Механизм формування та розвитку людского капиталу в умовах социально-экономичного зростання

Автор: Пользователь скрыл имя, 09 Апреля 2013 в 00:28, дипломная работа

Описание работы

Позитивні зміни в XXI столітті пов'язуються, перш за все, з людськими ресурсами як носіями знань. Домінуюча роль висококваліфікованої творчої праці стає визначальним фактором розвитку суспільства нового типу і притаманної йому економіки. Провідні світові держави переконливо демонструють, що наука, освіта, професійна підготовка і інші «інвестиції в людину», що формують «людський капітал», відіграють вирішальну роль в забезпеченні конкурентних переваг.

Работа содержит 1 файл

Диплом_чел_кап.doc

— 821.50 Кб (Скачать)

 

Таблиця 2.1

Динаміка індексу людського  розвитку в країнах СНД, Центральної  та Східної Європи*

Ранг 2011

Країни

1980

1990

2000

2005

2009

2010

2011

2006-2011

Країни з дуже високим рівнем людського розвитку

   

21

Словенія

-

-

0,805

0,848

0,876

0,882

0,884

+4

34

Естонія

-

0,717

0,776

0,821

0,828

0,832

0,835

-2

39

Польща

-

-

0,770

0,791

0,807

0,811

0,813

+2

40

Литва

-

-

0,749

0,793

0,802

0,805

0,810

+1

43

Латвія

-

0,693

0,732

0,784

0,798

0,802

0,805

-1

Країни з високим рівнем людського розвитку

50

Румунія

-

0,700

0,704

0,748

0,778

0,779

0,781

+2

65

Білорусь

-

-

-

0,723

0,746

0,751

0,756

+1

66

Росія

-

-

0,691

0,725

0,747

0,751

0,755

-1

68

Казахстан

-

-

0,657

0,714

0,753

0,740

0,745

+2

75

Грузія

-

-

-

0,707

0,724

0,729

0,733

+1

76

Україна

-

0,707

0,669

0,712

0,720

0,725

0,729

-3

86

Вірменія

-

-

0,643

0,689

0,712

0,714

0,716

-3

Країни з середнім рівнем людського розвитку

111

Молдова

   

0,596

0,631

0,638

0,644

0,649

-2

115

Узбекистан

     

0,611

0,631

0,636

0,641

+2



* За даними Звіту про людський розвиток у 2007/2008 рр., 2010/2011рр.


 

В результаті, Україна поступається за рівнем людського розвитку не лише країнам ОЕСР, Центральної та Східної Європи, Російській Федерації та Білорусі, а й багатьом країнам Латинської Америки та Карибів, Арабським державам - експортерам нафти та окремим "азійським тиграм" (таким як Малайзія, Сінгапур, Південна Корея).

Складові індексу розвитку людського потенціалу в Україні та деяких країнах світу, що посідають найвищі, найнижчі та близькі до України рейтингові місця, в 2011 р.

Індекс розвитку людського потенціалу (рейтинг та значення)

Очікувана тривалість життя при народженні, років

Рівень писемності дорослого

населення,

%

Сукупний валовий  показник охоплення навчанням, %

ВВП на душу населення, доларів США

1. Норвегія

1. Японія

1. Грузія

1. Австралія

1. Ліхтенштейн

(0,943)

(82,7)

(100,0)

(114,2)

(85 382)

71. Ліван

108. Фіджі

4. Латвія

30. Угорщина

92. Гренада

(0,739)

(68,7)

(99,8)

(90,2)

(7 344)

75. Грузія

109. Молдова

5. Білорусь

31. Латвія

93. Албанія

(0,733)

(68,3)

(99,7)

(90,2)

(7 041)

76. Україна

110. Україна

6. Україна

32. Україна

94. Україна

(0,729)

(68,2)

(99,7)

(90,0)

(6 175)

77. Маврикій

111. Узбекистан

7. Литва

33. Ізраїль

95. Куба

(0,728)

(67,6)

(99,7)

(89,9)

(5416)

86. Вірменія

112. Киргизстан

8. Словенія

34Великобританія

96. Беліз

(0,716)

(67,6)

(99,7)

(89,2)

(5234)

182. Нігер

176 Афганістан

151. Малі

177. Джибуті

181. Конго

(0,340)

(43,6)

(26,2)

(25,5)

(280)


          Джерело: [107]



Таблиця 2.2

 

Дані табл. 2.2 показують, що найбільший негативний вплив на величину національного індексу розвитку людського потенціалу спричинює складова, яка характеризує можливість прожити довге й здорове життя. Саме ця проблема формує найбільший виклик для сучасного українського суспільства. За показником очікуваної тривалості життя при народженні у рейтингу 2011 р. Україна поступалася не лише всім країнам з високим рівнем людського розвитку, а й більшості країн, які посідають перші рейтингові місця в групі з середнім рівнем людського розвитку. Так, за цим показником Україна посіла лише 110 місце в світі, незважаючи на незначне зростання порівняно з даними попереднього року (67,7 року).

Водночас дедалі більше країн світу перетинають 80-річну позначку в тривалості життя. Найвищі досягнення мають Японія (82,7 року), Гонконг (82,2 року), Ісландія та Швейцарія (81,7 року), Австралія (81,4 року), Італія (81,1 року), Франція (81 рік), Швеція (80,8) тощо. Очікувана тривалість життя є значно більшою, ніж в Україні, і у більшості країн колишнього соціалістичного табору, за винятком Російської Федерації (66,2 року) та країн Центральної Азії (67-64 роки). Усе це свідчить про те, що в Україні склалася критична ситуація з передчасною смертністю.

Показник ВВП України - 6175 дол. США на душу населення також зумовлює негативний вплив на стан країни у світовому рейтингу рівня життя. Середньодушовий показник економічного добробуту населення України у 5-6 разів відстає від аналогічних показників розвинутих країн і є чи не найнижчим у Європі.

За показником доходу на душу населення  багато з країн пострадянського простору також випереджають Україну. Зокрема, розрахунковий показник ВВП на душу населення в РФ у 2011 р. становив 14561 дол. США (за ПКС), в Казахстані - відповідно 10863 дол. США (за ПКС), в Білорусі - 10841 дол. США (за ПКС), в Азербайджані - 7851 дол. США (за ПКС). Набагато випереджають Україну і Балтійські держави - нові члени ЄС, які за рівнем доходів наближаються до розвинутих країн Європи (Естонія - 20361 дол. США (за ПКС), Литва - 17575 дол. США (за ПКС), Латвія - 16377 дол. США (за ПКС).

Індекс освіти (0,960) має найвище  значення з усіх складових індексу  розвитку людського потенціалу України. Завдячувати цьому слід, передусім, високому рівню писемності дорослого (15 років і старше) населення - 99,7%. За даними 2010р., країна посіла 6-е місце серед країн, для яких було обраховано відповідний рейтинг. Проте не можна заспокоюватися тим, що Україна вже досягла максимально можливого значення цього показника (для обчислення індексу фактичне значення цього показника обмежується 99%), - у більшості розвинутих країн він вже давно навіть не аналізується. В сучасних умовах більшого значення набуває функціональна грамотність, що вимагає відповідного коригування вітчизняної статистики освіти.

За сукупним валовим коефіцієнтом охоплення навчанням (90,0%) Україна  випереджає багато країн, які входять  до групи високого розвитку, зокрема, деякі країни Західної Європи (Швейцарію, Великобританію, Німеччину) та більшість Центральноєвропейських країн. Проте у розвинутих країнах рівень охоплення навчанням наближається, а в деяких (Австралії, Новій Зеландії, Данії, Фінляндії) - досягає або навіть перевищує еталонне 100%-е значення (див.додаток Ж ). Отже, Україні потрібно докласти ще багато зусиль для досягнення загальноєвропейського рівня освіченості населення. Але слід мати на увазі, що цей валовий показник не відображає якісних аспектів здобуття знань.

Зважаючи на те, що міжнародний  ранг України за індексом людського розвитку на 9 балів вищий, ніж її ранг за індексом ВВП, і на 25 балів вище, ніж її ранг за індексом очікуваної тривалості життя, очевидно, що сучасні рейтингові переваги країни цілком забезпечені освітньою складовою. Водночас необхідно зважати, що й ці позиції можуть бути втрачені за відсутності підвищення якості освіти та адаптації освітньої системи до міжнародних стандартів. Тому наразі у людському розвитку України ключового значення набувають не економічні, а соціально-демографічні аспекти: покращання стану здоров'я населення та підвищення якості освіти.

Важливим показником формування людського капіталу в будь - якій країні є рівень бідності. Для оцінки різних проявів бідності в країнах Організації економічного співробітництва та розвитку, які формують основну частину групи країн з дуже високим та високим рівнем людського розвитку, було використано такі показники: індекс злиденності, ймовірність не дожити до віку 60 років, питома вага функціонально неосвіченого населення, рівень довгострокового безробіття та частка населення, що живе нижче рівня 50% медіанного доходу. Для інших регіонів світу, включаючи Україну, в Доповіді 2010 року використано більш широкий комплекс індикаторів, серед яких: індекс злиденності; ймовірність не дожити до віку 40 років; питома вага неосвіченого дорослого населення; відсоток населення, що не має доступу до безпечної питної води; питома вага дітей з низькою масою тіла та відсоток населення, що живе в умовах нижче межі бідності за доходами (1,25 та 2 дол. США на день, а також щодо національної межі бідності).

Таблиця 2.3

Окремі показники бідності в Україні та країнах світу, що посідали найвищі, найнижчі та близькі  до України рейтингові місця, в 2011р.

Індекс

злиденності (рейтинг та значення)

Ймовірність не дожити до віку 40 років, %

Рівень неосвіченості

дорослого населення (15 років і старше), %

Частка населення, що не має доступу до безпечної  питної води, %

Частка дітей  віком

до 5 років, що мають недостатню вагу тіла, %

1. Чехія (1,5)

1. Гонконг (1,4)

1. Грузія (0,0)

1. Барбадос (0)

1. Хорватія 1)

19. Катар (5,0)

76. Колумбія (8,3)

4. Латвія (0,2)

38. Багами (3)

3. Білорусь (1)

20. Румунія

(5,6)

77. Тринідад і

5. Білорусь

39. Албанія

4. Чехія

(1)

Тобаго (8,4)

(0,3)

(3)

21. Україна

(5,8)

78. Україна

6. Україна

40. Україна

5. Україна

(1)

(8,4)

(0,3)

(3)

22. Молдова

(5,9)

79. Азербайджан

7. Литва

41. Аргентина

6. Боснія і

Герцеговина(2)

(8,6)

(0,3)

(4)

23. Мексика

(5,9)

80. Парагвай

8. Словенія

42. Ботсвана

7. Сербія

(2)

(8,9)

(0,3)

(4)

135Афганістан

(59,8)

153. Лесото

151. Малі

150. Афганістан

138. Бангладеш

(48)

(47,4)

(73,8)

(78)



 

Джерело: [107]


 

У світовому рейтингу злиденності  Україна посіла 21-у позицію серед 135 країн світу, оскільки лише 5,8% населення  було визнано злиденними (табл. 1.3). Водночас найбільш проблематичним аспектом залишається такий прояв бідності, як позбавлення можливості довгого та здорового життя, оскільки ймовірність не дожити до віку 40 років для України склала 8,4%. Тому за цим показником бідності за можливостями наша країна посіла лише 78-у позицію у світі, що більш, ніж у 3 рази нижче, ніж рейтингове значення за загальним індексом бідності. Нижчим є і рейтинг країни за часткою населення, що не має доступу до безпечної питної води. За оцінками фахівців ПРООН, питома вага такого населення склала 3%, що забезпечило 40-у позицію серед країн світу.

Водночас позитивний внесок до загального індексу бідності забезпечили такі показники, як рівень неосвіченості  населення віком 15 років і старше (0,3%) та частка дітей віком до 5 років з недостатньою для їх віку вагою тіла (1%). У відповідних рейтингах Україна посіла 6-е та 5-е місця серед країн, для яких було розраховано дані показники, що засвідчує досить сприятливу ситуацію.

Що стосується бідності за доходами, то, за розрахунками фахівців ПРООН, питома вага населення, яке живе в умовах нижче рівня бідності за національною межею, склала 19,5% у 2011 р. В результаті, рейтинг країни за показником бідності виявився на 14 пунктів нижчим, ніж рейтинг за індексом злиденності.

Важливим соціальним викликом людського  розвитку в Україні залишається наявність ґендерної нерівності. З метою оцінки цього аспекту, у світовому Звіті про людський розвиток у 1995 році було введено показник людського розвитку людського потенціалу з урахуванням ґендерного фактора, який відображає рівень досягнень за тими самими аспектами, що і загальний індекс розвитку людського потенціалу: очікувана тривалість майбутнього життя, рівень освіти та доходів, але з коригуванням результатів у плані ґендерного дисбалансу.

Результати розрахунків, представлені в останній Доповіді про людський розвиток в 2011 році, дають змогу зробити такі висновки:

  • значення індексу розвитку людського потенціалу з урахуванням ґендерного фактора є нижчими за значення індексу розвитку людського потенціалу у більшості регіонів світу, що передбачає існування там ґендерного дисбалансу;
  • ґендерна рівність є важливою складовою людського розвитку, оскільки найвищі значення індексу людського розвитку з урахуванням ґендерного фактора характерні для країн з найвищими показниками людського розвитку, і навпаки (табл. 2.4).

Информация о работе Механизм формування та розвитку людского капиталу в умовах социально-экономичного зростання