Автор: Пользователь скрыл имя, 17 Ноября 2011 в 00:54, реферат
Керівник як лідер організації. В організації (на виробництві, в установі, фірмі тощо) існує чіткий розподіл управлінських відносин, за яким одні керують, інші виконують і підпорядковуються керівництву. Найчастіше суб'єктом управління є керівник або колективний суб'єкт управління (рада засновників, наглядова рада, рада директорів тощо). Керівник водночас може бути і лідером в організації. Іноді функції управління бере на себе неформальний лідер групи. Керівництво і лідерство є персоніфікованими формами соціального контролю, способами соціально-психологічного впливу з метою досягнення максимального ефекту в діяльності фірми чи установи.
Ефективність роботи керівників залежить від різноманітних чинників, зокрема й від дотримання ними певних вимог. Передусім це «вимоги до результатів праці», «вимоги до поведінки і відносин» тощо. Впливають на якісні й кількісні показники діяльності керівників і певні обмеження та альтернативи (ресурсні, правові, технологічні), угоди з профспілкою, розташування робочого місця керівника та його організації чи підрозділу, політика й культура організації, готовність інших схвалити те, що намагається зробити керівник.
Частина 1
Вступ
1. Роль керівника в організації та його управлінська діяльність
2. Мотиваційна сфера особистості керівника
Висновки
Перелік літератури
Частина 2
Вступ
Розділ 1. Теоретичні засади та основні вимоги до особистості менеджера
1.1 Теоретичні засади дослідження особистості менеджера
1.2 Навики та кваліфікаційні вимоги до сучасного менеджера
Розділ 2. Проблеми розвитку особистості менеджера
2.1 Розвиток особистості менеджера
2.2 Проблеми особистості менеджера
Розділ 3. Особистість сучасного менеджера
3.1 Основні аспекти розвитку особистості
3.2 Модель особистісних характеристик сучасного менеджера
Висновок
Перелік літератури
Перераховані
основні вимоги до умінь менеджера
є трансформованими знаннями, які
втілюються при здійсненні конкретних
управлінських операцій: правильно
планувати роботу, аналізувати ситуацію,
проводити нараду, видавати розпорядження
та ін. У свою чергу уміння, доведені
до рівня автоматизму (частково існують
на підсвідомому рівні), називаються
навичками. Навички забезпечують ефективність
типових, часто повторюваних дій
і знаходять свій вираз у веденні
ділових переговорів з
Висновок
Користуючись
багаточисельними літературними джерелами,
я теоретично проаналізувала особливості
особистості сучасного
Головним висновком, що я зробила, було те, що на відміну від минулого часу, коли кращими менеджерами вважались люди з диктаторськими нахилами, в наш час вимоги до менеджера кардинально змінилися. Стара система мислення оперувала принципами необмеженого зростання, що розумілося тільки в кількісних термінах – максимальні прибутки. Нова система мислення оперує поняттям рівноваги, що відповідає такому стану суспільства, при якому задоволення сьогоднішніх потреб не повинно зменшувати шанси майбутніх поколінь на гідне життя.
Керуючи людьми менеджер повинен мати позитивний зв’язок із своїм персоналом. Він повинен бути лідером, щоб вести за собою підлеглих. А для цього необхідно мати авторитет, високий професіоналізм, позитивні емоції. Він повинен бути дипломатом, щоб налагоджувати стосунки, як з партнерами, так й із співробітниками.
Менеджер повинен
бути вихователем з високими моральними
якостями. Він повинен бути новатором,
який розуміє роль науково-технічних
досягнень. Загалом, сучасний менеджер
повинен бути справжньою людиною
у вищому розумінні цього слова
– володіти знаннями, культурою, мати
рішучий характер та професійні здібності.
Перелік
літератури
1. Ансофф И.Н. Менеджмент. – М., 1996. – 286с.
2. Андрушків
Б.М. Кузьмін О.Є. Основи
3. Жигалов В.Т.,
Шимановська Л.М. Основи
4. Завадський Й.С. Менеджмент. – К.: УФІМБ, 1997. – 543 с.
5. Г.В. Щекин. Теория и практика и практика управления персоналом; учебно-методическое пособие; Киев 1998.
6. Мельник Л.П. Психологія управління: Курс лекцій. — 2-ге вид., стереотип. — К.: МАУП, 2002. — 176 с.
7. М. Мескон, М. Альберт Основи менеджмента»; Москва 1995.
8. Теория и
практика управления
9. Обозов Н.Н., Щёкин Г.В. Психология работы с людьми. –4-е издание - К.:МАУП, 1998.