Формирование и анализ финансовых ресурсов

Коефіцієнт валової  рентабельності основної діяльності дає  змогу визначити, скільки копійок  валового прибутку формує 1 грн. витрат виробничої собівартості. Протягом 2008 року 0,26 коп., 2009 року – 0,001коп. , а за 2010 рік - досліджуване підприємство на 1 гривню витрат отримувало 0,07 копійок валового прибутку, що є ознакою зниженням ефективності основної діяльності.

 Коефіцієнт рентабельності операційної діяльності свідчить про ефективність операційних витрат, пов’язаних з формуванням виробничої собівартості, загальногосподарським управлінням і збутовою діяльністю та іншими операційними витратами.

Зниження коефіцієнту  чистої рентабельності реалізованої продукції поряд із відносно низьким та незмінним значенням коефіцієнту операційної діяльності свідчить про збільшення фінансових витрат підприємства.

Також відбувається скорочення значень коефіцієнтів рентабельності оборотних та необоротних активів, що свідчить про неефективне їх використання.

Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї  господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.

Вони можуть бути розраховані  як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу  або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.

В цілому по ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» найбільш функціонувало у 2008 році, в 2009 та 2010 році підприємство знаходилося у кризовому становищі. Для подальшого підвищення ефективності функціонування підприємства раціонально вжити низку заходів щодо покращення ефективності використання активів та власного капіталу підприємства.

ВИСНОВОК

У ході виконання курсової роботи було оцінено фінансовий стан відкритого акціонерного товариства «Харківський завод металевих конструкцій», яке здійснює діяльність з випуску будівельних конструкцій різних видів із чорних металів: пролітні спорудження, естакади, галереї, опори всіляких типів, у тому числі ЛЕП, спеціальні вежі, вишки, секції й опори мостів, конструкції з листового металу - силосі споруджень, бункери та інше , за період з 2008 по 2010 рік.

Протягом досліджуваного періоду виробничі і фінансові  ресурси підприємства мали нестійку тенденцію до зростання, що свідчить про розширення обсягів господарського обороту.

Структура фінансових ресурсів ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» з 2008 до початку 2010 року характеризувалась переважанням власного капіталу, частка якого сягала 95%, що є гарантією забезпечення фінансової самостійності і відносної незалежності від впливу мінливого зовнішнього середовища, а на кінець 2010 року структура фінансових ресурсів характеризувалась переважанням позикового капіталу. Однак дотримуючись принципу мінімізації фінансових ризиків,  підприємству слід враховувати той факт, що за умови наявності можливості отримання більш високої віддачі на вкладений капітал, ніж плата за кредитні ресурси, залучаючи позикові кошти, воно може підвищити рентабельність власного капіталу і забезпечити свій подальший розвиток. З цією ж метою йому необхідно оптимізувати структуру зобов’язань, серед яких протягом 2008 – 2010 років переважали короткострокові. Враховуючи специфіку діяльності підприємства, яка обумовлює велику тривалість виробничо-господарського циклу та переважання іммобілізованих активів в структурі майна, доцільним було б збільшення частки довгострокових кредитних коштів, котрі не потребують постійної оперативної роботи з їх повернення і залучення в обіг на нетривалий термін інших капіталів.

Майно ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» протягом досліджуваного періоду в основному було сформоване за рахунок необоротних активів. Хоча їх переважання і пов’язано зі значними накладними витратами та підвищеною чутливістю до зміни доходу, воно є бажаним для підприємства важкої промисловості. З огляду на це перехід до легкої структури активів наприкінці 2010 року є негативним фактом. Причиною зміни пропорцій в структурі майна було велике збільшення дебіторської заборгованості, яка у 2008 – 2010 роках мала найбільшу частку в активі балансу, що за низької питомої ваги грошових коштів є негативним зрушенням і збільшує ризик неплатоспроможності підприємства. У якості рекомендації з вирішення цієї проблеми ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» може бути запропоновано використання методу надання знижок покупцям за дострокової сплати. Відомо, що за умов інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше зробити знижку на реалізований товар при швидкій оплаті рахунка, ніж втратити більшу суму в результаті інфляції. Щодо покращення управління грошовими коштами слід зазначити, що підприємству необхідно підтримувати мінімальний залишок грошових коштів для безперебійного здійснення поточних розрахунків і формувати резерв для компенсації непередбачуваних витрат у процесі фінансово-господарської діяльності.

У зв’язку з вищезазначеними  обставинами протягом 2008 – 2010 років абсолютна ліквідність балансу була порушена. Але у той же час поточна і перспективна ліквідність забезпечувалися, що свідчить про здатність ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» розраховуватися за поточними зобов’язаннями у короткостроковій і довгостроковій перспективі. Відповідно рекомендації, щодо покращення рівня ліквідності та платоспроможності передбачають, насамперед, підтримання високої прибутковості за рахунок збільшення обсягів продажу та зменшення витрат, залучення довгострокових позик на фінансування капітальних витрат, або відмову від інвестиційних проектів, які перевищують фінансові можливості підприємства. Також важливим є раціональне управління наявними фінансовими ресурсами, зокрема визначення оптимальних обсягів виробничих запасів, управління дебіторською заборгованістю, координація планів виробництва та продажу, забезпечення безперебійної роботи підприємства тощо.

Фінансова стійкість ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» є високою і має тенденцію до зростання. Протягом 2008 – 2010 років її тип змінився з абсолютного до кризового, що свідчить про зростання залежності від кредиторів при фінансуванні запасів і обмеження використання зовнішніх джерел для свого розвитку. 

Протягом 2008 – 2010 років виробничо-господарська ситуація підприємства була низькою, а рівень ділової активності не достатнім, про що свідчить зниження показників ефективності використання коштів і майна. Темпи росту активів, чистого доходу і прибутку були дуже низькими і протягом 2009 і 2010 років, що було обумовлено замідленням обертання виробничих та фінансових ресурсів. З метою стабілізації ділової активності і підтримання його на високому рівні підприємству необхідно підвищувати якість продукції і розробляти нові її види, здійснювати постійний пошук резервів зниження витрат всіх видів сировини та матеріалів, періодично оновлювати виробничу базу і запроваджувати нові технології, забезпечувати ритмічну і налагоджену роботу підприємства, досліджувати ринок, аналізувати власні позиції і позиції конкурентів.

Динаміка показників рентабельності також була негативною. Особливо починаючи з 2009 року коефіцієнти рентабельності знижувалися, що свідчить про великі витрати. Така ситуація обумовлена тим, що у цей час приріст витрат набагато перевищив приріст чистого доходу з чого можна зробити висновок про нераціональне використання виробничих і фінансових ресурсів.

За результатами проведення фінансового аналізу ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» можна зробити висновок про те, що у 2008 –воно було фінансово стійким, розвивалося і характеризувалося нарощуванням фінансових ресурсів. Ліквідність і ділова активність підприємства також перебували на достатньому рівні, що забезпечило отримання високих фінансових результатів і зміцнення конкурентних переваг, а з 2009 року спостерігалося зниження  усіх складових і в 2010році підприємство досягло кризисного становища, що може привести до банкротства.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Білик М.Д., Павловська О.В., Притуляк Н.М., Невмержицька Н.Ю. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2005. – 592 с.
2. Горицкая Н.Г. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: практическое пособие. – К.: ООО Редакция газеты «Бухгалтерия. Налоги. Бизнес», 2001. – 288 с.
3. Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – 3─є вид., переробі і допов. – Х.: Видавничий дім «ІНЖЕК», 2004. – 432 с.
4. Иваниенко В.В. Финансовый анализ: учебное пособие. – 2─е изд. – Х.: Издательский дом «ИНЖЭК», 2003.  – 176 с.
5. Ізмайлова К.В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. – К.:МАУП, 2003. – 148 с.
6. Кірейцев Г.Г., Виговська Н.Г., Петрук О.М. Фінансовий менеджмент. – Житомир. – 2001. – 431 с.
7. Кононенко Р. Анализ финансовой отчетности. – Х.: Фактор, 2002. – 144 с.
8. Крамаренко Г.О., Чорна О.Є. Фінансовий менеджмент: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2006. – 520 с.
9. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. – К.:КНЕУ, 2004. – 356 с.
10. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. – 3─тє видання, виправлене і доповнене. – Львів: «Магнолія плюс», 2005. – 344 с.
11. Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник / Под ред.  Е.С. Стояновой . – М.: «Перспектива», 1998. – 656 с.
12. Шеремет А.Д., Негашев Е.В. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА─М, 2000. – 208 с.
13. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посібн. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.
14. Шморгун Н.П., Головко І.В. Фінансовий аналіз. Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2006. – 528 с.

ДОДАТКИ