Автор: Пользователь скрыл имя, 07 Марта 2013 в 15:45, дипломная работа
Метою дипломної роботи є ознайомлення і вивчення методики обліку, аналізу та аудиту основних засобів підприємства на прикладі Адвокатської фірми " Грамацький та партнери", оцінка їх відповідності чинним вимогам і кращій практиці.
Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємозалежних завдань:
розкрити сутність і зміст основних засобів підприємства;
провести огляд літературних джерел за темою дослідження.
дослідити нормативно-правові документи з обліку основних засобів.
вивчити особливості діяльності, організацію та методологію обліку, контролю та аналізу основних засобів в адвокатській фірмі «Грамацький та партнери»
ВСТУП ………………………………………………………………………….... 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ, контролю ТА АНАЛІЗУ наявності та використання основних засобів підприємства ……………………….. 7
Економічна сутність, визнання та оцінка основних засобів ……… 7
Економіко-правовий аналіз та огляд нормативної бази і спеціальної літератури …………………………………………………………………. 15
Передумови організації та методології обліку, контролю та аналізу основних засобів в адвокатській фірмі «Грамацький та партнери» …. 28
Висновки до розділу 1 …………………………………………………… 34
РОЗДІЛ 2. Удосконалення ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ основних засобів ……………………... 35
2.1. Формування масиву фактографічної інформації про основні засоби
2.2. Узагальнення інформації про основні засоби з метою формування фінансової та податкової звітності ……………………………………… 43
2.3. Облік основних засобів в системі прийняття управлінських рішень
2.4. Організація обліку основних засобів за умов застосування сучасних інформаційних систем …………………………………………………… 59
Висновок до розділу 2 …………………………………………………… 67
РОЗДІЛ 3. Розвиток системи контролю та аналізу основних засобів …………………………………………………………… 69
3.1. Контроль основних засобів в адвокатській фірмі «Грамацький та партнери» …………………………………………………………………. 69
3.2. Розробка та апробація методики загального аналізу основних засобів
3.3. Стратегічний аналіз основних засобів ……………………………. 79
Висновок до розділу 3 …………………………………………………… 85
РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА БАЗОВОМУ ПІДПРИЄМСТІ ………………………………………………………………… 87
4.1. Організація роботи з техніки безпеки та охорони праці на підприємстві ……………………………………………………………… 87
4.2. Нормативно – правове забезпечення питань з техніки безпеки та охорони праці …………………………………………………………….. 92
4.3. Напрямки удосконалення організації техніки безпеки та охорони праці на підприємстві …………………………………………………….. 96
Висновок до розділу 4 ………………………………………………….. 102
Висновки і пропозиції ………………………………………………... 103
Список використаних джерел ……………………………………. 109
– різні підходи до термінології та визначення сутності основних засобів у фінансовому обліку й системі оподаткування, принципів їх оцінки;
– проблеми вдосконалення системи амортизації;
– проблеми підвищення інформативності первинних документів з обліку основних засобів;
– проблема інформаційного забезпечення управління матеріально-технічною базою, що представлено на підприємстві системою обліку, аналізу, аудиторського контролю;
– проблеми аналізу ефективності використання основних засобів і можливості її прогнозування тощо [5].
Окремою групою є проблеми складності оцінки основних засобів, які полягають у виборі вартості, за якою слід їх вимірювати.
Наступною проблемою, яка потребує вирішення є постійні зміни в нормативних актах стосовно амортизації та класифікації основних засобів.
На сьогоднішній день існує проблемне питання щодо класифікації основних засобів.
Згідно з Податковим Кодексом України для обчислення амортизаційних відрахувань введена класифікація основних засобів та інших необоротних активів з поділом їх на групи. Як уже зазначалося, таких груп 16. Такий деталізований розподіл є досить громіздким, однак він поліпшує бухгалтерський та податковий облік основних засобів, а також способи нарахування амортизації по кожній групі основних засобів окремо.
Дані проблеми потребує негайного вирішення, шляхом:
- переходу до надійних
нормативних актів, які не
– удосконалення методики
обліку надходження основних засобів
у системі аналітичних
– розроблення бухгалтерської моделі економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту;
– удосконалення методики обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами.
Удосконалення обліку ефективного використання основних засобів пов’язано з кількома важливими напрямками, а саме: формуванням масиву фактографічної інформації про основних засобів, її узагальненням з метою формування фінансової, податкової та управлінської звітності, організацією обліку основних засобів в умовах застосування сучасних інформаційних технологій. Кожний напрямок дає змогу досягти поточних та довгострокових цілей підприємства. Зупинимося на кожному із них.
Формуванням масиву фактографічної інформації про основні засоби в адвокатській фірмі «Грамацький та партнери» використовуються типові форми первинних документів. Вивчаючи узагальнення інформації щодо використання основних засобів з метою формування фінансової, податкової та управлінської звітності ми знайшли наступні проблеми:
Так, діючі форми первинної документації з обліку основних засобів та інвентаризаційні описи дублюють один одного. Майже зовсім не відрізняються за змістом інвентарні картки форм ОЗ-6, ОЗ-7, ОЗ-8. Водночас у наявних формах обліку не передбачено відображення устаткування, придбаного підприємством для резерву, до запровадження в експлуатацію, що на практиці створює певні труднощі при розрахунку амортизаційних відрахувань.
Не знайшла відображення у формах обліку й інформація про зміни первинної вартості інвентарного об’єкта після переоцінки та індексації. Порівняння інвентарних карток форм ОЗ-6, ОЗ-7, ОЗ-8 з формою ОЗ-1 «Акт приймання-передачі основних засобів» засвідчує, що в них відсутня лише інформація про висновок приймальної комісії й підписи її членів[4,с.388]. Проте, сам факт складання акта і відкриття інвентарних карток свідчить про позитивний висновок комісії, адже при невідповідності технічним умовам об’єкт прийманню не підлягає й інвентарна картка не виписується. Таким чином, доповнивши інвентарну картку підписами членів комісії, можна скоротити форму ОЗ-1. А якщо ввести в неї ще й підписи здавача та одержувача, то при внутрішньому переміщенні об’єктів можна скоротити форму ОЗ-2. Доповнення інвентарної картки підписами комісії з упровадження основних засобів після ремонту, реконструкції, модернізації, а також графою для відображення змін після таких операцій дає змогу скоротити форму ОЗ-3. Можна також не використовувати форму ОЗ-4, якщо доповнити її підписами ліквідаційної комісії й відобразити окремим рядком результати ліквідації об’єкта[5,с.409].
Їх вирішення на досліджуваному підприємстві, на нашу думку, полягає в тому, щоб, здійснивши ряд модифікацій, можна одержати компактну конструкцію практично універсальної форми типу «Інвентарна картка – акт обліку руху основних засобів», що сприятиме не тільки зниженню трудомісткості облікових робіт і скороченню документообігу, а й посиленню контролю завдяки підвищенню рівня інформативності й наочності документів.
Дослідження організації обліку основних засобів в умовах застосування сучасних інформаційних технологій дозволило ствердити, що поліпшується організація і знижується трудомісткість ведення обліку, підвищується продуктивність праці облікового персоналу, знижуються витрати на ведення обліку.
В сучасних умовах господарювання, нестачі фінансових ресурсів, банкрутства та ліквідації суб’єктів господарювання, а також враховуючи високий рівень морального й фізичного зносу обладнання підприємств, як ніколи постає проблема найбільш раціонального та ефективного використання їх основних засобів.
Тому актуальною проблемою є визначення ефективності використання основних засобів з урахуванням оцінки їх технічного стану, використання та виявлення резервів їх підвищення, а також виявлення найбільш важливих чинників, які впливають на зміну рівня використання основних засобів суб’єктами господарювання.
Однією з головних умов підвищення ефективності використання основних засобів та їх відновлення є оптимальність термінів експлуатації основних засобів відповідно до первинного технологічного призначення. Скорочення термінів експлуатації основних засобів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум.
Подовження періоду функціонування основних засобів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних засобів.
Для вирішення завдання підвищення використання основних засобів та отримання бажаних результатів у діяльності підприємства повинні бути розроблені конкретні шляхи, спрямовані на поліпшення використання основних засобів, практичне застосування яких дасть змогу використовувати наявні на підприємствах резерви підвищення їх ефективності, а також визначити основні чинники, що сприятимуть цьому [6].
У цілому сукупність резервів покращення використання основних засобів підприємства може бути поділена на три великих групи:
1. Технічне вдосконалення засобів праці, яке передбачає:
2. Збільшення тривалості роботи машин та обладнання за рахунок:
3. Покращення організації та управління діяльністю підприємства, а саме:
Щоб використання основних засобів було справді економічно вигідним та ефективним, необхідно не тільки стежити за його технічним станом, а й залучати фахівців при проведенні складних ремонтів; вивчати ринки; залучати спеціалістів маркетингового відділу.
Підвищення ефективності використання основних засобів на підприємстві є важливим резервом підвищення ефективності діяльності самого підприємства, що полягає в досягненні найбільших результатів при відповідному рівні розвитку.
Вирішення проблеми підвищення ефективності використання основних засобів – це одне з основних завдань діяльності підприємств, від результату якого залежить фінансовий стан та конкурентоспроможність підприємства.
Напрямки підвищення ефективності використання основних фондів повинні визначатися існуючим станом підприємства, зумовленим впливом зовнішніх і внутрішніх факторів середовища його функціонування.
Список використаної літератури