Львівський  інститут банківської справи

                             Університету банківської справи

                                Національного банку України 
 

       Спеціальність 6.050100 „Банківська справа”

       та „Економічна кібернетика” 

КУРСОВА РОБОТА

 
 

Інфляція в Україні: причини і наслідки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

               Студентки групи 301-БСз

          Рогулі Христини Володимирівни

                 Науковий керівник:

                            Галько Оксана Романівна

Львів-2010 

Зміст

Вступ ...................................................................................................................3

1. Суть, причини  та види інфляції..............................................................5

2. Економічні  та соціальні наслідки інфляції..........................................18
3. Державне регулювання інфляції...........................................................22
4. Особливості інфляційного процесу в Україні та шляхи його подолання................................................................................................32

   Висновки ..........................................................................................................36

   Література.........................................................................................................39

   Додатки.............................................................................................................40

 

Вступ

„Інфляція руйнує не тільки еко-

номіку, а й мораль суспільства.”

Девід Х’юм

     Історія пам’ятає всі економічні явища –  спади і пожвавлення, вдачі та невдачі. І одним з таких явищ, яке отримало відображення в економічній історії, є інфляція. І не даремно люди, які перебувають у різних економічних умовах неодноразово звертаються до теми інфляції, а науковці досліджують її. Прикладом можуть слугувати праці Дж. М. Кейнса, К. Маркса, М. Фрідмена та багатьох інших відомих економістів.

     Із  плином часу багатьох десятиліть ця проблема не зникла, а стала ще більш проблематичною, набула нових ознак, актуальності.

     Інфляція  займає важливе місце в економічному житті, адже саме від її рівня залежить, яку кількість продуктів харчування, товарів та послуг споживачі зможуть придбати за отриманий дохід, одночасно від інфляції, певною мірою, залежить ступінь довіри населення до національної грошової одиниці, а також до уряду та центрального банку, завданням якого є продукування зваженої монетарної політики для забезпечення стабільності національної валюти та економіки загалом.

     За  останні десять із лишком років дедалі більше центральних банків визначає своєю основною ціллю забезпечення низького рівня інфляції. Центробанки різних країн (зокрема: Нової Зеландії, Австралії, Швеції, Фінляндії, Чехії, Канади, Великобританії, Німеччини, Польщі) провадять монетарну політику, орієнтуючись на прямі інфляційні цілі. Такий вид монетарного устрою відомий як інфляційне таргетування (Inflation targeting). Його мета — шляхом законодавче окресленого кількісного контролю інфляції сприяти розумінню всіма макроекономічними агентами інфляційного розвитку, зміцнювати довіру до центрального банку, стабілізувати інфляційні очікування та досягати інфляційної цілі без суттєвого сповільнення темпів економічного зростання. Все це робить монетарну політику центрального банку прозорішою та відповідальнішою. Проте в короткостроковому періоді інфляція не перебуває під повним контролем центрального банку, а зміни в монетарній політиці повільно впливають на зміну цін протягом певного проміжку часу.

     Тобто тема інфляції досить важлива, вона має  багато точок зору з приводу її походження та способів вирішення. Однак ці різні бачення не мають єдиного методу чи способу вирішення цієї проблеми.

     Тому  у своїй курсовій роботі я поставила завдання розглядати явище інфляції об’єктивно, досліджуючи суть, причини виникнення, види інфляції та її соціально-економічні наслідки. Певне місце в роботі займають форми і методи боротьби з інфляцією, засоби державного регулювання щодо подолання інфляції, а також розгляд особливостей інфляційного процесу в перехідній економіці Україні.

     Варто пам’ятати, дослідження такого економічного феномену як інфляція – це процес, який завжди буде потребувати свого вирішення. На мій погляд, кожен високоосвічений економіст повинен осягнути своїм інтелектом багатогранне явище інфляції, розуміти механізм її розвитку та засоби подолання.

     Враховуючи обмежуючі обсяги матеріалу курсової роботи, вона носитиме більш описовий характер з урахуванням світового досвіду.

     Курсова робота складається з чотирьох розділів.

     У першому розділі розглядається  суть, причини та види інфляції, подаються  основні концептуальні погляди вчених-економістів на даний процес. Аналізуються методи обрахунку інфляції.

     Другий  розділ містить опис соціальних та економічних наслідків, які виникають  внаслідок інфляції.

     У третьому розділі досліджуються  проблеми державного регулювання інфляції, наводяться конкретні приклади з історії зарубіжних країн.

     Четвертий розділ описує особливості перебігу інфляційного процесу в перехідній економіці України та дії з  боку уряду та Національного банку  щодо подолання інфляції.

     Методологічною  основою при написанні курсової роботи послужили: базовий – найбільш популярний в Україні підручник з економічної теорії – Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / За ред. З. Ватаманюка та С. Панчишина. – К.: Видавничий дім „Альтернативи”, 2003 р., а також наукові статті вчених-економістів та провідних спеціалістів Національного банку України опубліковані в журналах „Вісник НБУ” та „Економіст”.

 

     1. Суть, причини та  види інфляції

      Інфляція (від лат. Inflatio – роздування, розбухання) – знецінення паперових грошей, що супроводжується зростанням цін на товари та послуги. [7, 198]

      Зовні вона проявляється у зростанні загального рівня цін та зниженні купівельної спроможності грошей. [2, 170]

     Інфляція - явище досить складне за формою її прояву та за сукупністю чинників, що її спричинюють. Зовні вона виявляється в зростанні цін на товари і тарифів на послуги, у падінні валютного курсу національних грошей, у поглибленні товарного дефіциту. Усі ці явища є проявом знецінення грошей, незалежно від причинно-наслідкових зв'язків між грошима і товарами на ринку. Як відомо, поступове зростання цін спостерігається протягом усієї історії розвитку товарного виробництва і ринку. В епоху функціонування повноцінних грошей воно зумовлювалося псуванням монет або зниженням вартості золота, чи першим і другим одночасно. В усіх цих випадках зменшувалася вартість самої монети, що зумовлювало згідно з вимогами закону вартості зростання товарних цін. Проте відбувалося воно надзвичайно повільно і поступово, було майже непомітним протягом одного людського життя. Більше того, періоди підвищення цін змінювалися періодами їх спаду. Тому таке знецінення грошей не викликало істотних економічних пертурбацій чи соціальних потрясінь і не розглядалося як самостійне економічне явище. Помітного суспільного "звучання" зростання цін набувало в умовах запровадження нерозмінних паперових грошей, коли переставав діяти механізм автоматичного забезпечення сталості грошей. Якраз у ці періоди виникали стрімкі злети цін і падіння вартості грошей, що призводило до відчутних соціальних збурень. Ці процеси стали привертати до себе пильну увагу науковців і практиків, які розгледіли в ньому складне економічне явище і назвали його "інфляція" (від лат. inflatio - здуття). Уперше термін "інфляція" почав вживатися в 70-ті роки XIX ст. стосовно до грошового обігу в Північній Америці, переповненого паперовими знаками, які випускалися для ведення громадянської війни. З того часу він широко ввійшов у наукову літературу і практичний лексикон. Особливо після краху золотого стандарту. Його часто вживають для характеристики грошового обігу і більш ранніх епох - докапіталістичної і домонополістичного капіталізму, причому саме в періоди, коли встановлювався обіг нерозмінних банкнот чи просто паперових грошей (обіг асигнатів періоду Французької революції кінця XVIII ст. та наполеонівських війн, обіг асигнацій Росії кінця XVIII - початку XIX ст. та ін.). Як правило, це були періоди війн та внутрішніх політичних і соціальних потрясінь. Форми прояву інфляції поступово змінювалися в міру розвитку грошових систем та самих грошових форм. На початку виникнення паперових грошей, коли вони тільки відірвалися від розмінних на золото банкнот, а на руках у суб'єктів обігу були ще повноцінні монети, які нерідко оберталися, першою ознакою інфляції став лаж на золото, тобто підвищення ціни на золоті монети в паперових грошах порівняно з їх номінальною вартістю. Відповідно до зростання лажу посилювався процес зменшення реальної вартості грошової одиниці порівняно з її номінальним золотим вмістом, який називається дизажіо.

      У сучасних умовах, коли в обігу немає  золота і розірваний видимий зв'язок  грошових знаків з ним, лаж і дизажіо  як показники інфляційного процесу  втратили своє значення.  Головною формою прояву інфляції стало знецінення грошових знаків відносно вартості звичайних товарів, серед яких опинилося й золото, тобто падіння їх купівельної спроможності. Якщо цей процес набуває затяжного характеру, то поглиблюється розрив між рівнями цін на внутрішньому ринку країни та на ринках інших країн і світовому ринку в цілому. Виникає знецінення національних грошей відносно іноземної валюти. Це призводить до зниження валютного курсу національних грошей, що теж є проявом інфляції. Якщо держава вводить обмеження на зростання цін, тобто запроваджує регулювання ринку, то за наявності надмірного попиту інфляція не зникає, а набуває форми широкомасштабного товарного дефіциту, як це було в СРСР.

      Після загальної демонетизації золота інфляція зі спорадичного явища  перетворилася  в хронічне, властиве, по суті, всім країнам. Відмінності спостерігаються лише в рівнях інфляції, її причинах та наслідках. В одних країнах вона має незначний рівень, її перебіг керований і має позитивний вплив на економіку, а в інших цей перебіг некерований, досягає гіпервисоких рівнів і призводить до тяжких руйнувань в економіці та соціальній сфері.

      ЗАКОНОМІРНОСТІ  ІНФЛЯЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ. Інфляція не виникає  раптово, а розвивається поступово  як тривалий процес, який можна розділити  на кілька стадій. Відрізняються ці стадії співвідношенням темпів зростання пропозиції грошей і темпів їх знецінення. На першій стадії темпи зростання пропозиції грошей випереджають знецінення грошей, причому це випереджання поступово зменшується, наближаючись до вирівнювання. Таке співвідношення і його тенденція зумовлюються кількома причинами. Одна з них полягає в тому, що надмірна пропозиція грошей поглинається оборотом за рахунок уповільнення їх обігу. Суб'єкти ринку певний час не відчувають надмірності в обігу грошей і використовують їх для нагромадження чи збереження. Це тимчасово відволікає зайві гроші з обігу, послаблює інфляційний тиск на товарні ціни, і вони деякий час залишаються незмінними чи підвищуються повільніше, ніж зростає маса грошей.

      Указані процеси зумовлюють ще один чинник послаблення інфляційних наслідків надмірної емісії. Зростання грошових нагромаджень і збережень у період, коли не виявилася тенденція до знецінення грошей, посилює стимули активізації підприємництва, товарно-грошових відносин, підвищення продуктивності праці, що призводить до розширення виробництва та реалізації товарів і поліпшення співвідношення між попитом і пропозицією на товарних ринках.

     На  другій стадії інфляції темпи знецінення грошей випереджають темпи зростання  їх пропозиції. Це зумовлюється такими чинниками:

 - у  певний момент власники грошових нагромаджень починають розуміти їх надмірність і пред'являють на ринок для купівлі товарів. Це прискорює швидкість руху грошей у поточному обігу та збільшує платоспроможний попит порівняно з поточною емісією;

 - одночасно  зменшується відплив у нагромадження нових пропозицій грошей, унаслідок чого ще більше зростає швидкість обігу всієї грошової маси;

 - виникають  і швидко поширюються бартерні  операції, звужуючи товарну  основу  грошової маси в обігу;

  - знецінення  грошей призводить до відпливу  робочої сили зі сфери виробництва у сферу спекулятивного обміну, що зумовлює падіння виробництва і товарообороту, через що зменшується попит на гроші.

      Унаслідок дії зазначених чинників з'являються  так звані інфляційні очікування, коли економічні суб'єкти починають усвідомлювати неминучість майбутнього підвищення цін. Щоб уникнути майбутніх втрат, вони починають негайно купувати товари не тільки для поточного споживання, а й для майбутнього. Для цього на ринок "викидаються" не тільки всі поточні доходи, а й заощадження попередніх періодів. Неминучим наслідком стає випереджаюче зростання рівня цін порівняно зі зростанням грошової маси і падіння рівня монетизації валового внутрішнього продукту. [4]

      ВИМІРЮВАННЯ ІНФЛЯЦІЇ. Інфляція не лише відображає у своєму розвитку динаміку цін, а й вимірюється останньою. Розміри інфляції можна визначити за допомогою таких показників: індексу вартості життя, індексу купівельної спроможності та індексів інфляції.

      Розрахунок  динаміки цін (вартості життя) у звітному році визначається за формулою Ласпейреса:

               ,   (1)

      де  q₀ — вага у базисному році;

      р ₀ — ціни в базисному році;

      р₁ — ціни у звітному році.

      Індекс  вартості життя враховує основні  втрати населення від підвищення цін і достатньо широко характеризує динаміку цін, а значить, купівельну спроможність грошей. Справді, якщо Ip = 2, то це означає, що в цілому ціни зросли за певний період у два рази, отже, у два рази знизилась купівельна спроможність грошової одиниці. Показник купівельної спроможності — величина, обернена до індексу вартості життя, — розраховується за формулою: