Методы оценки конкурентоспособности предприятия

     Недоліком даного методу є те, що оцінюються чинники  конкурентоспроможності експертами. При  їхній оцінці може позначатися їхні особисті симпатії до продукту або послуги, їхнє самопочуття, положення справ на роботі й у родині, і т.д.

     Моісєєва  Н.К. пропонує оцінювати показник конкурентоспроможності виробника по двох елементах: критерій, що відображає в динаміку ступінь  задоволення споживача, і часовий критерій ефективності виробництва. Перший - показник конкурентоспроможності товару (Іт), а у відношенні до диверсифікованої фірми - конкурентоспроможність товарної маси. Він визначається відношенням суми споживчих вартостей всіх товарів продуцента до вартості споживання цих товарів. Другим критерієм є ефективність виробничої діяльності, обумовлена як відношення показників ефективності в розглянутого продуцента й у суперника. Даний критерій також залежить від часу.

     Загальний показник конкурентоспроможності виробника визначають за формулою:

     К_n= І * І_o ,          (1.7)

     де  К_n - загальний показник конкурентоспроможності виробника;

     І - індекс конкурентоспроможності по товарній масі;

     І_o - індекс відносної ефективності (для його визначення можуть використовуватися наступні показники: рентабельність (продажів, активів, основного капіталу за винятком амортизації, власного капіталу), обсяг продажів (абсолютний, відносний (продуктивність, оборотність)).

     Достоїнством  даної методики є те, що вона враховує чинник часу й ефективність роботи підприємства. Недоліком даної методики, як і наступної методики запропонованої Фатхутдиновим Р.А. є те, що основний упор при оцінці конкурентоспроможності робиться на конкурентоспроможність товару або товарної маси.

     Фатхутдинов Р.А. пропонує конкурентоспроможність організації визначати з урахуванням вагомості товарів і ринків, на яких вони реалізуються, який визначають за формулою [32, c. 236]: 

    (1.8)

     де  К_орг - показник конкурентоспроможності організації;

     а_і - питома вага і - го товару організації в обсязі продажів за аналізований період, частки одиниці, i = 1,2,…n, = 1;

     b_j - показник значимості ринку, на якому представлений товар організацію (для промислово розвинених країн (США, Японія, країни Євросоюзу, Канада й ін.) значимість ринку пропонується брати рівної 1,0, для інших країн 0,7, для внутрішнього ринку 0,5);

     К_ij - конкурентоспроможність і-го товару на j-м ринку визначають за формулою:

          (1.9)

     де  Е_іj - ефективність аналізованого зразка на конкретному ринку, одиниця корисного ефекту або грошова одиниця;

     Ел.о. - ефективність кращого зразка - конкурента, використовуваного на даному ринку;

     К1, К2 , К, n - коригувальні коефіцієнти, що враховують конкурентні переваги.

     У ряді випадків використаються інтегральний показник конкурентоспроможності продукту, що може бути розрахований по наступному алгоритму:

     а) визначаються окремі показники (атрибути) конкурентоспроможності шляхом їхнього  порівняння з базовими, еталонними показниками або показниками  для продуктів - конкурентів, які визначають за формулою:

      ,        (1.10)

     де  Qі - показник конкурентоспроможності по і - му параметру(одиниці або відсотки);

     Рі - величина і-го параметру продукту;

     Ріо - величина і-го параметру для продукту - еталона.

     б) розраховується інтегральний показник конкурентоспроможності (зведений індекс конкурентоспроможності) визначають за формулою:

              (1.11)

     де  n - число оцінюваних параметрів;

     аі - вага і-го параметра.

     При оцінці конкурентоспроможності конкретного продукту його по приведеній формулі можна порівняти з подібними продуктами - конкурентами (зразками - конкурентами), для яких також було проведено подібне порівняння з еталонним зразком, і зробити висновок про їхню порівняльну конкурентоспроможність. Коли подібне порівняння проводиться тільки з якимсь продуктом-конкурентом, те К < 1 означає, що аналізований продукт поступається зразку по конкурентоспроможності; К > 1, то перевершує. При рівній конкурентоспроможності К = 1.

     Комплексний підхід до вивчення методів оцінки конкурентоспроможності підприємства, практичного застосування запропоновано покласти в основу розробки методики аналізу, впровадження якої дозволить підприємствам раціонально формувати стратегії свого розвитку і поведінки на ринку, управляти асортиментною і збутовою політикою, а також оцінювати внутрішній і зовнішній потенціал складових конкурентоспроможності, вчасно адаптуватися до зовнішнього середовища, що змінюється.

    За  допомогою прогнозів можна визначати  ефективність роботи підприємства на перспективу при сталих темпах розвитку. Отже, розглянуті підходи кардинально  відрізняються, за своєю сутністю та базою формування показників конкурентоспроможності, їх використання може бути зручним та доцільним в різних ситуаціях залежно від специфіки галузі та досліджуваного об'єкта.

3. АНАЛІЗ  КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА "АВДІЇВСЬКИЙ ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ  КОНСТРУКЦІЙ ТА БУДІВЕЛЬНИХ ДЕТАЛЕЙ"  ДП "ДОНЕЦЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 

     3.1. Загальний аналіз діяльності підприємства 

     "Авдіївський  завод ЗБК та БД" ДП "Донецька  залізниця" засноване 07.12.2007 відповідно до рішення Донецького регіонального відділення Фонду держмайна України.

     "Авдіївський  завод залізобетонних конструкцій  та будівельних деталей" ДП "Донецька залізниця" знаходиться за адресою Україна, м.Авдіївка, вул.Леніна, б.66. Підприємство є юридичною особою, має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до Статуту та вимог законодавства України. Завод має самостійний баланс, рахунки у банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

     Завод є власником: належного йому майна; продукції, виробленої підприємством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

     Підприємство  створене з метою здійснення підприємницької  діяльності для одержання прибутку в інтересах держави. Основним видом  діяльності "Авдіївський завод залізобетонних конструкцій та будівельних деталей" ДП "Донецька залізниця" є виробництво залізобетонних конструкцій та будівельних деталей для потреб Донецької залізниці.

     Стратегії розвитку:

     - впровадження новітніх технологій  виробництва, що дозволяє збільшити  виробничі потужності підприємства;

     -  вихід на нові ринки збуту, подання екологічно  чистого продукту;

     - просування і позиціювання існуючого й нового  асортиментів.

     У табл. 2.1 приведені основні техніко-економічні показники роботи  "Авдіївський  завод залізобетонних конструкцій  та будівельних деталей" ДП "Донецька залізниця" за 2006-2008 роки.

     Аналіз  даних табл. 2.1 вказує, що об'єм реалізації збільшувався протягом 2006-2008 років  виріс у три рази. У той же час  середньорічна вартість основних виробничих фондів  зменшилася на 0,5 %, у 2007 та на 2,5%, у 2008 це зумовило зростання фондовіддачі на 246 % у 2007 та на 258 % у 2008. Хоча і відбувся майже 25% зріст середньооблікової чисельності робітників, об’єм реалізації збільшився на 249 %, у зв'язку з цим вироблення на одного працюючого збільшилися на 189 %, разом з тим середня заробітна платня збільшилася на 140 %, таким чином спостерігається сприятливе співвідношення між темпом зростання продуктивності праці і середньою заробітною платнею, але спостерігається збільшення витрат на одну гривню об'єму реалізації, вони зросли на 102,5 %. Це свідчить про ріст витрат.

     Таким чином об'єм реалізації і збільшився на 249 %, а витрати на одну гривню об'єму продукції збільшилися на 102,5 %. Високий рівень витрат став основою причиною збиткової роботи підприємства, у 2008 р. вони склали значну величину - 55,8 тис. грн.

    Таблиця 2.1

    Основні техніко-економічні показники роботи підприємства за 2008-2010 роки.

Показники	Од.вим.	Роки			Відхилення(%)
		2008	2009	2010	2008/2008	2009/2010
1. Об'єм реалізації продукції	тис. грн.	5979,6	20516,8	71709,9	343	349
2.Чистий  дохід	тис. грн.	5015,4	17097,3	59759,1	340	349,5
3.Середньорічна  вартість основних промислово-виробничих фондів	тис. грн.	5733,1	5706,8	5566,0	99,5	97,5
4. Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу	осіб	202	253	250	125	121
5.Фонд  оплати праці	тис. грн.	739,7	1523,9	3615,0	206	237
6.Вироблення  на одного працюючого	грн.	29602	81094	234346	274	289
7. Середня заробітна платня	грн.	305	501	1205	164	240
8. Фондовіддача	грн.	1,04	3,6	12,9	346	358

 

Продовження табл.2.1

9.Витрати  на 1 грн. об'єму реалізації	грн.	0,75	0,80	0,82	106	102,5
10.Прибуток  від звичайної діяльності до оподаткування	тис. грн.	61,3	14,6	-25,7	23	176
11.Чистий  прибуток	тис. грн.	60,5	1,0	-55,8	1,6	-558

 

     Господарська  діяльність підприємства, його розвиток найчастіше залежить від залучених засобів. У зв'язку з цим і для підприємства, і для потенційних інвесторів важлива фінансова незалежність від зовнішніх джерел, оскільки у більшості випадків надійність і привабливість інвестування підприємства визначається саме залежністю його від позик.

     Найважливішими  ключовими фінансовими параметрами  підприємства є його активи, капітал, зобов'язання, грошові потоки, фінансові результати та інше. Саме на це в першу чергу, спрямовані управлінські рішення за результатами фінансового аналізу.

     Під фінансовим станом підприємства розуміється  здатність підприємства фінансувати  свою діяльність. Фінансовий стан характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, раціональністю їх розміщення та ефективністю використання, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю. Тому формування активів, капіталу та зобов'язань та керування ними є найважливішою задачею фінансового менеджменту на підприємстві.

     Оцінка  фінансового стану підприємства складається з таких етапів:

• оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни;
• оцінка ліквідності;
• аналіз ділової активності;
• аналіз платоспроможності [6, с.42].

     Дані  для аналізу наведено в додатках Г та Д.