Контролинг

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Семенюк В.С.

 

Контролінг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ НМетАУ 2009

ЗМІСТ

 

Вступ..................................................................................................................		4
1.	Сутність і функції  контролінгу..............................................................	4
2.	Види контролінгу....................................................................................	7
3.	Об’єкти контролінгу...............................................................................	9
	3.1 Класифікація витрат..........................................................................	9
	3.2 Напрямки розрахунку  витрат...........................................................	15
	3.3 Розподіл непрямих  витрат за місцями виникнення  витрат...........	15
	3.4 Розподіл непрямих  витрат за носіями витрат.................................	17
	3.5 Поопераційний розподіл  непрямих витрат.....................................	18
4.	Управлінський облік  у системі контролінгу........................................	21
	4.1 Поділ витрат на  постійні та змінні..................................................	21
	4.2 Облік витрат і  результатів у системі директ-костінг.....................	24
5.	Система бюджетування..........................................................................	28
6.	Методичне забезпечення оперативного контролінгу..........................	31
7.	Контролінг управлінських  рішень.........................................................	39
8.	Контролінг інвестиційних  проектів......................................................	44
Література.........................................................................................................		45

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Становлення ринкових відносин в український економіці потребує нових підходів до управління, що викликано, перед усім, зростанням вимог до гнучкості управління. Нові вимоги привели до появи контролінгу, як особливого функціонально відокремленого напрямку економічної роботи на підприємстві.

Термін „контролінг” походить від англійського дієслова „to control” – контролювати, управляти. В англомовних країнах більш поширеним є термін „управлінський облік”, хоча робітників, які виконують функції управлінського обліку, називають „контролерами”. Власне термін „контролінг” поширений у Германії, де він і був запозичений.

Контрлінг виник на стику  обліку, інформаційного забезпечення, контролю та координації, його застосування на підприємстві дозволяє підняти економічну роботу на підприємстві на якісно новий рівень. Контролінг ні в якому разі не слід розглядати як підміну управлінського обліку, його слід розглядати як економічну роботу спрямовану на підготовку до прийняття управлінських рішень.

Мета навчального посібника  полягає у тому, щоб розкрити сутність і функції контролінгу, відмінності у його видах, зрозуміти як відбувається формування системи контролінгу на підприємстві. Особлива увага приділяється методичному забезпеченню оперативного контролінгу та його використанню в економічних розрахунках, що є підґрунтям для прийняття управлінських рішень.

 

 

1. Сутність  і функції контролінгу

 

Контролінг – це нове явище у теорії та практиці сучасного  управління, яке забезпечує систему  виживання підприємства шляхом формування інформації про витрати та доходи як основу для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Це явище виникло  на стику економічного аналізу, планування, управлінського обліку і менеджменту. Контролінг переводить управління підприємством на якісно новий рівень, інтегруючи, координуючи і направляючи діяльність різних служб і підрозділів підприємства на досягнення оперативної та стратегічної мети. Він виступає як своєрідний механізм саморегулювання на підприємстві, забезпечуючи зворотній зв’язок в контурі управління.

У застосуванні контролінгу  виділяють три етапи. Первісно (у 1930-ті рр.) контролінг був зорієнтований на систему обліку і мав спрямування на переорієнтацію системи обліку з минулого в майбутнє, створення на базі облікових даних системи підтримки управлінських рішень, пов’язаних з плануванням і контролем діяльності підприємства. Наступний етап (1970 – 1980-ті рр.), пов’язаний з бурхливим розвитком електронно-обчислювальної техніки, був спрямований на створення загальної інформаційної системи управління з урахуванням координації та оптимізації інформаційних потоків. Нарешті сучасна концепція орієнтована на систему управління і безпосередньо пов’язана з розвитком проектного менеджменту. Вона передбачає планування і контроль діяльності структурних підрозділів підприємства та координацію системи управління підприємством. Передумови поширення на сучасних підприємствах контролінгу такі:

- підвищення нестабільності  внутрішнього і зовнішнього середовища, що висуває додаткові вимоги до системи управління підприємством;

- ускладнення систем управління підприємством вимагає механізму координації усередині системи управління;

- нестача суттєвої  інформації вимагає побудови  спеціальної системи інформаційного забезпечення управління;

- прагнення до інтеграції різних галузей знань і сфер людської діяльності.

Контролінг використовує наукові досягнення економічної  теорії, аналізу господарської діяльності, бухгалтерського обліку, планування, менеджменту, інформатики та інших дисциплін. Сміливе комбінування різних підходів дозволяє здійснювати пошук творчих рішень нестандартних і заплутаних економічних проблем, на які натрапляє підприємство.

Основна мета діяльності підприємства – отримання прибутку, але в деяких випадках цілі підприємства  можуть бути і іншими, - наприклад, завоювання частини ринку, усунення конкурентів і т.і., - тоді контролінг орієнтує зусилля підприємства у напрямі цієї мети, хоча кінцева мета – отримання прибутку.

Основна мета контролінгу  – орієнтація управлінського процесу  на досягнення всіх цілей, що стоять перед підприємством – забезпечення прибутковості та ліквідності підприємства шляхом виявлення причиннонаслідкових зв’язків при зіставленні фінансових результатів та витрат, а також вживання заходів щодо регулювання виявлених відхилень і оптимізації співвідношення „витрати – обсяг – прибуток”.

На сучасному етапі  контролінг виконує таку функції:

- координація управлінської  діяльності по досягненню мети  підприємства;

- інформаційна і консультаційна  підтримка ухвалення управлінських рішень;

- створення і забезпечення  функціонування загальної інформаційної  системи управління підприємством;

- обліково-контрольне  зіставлення планових та фактичних  показників;

- аналітичне визначення основних показників оцінки ефективності роботи підприємства;

- забезпечення раціональності  управлінського процесу;

- планування та координація  виробничих планів окремих підрозділів  по відношенню до загального плану підприємства.

За для реалізації цих функцій контролінг втручається до всіх управлінських процесів. Так, щодо планування роль контролінгу полягає у розробці методики планування та графіку складання планів, надання інформації для складання планів, безпосередньо розробка планів окремих підрозділів, їх перевірка та координація для розробки консолідованого плану в цілому по підприємству. Стосовно організаційної роботи роль контролінгу полягає у обліку і контролю витрат і результатів як по окремих підрозділах, так і по підприємству в цілому. У процесі аналізу господарської діяльності роль контролінгу полягає у порівнянні планових і фактичних значень показників, що використовуються для оцінки ступеня досягнення мети, встановлення допустимих меж відхилення цих показників, визначення впливу різних чинників на ці відхилення та розробка пропозицій щодо їх зменшення. Стосовно інформаційного забезпечення контролінг спрямований на визначення найбільш значущих для ухвалення управлінських рішень даних, участь у розробці управлінської інформаційної системи та на розробку заходів по підвищенню ефективності управлінських рішень.

Таким чином, перебуваючи  на пересіченні функцій обліку, контролю, аналізу, планування і координації, контролінг займає особливе місце у системі управління підприємством. Він синтезує, поєднує ці функції воєдино, інтегруючи та координуючи їх, ні в якому разі не підмінюючи жодну з них, а лише підіймаючи управління підприємством на якісно новий рівень.

 

 

2. Види контролінгу

 

Контролінг слід розглядати як систему управління досягненням  цілей. Сучасний менеджмент поділяє цілі підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) та стратегічні (довгострокові, перспективні). Тому контролінг дозволяє здійснювати постійний контроль за досягненням як стратегічних, так і оперативних цілей діяльності підприємства. Отже, контролінг як система включає два аспекти: стратегічний і оперативний.

Визначені види контролінгу  відрізняються орієнтацією, рівнем управління, метою і головними задачами.

Оперативний контролінг орієнтований на досягнення рентабельності та підвищення економічної ефективності діяльності підприємства, його реалізація відбувається на тактичному і оперативному рівні управління.

Мета оперативного контролінгу  – створення системи управління досягненням поточної мети підприємства, а також ухвалення своєчасних рішень по оптимізації співвідношення „витрати – обсяг – прибуток”.

Головними задачами оперативного контролінгу є:

- поточне і оперативне  планування (розробка планів і  складання бюджетів);

- визначення вузьких  і пошук слабких місць для  тактичного управління.

В основі як оперативного, так і стратегічного контролінгу, покладено систему підконтрольних показників, до яких висуваються такі вимоги:

- кількість показників  повинна бути обмеженою;

- показники повинні  містити в собі інформацію, як  по підприємству в цілому, так  і по окремих структурних підрозділах;

- показники повинні  бути динамічними і перспективними;

- показники повинні  мати попереджувальний характер;

- показники повинні  відповідати умовам зіставності.

Для оперативного контролінгу  основні підконтрольні показники  це:

- рентабельність;

- продуктивність;

- ліквідність;

- ділова або ринкова  активність;

- оборотність.

Систему оперативного контролінгу  використовують для підтримки оперативних  рішень по недопущенню кризового стану.

Стратегічний контролінг, оскільки відноситься до стратегічного  рівня управління, має деякі відмінності від оперативного.

Мета стратегічного  контролінгу – формування інформації про можливі приоритетні напрямки розвитку бізнесу, забезпечення виживання підприємства і „відстеження” руху підприємства до наміченої стратегічної мети розвитку.

Встановлення стратегічної мети починають з аналізу інформації про зовнішні і внутрішні умови  роботи підприємтсва для виявлення можливих ризиків та потенційних можливостей. Прогноз змін зовнішніх умов на етапі стратегічного управління відіграє дуже важливу роль.

Стратегічний контролінг несе відповідальність за обґрунтованість стратегічних планів. Перш ніж здійснювати контроль за досягненням будь-якої мети, необхідно встановити, наскільки обґрунтовано вона вибрана і наскільки реально її досягнення. Перевірка стратегічних планів включає, як мінімум, перевірку на повноту планів, їх взаємозв’язок і відсутність внутрішніх суперечностей. За наслідками проведеної перевірки слід або розробити систему контролю за виконанням плану, або приступити до розробки альтернативних варіантів стратегічного плану.

Якщо обраний варіант  стратегічного плану влаштовує  керівництво, то для розробки системи  контролю за досягненням стратегічної мети необхідно вибрати сфери контролю:

- стратегічні цілі (як  якісні, так і кількісні);

- критичні зовнішні  і внутрішні умови;

- ресурси підприємства  для виявлення його сильних  та слабких сторін;

- організаційну структуру  підприємства.

Одна з основних задач  контролінгу – інформаційна підтримка управління, вирішити яку можливо тільки за умови чіткого і злагодженого функціонування системи інформаційних потоків на підприємстві.

Контролінг є постачальником інформації, необхідної для функціонування системи управління на підприємстві, бо інформація дозволяє зменшити ступінь невизначеності. До інформації у системі контролінгу висуваються такі вимоги:

- достовірність;

- повнота;

- релевантність (істотність);

- корисність;

- зрозумілість;

- своєчасність;

- регулярність.

Володіючи інформацією, керівник може здійснювати моніторинг всієї фінансово-господарської діяльності підприємства. На підставі всієї зібраної інформації система контролінгу здійснює контроль. При цьому контроль спрямовується не на минулі події, а у більшій мірі на теперішні і майбутні.