Контролинг

 

,

(7.3)

 

де П – фінансовий результат.

Якщо відбувається зміна  обсягу авансованих у обіг коштів, то це, за інших умов, приводить до зміни їх прибутковості: збільшення коштів у обігу при незмінному фінансовому результаті приводить  до зменшення загальної рентабельності, а зменшення коштів у обігу – навпаки, до збільшення загальної рентабельності. Принцип байдужості дозволяє припустити, що зменшення або збільшення загальної рентабельності за рахунок зміни коштів у обігу еквівалентно зменшенню або збільшенню фінансового результату при незмінному обсягу авансованих коштів:

 

(7.4)

 

Розрахункову зміну  фінансового результату (∆П_р) слід розглядати як зиск або втрату при зміні обсягу авансованих коштів у разі прийняття рішень щодо закупівлі ресурсів або продажу готової продукції з використанням знижок до цін.

Розглянемо можливі  ситуації більш детально.

Постачальник матеріальних ресурсів пропонує надання знижки до ціни матеріалів при збільшенні партій матеріальних ресурсів. Збільшення розміру партій матеріальних ресурсів приведе до збільшення виробничих запасів, отже, до збільшення авансованих у обіг коштів. Розрахунковий розмір втрат при цьому визначається залежністю (7.4). Зиск буде полягати у економії виробничих витрат за рахунок зниження ціни на матеріали (∆Ц_м). Критерій прийняття рішення:

 

> ∆ ,

(7.5)

 

де Q_м – річний обсяг матеріалів для виробничих потреб.

Якщо підприємство-виробник для підтримання обсягу продажу надає відстрочку платежу покупцям готової продукції, то це приводить до збільшення авансованих у обіг коштів за рахунок зростання дебіторської заборгованості, отже, до втрат, які можна визначити відповідно до (7.4). Компенсувати ці втрати можна за рахунок встановлення надбавки до ціни (∆Ц). Перевищення зиску над втратами визначається нерівністю:

 

∆Ц × Q > ∆ Пр,

(7.6)

 

де Q – обсяг готової продукції, на який встановлено надбавку до ціни надан-

            ня відстрочки платежу.

Такі самі підходи можуть бути використані при прийнятті рішень щодо надання знижки на готову продукцію в залежності від розміру партії або строку платежу тощо.

Таким чином, економічна оцінка управлінських рішень є підґрунтям прийняття ефективних рішень, внаслідок  чого зростає прибуток і підвищується ефективність господарської діяльності.

 

8. Контролінг  інвестиційних проектів

 

За останні роки загального визнання дістали методи оцінки ефективності інвестиційних проектів такі як метод чистої сучасної вартості проекту (NPV), внутрішньої норми прибутковості (IRR). Показники ефективності інвестиційних проектів і розрахункові схеми вичерпно викладені в учбовій і спеціальній економічній літературі. Проте розрахунки, як правило, базуються на цілком визначених припущеннях відносно капітальних витрат, обсягу виробництва і реалізації продукції, поточних витрат на виробництво, цін на продукцію, вартості капіталу, терміну дії проекту. Тим часом майбутній розвиток подій, пов’язаних з проектом завжди неоднозначний. В зв’язку з цим виникають невизначеність і ризик.

Невизначеність –  це стан неоднозначного розвитку певних подій у майбутньому, що не дозволяє точно передрікати основні показники діяльності підприємства.

Ризик – це можливість настання небажаної події.

Всі підходи до аналізу  невизначеності поділяють на дві групи:

1) аналіз невизначеності  за допомогою аналізу чутливості  та сценаріїв;

2) аналіз невизначеності  за допомогою оцінки ризиків  з використанням різноманітних  імовірно-статистичних методів.

Мета аналізу чутливості полягає у порівняльному аналізі  впливу різних чинників інвестиційного проекту на показник ефективності проекту. Для всіх невизначених чинників установлюють межі коливань, а потім розраховують показник ефективності інвестиційного проекту для всіх обраних граничних значень невизначених чинників.

Аналіз сценаріїв полягає у розгляданні поряд з базовим набором вихідних даних проекту інших наборів даних, які, на думку розробників, можуть мати місце під час реалізації інвестиційного проекту. Показник ефективності інвестиційного проекту розраховують при ”доброму” і „поганому” збігу обставин, а потім порівнюють з очікуваним значенням показника.

Імовірно-статистичні підходи передбачають, що вихідні дані (грошові потоки) розглядаються як змінні величини, визначення яких відбувається випадково. За допомогою математичних інструментів цим випадковим змінним надається розподіл імовірності, що є необхідною умовою приведення аналізу ризиків. Обов’язковою умовою є врахування кореляційного зв’язку між різними змінними, для чого засобами регресійного аналізу встановлюється напрямок такого зв’язку і тіснота зв’язку. Після цього розраховується певна кількість показника ефективності проекту, достатня для прийняття рішення.

Використання методів аналізу  невизначеності в розрахунках показників ефективності інвестиційних проектів дозволяє підвищити точність і об’єктивність розрахунків та реалізувати управління ризиками.