Методика підготовки показників звітності на прикладі приватного акціонерного товариства«Рівень

 

Техніко-економічні показники ПрАТ «Рівень» наведені у  таблиці 1.1.

 

Таблиця 1.1.

Основні техніко-економічні показники діяльності ПрАТ «Рівень» за 2010-2011 роки
№	Показники	2010 рік	2011 рік	Відхилення
				За сумою,	Тр., (%)
				(+, -)
1	2	3	4	5	6
1.	Середньооблікова чисельність  працюючих, чол.	91	93	2	102,19
2.	Обсяг фактично виготовленої продукції, тис.грн.	83,0	73,0	-10	87,95
3.	Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис.грн.	33604	26054	-7550	77,53
4.	Продуктивність праці, тис. грн./ чол.	0,91	0,78	-0,13	85,71
5.	Фонд оплати праці, тис.грн.	2419,3	2428,6	9,3	100,38
6.	Середньорічна заробітна плата, тис.грн./чол.	26,59	26,1	-0,48	98,19
7.	Коефіцієнт співвідношення темпів росту продуктивності праці та середньорічної заробітної плати	х			87.29
8.	Вартість майна підприємства, тис.грн.	14197	14108	-89	99,37
9.	Середньорічна вартість основних засобів, тис.грн.	3257,5	4482,0	1224,5	137,59
10.	Фондовіддача основних засобів, грн./грн.	0,03	0,02	-0,01	66,67
11.	Операційні витрати, тис.грн.	22971	17451	- 5520	75,97
12.	Питомі витрати на 1 грн., грн/грн.	276,76	239,05	37,71	86,37
13.	Дебіторська заборгованість, тис.грн.	3447	3735	288	108,36
14.	Кредиторська заборгованість, тис.грн.	4796	4099	-697	85,47
15.	Чистий прибуток , тис.грн.	184	568	384	308,7

 

     Провівши аналіз техніко-економічних показників ПрАТ «Рівень» можна зробити висновок, що ситуація на підприємстві є позитивною за рахунок збільшення у звітному році чистого прибутку на 384 тис.грн  але не стабільною за рахунок зменшення обсягів готової продукції та доходу від реалізації. Розглядаючи середньо облікову чисельність працівників, ми бачимо, що у звітному періоді відбулося збільшення працівників на підприємстві . Так фактична чисельність усіх працівників збільшилась на 2 особи. Одним з основних показників фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Рівень» є дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), який у звітному році зменшився на 7550 тис. грн. або на 22,47%, в порівнянні з минулим, що є негативним явищем для підприємства. Аналізуючи фонд оплати праці видно, що він зріс в порівнянні з минулим на 9,3 тис. грн. або на 0,38%. Щодо середньорічної заробітної плати в звітному році, то цей показник зменшується на 1,81%.

Вартість майна у  звітному році зменшилась на 89 тис. грн. Середньорічна вартість основних засобів у звітному році збільшилась  на 1224,5 тис. грн за рахунок придбання нового обладнання, що вважається позитивним. Спостерігаємо зниження операційних витрат на 5520 тис. грн, що оцінюється позитивно для підприємства.

           Показник дебіторської заборгованості  у звітному році збільшився  а ніж у попередньому на  288 тис. грн. що є не досить  позитивним томущо існує ймовірність  не повернення коштів за продукцію. Зменшення кредиторської заборгованості у звітному році на 697 тис. грн.  вважається позитивним  тому що іде зменшенні залучення активів а використання власних.

     Аналізуючи  вищенаведені показники, випливає, що сьогодні підприємство знаходиться на етапі розширення своєї діяльності. ПрАТ «Рівень» обрало вірний напрям розвитку діяльності та стабілізації фінансового становища. Підприємство модернізує обладнання, закуповує новітні технології, покращує якість власної продукції, оновлює асортимент та проводить рекламну політику.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Підготовка  та подання основних звітних  форм на прикладі 

ПрАТ «Рівень»

 

2.1. Класифікація звітності. Основні  вимоги до заповнення звітних  форм

Звітність підприємства – це інформація про фінансове становище підприємства, результати його діяльності та рух грошових коштів, інформація про стан розрахунків з бюджетом, інші статистичні показники, узагальнена у формах звітності, що встановили відповідні органи. Вона містить величезний аналітичний потенціал і може бути використана в процесі прийняття як перспективних, так і поточних управлінських рішень.

Так, як користувачі фінансової звітності потребують систематизованої інформації про діяльність підприємства, інвесторами або власниками якої вони є або мають стати. Тому відповідно до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність усі підприємства та організації повинні на основі даних бухгалтерського обліку складати і подавати як річну так і квартальну фінансову (бухгалтерську) звітність.

Слід зазначити, що система  показників звітності – це особливий  вид записів, що є коротким витягом  з поточного обліку, що відбивають зведені дані про стан і результати діяльності підприємства, його підрозділів, за звітний період. Звітність містить  кількісні і якісні характеристики, вартісні і натуральні показники. Зведені дані про стан і результати діяльності підприємства, його підрозділів за визначений період формуються на підставі бухгалтерського, статистичного й оперативно-технічного обліку. Тим самим забезпечується можливість різнобічного відображення в звітності фінансово-господарської діяльності підприємств [18].

Отже, метою складання  звітності на підприємстві ПрАТ «Рівень» є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Відповідно до П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» бухгалтерська звітність – це звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів [3].

На сьогодні існує  багато визначень терміну «звітність». Проте, вони всі є правильними і лише доповнюють один одного. Так, наприклад, Швець В.Г. у своїх підручниках стверджує, що звітність – це підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період [16]. За словами Кужельного М.В. звітність – це основне джерело інформації, що відображає результати виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій [14].

Існують різні класифікації і підходи до формування звітності.

У своїх працях Швець В.Г. надає класифікацію звітності за змістом і джерелами формування [16]: 

• Фінансова звітність (містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. її складають з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації; складається з Балансу (Ф№ 1), Звіту про фінансові результати (Ф№ 2), Звіту про рух грошових коштів (Ф№3), Звіту про власний капітал (Ф№4), Приміток до фінансової звітності (Ф№5); річними є Ф№ 3, Ф№4, Примітки).
• Податкова звітність (звітність підприємства по основних податках та обов’язкових платежах до бюджету і позабюджетних фондів. Звітні дані ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку з відповідним коригуванням в рамках податкового).
• Статистична звітність (містить інформацію, що є необхідною для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств та побудови макроекономічних показників).
• Спеціальна звітність (подається з питань розрахунків страхових внесках до органів соціального страхування).
• Внутрішньогосподарська (управлінська) звітність (відображає необхідну інформацію для прийняття рішень на рівні структурних підрозділів і розробляється підприємством самостійно).

Кірейцев Г.Г. виділяє три види звітності [13]:

• Бухгалтерська звітність (містить показники виробничо-фінансової діяльності підприємства; складається на підставі синтетичного та аналітичного обліку, підтверджується первинними документами, а також використовує дані оперативної та статистичної звітності).
• Статистична звітність (призначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і галузей народного господарства та представляє собою систему кількісних та якісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для бухгалтерського обліку).
• Оперативна звітність (призначена для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент здійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення; в ній містяться дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва продукції, а також про дотримання укладених договорів та фінансовий стан підприємства).

Для досягнення мети та виконання  завдань щодо задоволення інформаційних потреб користувачів звітність має відповідати певним вимогам. Залежно від потреб управління, чинних законодавчих та нормативно-правових актів можна сформувати систему вимог до звітності.

Вимоги до звітності:

1. Правові аспекти: обов’язковість подання, державна регламентація, відповідальність засвідчення;
2. Якісні характеристики: зрозумілість, доречність, достовірність, порівнянність.

У П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» передбачено 10 принципів підготовки фінансової звітності:

• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
• автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності [3].

Відповідно до П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» для того, щоб звітність була зрозумілою для користувачів, вона повинна містити наступні дані про: підприємство; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду; облікову політику підприємства та її зміни; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки минулих років та пов’язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачене відповідними Положеннями (стандартами).

Ціллю статистичних звітів є надання інформації державі про соціально-економічні явища на конкретному підприємстві. Базою для складання статистичних звітів є дані бухгалтерського обліку, тому бухгалтерії поряд з фінансовою (бухгалтерською) звітністю заповнюють, або надають інформацію для статистичних звітів.

В сучасних умовах одночасно  діють такі види статистичної звітності. Державна статистична звітність – це статистична звітність, форми якої затверджуються Державним комітетом статистики, або за його згодою, регіональними органами державної статистики. Галузева статистична звітність розроблюється та затверджується безпосередньо відповідними міністерствами, відомствами, державними комітетами, концернами, за погодженнями з Держкомстатом України.

Ведення обліку завжди передбачає, що дані будь-якої господарської операції, відображені у відповідних документах, після їх належної перевірки мають бути записані в облікові регістри. Останні й призначено для відображення, накопичення та зберігання облікових даних.

Облікові регістри - це носії інформації спеціального формату і будови (паперові, машинні), у вигляді відомостей, журналів-ордерів, книг, машинограм тощо, які призначені для реєстрації, групування й узагальнення господарських операцій, оформлених відповідними первинними документами.

Інформація, що міститься в облікових регістрах, використовується для оперативного керівництва, економічного аналізу господарської діяльності окремих ланок і підприємств в цілому, а також для складання звітності. Тому своєчасне і правильне відображення господарських операцій в облікових регістрах - одна із обов'язкових умов якості й оперативності обліку.

За обсягом змісту записів облікові регістри поділяють  на регістри синтетичного, аналітичного обліку.

Регістри синтетичного обліку призначені для відображення економічно однорідних господарських засобів на синтетичних рахунках у грошовому вимірнику, з зазначенням дати, номера і суми бухгалтерського запису, як правило, без пояснювального тексту. Записи у ці регістри здійснюють на підставі первинних або згрупованих (у накопичувальних або групувальних відомостях) документів. Регістри синтетичного обліку бувають хронологічні (реєстраційний журнал), систематичні (головна книга) і комбіновані (книга Журнал-головна, журнали-ордери).