Фінанси підприємств

                                               РЕФЕРАТ 

    Курсова робота: 55с., 8 рис., 5 табл., 16 джерел.

    Об’єкт  дослідження -  фінансовий капітал  підприємства.

 Мета роботи  – дослідження особливостей формування  фінансового капіталу підприємства та їх структура.

    Метод дослідження – описово-порівняльний.

       Фінансовий капітал підприємства як економічна категорія існує об'єктивно і його природа визначається не суспільно-економічною формацією або типом економічної системи держави, а реальним процесом формування підприємницьких структур і механізмом здійснення фінансування їхньої діяльності. Тому фінансовий капітал підприємств формується і використовується суб'єктами господарювання в будь-якій економічній системі відповідно до стратегічних і тактичних цільових настанов цієї системи.

    У процесі фінансової діяльності підприємства усіх форм власності використовують різні джерела фінансових ресурсів для формування сукупного фінансового капіталу. Однак більшість підприємств віддає перевагу власним джерелам фінансових ресурсів і незначною мірою позиковим коштам.

    Із  метою забезпечення ефективнішого формування фінансового капіталу необхідно, щоб підприємства усіх форм власності й організаційно-правового статусу використовували не тільки власні фінансові ресурси, а й кошти фінансового ринку.

   ВЛАСНИЙ  КАПІТАЛ, СТРУКТУРА, ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ, ПІДПРИЄМСТВО, ПЕРВІСНИЙ КАПІТАЛ. 

    ЗМІСТ 
 

Реферат__________________________________________________________2

Вступ____________________________________________________________3

1 Сутність фінансового капіталу підприємства_________________________ 5

   1.1 Економічна  сутність і класифікація капіталу підприємства__________13

   1.2 Джерела  фінансування капіталу підприємства_____________________15 

2 Особливості  формування фінансового капіталу підприємства__________ 21

   2.1 Формування  структури власного капіталу________________________ 31

   2.2 Структура  позикового капіталу підприємства_____________________ 42 

3 Формування  первісного капіталу малих підприємств__________________ 45 

Висновки________________________________________________________ 52 

Перелік посилань_________________________________________________ 54

                                                         ВСТУП 

    Капітал підприємства характеризується не тільки своєю багатоаспектною  сутністю, але і різноманіттям облич, у яких він виступає. Під загальним поняттям «капітал підприємства» розуміються всілякі його види, характеризуємі в даний час декількома десятками термінів.

    Поняття "фінансовий капітал" на відміну  від поняття ''капітал" з'явилося в науковому обороті відносно недавно, на початку XX століття після виходу в 1910 році однойменної книги німецького соціаліста  Р. Гільфердінга.

    Досліджуючи сутність капіталу в нових історичних умовах економічного розвитку провідних країн світу він дійшов висновку, що промисловість стає дедалі залежнішою від банківського грошового капіталу. Відбувається проникнення банківського капіталу в промисловість, у результаті чого відбувається злиття капіталів. Об'єднання банківського капіталу з промисловим він визначив поняттям "фінансовий капітал": "Залежність промисловості від банків є наслідком відносин власності. Всезростаюча частина промислового капіталу не належить тим промисловцям, що його застосовують. Розпоряджаються вони капіталом лише за допомогою банку, що є власником цього капіталу. З іншого боку, і банку всезростаючу частину своїх капіталів доводиться закріплювати в промисловості. Тим самим він усе більшою мірою стає промисловим капіталістом. Банківський капітал, отже, капітал у грошовій формі, що таким способом насправді перетворений на промисловий капітал, він називає фінансовим капіталом".

    Таким чином, німецький соціаліст розглядав  фінансовий капітал не стільки з позиції фінансової науки, скільки як специфічну форму розвитку монополістичного капіталізму.

    Що  стосується теорії фінансів, то в радянський період капітал у будь-якій його формі не був об'єктом її дослідження  і лише з початком ринкової трансформації економіки почалося формування наукового розуміння економічної природи фінансового капіталу підприємства. При цьому більшість сучасних економістів-фінансистів розглядають поняття "фінансовий капітал" як синонім фінансових ресурсів. Це характерно як для вчених України, так і для фахівців з інших країн СНД.

    Досліджуючи сутність поняття "фінансовий капітал підприємства", доцільно представити точку зору з цього питання закордонних економістів, тим більше, що вони не перебували під впливом строго визначеного трактування цього поняття, що існувало в колишньому СРСР.

    У закордонній фінансово-економічній літературі розуміння, що фінансовий капітал підприємства є сукупністю фінансових коштів, склалося досить давно і використовується не тільки в теорії, а й у практичній діяльності фірм. Зокрема, таке розуміння фінансового капіталу можна знайти в роботах С. Фішера, Р. Дорнбуша, Р. Шмалензі, Б. Мінца, М. Шварца, Дж. Робінсона й інших. Наприклад, С.Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі у своїй капітальній роботі "Економіка" розглядають фінансовий капітал як фінансові кошти, що їх вкладають власники підприємства, акціонери в розвиток суб'єкта господарювання. При цьому автори розрізняють власний і позиковий фінансовий капітал як складові сукупного фінансового капіталу підприємства".

    Таким чином підходи, що існують в економічній  літературі, до розуміння фінансового капіталу залежать від тих позицій учених, з яких вони розглядають цю об'єктивну економічну категорію. Звичайно, визначення поняття "фінансовий капітал підприємства" відрізняється одне від одного, що є цілком закономірним через достатню складність цієї категорії і не однозначні підходи до її розуміння.  
       1 Сутність фінансового капіталу підприємства 

    За  ринкової трансформації народногосподарського  комплексу України виникає значна потреба у фінансовому капіталі для забезпечення нормального процесу фінансування підприємницьких структур незалежно від їхніх форм власності й організаційно-правового статусу.

    Вихідним  моментом у процесі наукового  дослідження фінансового капіталу підприємств як економічної категорії, на нашу думку, має бути визначення поняття "фінансовий капітал підприємства". Формулювання цього поняття не розкриває цілком природи й основних характеристик цієї категорії, але дає змогу відокремити фінансовий капітал від інших понять, пов'язаних із фундаментальною і багатогранною економічною категорією "капітал", дослідженню якої присвячено значну кількість наукових праць протягом досить тривалого історичного періоду.

    Отже, фінансовий капітал підприємства як економічна категорія існує об'єктивно і його природа визначається не суспільно-економічною формацією або типом економічної системи держави, а реальним процесом формування підприємницьких структур і механізмом здійснення фінансування їхньої діяльності. Тому фінансовий капітал підприємств формується і використовується суб'єктами господарювання в будь-якій економічній системі відповідно до стратегічних і тактичних цільових настанов цієї системи.

    Поняття "фінансовий капітал" на відміну  від поняття ''капітал" з'явилося в науковому обороті відносно недавно, на початку XX століття після виходу в 1910 році однойменної книги німецького соціаліста Р. Гільфердінга.

    Досліджуючи сутність капіталу в нових історичних умовах економічного розвитку провідних країн світу він дійшов висновку, що промисловість стає дедалі залежнішою від банківського грошового капіталу. Відбувається проникнення банківського капіталу в промисловість, у результаті чого відбувається злиття капіталів. Об'єднання банківського капіталу з промисловим він визначив поняттям "фінансовий капітал": "Залежність промисловості від банків є наслідком відносин власності. Всезростаюча частина промислового капіталу не належить тим промисловцям, що його застосовують. Розпоряджаються вони капіталом лише за допомогою банку, що є власником цього капіталу. З іншого боку, і банку всезростаючу частину своїх капіталів доводиться закріплювати в промисловості. Тим самим він усе більшою мірою стає промисловим капіталістом. Банківський капітал, отже, капітал у грошовій формі, що таким способом насправді перетворений на промисловий капітал, він називає фінансовим капіталом".

    Таким чином, німецький соціаліст розглядав  фінансовий капітал не стільки з позиції фінансової науки, скільки як специфічну форму розвитку монополістичного капіталізму.

    Що  стосується теорії фінансів, то в радянський період капітал у будь-якій його формі не був об'єктом її дослідження і лише з початком ринкової трансформації економіки почалося формування наукового розуміння економічної природи фінансового капіталу підприємства. При цьому більшість сучасних економістів-фінансистів розглядають поняття "фінансовий капітал" як синонім фінансових ресурсів. Це характерно як для вчених України, так і для фахівців з інших країн СНД.

    Досліджуючи сутність поняття "фінансовий капітал  підприємства", доцільно представити точку зору з цього питання закордонних економістів, тим більше, що вони не перебували під впливом строго визначеного трактування цього поняття, що існувало в колишньому СРСР.

    У закордонній фінансово-економічній  літературі розуміння, що фінансовий капітал підприємства є сукупністю фінансових коштів, склалося досить давно і використовується не тільки в теорії, а й у практичній діяльності фірм. Зокрема, таке розуміння фінансового капіталу можна знайти в роботах С. Фішера, Р. Дорнбуша, Р. Шмалензі, Б. Мінца, М. Шварца, Дж. Робінсона й інших. Наприклад, С.Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі у своїй капітальній роботі "Економіка" розглядають фінансовий капітал як фінансові кошти, що їх вкладають власники підприємства, акціонери в розвиток суб'єкта господарювання. При цьому автори розрізняють власний і позиковий фінансовий капітал як складові сукупного фінансового капіталу підприємства".

    Таким чином підходи, що існують в економічній  літературі, до розуміння фінансового капіталу залежать від тих позицій учених, з яких вони розглядають цю об'єктивну економічну категорію. Звичайно, визначення поняття "фінансовий капітал підприємства" відрізняється одне від одного, що є цілком закономірним через достатню складність цієї категорії і не однозначні підходи до її розуміння. Щоб визначитися в розумінні фінансового капіталу, необхідно розкрити основні ознаки цієї категорії. Розгляд основних ознак фінансового капіталу підприємства спрямовано на формулювання теоретичних положень, що можуть бути використані фінансовою наукою в практичній площині керування фінансовою діяльністю сучасних підприємницьких структур і не торкаються соціально-економічних відносин, пов'язаних із цією категорією.

    На  нашу думку, економічна природа фінансового  капіталу підприємств має такі основні ознаки.

    По-перше, фінансовий капітал підприємства за своєю економічною суттю відбиває процес створення, розподілу, використання і відтворення фінансових ресурсів як у масштабах окремого підприємства, так і всієї економічної системи держави. Ця ознака фінансового капіталу характеризує формування і використання як власних, так і позикових фінансових ресурсів підприємства в процесі фінансової діяльності суб'єкта господарювання.

    По-друге, фінансовий капітал підприємства знаходить  своє відображення в процесі формування основних і обігових активів. Ця ознака фінансового капіталу виступає як необхідна умова організації підприємницької діяльності, як пусковий механізм і основа продуктивних сил не тільки суб'єкта господарювання, а й усієї економіки країни. Без фінансового капіталу інші необхідні фактори виробництва (земля, праця, підприємницькі здібності), як свідчить реальна практика господарювання, дають незначний результат.

    По-третє, фінансовий капітал — це економічна база функціонування не тільки окремо взятого суб'єкта господарювання, а й об'єктивна умова розвитку держави і суспільства. У цьому своєму значенні фінансовий капітал формує необхідні умови для створення доданої вартості, розподіл і перерозподіл котрої забезпечує формування фінансових ресурсів як на рівні суб'єкта підприємництва, так і держави. Завдяки цьому зростають економічна міць і підприємства, і держави, їхні соціальні можливості.

    По-четверте, фінансовий капітал підприємства є  джерелом формування добробуту як власників підприємницьких структур, так і найманих робітників, а через фінансову систему країни — усіх членів суспільства. При цьому забезпечується визначений рівень добробуту, що залежить від продуктивного використання фінансового капіталу, а також від масштабів його формування в процесі розподілу створеної вартості на конкретному підприємстві і розподілу валового внутрішнього продукту в масштабах країни. Збільшення обсягів капіталізації фінансових ресурсів сприяє зростанню добробуту суспільства в майбутніх періодах, у той час як збільшення поточного споживання скорочує можливості формування фінансового капіталу і зменшує його продуктивну силу в майбутньому, що негативно відбивається в перспективі на добробуті.