Механизм формування та розвитку людского капиталу в умовах социально-экономичного зростання

Впродовж останніх років спостерігається  різке погіршення становища України  за показником розвитку людського потенціалу з урахуванням ґендерного фактора.

Таблиця 2.4

Показники ґендерного розвитку в Україні та країнах, що очолювали та замикали міжнародні рейтинги показників людського розвитку, в 2008 р.

Джерело: [107]

Якщо за даними Звіту про людський розвиток у 2004 році український показник становив 0,777, а країна посідала 57-е  місце у світі, то за даними останньої  доповіді країна посіла 69-у позицію  у світі за показником індексу розвитку людського потенціалу з урахуванням ґендерного фактора (0,793). Водночас слід враховувати, що індекс людського розвитку з урахуванням гендерного фактора обчислюють по більш вузькому колу країн (155, тоді як індекс людського розвитку обчислюється по 181 країні світу).

Освітні показники засвідчують  сприятливу ситуацію з погляду ґендерних  диспропорцій, оскільки нині не простежується  жодних відмінностей у рівні освіченості  населення та в доступі до базової  освіти. Рівень освіченості серед жінок віком старше 15 років практично дорівнює даному показнику серед чоловіків (відповідно 99,6% і 99,8% у 2010 р.), а сукупний валовий коефіцієнт жінок, які вступили до навчальних закладів, навіть значно перевищував відповідний коефіцієнт вступників-чоловіків (відповідно 93,2% проти 87,0%).

Водночас дуже значними є ґендерні відмінності  в очікуваній тривалості життя при  народженні, навіть порівняно з іншими країнами пострадянського простору. Очікувана тривалість життя чоловіків  в Україні є чи не найнижчою серед країн пострадянського простору, за винятком Росії (59,9 років), Казахстану (59,1 років) та Туркменістану (60,6 років). За даними Доповіді 2011 року, ці показники становили: 73,8 року для жінок і 62,7 року для чоловіків, тобто ґендерний розрив перевищував 11 років на користь жінок. Загальновідомо, що ґендерні особливості в тривалості життя пояснюються низкою чинників, серед яких як суто біологічні фактори, що поєднуються з чинниками довкілля (психоемоційний стрес, шкідливі фактори на виробництві та в побуті), так і поведінкові чинники (зловживання алкоголем, тютюнопаління, нераціональне харчування, обмежена фізична активність, ризиковані форми поведінки). Наразі серед українських чоловіків значно більше поширені соціально-детерміновані захворювання (туберкульоз, ВІЛ/СНІД тощо), спостерігаються катастрофічно високі рівні смертності від зовнішніх чинників.

Підсумовуючи дослідження місця України на світовій шкалі людського розвитку, слід констатувати її значне відставання практично за всіма аспектами, що свідчить про недооцінку людського чинника в стратегії розбудови національної держави і вимагає невідкладних дієвих заходів з привернення уваги всього суспільства до розвитку людського потенціалу. Це відставання є водночас і наслідком, і чинником формування безлічі форм і видів соціальних ризиків, загрожує перетворенню України на аутсайдера в глобальному розвитку.

Серед показників інтелектуальної складової людського капіталу, що також є показником результативності наукової та інноваційної діяльності ―  патентна продуктивність та кількість друкованих робіт.

За показником патентної  продуктивності (відношення кількості патентів у резидентів країни до зайнятих у сфері НДДКР) Україна займає четверте місце серед 55 країн за рейтингом IMD [107], але як слушно зазначає Ю. Полунєєв в [79] не варто його автоматично зараховувати до конкурентних переваг вітчизняної інноваційної системи, адже за більшістю методик авторитетних міжнародних організацій враховуються, перш за все, високотехнологічні патенти чи патенти «тріадної групи» (патентні відомства США, ЄС, Японії), а даний показник є вкрай низьким для віднесення його до конкурентних переваг. Так,  14 патентів у 2010 р. Україна отримала в Бюро патентів і торгових марок США (всі типи патентів), Росія ― 287, Японія ― 46 978, Німеччина ― 13 633, Франція ― 5 100, Австрія ― 905, Польща ― 56, Великобританія ― 5 038, Канада ― 5 513 [1; 102] (всього в 2010 р. Бюро патентів і торгових марок США видано 123 179 патентів (всі типи патентів) нерезидентам країни). В Європейському патентному офісі Україна отримала в 2009 р. всього 5 патентів, для порівняння: Росія ― 58, Японія ― 9439, Німеччина ― 11 384, Франція ― 4 031, Польща ― 33, Великобританія ― 1 646, Канада ― 668, Китай ― 351, Ізраїль ― 228, Індія ― 124 (всього в 2009 р. Європейський патентний офіс видав 51,969 тис. патентів) [32; 107]. За даними Держкомстату в 2009 р. резидентами країни отримано 1 750 охоронних документів на винаходи, 5 802 ― на корисні моделі та 185 ― на промислові зразки (відносно 3064, 126 та 198 відповідних охоронних документів у 2000 р.), у тому числі в Державному департаменті інтелектуальної власності України отримано в 2009 р. 1 667 охоронних документів на винаходи, 5 749 ― на корисні моделі та 156 ― на промислові зразки та в патентних відомствах зарубіжних країн отримано 83 охоронні документи на винаходи, 53 ― на корисні моделі та 29 – на промислові зразки [73]. Відсутність досвіду пате