувати заробітну плату за свою виконану роботу чи надану послугу, тоді і перестануть працювати підприємства і різні фірми».

У зв’язку з переходом до ринкових відносин в економіці з’являються нові процеси, які викликають об’єктивну необхідність реформи оплати праці. Ця реформа повинна бути спрямована на формування ефективної системи матеріального стимулювання працівників, основними принципами якої має бути винагорода за розміром еквівалента особистому трудовому внеску працівників, і надання підприємствам та організація різних форм власності максимальної самостійності у питаннях оплати праці.

Заробітна плата – категорія  не тільки економічна, але і соціальна, покликана забезпечити людині визначений соціальний статус. Витрати на відшкодування  вартості робочої сили не можуть не передбачати, крім витрат покриття на харчування, одяг, також витрати на утримання житла, медичне обслуговування. Щоб робоча сила, як товар оплачувався по своїй реальній вартості, необхідно наблизити мінімальну заробітну плату з прожитковим мінімумом, а потім із споживчим бюджетом. Це повинно бути зафіксоване в колективно договірних рішеннях і точно виконуватися всіма сторонами, що підписали угоду. Оплата праці за сумісництвом здійснюється за фактично виконану роботу. Умови роботи в цьому разі визначає Кабінет Міністрів України.

При детальному досліджені даної теми використано такі методи, як методи порівняння, аналізу та синтезу.

 

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження системи оплати праці

1.1. Економічна роль та функції системи оплати праці в Україні

Ефективність функціонування та соціальний розвиток тих чи тих суб’єктів господарювання (трудових колективів) забезпечується передусім формуванням належних індивідуальних і колективних матеріальних стимулів, провідною формою реалізації яких є оплата праці різних категорій персоналу.

  Оплата праці – це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги. Політика в області оплати праці є складовою частиною управління підприємством, і від неї значною мірою залежить ефективність його роботи, тому що заробітна плата є одним із найважливіших стимулів у раціональному використанні робочої сили. У літературі відсутнє загальноприйняте трактування заробітної плати.

Заробітна плата – це виражена в грошовій формі частина національного доходу, що розподіляється по кількості і якості праці, витраченої кожним працівником, що надходить у його особисте споживання.

Заробітна плата – грошове вираження вартості і ціни робочої сили, що виступає у формі заробітку, виплаченого власником підприємства працівнику за виконану роботу.

Заробітна плата – це винагорода за працю.

Заробітна плата – це частина витрат на виробництво і реалізацію продукції, що йде на оплату праці працівників підприємства.

У відповідності  зі ст.1 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі яку згідно з трудовим договором власник або уповноважений ним орган сплачує працівнику за виконану роботу або зроблені послуги [1].

Заробітна плата  працівника, незалежно від виду підприємства, залежить від складності та умов виконуваної  роботи, професійно-ділових якостей  працівника, результатів його праці  і кінцевих результатів господарської діяльності підприємства, регулюється податками і максимальним розміром не обмежується.

Як соціально–економічна категорія заробітна плата служить основним засобом задоволення особистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільного виробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво, засіб перерозподілу кадрів по галузях [16]. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та результатів господарської діяльності підприємства.

Залежність  заробітку від виконаного обсягу роботи створює умови для підвищення продуктивності праці, матеріально  заінтересовує працівників у  результатах праці. Заробітна плата як елемент ринку праці є ціною робочої сили, а також статтею витрат на виробництво, що входить до собівартості продукції, робіт (послуг) на окремому підприємстві.

Визнаючи розмір заробітної плати як ціни робочої  сили, необхідно враховувати єдину  міру оплати праці, критерієм якої є реальна вартість життя працівника та його сім’ї. Як ціна робочої сили заробітна плата формується на ринку праці і є зовнішньою відносно підприємства.

Як елемент  ціни виробництва заробітна плата  має визначатися часткою у  створеній підприємством вартості. При формуванні цієї частки важливо не допускати відшкодування надлишкових затрат праці і забезпечувати її підвищенню тільки у зв’язку із збільшенням кількості випущеної продукції, ефективнішим використанням ресурсів, зростанням продуктивності праці.Заробітна плата є дійовим інструментом активізації людського фактора.

Дійовість оплати праці визначається тим, наскільки  повно вона виконує свої основні  функції – відтворювальну, стимулюючу, регулюючу й соціальну [Додаток Б]. Функція заробітної плати – це її призначення, роль, складова сфери практичної діяльності в узгоджені і реалізації інтересів головних суб’єктів соціально–трудових відносин – найманих працівників і роботодавців.

   Винятково  важлива роль заробітної плати  в механізмі функціонування ринкової економіки зумовлена тим, що вона має виконувати такі основні функції: відтворювальну, стимулюючу, регулювальну, соціальну. А зараз ще появилась оптимізаійна функція заробітньої плати.

Відтворювальна  функція полягає у забезпеченні працівників та членів їх родини необхідними життєвими благами для відновлення витраченої в процесі виробництва робочої сили та для відтворення поколінь. Реалізація цієї функції забезпечується встановленням державою гарантованого мінімуму заробітної плати та прожиткового мінімуму.

   Стимулююча  функція заробітної плати полягає  у встановленні залежності розміру  заробітної плати від особистого  вкладу працівника та результатів  діяльності всього колективу  підприємства. Ця залежність повинна  постійно стимулювати працівника в покращенні результатів своєї діяльності. Реалізація цієї функції забезпечується розробкою на підприємстві ефективних систем оплати та преміювання праці, залученням працівників до управління підприємством та ін.

   Оптимізаційна  функція забезпечує певні пропорції в зростанні рівнів заробітної плати та продуктивності праці. Призначення цієї функції на рівні держави полягає в зв’язку платоспроможного попиту та товарної пропозиції, а на рівні підприємства – в забезпеченні ефективності виробництва на засадах випереджаючого зростання продуктивності праці над зростанням заробітної плати. Реалізація цієї функції здійснюється запровадженням заходів, які забезпечують зниження заробітної плати в розрахунку на одиницю продукції.

   Регулювальна  функція вирішує проблеми регулювання вартості робочої сили на ринку праці під впливом співвідношення її попиту та пропозиції і розподілу трудових ресурсів за регіонами, галузями, підприємствами з урахуванням як особистих інтересів працівника щодо сфери прикладання своєї праці та інтересів ринкового виробництва, зумовлених економічною кон’юнктурою.

   Соціальна  функція покликана забезпечити  рівну заробітну плату в однакових  умовах праці та усунення будь–якої дискримінації в оплаті праці. Реалізація цієї функції забезпечується поєднанням державного та договірного регулювання заробітної плати.

   Крім  вищезазначених функцій, які відображають  сутність заробітної плати, розглядаються  ряд інших: вимірювально–розподільча, ресурсно-розміщувальна та функція формування платоспроможного попиту населення [20].

   Вимірювально–розподільча функція заробітної плати спрямована на відображення міри живої праці при розподілі фондів споживання між найманими працівниками та власниками засобів виробництва. За допомогою заробітної плати визначається індивідуальна частка в фонді споживання кожного учасника виробничого процесу відповідно до його трудового внеску.