Електронні гроші та перспективи їх розвитку в Україні

    При розробленні НСМЕП було використано  досвід одного з перших значних проектів, призначених для вирішення проблеми заміни готівкових грошей на електронні, – системи Mondex. Однак, на відміну від ідеології Mondex, у НСМЕП було свідомо відмовлено від можливості безпосередньої передачі електронних грошей від одного користувача до іншого. Ідеологи НСМЕП вважали, що система має будуватися за принципами наявності «третьої сторони», яка здійснює облік операцій.

    Власниками гаманців НСМЕП можуть бути виключно фізичні особи. Гаманець зручно використовувати для здійснення дрібних покупок, коли клієнт не бажає витрачати час на введення ПIН-коду. Максимальна сума електронних грошей, яка може одноразово завантажуватись на гаманець НСМЕП, обмежена нормативно-правовим документом НБУ сумою в 1000 гривень. Таке обмеження спрямоване насамперед на захист прав користувача, оскільки у випадку втрати або виходу з ладу картки, залишок коштів гаманця не повертається користувачу.

    Електронний гаманець може бути персоналізованим або неперсоналізованим. Персоналізований гаманець застосовується на підставі договору з клієнтом про відкриття банківського рахунку, з якого гаманець можна багаторазово поповнювати. Неперсоналізований гаманець видається без підписання договору і відкриття банківського рахунку. Неперсоналізований гаманець можна багаторазово завантажувати готівкою в касах банків-членів НСМЕП.

    Для електронного гаманця передбачена  можливість здійснення операцій без уведення ПІН-коду. Для таких операцій у системі передбачений ліміт у сумі 100 грн.

    За  станом на 22.09.2010 членами НСМЕП є 57 установ, з них: 54 банки (включаючи Національний банк) і 3 небанківські установи.

    За  даними головного процесингового центру НСМЕП, станом на 22.09.2010, банками-членами  НСМЕП емітовано понад 2,8 млн. платіжних карток, встановлено майже 5.84 тис. одиниць термінального обладнання, загальні наростаючі обороти НСМЕП складають понад 115 млрд. грн., у тому числі міжбанківські обороти – понад 4.7 млрд грн.

    РОЗДІЛ 3

    ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ В УКРАЇНІ 

    3.1. Сучасний стан та прогнози розвитку електронних грошей в Україні. 

    Прогнозування розвитку електронних грошей в Україні є складною справою, оскільки цей засіб платежу сьогодні ще не має правового підґрунтя для свого існування. Якщо емісія електронних грошей на карткових носіях (наперед оплачених карток міжнародних платіжних систем та електронних гаманців НСМЕП) за відсутності в законодавстві належних правових положень регулюється нормами щодо емісії платіжних карток і здійснюється в Україні лише банками, то системи розрахунків електронними грошима програмного типу («Інтернет.Деньги»( технологія PayCash), WebMoney Transfer тощо) та небанківські емітенти цих грошей працюють в умовах правової невизначеності. Вони на власний ризик упроваджують сучасні схеми розрахунків, на свій розсуд дбають про захист користувачів та управляють фінансовими й нефінансовими ризиками.

    У документах міжнародних установ  з питань створення та функціонування платіжних систем зазначається, що системи платежів і розрахунків будь-якого рівня та призначення для нормального розвитку мають спиратися на правове підґрунтя. Разом з цим очевидно, що електронні гроші, з’явившись на ринку, вже не здадуть своїх позицій і, долаючи перешкоди, утвердяться на ньому назавжди. Результатом буде лібералізація діяльності чинної банківської системи та розвиток державно- правових умов для діяльності систем електронних грошей [46].

    Якщо  системи електронних грошей програмного  типу, середовищем обігу яких є мережа Інтернет, потерпають в Україні від браку правових норм, які б надали їм легального статусу, то електронні гроші на картках – від нерозвиненості інфраструктури, їх переслідує класична проблема систем роздрібних розрахунків «курка» – «яйце»: торговець не впроваджує технічних засобів для приймання карток з електронними грошима тому, що покупці їх не використовують, а покупці не використовують електронні гроші на картках тому, що їм немає де їх застосувати.

    До  труднощів розвитку систем електронних  грошей слід також віднести психологічну непідготовленість регулюючих органів, низький ступінь їх компетентності та неготовність органів контролю до запобігання можливим порушенням у цій сфері й боротьби з ними.

    У той час, як методологи думають над  правовим визначенням новітніх засобів платежу, а регулятори – над встановленням меж для їх застосування в мережі Інтернет (яка сама, до речі, цих меж не має), переваги електронних грошей – високий ступінь анонімності та можливість миттєво здійснювати віддалені платежі – оцінили не одні тільки ентузіасти електронної комерції. Навколо систем електронних грошей програмного типу виникла ціла інфраструктура сумнівних осіб, які пропонують купівлю та продаж електронних грошей, створених за будь-якими технологіями і вираженими в різних валютах. Усе це дискредитує блискучу ідею «батька» digital cash (цифрової готівки) Девіда Чаума. Щодо перспектив розвитку технологій у сфері електронних грошей зазначимо, що довгострокові прогнози в цій сфері не виправдовуються. Дійсно, ще вісім-десять років тому проект PayPal тільки починав розроблюватися кількома ентузіастами і призначався для здійснення платежів між двома кишеньковими ПК через інфрачервоний порт, а лідером он-лайнових рішень була система еСash, яка забезпечувала повну приватність платежів. В області суміжних розробок у той час домінувала система Mondex. У сфері оф-лайнових рішень планувалося, що чіпові картки до 2005 року замінять картки з магнітною стрічкою.

    Платежі через Інтернет вважалися вкрай  ризиковими і приймалися незначною кількістю торгівців, сама технологія розглядалася як паліатив в очікуванні розробок із надійним криптозахистом.

    У цілому, досить серйозно обговорювалося, чи створять електронні гроші окремий грошовий агрегат, який витисне традиційні платіжні засоби, і чи не призведе їх розвиток до створення нової фінансової реальності.

    Усе це з різних причин зникло або змінилося  до невпізнанності, проте стало потужним поштовхом для розвитку галузі в цілому.

    Найбільш  реальним терміном для прогнозування  є найближчі 5-7 років.

    Перша хвиля творців електронних грошей допускала помилки як у сфері технологій, так і при виборі мети. Їх спонукали уперед технології, а не ринок [2,с. 263]. Сьогодні вже з’явилися адекватні прогнози потреб ринку в платіжних системах, оцінки темпів їх росту та розуміння технологічних пріоритетів.

    Нове  телекомунікаційне середовище, засноване  на Інтернеті та мобільних технологіях, змінило цілий ряд сегментів роздрібної торгівлі. Поряд із переходом до Інтернет традиційних видів віддаленої торгівлі, яка використовує модель фізичної доставки товарів за каталогами, відразу ж почали виникати нові сегменти, в яких сама доставка товарів відбувається через Інтернет.

    Спочатку  основними товарами у віртуальному сегменті були файли, відео, звукові або програмні, але дуже швидко цей сегмент став заповнюватися іншими товарами й послугами, такими як електронні білети, передплата на електронні видання, оплата телекомунікаційних та інших сервісів, потокове відео й аудіо. Крім моделей торгівлі за каталогами, активно стали розвиватися інші моделі, зокрема, аукціонна.

    Сьогодні  в Інтернет-торгівлі з’являються  зовсім незвичні моделі, наприклад, MMORPG Item Sale, коли для використання в комп’ютерних іграх, в яких одночасно беруть участь кілька користувачів, гравцями через Інтернет придбаються різноманітні артефакти, які існують виключно віртуально і тільки в Інтернет [5,с. 50].

    Поштовхом розвитку нових форм роздрібної торгівлі стали мобільні продажі контенту. Галузь з мільярдними оборотами, яка за короткий час з’явилася без додаткових інвестицій, вже показала свій потенціал.

    Згадані моделі й форми у майбутньому  отримують подальший розвиток, так само, як і виникатимуть нові, ще більш незвичні. Усі вони потребують існування ефективних і надійних платіжних рішень. З’явившись, такі платіжні рішення, у свою чергу, проникають у різні ринки і створюють нові. 

    3.2. Впровадження новітніх технологій електронних грошей 

    Найбільш передбачуваним сегментом вбачаються Інтернет-платежі. Технологічне суперництво між двома домінуючими технологіями – електронними грошима програмного типу та традиційними платіжними картками – буде вирішено на користь перших. Принаймні про це говорить захоплення електронними грошима як усталених ринків США й Європи, так і молодих, зокрема, російського. Головна причина такої ситуації пов’язана не з електронними грошима, а із самим картковим товариством.

    На  фоні динамічного розвитку систем електронних  грошей в Інтернет в області традиційних карток спостерігається деяка стагнація: невдалі спроби запуску протоколу SET, невиправдані сподівання від запуску 3D Secure, проблеми з шахрайством, щодо яких не виявляється відчутної позитивної тенденції.

    Безумовно, це не означає що платіжні картки не будуть використовуватися для розрахунків через Інтернет. Традиційні платежі в подальшому будуть прийматися на Інтернет-ринку.

    Проте, вони будуть саме традиційними, – досвід нововведень в області карткових Інтернет-платежів показує, що без суттєвої перебудови структури, вони неефективні, а загальна перебудова під Інтернет-платежі не цікавить ні банки, ні держателів карток.

    Можливо, нове рішення в області карткових  Інтернет-платежів виникне внаслідок розвитку оф-лайнової карткової платіжної технологій. Наприклад, якщо до карток буде вбудований бездротовий інтерфейс, і одночасно, такий інтерфейс массово вбудовуватиметься для інших цілей до комп’ютерів, а вартість нової інтеграційної технології зведеться до вартості программного забезпечення, що знизить поріг впровадження практично до нуля. Проте подібних рішень поки не виникало [7,с. 40].

    Глобальним  бізнес-фактором у світі платіжних  карток є корпоративна еволюція міжнародних карткових платіжних систем, спрямована на публічні компанії, що без сумніву впливатиме на політику розвитку в найрізноманітніших напрямах.

    Менш  передбачуваним сегментом залишаються  мобільні платежі. У цій сфері сьогодні не існує чіткого розуміння ні моделі фінансових потоків (йдеться про залучення операторських залишків), ні цільової аудиторії, ні технологічної моделі. Сьогодні розвиваються декілька фінансових моделей (пов’язаних із залишками користувачів, внутрішніми рахунками операторів, банківськими рахунками тощо), технологічних моделей (Інтернет-інтерфейс, захищені SIM-карти, вбудовані бездротові чіпи близького радіуса дії, SMS-платежі тощо) і багато моделей використання – від віддаленого банкінгу до купівлі товарів у GSM-кіосках. До цього можна додати достатньо успішну галузь платежів за рінгтони, заставки для мобільних телефонів тощо, яка сьогодні є головною рушійною силою процесу. Відсутність стрижневої моделі нагадує ринок Інтернет-платежів десятирічної давнини і свідчить, що часи обґрунтованого прогнозування у цьому сегменті ще не настали.

    У світлі інтеграції Інтернету та голосових технологій в один пристрій найбільш перспективною здається проникнення моделі Інтернет-платежів до мобільних телефонів. Проте цей прогноз значно пов’язаний із розвитком самої мобільної галузі, який сьогодні важко передбачити. Одним із сценаріїв може бути прихід Інтернет-операторів у мобільну сферу. Наприклад, активне проникнення системи електронних грошей PayPal до мобільних пристроїв зв’язку здається більш вірогідним і ефективним, ніж незалежні рішення конкуруючих між собою операторів.

    Електронні  гроші на карткових носіях мають  перспективу у випадках, коли покупець розраховується безпосередньо у торговця (face-to-face). Картки з електронними грошима є інструментом витиснення готівки для платежів малими сумами і з точки зору загальної економіки та держави є дуже корисними для збільшення прозорості грошових потоків і зниження витрат.

    Безумовно, на стан справ в Україні впливатимуть події в Європі, де протягом найближчих п’яти років очікується різке зростання на ринку наперед оплачених карток. Прогнози, розроблені за результатами дослідження, проведеного у Великобританії компанією PSE Consulting, показують, що у 2010 році європейці витратять 75 млрд. євро, використовуючи наперед оплачені картки, що на рік складатиме 2,3 млрд. трансакцій, – це відповідає 110% збільшенню на рік.

    Таким чином, вже найближчим часом кількість  карток зросте на 40 млн., а кількість оплачених наперед трансакцій досягне 150 млн. Прогнозується, що 58% усіх купівель відбуватиметься з наперед оплаченими картами під брендами міжнародних платіжних систем Visa International та MasterCard Worldwide [44].

    Новий поштовх для розвитку електронних  грошей на карткових носіях в Україні, як і в усьому світі, дасть упровадження безконтактних технологій.

    На  форумі з питань електронних платежів (Digital Money Forum), який відбувся у березні 2006 року в Лондоні, представники компанії Тesko (Великобританія) зазначили, що за їх підрахунками перехід мережі універмагів Tesko на обслуговування від традиційних банківських карток до безконтактних наперед оплачених карток може принести компанії мільйони доларів щомісяця [6,с. 67].

    Фахівці міжнародної платіжної системи  МаsterCard Wordwide, членами якої є понад 60 банків України, провели у вересні 2005 року дослідження того, яким чином при здійсненні щоденних невеликих купівель змінюється поведінка покупців, що використовують один з продуктів цієї системи, – безконтактні наперед оплачені картки PayPass. Результати дослідження, а також дані головного емітента PayPass (назва установи не булла розголошена згідно з угодою про конфіденційність), показують, що споживачі досить лояльно ставляться до торговців, які працюють з PayPass, і використовують свої картки з PayPass частіше, ніж традиційні платіжні картки доступу до банківського рахунку. В цілому спостерігається тенденція щодо надання покупцями переваги електронним формам платежів порівняно з готівковою.