Облік нематеріальних активів

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ОБ'ЄКТА ОБЛІКУ

РОЗДІЛ 2. ОБЛІК МАЛОЦІННИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА

2.1   Економічний  зміст та класифікація малоцінних  активів

2.2   Завдання обліку  малоцінних активів підприємства 

2.3 Документальне забезпечення  обліку надходження та вибуття малоцінних активів

            2.4  Синтетичний та аналітичний облік малоцінних активів

РОЗДІЛ 3. АУДИТ МАЛОЦІННИХ АКТИВІВ

3.1 Мета, завдання та  нормативно-правове забезпечення  аудиту малоцінних активів

3.2 Методика та техніка  проведення аудиту малоцінних активів

3.3 Узагальнення результатів  аудиторського дослідження 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

В сучасних умовах розвитку світової економіки українським  підприємствам необхідно визначити  усі можливі резерви зниження витрат та пришвидшення процесу виробництва. В першу чергу зазначені питання стосуються системи ведення обліку та подання звітності. Тому проблеми бухгалтерського обліку сьогодні набувають дедалі більшого значення.

Тема даної курсової роботи стосується обліку малоцінних предметів. Дана тема не набуває великої популярності серед аналітиків і обліковців,  оскільки вже довгий період в даній сфері обліку не відбувалося суттєвих змін. Але це і стає приводом до дослідження даної теми адже тепер облік має відповідати сучасним технологіям і недопустимо, щоб одна із ланок давала збій.

Методологічні засади бухгалтерського  обліку ліквідації, нестач і псування основних засобів установлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. № 92, зі змінами та доповненнями.

Мета даної курсової роботи розкрити теоретично і практично  методику бухгалтерського обліку та аудиту малоцінних необоротних матеріальних активів та малоцінних і швидкозношуваних предметів за чинними нормативними документами.

Об’єктом дослідження  є процес ведення обліку на одному із сільськогосподарських підприємств  що є типовим за організаційно  – правовою формою та способом ведення  господарства.

Предметом дослідження є ключові фактори ведення обліку, їх роль у системі управління підприємством, процес оволодіння ними та практичне значення.

Для досягнення зазначеної мети нами були поставлені наступні завдання:

- розглянути сутність обліку та аудиту малоцінних предметів як вагомої частини бухгалтерського обліку запасів;

- проаналізувати методи ведення обліку та аудиту в даній частині;

- проаналізувати фактори що впливають на особливості обліку малоцінних предметів як бухгалтерського так і податкового;

- розглянути основні шляхи удосконалення ведення обліку на прикладі господарства ДП «СП Ювілейне», Полтавського району, Полтавської області.

Питання бухгалтерського  і  податкового обліку малоцінних активів досліджувалися сучасними  провідними вітчизняними науковцями, зокрема,  І. Павлюком, і А.Г. Загороднім, Ф.Ф. Бутинцем. Але все ж таки ще чимало стоїть питань та протиріч з обліку малоцінних активів з метою ведення  бухгалтерського і податкового обліків.

Одним із найскладніших  у питанні, організації обліку господарських операцій є облік малоцінних предметів, якими володіє підприємство. Методологічні засади обліку господарських операцій наявності та руху малоцінних активів на підприємствах установлені Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: П(С)БО 7 "Основні засоби", П(С)БО 9 "Запаси", Податковим кодексом та нормативними актами кабінету міністрів і інших міністерств. Об'єктом дослідження є облік на підприємстві ДП «СП Ювілейне».

Інформаційною базою  є Закони Верховної Ради України, Постанови Кабінету Міністрів, Накази органів державного управління, Міністерства фінансів, Національного банку України, положення (стандарт) бухгалтерського обліку “Запаси”, положення про документальне забезпечення запасів у бухгалтерському обліку, план рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, інструкція про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку,інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу спеціальні та періодичні видання, а також зарубіжні видання з питань ринкової економіки, бухгалтерського обліку, економічного аналізу, контролю і ревізії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНА ОЦІНКА ОБ'ЄКТА ОБЛІКУ

 

ДП «СП Ювілейне»  знаходиться в Полтавській області  Полтавському районі селі Бричківка. Основною діяльністю підприємства є тваринництво та насінництво.

 У даний час навчально-дослідне господарство «Ювілейне» є структурним підрозділом Полтавської державної аграрної академії й, одночасно, – державним унітарним комерційним підприємством. Із дня реєстрації господарство набуло право юридичної особи – має самостійний баланс, печать, рахунки в установах банків.

Підприємство створене з метою забезпечення практичного навчання студентів і слухачів Полтавської державної аграрної академії, проведення наукових досліджень, здійснення виробничої та зовнішньоекономічної діяльності. Загальна площа земельних угідь становить 2416 га, у т.ч. ріллі – 2063 га. Господарство в співпраці з академією вирощує насіння високих репродукцій Полтавської селекції, такі як пшениця озима (Левада, Диканька, Коломак-3, Коломак-5, Українка Полтавська), а також насіння ярих зернових одеської та харківської селекції.

Господарство спеціалізується  також на вирощуванні племінних  тварин великої рогатої худоби –  порода Українська чорно-ряба молочна  та племінних свиней породи Велика біла.

Нині господарство очолює Ніна Євгеніївна Березницька.

Майновий стан — одна з найбільш важливих характеристик основної діяльності підприємства. Дана сторона економічної діяльності підприємства зазнає впливу з боку багатьох факторів, у числі яких знаходиться і такий, що визначається співвідношенням між необоротними і оборотними активами підприємства. У економічній літературі немає однозначного визначення, яким повинно бути це співвідношення, оскільки воно формується залежно від галузі, в якій функціонує підприємство, від стану ринку в країні загалом і конкретного ринку продукції, яку виготовляє підприємство, та деяких інших факторів. Динаміка та структура майна підприємства відображена у таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Динаміка та структура  майна ДП «СП Ювілейне» за 2009-2011 рр.

Види активів (майна)	2009р.		2010р.		2011р.		Відхилення 2011р від 2009р.(+; -)
	Сума, тис.грн.	У    %    до суми	Сума, тис.грн.	У    %    до суми	Сума, тис.грн.	У    %    до суми	Абсолютне, тис.грн	Ві-дносне, %	Питомої ваги, %
1	2	3	4	5	6	7	8=6-2	9= 8/2*100	10=7-3
1. Необоротні активи	11706	66,7	14954	65,4	16228	77,2	+4522	+38,6	+10,5
1.1 Основні засоби	1928	11,0	4989	21,8	5825	27,7	+3897	Зб. в 3 рази	+16,7
2. Оборотні активи	5855	33,3	7898	34,6	4797	22,8	-1058	-18,1	-10,5
2.1 Оборотні виробничі фонди	5518	31,4	7601	33,3	4015	19,1	-1503	-27,2	-12,3
2.1.1 Виробничі запаси	2257	12,9	3393	14,8	2355	11,2	+98	+4,3	-1,7
2.2 Фонди обігу	337	1,9	297	1,3	782	3,7	+445	Зб.в 2,3 рази	+1,8
2.2.1 Готова продукція  і товари	22	0,1	12	0,1	8	0,0	-14	-63,6	-0,1
2.2.2 Поточна дебіторська заборгованість	108	0,6	97	0,4	553	2,6	+445	Зб. в  5,1 рази	+2,0
2.2.3 Грошові кошти         і поточні фінансові інвестиції	16	0,1	3	0,0	9	0,0	-7	-43,8	-0,1
2.2.4 Інші оборотні активи	191	1,1	185	0,8	212	1,0	+21	11,0	-0,1

 

Продовження таблиці 1.1

1	2	3	4		5	6		7	8	9	10
4.Необоротні активи та групи вибуття	-	-	-	-		-	-		-	-	-
Майно, всього	17561	100,0	22852	100,0		21025	100,0		3464	19,7	х

 

        Показники даної таблиці свідчать про наявність як позитивних, так і негативних ознак і тенденцій у майновому стані підприємства. Вартість майна підприємства за досліджуваний період збільшилася на 3464 тис.грн або 19,7%, що свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства. При цьому необоротні активи зросли на 4522 тис.грн. (38,6%), а оборотні активи зменшилися на 1058 тис.грн (18,1%). У підсумку питома вага необоротних активів у майні збільшилася з 66,7 до 77,2%, а оборотних активів знизилася з 33,3 до 22,8%. Необоротні активи представлені насамперед основними засобами, вартість яких збільшилася на 3897 тис.грн., або в 3 рази. Темп приросту основних засобів більший за темп приросту майна в цілому, що обумовило збільшення питомої ваги основного капіталу у майні з 11, 0 до 27,7%. Це свідчить про створення матеріальних умов для розширення основної діяльності підприємства. Скорочення оборотних активів пояснюється зниженням оборотних виробничих фондів на 1503 тис.грн. (27,2%).

     Водночас мають місце і негативні характеристики майнового стану, зокрема це збільшення частки поточної дебіторської заборгованості на 2%. Також підприємство має низький рівень забезпеченості високоліквідними оборотними активами, залишок грошових коштів і поточних фінансових інвестицій  зменшився на 7 тис.грн. (43,8%).[77]

       Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має в своєму розпорядженні і куди вони вкладені. За ступенем приналежності використовуваний капітал підрозділяється на власний (III розділ балансу) і позиковий (I V і V розділи балансу).

    За тривалістю використання розрізняють капітал довгостроковий постійний (перманентний) - IV розділ балансу і короткостроковий - V розділ балансу. [38]

 Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Власний капітал є основою незалежності підприємства. Однак потрібно враховувати, що фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього, особливо в тих випадках, коли виробництво носить сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунках в банку, а в інші періоди їх буде бракувати. Крім того, слід мати на увазі, що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі, а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал, ніж платить за кредитні ресурси, то, залучаючи позикові кошти, воно може підвищити рентабельність власного капіталу.

     У той же час якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов'язань, то його фінансовий стан буде нестійким, тому що з капіталами короткострокового використання необхідна постійна оперативна робота, спрямована на контроль за їх своєчасним поверненням і залучення в оборот на нетривалий час інших капіталів. [32]

    Отже, від того, наскільки оптимально співвідношення власного і позикового капіталу, багато в чому залежить фінансове становище підприємства.

      У процесі аналізу пасивів підприємства в першу чергу слід вивчити зміни в їх складі, структурі і дати їм оцінку.

      Оцінка змін, які відбулися в структурі капіталу, може бути різної з позицій інвесторів і з позиції підприємства. Для банків та інших інвесторів ситуація більш надійна, якщо частка власного капіталу у клієнта більше 50%. Це виключає фінансовий ризик. Підприємства ж, як правило, зацікавлені в залученні позикових коштів. Отримавши позикові кошти під менший відсоток, ніж рентабельність підприємства, можна розширити виробництво, підвищити прибутковість власного капіталу.[50]

    При внутрішньому аналізі фінансового стану необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу, з'ясувати причини зміни окремих складових і дати оцінку цим змінам за звітний період.

    Залучення позикових коштів в оборот підприємства - нормальне явище. Це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану при умові, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. В іншому випадку може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому підсумку призводить до виплати штрафів, застосування санкцій і погіршення фінансового становища. Отже, розумні розміри позикового капіталу здатні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні-погіршити його. Тому в процесі аналізу необхідно вивчити склад, давність виникнення кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причину утворення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства з оплати праці, бюджету, встановити суму виплачених санкцій за прострочення платежів.