Облік нематеріальних активів

         Основними завданнями  аудиту МШП є:

- Підтвердження достовірності показників бухгалтерського обліку по статті МШП;

- Перевірка повноти  і своєчасності оприбуткування МШП;

- Підтвердження доцільності  і законності операцій по відпуску  і списанню МШП;

- Перевірка організації  складського господарства і забезпечення збереження МШП;

- Оцінка якості проведення  інвентаризації МШП;

- Перевірка порядку  формування вартості МШП;

Проведення  аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів в  Україні регламентується наступними нормативними і правовими актами (табл. 3.1).

 

 

Таблиця 3.1.

Нормативно-довідкові документи, які використовуються в процесі аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів

Джерело інформації	Коротка характеристика	Використання інформації
1	2	3
Закон України «Про аудиторську  діяльність»	Регулювання аудиторської діяльності	Правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні
П(С)БО 9 «Запаси»	Методика обліку МШП на підприємстві, розкриття інформації в фінансовій звітності	Нормативно - правове регулювання  при дослідженні операцій, пов’язаних з рухом МШП
Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, документів та розрахунків	Організація і проведення інвентаризації МШП	Дотримання нормативних актів  при здійсненні контролю за цілісністю МШП, визначення розмірів нестачі, пошкодження, установлення осіб, відповідальних за збитки
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність  в Україні»	Порядок обліку МШП	Дослідження господарських операцій з МШП
Наказ ДПАУ «Про затвердження Порядку складання декларації з  податку на прибуток підприємства»	Оподаткування операцій, пов’язаних з рухом МШП	Дослідження правильності оподаткування  операцій, пов’язаних з рухом МШП
Короткі вказівки щодо застосування типових міжгалузевих форм первинної документації з обліку МШП	Правила оформлення первинних документів з обліку МШП	Оцінка якості первинних документів з обліку МШП на підприємстві

 

 

 

Продовження таблиці 3.1

1	2	3
Порядок ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих, виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві  і залишках готової продукції ( у  тому числі малоцінних предметів на складах)	Списання МШП за кількістю та якістю	Дослідження господарських операцій зі списання МШП

 

Джерела інформації аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів  є предметною областю дослідження. Це нормативні документи, розглянуті у табл. 3.1., облікова політика підприємства та джерела, в яких зафіксована інформація, що характеризує залишки і рух МШП:

- наказ про  організацію бухгалтерського обліку  та облікову політики підприємства;

- первинні документи  з обліку надходження та витрачання МШП (накладні та податкові накладні постачальників, акти приймання-передачі, акти введення в експлуатацію, прибуткові ордера, вимоги, лімітно-забірні картки та ін.);

- облікові регістри, що  використовуються для відображення  господарських операцій з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів (відомість 3.3, журнал 3, 4, 5);

- акти та довідки попередній  ревізій, аудиторські висновки  та інша документація, що узагальнює  результати контролю (інвентаризаційні  описи та порівняльні відомості);

- оборотні відомості по  аналітичних рахунках та синтетичних  рахунках;

- головна книга по рахунку  112 «Малоцінні необоротні матеріальні  активи» та рахунку 22 «Малоцінні  і швидкозношувані предмети»; 

- звітність (форма №  1 «Баланс», форма № 2 «звіт про фінансові результати», форма № 5 «Примітки до річної фінансової звітності»;

- інші джерела (розрахунок  амортизаційних відрахувань, довідки  бухгалтерії, платіжні доручення  і т.д.).

 

2.  Методика та техніка проведення аудиту малоцінних активів підприємства

 

    Організація аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів включає в себе наступні етапи:

-     укладання договору (отримання аудитором листа від замовника, здійснення попереднього обстеження у замовника, відсилання листа замовнику, підписання договору між аудитором і замовником);

- узгодження взаємних інтересів та вигод, термінів виконання аудиторської перевірки та вартості послуг, наданих аудиторами;

- добір джерел інформації та визначення методичних прийомів проведення аудиторської перевірки;

- складання програми проведення аудиторської перевірки;

- узагальнення результатів проведеної перевірки;

- підготовка та обговорення аудиторського висновку. [72]

Весь процес організації  аудиту можна розділити на п’ять  основних етапів (стадій), які наведено в табл. 3.2.

 

 

 

 

 

Таблиця 3.2

 Основні етапи організації проведення аудиторської перевірки МШП у ДП «СП Ювілейне»

Етапи організації проведення аудиторської перевірки на підприємстві
I етап	II етап	III етап	IV етап			V етап
		Планування	Процес аудиторської перевірки			Підготовка аудитор-ського висновку та його підпи-сання (заключний етап)
Підго-товчий етап	Заключення договору на проведення аудитор-ської перевірки МШП	Ознайомлення із системою внутрішнього контролю, уточнення аудиторського  ризику та стратегії аудиту, розробка плану та програми аудиторської перевірки і розрахунок витрат часу	Проведен-ня аудиторської перевірки, оцінка і тестування системи внутріш-нього  контролю	Підтвер-дження залишків на рахунках бухгал-терського обліку, стратегія  низького ризику	Зак-лючні про-цедури

 

   Під час проведення аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів використовуються такі методи аудиту: економічний аналіз, інвентаризація, контрольні замірювання, вибіркові спостереження, документальна перевірка (по суті і арифметична), підтвердження, економіко-математичні методи, аналітичні і статистичні розрахунки, опитування, логічна перевірка, балансовий метод, порівняння, оцінка законності й обґрунтованості господарських операцій за даними кореспонденції рахунків бухгалтерського фінансового обліку, групування, систематизація, перевірка механічної точності, аналітичні тести та спеціальна перевірка. [71]

До предмета аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів належать процеси та явища, відображені документально, пов’язані з рухом МШП, їх залишками, оцінкою тощо. Об’єктами аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів на ДП «СП Ювілейне» є:

- кількісне та якісне приймання МШП від постачальників, а також при внутрішньому переміщенні між цехами, дільницями, матеріально-відповідальними особами, складами та виробництвом. При цьому досліджується: повнота оприбуткування МШП за даними бухгалтерського обліку; їх відповідність за кількістю та якістю за даними супровідних приймальних документів і складених матеріально-відповідальними особами, а також повнота оприбуткування МШП, які надійшли без супровідних документів;

- умови зберігання МШП і закріплення матеріальної відповідальності. Досліджується, чи відповідає стан складського приміщення вимогам зберігання ТМЦ (наявність вагів та час їх клеймування, полиць, шаф, контейнерів, протипожежного обладнання). Закріплення матеріальної відповідальності перевіряється за даними договорів про матеріальну відповідальність, укладених між адміністрацією підприємства та конкретними працівниками;

- МШП, їх використання та цілісність – перевіряється оцінка придбаних МШП, списання їх вартості при передачі в експлуатацію, наявність контролю за їх використанням;

- первинна документація з обліку МШП досліджується щодо достовірності відображених у ній господарських операцій;

- бухгалтерський облік та звітність досліджується стосовно достовірності даних щодо залишків та руху МШП, відображених в них;

- примітки до фінансової звітності. Досліджується інформація про методи оцінки МШП, балансову (облікову) вартість МШП;

- брак та пошкодження МШП – досліджуються причини, які зумовили виникнення негативних явищ, розмір невиробничих витрат, встановлюються особи, винні в завданні збитків;

-  нестача  МШП та збитки, виявлені при  інвентаризації, їх обґрунтованість і відповідальні особи – узагальнюється дослідження інших об’єктів, де виявлено збитки, перевіряється, чи підтверджується її розмір даними бухгалтерського обліку та іншими зібраними доказами, наскільки правильно встановлено матеріально відповідальність конкретних працівників і розмір її відшкодування

Планування  аудиторської перевірки малоцінних і швидкозношуваних предметів залежить від організаційної форми, розміру  і виду діяльності підприємства, виду аудиту, правильного уявлення аудитора про стан справ на підприємстві. Аудитор готує і документально оформляє загальний план аудиту, за яким потім здійснює аудит. [66]

Оскільки у ДП «СП Ювілейне»  облік малоцінних і швидкозношуваних предметів є частково автоматизованим, то аудитору при плануванні перевірки розробляє і документально оформляю загальний план аудиту, що враховує методику ведення обліку на підприємстві. (Додаток Н)

         Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів здійснюється шляхом використання необхідних аудиторських тестів, вибіркової перевірки бухгалтерських регістрів, рахунків, первинної документації з урахуванням визначеного аудитором рівня суттєвості помилки. Операції з малоцінним та швидкозношуваними предметами є не такими складними, як чисельними, і для їх суцільної перевірки буде витрачено невиправдана кількість часу і праці. Тому при плануванні аудиту, аудитор, як правило, приймає рішення щодо проведення вибіркової перевірки. [53]

Перелік питань, які підлягають перевірці, визначається в Програмі аудиту МШП. Перелік основних аудиторських процедур, що входять до програми аудиту малоцінних і швидкозношуваних предметів наведено в додатку Р.

У ході перевірки  визначається склад, кількість та вартість МШП на підприємстві за допомогою  перевірки оборотних відомостей та інших облікових регістрів, у яких відображається назва, кількість та вартість МШП; перевіряється правильність розмежування в обліку малоцінних оборотних активів.

Аудитор особливу увагу звертає  на закріплення МШП за конкретними  особами в місцях їх зберігання і  використання, на наявність на підприємстві відповідного маркування (фарбами, прикріпленням жетонів, проставленням штампів тощо), правильне оформлення первинними документами руху МШП. Потім переходить до перевірки суті здійснених операцій щодо руху окремих предметів. [69]

Аудитор встановлює чи немає  серед малоцінних і швидкозношуваних предметів необоротних матеріальних активів, що обліковуються на рахунку 112 «Малоцінні матеріальні активи». Виявляє чи є на підприємстві понаднормативні  запаси МШП, що тривалий час не мали руху. Встановлює чи є на заводі випадки передчасної заміни спецодягу і спецвзуття, їх причини внаслідок використання МШП не за призначенням або підміни нових предметів тими, що вже були в експлуатації. перевіряє правильність відображення в бухгалтерському обліку таких операцій

Ретельній перевірці підлягають акти на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів. У комісії зі списання МШП повинні брати участь фахівці, акт затверджується керівником. На предмет списання малоцінних і швидкозношуваних предметів має бути документ, що підтверджує здавання їх у металобрухт або в утильсировину, інакше сума збитку відноситься на рахунок винних.[71]

Перед аудитором, який проводить  аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів, постає завдання встановити і підтвердити аудиторським висновком дотримання підприємством вимог чинного законодавства, яке регулює бухгалтерський та податковий облік з цього питання.

Здійснюючи  аудиторське дослідження, аудитор  вивчає документи, за допомогою яких відтворює ланцюг господарських фактів від придбання МШП, їх зберігання і до списання.

Особливу увагу аудитор  приділяє вивченню наказів про призначення  та просування по службі матеріально  відповідальних осіб, а також наказів  про проведення тих чи інших заходів  внутрішнього контролю – ревізій та інвентаризацій. Це дає змогу аудитору встановити обсяг інформації, що підлягає дослідженню, оцінити власні можливості, а також час, необхідний для проведення перевірки.[78]