Економічна сутність амортизації та її функції

На випадок незабезпечення вимог  щодо охорони праці роботодавець сплачує страховий тариф у  збільшеному розмірі на соціальне  страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворювань. І, навпаки, при належному стані охорони праці страховий тариф зменшується.

У підвищенні організаційного рівня  роботи з охорони праці, мобілізації  колективів і керівників виробничих підрозділів на своєчасне та якісне вико-нання заходів, передбачених планами  робіт, важливе значення має матеріа-льне і моральне стимулювання.

Стимулювання діяльності з охорони  праці направлене на підвищення за-цікавленості працівників у забезпеченості здорових і безпечних умов праці. Стимулювання передбачає як матеріальні і моральні заохочення, так і стяг-нення за невиконання покладених на конкретну  особу обов’язків відносно безпеки  праці або порушень вимог щодо охорони праці. До числа заохочува-льних  заходів належать премії, винагороди за виконану конкретну роботу, винахідництво  і раціоналізаторські пропозиції з  питань охорони праці тощо[90,c.25].

Згідно Закону України “Про охорону  праці” до працівників можуть за-стосовуватись  будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійс-ненні заходів  щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Ви-ди заохочень  визначаються колективним договором, угодою.

Власник або уповноважений ним  орган зобов’язаний вживати заходів  щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впрова-дження прогресивних технологій, досягнень  науки і техніки засобів механі-зації  та автоматизації виробництва, вимог  ергономіки, позитивного досвіду  з охорони праці, зниження та усунення запиленості та загазованості повітря  у виробничих приміщеннях, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромі-нювання  і таким чином ефективно профілактувати травмованість, професій-ну захворюваність та аварійність на виробництві.

На випадок незабезпечення вимог  щодо охорони праці роботодавець сплачує страховий тариф у  збільшеному розмірі на соціальне  страхування від нещасного випадку  на виробництві і професійних  захворювань. І, навпаки, при належному  стані охорони праці страховий  тариф зменшується. 

 

На кожному підприємстві, організації, установі повинні функціонувати  системи матеріального заохочення трудових колективів за роботу без травм.

Матеріальне заохочення за підвищення рівня охорони праці здійснюється у формі премій, підвищення надбавок за високу професійну майстерність, під-вищення  розряда (для робочих), підвищення окладу (для посадових осіб і спеціалістів), а також нагородження подарунками, виділенням пільгових путівок в санаторії, дома відпочинку і т.п.

Матеріальні санкції за недотримання норм і вимог охорони праці  здійс-нюється шляхом часткового або  повного позбавлення надбавок, переведення  на нижче оплачувану роботу і ін.

Моральне заохочення працівників  за досягнення в забезпеченні охорони  праці здійснюється шляхом нагородження почесними грамотами, занесення  на дошку пошани, присвоєння почесних звань тощо.

Розроблення системи стимулювання охорони праці, аналіз та оцінка її ефективності здійснює служба охорони  праці при участі представників  проф-спілки, служби оплати праці та інших служб підприємства, організації, установи.

Система стимулювання покращення умов і безпеки праці на виробницт-ві орієнтується на наступні показники:

-          зниження рівня виробничого травматизму;

-          зниження рівня професійних захворювань;

-          зниження кількості аварій;

-          зниження кількості порушень норм і вимог з охорони праці;

-          зниження кількості штрафів і виплат через них;

-          своєчасність виконання програм і планів, зобов’язань з охорони праці в колективному договорі; інші показники.

 

 

 

2. Шляхи збереження працездатності та підвищення продуктивності праці на виробництві

Практичне значення заходів щодо підвищення працездатності випливає із закономірностей  її динаміки і зводиться ось до чого:

-збільшення фази стійкого стану у фонді робочого часу;

-прискорення процесу впрацювання;

-віддалення фази розвитку втоми;

-забезпечення високої продуктивності праці за нормальних фізіологічних затрат.

Комплекс заходів щодо підвищення і збереження працездатності працівників на оптимальному рівні реалізується на техніко-організаційному, соціально-економічному, санітарно-гігієнічному, медико-біологічному, психологічному напрямках.

Могутнім фактором високої працездатності і продуктивності праці є оптимізація  трудових навантажень на основі механізації  і автоматизації виробничих процесів, удосконалення технології, скорочення і ліквідації важкої ручної праці. Доведено, що при правильній організації праці на легких роботах спостерігається найбільша тривалість фази стійкого стану, а на важких роботах вона нетривала.

Високий рівень працездатності безпосередньо  залежить від умов праці, оскільки поліпшення їх супроводжується зменшенням енергетичних затрат організму на подолання несприятливого впливу факторів виробничого середовища.

Важливим напрямком підвищення працездатності працюючих є ритмізація трудових процесів, оптимізація темпу роботи, а також раціоналізація трудових рухів на фізіологічній основі, що сприяє формуванню і закріпленню робочих динамічних стереотипів, а отже зменшенню м’язових і вольових зусиль. Ритміч-на робота підвищує функціональні можливості організму, сприяє його тренованості і забезпечує економізацію енергетичних затрат.

Економізація функціональних затрат досягається завдяки стійкій  домінанті і автоматизму дій, що виключає зайві рухи, розсіювання  уваги тощо.

Особливе значення для підтримання  працездатності працівників на високому рівні має раціональний режим  праці і відпочинку.

Дослідження показують, що впровадження раціонального режиму праці і  відпочинку на підприємствах забезпечує підвищення продуктивності праці на 8—10 %, сприяє поліпшенню фізіологічного стану працівників (зменшується  частота пульсу в процесі роботи, підвищується м’язова витривалість в кінці зміни, покращується координація  рухів).

Високій працездатності працівників  сприяє і раціоналізація робочих  місць на основі врахування антропометричних, біомеханічних і психофізіологічних вимог, що зумовлює раціональну робочу позу, зменшення статичних навантажень, оптимізацію робочої зони та інформаційних  потоків.

Висока працездатність забезпечується за рахунок використання факторів естетичного  впливу на працюючих. Такими факторами  є колір, світло, музика. Особливо слід підкреслити значення функціональної музики, яка впливає на емоційну сферу людини, підвищує збудливість  і лабільність центральної нервової системи. На початку роботи вона прискорює  процес впрацювання, а в кінці  робочого дня зменшує суб’єктивне  відчуття стомленості.

Вплив функціональної музики посилюється, якщо вона поєднується з фізичними  вправами. Особливе значення в підвищенні працездатності працівників має створення сприятливого соціально-психологічного клімату в організації, високий рівень мотивації праці, ефективна система стимулювання результатів діяльності, рівень життя в цілому і охорона здоров’я населення.

 

 

 

 

 

3. Первинні засоби пожежогасіння

 

   Кількість  та  номенклатура  основних  видів  пожежної техніки  для  захисту  населених  пунктів  і  об'єктів   (пожежних автомобілів,  мотопомп,  причепів  тощо)  регламентується вимогами державних та(або) галузевих стандартів,  будівельних норм,  правил та інших чинних нормативних актів. 
      На стадії проектування повинна визначатися потреба об'єктів у 
пожежній техніці, у тому числі в первинних засобах пожежогасіння. 
          Використання пожежної техніки,  у тому числі пожежного обладнання,   інвентарю   та   інструменту,   для   господарських, виробничих та інших потреб,  не пов'язаних  з  пожежогасінням  або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.

 У разі  аварій  та  стихійного  лиха  застосування   пожежної 
техніки  для  їх  ліквідації  можливо з дозволу органів державного пожежного нагляду. 
     6.4.3. Пересувна   пожежна   техніка   (пожежні   автомобілі, мотопомпи, причепи)    повинна    втримуватися    в     опалюваних (з температурою середовища не нижче 10 град.  С) пожежних депо або спеціально  призначених для цієї мети приміщеннях (боксах),  котрі повинні  мати  освітлення,  телефонний  зв'язок,  тверде  покриття підлоги,  утеплені ворота,  інші пристрої та обладнання, необхідні для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи.

Для  розміщення  первинних  засобів  пожежогасіння  у виробничих,   складських,   допоміжних   приміщеннях,    будівлях, спорудах,  а також на території підприємств,  як правило,  повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

 На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні 
засоби  гасіння  пожежі,  які  можуть  застосовуватися  в   данному приміщенні, споруді, установці.

 Пожежні щити (стенди) та засоби  пожежогасіння  повинні  бути 
пофарбовані у   відповідні   кольори  згідно  з  ГОСТ  12.4.026-76 
"ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".

На  пожежних  щитах  (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежної охорони. 
     Порядковий номер  пожежного  щита  вказують  після  літерного 
індексу "ПШ".

Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати: захист вогнегасників   від   потрапляння   прямих    сонячних променів,   а  також  захист  знімних  комплектуючих  виробів  від використання сторонніми особами не за призначенням (для  щитів  та стендів, установлюваних поза приміщеннями); зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених  на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

 Немеханізований    пожежний    ручний     інструмент, розміщений   на  об'єкті  у  складі  комплектації  пожежних  щитів (стендів),  підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції: очищення від пилу, бруду та слідів корозії; відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів; випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків  для  виключення залишкових деформацій після використання; відновлення потрібних  кутів  загострювання   інструмента   з дотриманням вимог стандартів.

Вогнегасники слід встановлювати  у  легкодоступних  та помітних  місцях  (коридорах,  біля входів або виходів з приміщень тощо),  а також у пожежонебезпечних місцях,  де найбільш вірогідна поява осередків пожежі.  При цьому необхідно забезпечити їх захист від попадання   прямих   сонячних   променів   та   безпосередньої (без загороджувальних щитків)  дії  опалювальних  та  нагрівальних приладів.

Вибір типу  та необхідна кількість вогнегасників визначається 
відповідно до Типових норм належності вогнегасників,  затверджених 
наказом  Міністерства  України з питань надзвичайних ситуацій та у 
справах захисту населення від наслідків Чорнобильської  катастрофи 
від 02.04.2004 N 151 ( z0554-04 ) та зареєстрованих у Міністерстві 
юстиції України 29.04.2004 за N 554/9153.

 Відстань між  місцями  розташування  вогнегасників не повинна 
перевищувати:

15 м  -  для  приміщень  категорій  А,  Б,  В (горючі гази та рідини);

20 м - для приміщень категорій  В,  Г, а також для громадських будівель та споруд.

Пожежні щити (стенди),  інвентар,  інструмент, вогнегасники в 
місцях  установлення  не  повинні  створювати  перешкоди  під  час 
евакуації.

 Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом: навішування на  вертикальні  конструкції  на висоті не більше 
1,5 м від рівня  підлоги  до  нижнього  торця  вогнегасника  і  на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення; установлювання в пожежні шафи поруч з  пожежними  кранами,  у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).

 Навішування вогнегасників  на  кронштейни,  розміщення їх  у  тумбах  або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 5

 

Головною метою охорони праці  на підприємстві є прийняття необхідних заходів запобігання виробничого  травматизму. Тому передбачення небезпеки  травмування повинно стати необхідною складовою частиною прогнозування  техніко - економічного розвитку підприємств  і, по можливості, виключення причин його настання. У свою чергу, прогнозування  передбачає виявлення чинників, які  впливають на виробничій травматизм, та залежності його від зміни цих  чинників. Але, крім самих чинників, з метою послідовного прогнозування  наслідків від тих, чи інших соціально - економічних заходів, необхідно  мати докази впливу саме цих чинників, знайти форму взаємозв'язку та математичну  залежність зміни результативної ознаки від однієї, або декількох чинникових.

Отже, в першому питанні ми з’ясували, що застосування стимулів для мотивації як робітників, так і керівників підприємств, установ, організацій - загальноприйнята практика в усьому світі. Як свідчить міжнародний досвід, чергове підвищення заробітної плати (матеріальне стимулювання) працівникові здійснюється з урахуванням роботи без порушень норм охорони праці. Працівники, які порушують норми охорони праці, не мають шансів до професійного росту і є першими кандидатами на звільнення з роботи.