Економічна сутність амортизації та її функції

На наш погляд, амортизація за сучасних умов господарювання повинна виконувати такі функції:

-відшкодування  коштів,  вкладених  у  засоби  праці  (одним  із призначень амортизації є повернення капіталу, вкладеного у засоби праці через перенесення їх вартості на вартість готової продукції);

-відтворювальна функція (забезпечення відтворення фізичного та морального зносу засобів праці за рахунок акумулювання у амортизаційному фонді необхідної кількості грошових коштів);

-накопичувальна функція (забезпечення акумулювання амортизаційних відрахувань у амортизаційному фонді);

-облікова функція (амортизація є засобом систематичного відбиття у бухгалтерських рахунках процесу перенесення вартості засобів праці на готову продукцію виготовлену з їх використанням);

-фіскальна функція (амортизація створює можливості для регулювання підприємством рівня сплачених податків, а для держави

-створює можливості для реалізації податкової політики)[63].

Виділені функції максимально відбивають сутність амортизації в ринкових умовах господарювання підприємств.

Оскільки амортизація є інструментом державного регулювання економіки, то додатково можна виділити такі її функції:

-стимулююча функція (нарахуванн амортизації та формування і використання амортизаційного фонду повинні стимулювати підприємства до відтворення зношених та оновлення діючих засобів праці);

-регулююча функція (встановлення та використання законодавчо- закріплених норм та нормативів для здійснення амортизаційних розрахунків, порядку формування та використання амортизаційного фонду[44,c.229].

Порівняння функцій амортизації на різних рівнях, на нашу думку, доцільно дослідити за даними таблиці 1.5. З якої видно, що фіскальна функція амортизації створює на макрорівні можливості для держави щодо регулювання рівня оподаткованого прибутку та надходжень даного прибутку у бюджет. На мікрорівні фіскальна функція амортизації проявляється у можливості для підприємств через використання прискореної амортизації у короткостроковому періоді отримати податкові пільги[55,c.35].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.5

Функції амортизації на макро- і мікро- рівнях

 

Функція	Макро- рівень	Мікро- рівень
Відшкодування коштів, вкладених у засоби праці	-	повернення капіталу, вкладеного у засоби праці через  перенесення їх вартості на вартість готової продукції
Відтворювальна функція	-	забезпечення відтворення  зносу засобів праці за рахунок акумулювання у амортизаційному фонді грошових коштів

Накопичувальна функція	концентрація інвестиційного капіталу у складі держбюджету	забезпечення акумулювання амортизаційних відрахувань  у амортизаційному фонді
Облікова функція	-	засіб систематичного відбиття у бухгалтерських рахунках процесу перенесення вартості засобів  праці на готову продукцію виготовлену  з їх використанням
Фіскальна функція	створює можливості для реалізації податкової політики	створює можливості для регулювання підприємством  рівня сплачених податків
Стимулююча функція	стимулювання підприємств до відтворення зношених, та оновлення діючих засобів  праці, до здійснення капітальних інвестицій та до впровадження науково-технічного прогресу	-
Регулююча функція	регулює процеси відтворення основного капіталу, а також процеси утворення джерел інвестування	-

Відповідно до таблиці 1.5 накопичувальна функція амортизації на макрорівні має прояв у концентрації коштів основного капіталу у сфері матеріального та нематеріального виробництва та у накопиченні значних обсягів виробничого потенціалу, а на мікро- рівні акумулюванні іамортизаційних відрахувань у амортизаційному фонді підприємства, а у випадку переведення амортизації у сферу обігу – і створення доданої вартості.

Комплексний вплив амортизації на діяльність підприємства та його амортизаційну політикуможна дослідити за даними рисунку (див.рис.1.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.1.2.  Роль амортизації у діяльності підприємства

 

 

2. Отже,амортизація є статтею витрат на створення товарної продукції, статею операційних витрат, джерелом коштів для відтворення основних засобів, а також засобом окупності інвестицій і впливає на частину прибутку,що генерується. 
   Методика нарахування амортизації

 

До прийняття податкового кодексу  найпоширенішим методом нарахування  амортизації був податковий.

         Для встановлення норм амортизаційних  відрахувань і розрахунків щорічних  сумарних обсягів амортизації  згідно з Закону України  "Про  оподаткування прибутку підприємств"  основні фонди підприємства за  функціональним призначенням поділяють  на такі групи:

     1. Перша група - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини.

    2. Друга група – автомобільний транспорт, вузли та запчастини до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти.

    3. Третя група – будь-які інші основні фонди, не включені до першої, другої та четвертої груп.

    4. Четверта група – електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ним засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони, мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів[29,c.11].

        Балансова вартість групи основних  фондів (окремого об'єкта основних  фондів групи 1) на початок розрахункового  кварталу визначається за формулою:

                     Б(а) = Б(а-1) + П(а-1) - В(а-1) - А(а-1)                                                 (1.1)

де Б(а) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок розрахункового кварталу;

Б(а-1) - балансова  вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому;

П(а-1) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших  поліпшень основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував  розрахунковому;

В(а-1) - сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував  розрахунковому;

А(а-1) - сума амортизаційних відрахувань, нарахованих  у кварталі, що передував розрахунковому[32,c.401].

    Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2, 3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів груп 2, 3 або 4, з метою оподаткування не ведеться[17,c.20].

        Амортизація нараховується за всіма об'єктами, що перебувають в експлуатації станом на перше число даного місяця. За об'єктами основних фондів, що введені або вибули з експлуатації в середині даного місяця, нарахування амортизації починається або припиняється з першого числа наступного місяця. Наприклад, якщо об'єкт основних фондів введений в експлуатацію (або вибув)  20 січня поточного року, то нарахування амортизації починається або припиняється з 1 лютого поточного року.

       Суми амортизаційних відрахувань  за податковим методом визначається за квартал за затвердженими в законодавчому порядку нормами амортизації. Так, норми амортизації встановлювалися у відсотках до балансової вартості кожної з груп  основних фондів на початок розрахункового кварталу в таких розмірах:

Група 1 – 2%

Група 2 – 10 %

Група 3 – 6%

Група 4 – 15%[5,c.63]

Проте згідно чинного законодавства  амортизацію основних засобів нараховують, застосовуючи такі методи:

1.Прямолінійний. Для застосування цього необхідно знати первісну вартість даного об'єкта основних фондів, а також строк його служби і ймовірну ліквідаційну вартість  (вартість його реалізації після закінчення строку служби). За ним річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів. Його  зручно використовувати для нарахування амортизації на такі об'єкти, як нерухомість.

Недоліком цього методу вважають саме рівномірність  зносу. Справа в тому, що багато активів, наприклад такі, як вантажні автомобілі, втрачають велику частину своєї  вартості вже в перші роки експлуатації.

2.Зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та річної норми амортизації. Річна норма амортизації  у відсотках обчислюється як різниця між одиницею та результатом добування кореня n-го степеня з частки від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість, де n- кількість років корисного використання об'єкта;

3.Прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та річної норми амортизації, яка обчислюється, виходячи зі строку корисного використання об'єкта, і подвоюється.

4.Кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості що амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об'єкта основних засобів, на суму показників кількості років його корисного використання (1+2+3+...+n).

5.Виробничий , за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), що його підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів.  Доцільно  застосовувати у разі, коли обсяги виконаних робіт можуть бути визначені достатньо точно[24,c.30].

У практичній діяльності підприємства особливе місце в процесах відтворення основних засобів належать методам прискореної амортизації.

До вашої уваги таблиця з переліком груп основних засобів та інших необоротних активів та методи амортизації, що можна до них застосувати (див.табл.1.6).

Таблиця 1.6

Групи основних засобів та інших необоротних активів та методи амортизації, що можна до них застосувати

 

Група ОЗ та інших необоротних активів	Методи нарахування амортизації
	Прямолінійний	Зменшення залишкової вартості		Прискоренезменшення залишкової вартості	Кумулятивний	Виробничий
група 1 - земельні ділянки	-	-		-	-	-
група 2 - капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом	+	+		-	+	+
група 3 - будівлі,споруди,передавальні пристрої	+	+		-	+	+
група 4 - машини та обладнання	+	+		+	+	+
група 5 - транспортні засоби	+	+		+	+	+
група 6 - інструменти, прилади, інвентар (меблі)	+	+		-	+	+
група 7 - тварини	+	+		-	+	+
група 8 - багаторічні насадження	+	+		-	+	+
група 9 - інші основні засоби	+	-		-	-	+
група 10 - бібліотечні фонди	Використовується один із методів, встановлених п. 145.1.6 ПКУ
група 11 - малоцінні необоротні матеріальні  активи
група 12 - тимчасові (нетитульні) споруди	+		-	-	-	+
група 13 - природні ресурси	-		-	-	-	-
група 14 - інвентарна тара	+		-	-	-	+
група 15 - предмети прокату	+		-	-	-	+
група 16 - довгострокові біологічні активи	+		+	-	+	+