Формирование и анализ финансовых ресурсов

Роблячи підсумок експрес-аналізу  балансу ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій», можна виділити наступні особливості та тенденції змін його фінансового стану.

Протягом 2008 – 2010 років у структурі джерел фінансування переважав власний капітал і підприємство характеризувалося високим рівнем фінансової стійкості. З початку 2008 до початку 2010 року частка власних коштів поступово зростала з 64,64% до 95,04%, а до кінця 2010 року різко знизилась до 44,40%, що позначилось погіршенням фінансового стану і збільшенням ступеню фінансових ризиків. Можна припустити, що відмова від курсу на підвищення фінансової незалежності у 2010 році була обумовлена збільшенням потреби у фінансуванні активів через наявність великої дебіторської заборгованості, яка призводила до відволікання коштів з господарського обігу. Внаслідок цього питома вага залучених коштів в сукупних джерелах фінансування спочатку характеризувалась зменшенням з 29,3 % до 3,78 % (до початку 2010 року), а потім збільшилась до 63,43%. 

У той же час вартість власного капіталу протягом усіх трьох  досліджуваних періодів збільшувалась. Максимальним темпом приросту вона характеризувалась у 2010 році (144,51%), а мінімальним – у 2009 (88,97%). У 2008 році зростання власного капіталу відбувалось за рахунок різкого збільшення нерозподіленого прибутку (45,83%). У 2010 році баланс підприємства збільшився за рахунок власних та позикових коштів.

У структурі позикових коштів у 2008 – 2010 роках переважали поточні зобов’язання, що є негативним фактом, який характеризує погіршення структури балансу і підвищення ризику втрати фінансової стійкості. Це пояснюється специфікою діяльності підприємства, а саме переважанням низько ліквідних активів, матеріалоємністю виробництва, великою тривалістю виробничо-комерційного циклу, що зумовлює потребу в довгострокових джерелах фінансування. Але загалом на ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» позикові кошти сприяли позитивно, тому що підприємство користуючись позиковим капіталом, сплачував менші податкові витрати, крім того, якщо відсоток по кредиту менший, ніж рівень рентабельності  підприємства, тим залучення позикових коштів є економічно вигідним та позволяє розширити масштаби діяльності і збільшити рентабельність власного капіталу.

У складі кредиторської  заборгованості протягом досліджуваних  періодів переважала кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, формуючи від 15% до 63 % від її загального обсягу. Така тенденція є несприятливою, оскільки підсилює залежність підприємства від зовнішніх короткострокових джерел фінансування і являє собою ризик втрати фінансової стійкості.   

За три роки вартість майна підприємства збільшилась, що свідчить про розширення виробничо-господарської діяльності, тобто про позитивні зміни балансу. У його складі переважали необоротні активи, що властиво підприємствам важкої промисловості. З 2008 до початку 2010 року структура активів була важкою: частка необоротних активів була досить високою –50,12% - 72,41%. Щодо структури необоротних активів, то вона не зазнала істотних змін – найбільшу частку в ній весь час складали основні засоби (44,40– 72,41% активу балансу).

Протягом досліджуваного періоду вартість оборотних активів  характеризувалась зменшенням з 49% до 27,55%. При цьому на кінець 2010 року вони навіть стали переважати в активі балансу, сформувавши його на 55,59%. Враховуючи те, що збільшення вартості оборотних активів відбувалося в основному за рахунок дебіторської заборгованості, яка у 2008 – 2010 роках      мала найбільшу частку (19,46% - 49%). Співставлення питомої ваги дебіторської заборгованості і грошових коштів, яка коливалася у межах 0,09-4,34 %, показало, що підприємство могло мати проблеми, пов’язані з оплатою продукції.

Співставлення сум дебіторської і кредиторської комерційної  заборгованості показало, що підприємство мало активне сальдо (дебіторська  заборгованість перевищувала кредиторську). Це означає, що воно надавало своїм  покупцям безкоштовний комерційний  кредит в розмірі, що перевищував кошти, отримані у вигляді відстрочок платежів комерційним кредиторам.

Підприємство було фінансово  стійким, так як протягом усіх трьох  досліджуваних періодів розміщення капіталу в активах було раціональним: необоротні активи повністю фінансувались за рахунок власного капіталу, а оборотні – за рахунок власних оборотних коштів.

За результатами попередньої  оцінки фінансового стану ВАТ  «Харківський завод металевих конструкцій» можна зробити висновок про те, що у 2008 – 2010 роках воно було фінансово стійким, розвивалося і характеризувалося нарощуванням фінансових ресурсів. З позицій динаміки фінансових показників і структурних пропорцій балансу найбільш ефективною фінансова політика підприємства була у 2010 році, а найменш – у 2009 році, що могло бути обумовлено негативним впливом фінансово-економічної кризи на його діяльність. 

 

1.2. Експрес-аналіз фінансових результатів діяльності підприємства

 

Рівень ефективності господарської діяльності будь-якого  підприємства визначають фінансові  результати (прибуток або збиток), отримані внаслідок цієї діяльності.

Експрес-аналіз фінансових результатів діяльності ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» здійснюватимемо за даними      форми № 2 «Звіт про фінансові результати» з використанням абсолютних та відносних показників, що містяться в таблиці 1.7

 

Таблиця 1.7

 

Фінансові результати діяльності підприємства у 2008 - 2010 роках

 

Показник	Джерело інформації, форма № 2	2008 рік, тис. грн.	2009 рік, тис. грн.	Темп приросту, %	2010 рік, тис. грн.	Темп приросту, %
1	2	3	4	5=(4-3)/3	6	7=(6-4)/4
1. Дохід (виручка) від реалізації  продукції (товарів, робіт, послуг)	р. 010	32196	14596	-54,67	1751	19,98
2. Чистий дохід (виручка) від  реалізації продукції (товарів,  робіт, послуг)	р. 035	26852	12163	-54,7	1459	19,99
3. Валовий прибуток (збиток)	р. 050 (055)	5510	15	-99,73	-1168	-78,87
4. Фінансовий результат від операційної  діяльності	р. 100 (105)	3869	-1395	-136,06	-2499	79,14

Закінчення табл.1.7.

 

1	2	3	4	5	6	7
5. Фінансовий результат від звичайної  діяльності до оподаткування	р. 170 (175)	3869	-1400	-136,19	-2499	78,5
6. Чистий прибуток	р. 220 (225)	3263	-1388	-142,54	-2519	81,48

 

Відповідно до таблиці 1.7 абсолютні показники фінансових результатів протягом 2008 року були позитивними, а з  2009 по 2010 роки абсолютні показники фінансових результатів були негативними, що свідчить про збитковість ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій». У 2009 році порівняно з 2008 роком спостерігається негативний темп приросту,а у 2010 році порівняно з 2009 хоч і спостерігається позитивний тем росту, але підприємство все одне збиткове.

Ефективність основної діяльності, яка є головною метою  функціонування підприємства, характеризується валовим прибутком, а також фінансовим результатом від операційної  діяльності. Дані показники свідчать про те, що протягом аналізованого періоду вона була прибутковою, лише у 2008 році, а починаючи з 2009 року валовий прибуток складає 15 тис. грн., а у 2010 році спостерігається вже валовий збиток, який дорівнює 1168 тис. грн., при цьому чистий збиток дорівнював у 2009 році – 1388тис. грн., а у 2010 році він ще зріс і складає 2519 тис. грн. Представимо динаміку ЧП та ЧД на рисунку 1.8 - 1.10

 

 

Рис.1.8 Динаміка ЧП та ЧД за 2008 і 2010 років

 

             

 

Рис.1.9 Динаміка ЧП та ЧД протягом за 2009 і 2010 років

 

 

Рис.1.10 Динаміка ЧП та ЧД протягом 2008 – 2010 років

 

Згідно рис. 18 – 1.10 спостерігається  негативна тенденція, що свідчить про неефективність функціонування підприємства.

Таким чином, результати експрес-аналізу фінансових результатів показали, що протягом 2008 – 2010 років діяльність ВАТ «Харківський завод металевих конструкцій» була прибутковою тільки у 2008 році, а з 2009 по 2010 роки експрес-аналізу фінансових результатів показали збитковість підприємства.

 

 

2. ПОГЛИБЛЕНИЙ АНАЛІЗ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1. Аналіз ліквідності  підприємства

 

Ліквідність – це здатність  активів перетворюватися в грошові  кошти. В загальному вигляді вона характеризується наявністю у підприємства ліквідних засобів у формі залишку грошей у касі, грошових коштів на рахунках у банку та тих елементів оборотних активів, які легко реалізуються.

Ступінь ліквідності  активів підприємства визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформація може бути здійснена (чим коротше період, тим вища ліквідність активів)[1].

Інформаційним забезпеченням  аналізу ліквідності підприємства є форма № 1 «Баланс».

Виконання аналізу ліквідності  підприємства розпочнемо з  визначення показників ліквідності балансу, які містяться в додатку Є. Ліквідність балансу визначається ступенем покриття зобов'язань підприємства такими його активами, строк перетворення яких у готівкові грошові кошти відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Таким чином, аналіз ліквідності балансу передбачає поетапне співставлення груп активів підприємства, виділених відповідно до ступеню їх ліквідності, з групами пасивів, сформованими згідно строку їх виконання.   

За ступенем  ліквідності  статті активів можна умовно розподілити на 4 групи:

1 група (А1) – абсолютно  ліквідні активи, такі, як грошові  кошти та короткострокові фінансові  вкладення;

2 група (А2) – активи, що швидко реалізуються (готова  продукція, товари  відвантажені  й дебіторська заборгованість). Основним компонентом цієї групи є дебіторська заборгованість. Тому з метою підвищення ліквідності підприємство в необхідній мірі може управляти активами даної групи, зокрема змінюючи строки кредитування покупців;

3 група (А3) – активи, що повільно реалізуються (виробничі запаси та незавершене виробництво);

Слід відзначити, що оборотні активи взаємопов’язані в межах  кругообігу коштів, що відображається їх послідовною трансформацією з однієї групи активів у іншу [2].

4 група (А4) – активи, що важко реалізуються (основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незавершене будівництво).

Оскільки в складі пасивів можна виділити зобов'язання різного рівня строковості, то у  зв'язку з цим, усі зобов'язання підприємства, залежно від строковості їхнього погашення ділять на 4 групи:

1 група (П1) – найбільш  строкові зобов'язання (кредиторська  заборгованість і кредити банку,  строк погашення яких настав);

2 група (П2) – середньострокові  зобов'язання (короткострокові кредити  банку);

3 група (П3) – довгострокові зобов'язання (довгострокові кредити банку та позики);

4 група (П4) – постійні (стійкі) пасиви (власний капітал,  що постійно знаходиться в  розпорядженні підприємства).

Баланс вважають абсолютно  ліквідним, якщо А1≥П1, А2≥П2, А3≥П3, А4≤П4. При цьому якщо виконуються перші три обов’язкові умови ліквідності А1≥П1, А2≥П2, А3≥П3, то виконується і остання нерівність А4≤П4, яка має балансуючий характер та підтверджує наявність у суб’єкта господарювання власних оборотних коштів і означає дотримання мінімальної умови фінансової стійкості [6].

Протягом 2008 – 2010 років перша нерівність (А1≥П1) виконувалась тільки  на кінець 1–го періоду, тобто 388 ≥ 270, на інших періодах ця нерівність не виконувалась, точніше, на початок 1-го періоду 246 ≤ 1596, на кінець 2-го періоду 221 ≤ 477 і на кінець 3-го періоду 724 ≤ 5822 -  це свідчить про порушення абсолютної ліквідності  балансу, тому що на підприємстві існує нестача найбільш ліквідних активів для покриття найбільш термінових зобов’язань та є загрозою неспроможності підприємства негайно розплатитися з кредиторами у разі наявності такої потреби.