Антикризисная политика развитых стран

Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Декабря 2011 в 10:05, реферат

Описание работы

Історія соціально-економічного розвитку країн світу, у тому числі найбільших, свідчить про те, що їм доводилося переживати глибокі спади виробництва, фінансові потрясіння, масове безробіття, гострі соціальні і політичні конфлікти.
Одні країни тяжко і з значними витратами долали труднощі, викликані, перш за все, кризою економіки, інші досить успішно справлялися з економічними і соціальними потрясіннями і в досить короткі терміни виводили свої економічні і соціальні системи з гострих кризисних станів.

Содержание

Введення 3
1 Антикризова державна політика в країнах з ринковою економікою 4
1.1 Поняття і єство антикризової державної політики 4
1.2 Основные напрями антикризової державної політики в розвинених
країнах 6
1.3 Превентивні антикризові заходи 8
2 Програми подолання кризи в країнах світу 10
2.1 США: «Новий курс» Ф.Д. Рузвельта 10
2.2 ФРН: Антикризова спрямованість реформ Л. Ерхарда 13
2.3 Україна: Програма подолання кризи 16
3 Механізм санації і банкротства в країнах з ринковою економікою 34
3.1 Державні органи по банкротству в країнах з розвиненою 34
ринковою економікою 32
3.2 «Сильна» антикризова політика держави у сфері процедур
неспроможності (банкротства) в розвинених країнах 36
Заключення 37
Бібліографія

Работа содержит 1 файл

Реферат антикризисная политика развитых стран.doc

— 308.50 Кб (Скачать)

    Також урядом було суттєво збільшено статутні фонди державних банків – Державного ощадного банку (Постанова КМУ від 27 грудня 2008 р. № 1119 «Про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»») та Укрексімбанку (Постанова КМУ від 17 грудня 2008 р. № 1116 «Про збільшення статутного капіталу відкритого акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» та внесення змін до його статуту»).

    Комплекс нормативних актів був спрямований на врегулювання відносин у валютній сфері та зміни порядку здійснення операцій на валютному ринку (Постанова Правління НБУ від 18 грудня 2008 року № 436 «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України до кінця грудня 2008 року», Постанова Правління НБУ від 29 грудня 2008 № 469 «Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів», Постанова Правління НБУ від 14 січня 2009 року № 12 «Про валютні інтервенції Національного банку України на міжбанківському валютному ринку України в січні 2009 року», Постанова Правління НБУ від 4 листопада 2008 року № 351 «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів»). Зокрема, НБУ запровадив систему здійснення своїх інтервенцій на валютному ринку шляхом проведення валютних аукціонів. При цьому передбачено, що заявки на участь в аукціоні формуються на основі не задоволеного на прямому міжбанківському ринку обсягу заявок клієнтів і потреб банку.

    З метою поліпшення структури платіжного балансу Верховна Рада прийняла за основу проект Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України з метою поліпшення стану платіжного балансу України у зв’язку із світовою фінансовою кризою», яким передбачено, у випадку досягнення платіжним балансом України критичного стану, застосування процедури запровадження тимчасової надбавки до діючих ставок ввізного мита на деякі товари.

    Заходи  макроекономічного регулювання, спрямовані на підтримку національного виробника в реальному секторі, включали прийняття низки законів, що врегульовували діяльність підприємств окремих галузей.

    Зокрема, положення Закону України  «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості», прийнятого 18 грудня 2008 р., спрямовані на підтримку автомобільної та переробної промисловості. Законом передбачено надання підприємствам переробної промисловості права застосовувати щорічну 25-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів групи 3; звільнення від сплати ввізного мита обладнання та комплектуючих виробів до нього, що не виробляються в Україні та ввозяться на митну територію України підприємствами переробної промисловості; подовження до 31 грудня 2013 року дію Закону України «Про розвиток автомобільної промисловості України»; віднесення виробництва автомобілів, обладнання, комплектуючих виробів, розробки та впровадження новітніх технологій для складання та виготовлення автомобілів до стратегічних напрямків інноваційної діяльності.

    Положення Закону «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної  галузі та житлового будівництва», прийнятого 25 грудня 2008 р., спрямовані на підтримку будівельної галузі та забезпечення житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, а також стимулювання житлового будівництва в умовах світової фінансової кризи. Зокрема, Законом передбачено, що державна підтримка будівництва доступного житла полягає у сплаті державою 30 % вартості будівництва чи придбання доступного житла. Також законом передбачено надання девелоперським та будівельним компаніям кредитів на завершення розпочатого будівництва. Фінансуватись зазначені кредити мають за рахунок Стабілізаційного фонду.

    З метою стабілізації ситуації на окремих ринках, а також з метою послаблення соціального тиску на підприємствах, уряд ініціював підписання меморандумів з представниками низки галузей.

    Зокрема, 10 листопада 2008 року було підписано  Меморандум про взаємопорозуміння з КМУ, Федерацією металургів України, об’єднаннями профспілок. Документ передбачав підтримку підприємств ГМК державою в період кризи, а також заморожування кількості робочих місць на підприємствах та рівня зарплати робітників. До найбільш вагомих заходів, передбачених документом, слід віднести ті, які спрямовані на зниження собівартості вітчизняної металургійної продукції, зокрема:

    зниження  цін на електроенергію та залізничні тарифи;

    скасування 12- % націнки на газ, який купують  виробники металу;

    5-денне  повернення ПДВ на експорт і відстрочка платежів по податку на прибуток до 1 липня 2009 року;

    надання підприємствам ГМК кредитів за мінімальними ставками;

    звільнення  від ввізного мита обладнання для  проектів комплексної модернізації і енергозаощадження;

    запровадження державного регулювання відпускних цін.

    Меморандуму передувала постанова КМУ від 14 жовтня 2008 р. № 925 «Про першочергові заходи щодо стабілізації ситуації, що склалася в гірничо-металургійному та хімічному комплексі».

    17 листопада 2008 року був також  підписаний меморандум порозуміння між Кабінетом Міністрів України та підприємствами хімічного комплексу, положення якого були спрямовані на подолання наслідків скорочення виробництва хімічної продукції в Україні, викликаного зменшенням споживання та світовою фінансовою кризою; збереження робочих місць, існуючого рівня заробітної плати та інших соціальних гарантій для працівників галузі; стабілізацію внутрішніх цін на хімічну продукцію.

    Згідно  документу, керівники хімічних підприємств  взяли на себе соціальні зобов’язання зберегти існуючу заробітну плату і трудові колективи, узгоджуючи можливі скорочення з профспілками. Зі свого боку, уряд зобов’язався шляхом переговорів про скасування антидемпінгових санкцій по відношенню до української хімічної продукції розширити її доступ на зовнішні ринки. Також було передбачено, що Міністерство економіки проведе дослідження внутрішнього ринку України на предмет можливості запровадження антидемпінгових заходів стосовно хімічної продукції, що ввозиться в Україну.

    З метою врегулювання ситуації в аграрному секторі в листопаді 2008 року був прийнятий за основу законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу», яким передбачено фінансові інтервенції на аграрному ринку за рахунок коштів Стабілізаційного фонду. Також закон дозволить створити умови для реалізації продукції рослинництва за сприятливими цінами, захистити вітчизняний ринок тваринництва (законопроектом передбачається обмеження конкуренції на внутрішньому ринку з боку імпортерів шляхом тимчасового підвищення ввізного мита на окремі види сільськогосподарської продукції). 17 грудня 2008 року КМУ також видав розпорядження № 1565-р «Про затвердження плану невідкладних заходів щодо запобігання виникненню негативних наслідків для агропромислового комплексу, зумовлених впливом світової фінансової кризи». Заходами, запропонованими Кабінетом Міністрів, зокрема, передбачено тимчасове обмеження імпорту низки видів сільськогосподарської продукції, посилення захисту внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції із застосуванням заходів нетарифного регулювання, зниження тарифів на перевезення сільськогосподарської продукції тощо.

    Для врегулювання ситуації на ринку нафтопродуктів Верховна Рада 19 лютого 2009 року прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо послаблення негативного впливу світової фінансової та економічної кризи на вітчизняну нафтопереробну галузь)», яким встановлено імпортне мито на бітум нафтовий у розмірі 10 % від його митної вартості; скасовано експортне мито на скраплені гази (крім природного); вилучено з числа об’єктів оподаткування нафтопродукти, що ввозяться для промислової переробки за прямими договорами на нафтопереробні підприємства України, які мають усі стадії технологічного процесу з виготовлення нафтопродуктів за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про ставки акцизного збору на деякі товари (продукцію)».

    В рамках антикризових заходів соціальної політики Верховна Рада 25 грудня 2009 року прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення», яким передбачено заходи, спрямовані на збереження кадрового потенціалу підприємств, недопущення зростання рівня безробіття понад прогнозовані обсяги та забезпечення громадянам соціальних гарантій від безробіття.

    Законом передбачено створення механізму підтримки працівників, які опинилися під загрозою звільнення, передбачено фінансування з 1 січня 2009 року суспільних робіт за рахунок держбюджету. Раніше такі роботи могли фінансуватись тільки за рахунок місцевих бюджетів а також фондів підприємств та організацій. Також, згідно закону, з 2009 року в дію вступає норма про надання допомоги по частковому безробіттю. В тому випадку, якщо працівників переводять на неповний робочий день, їм пропонується компенсувати дві третини тарифної ставки. Законом також передбачена реалізація інфраструктурних проектів, в тому числі і в рамках підготовки до Євро-2012, робота яких оплачуватиметься за рахунок державного бюджету.

    З метою збалансування бюджету  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття законом передбачається як перерозподіл страхових внесків між фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, так і додаткове збільшення розміру внесків.

    З метою посилення адресності державної  соціальної допомоги, яка надається малозабезпеченим сім’ям, та удосконалення контролю за її призначенням 24 грудня 2008 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям».

    Законом конкретизовані обставини, за яких державна соціальна допомога не призначається. Разом з тим, законом передбачено надання Комісіям при місцевих органах виконавчої влади права у разі, якщо у їхніх сім’ях є троє і більше дітей, або у складі сім’ї є інвалід, а також якщо сім’я не отримує будь-яких джерел для існування в результаті тривалої хвороби одного або кількох членів сім’ї. Крім цього, в законі уточнюється порядок призначення державної допомоги малозабезпеченим сім’ям та умови, за яких вона призначається.

    Між тим, як було показано раніше, практична  реалізація цих та інших засобів  антикризової політики відбувалася  вельми непослідовно й не завжди приносила належний ефект. Слід зауважити, що такі заходи розроблялись та приймались в умовах жорсткого внутрішнього політичного протистояння та блокування роботи Верховної Ради, що негативно позначилось на якості, своєчасності та системності антикризової політики. Зволікання із запровадженням необхідної антикризової політики припускало наростання кризових явищ до рівня, на якому вони вже не могли бути подолані лише передбаченими антикризовими заходами. Різке зниження дієздатності влади в умовах політичної кризи обумовило неможливість повномасштабної реалізації передбаченого інструментарію, який передбачає чітку координацію владних інституцій. Це повною мірою стосується й дотримання умов укладених урядом галузевих меморандумів.

    Чимало  з ухвалених заходів антикризової політики досі залишаються лише стратегічними  намірами, реалізація яких має відбуватися  шляхом прийняття наступних нормативних актів. До того ж, слід зважати на те, що значна кількість антикризових заходів, запропонованих урядом і закріплених в законах, прийнятих Верховною Радою, потребує фінансування з державного бюджету, відтак ефективність цих заходів залежатиме від здатності уряду забезпечити належні бюджетні надходження.

    Отже, в Україні актуальним залишається завдання визначення пріоритетних термінових заходів антикризового спрямування, а також напрямів, завдань та інструментів антикризової політики на середньострокову перспективу.

    Розвиток  ситуації в економіці України  на початку 2009 р. засвідчує перманентне наростання ризиків, пов’язаних з кризовими процесами. На вітчизняну економіку продовжують негативно впливати як стагнація світової економіки, так і макроекономічні та валютно-фінансові дисбаланси, які сформувалися в останньому кварталі 2008 року. В Україні чітко сформувався комплекс викликів, пов’язаних із:

    глибокою  депресією основних секторів економіки, викликаною насамперед різким звуженням зовнішніх ринків збуту;

    втратою стабільності банківської системи  через наростання кризи ліквідності в умовах відсутності дієвої політики підтримання останньої;

    нестабільністю  курсу гривні у зв’язку з дисбалансом  попиту та пропозиції на валютному ринку та високим рівнем девальваційних очікувань економічних суб’єктів;

    утрудненням фінансування бюджетних видатків через  значно більше, ніж прогнозоване, падіння  макроекономічних показників;

    перманентною  втратою дієвості політики держави  через глибоку політичну кризу та розбалансування діяльності гілок законодавчої, виконавчої та монетарної (Національний банк) влад;

    помітною  делегітимізацією політики держави  через невпинне погіршення якості життя та зростання на цьому підґрунті соціальної напруженості.

    З нашої точки зору, в найближчі  місяці слід очікувати поширення  негативного впливу зазначених кризових явищ. Зокрема, це робить реальними ризики:

    зниження  зайнятості та доходів значної частини  працюючих;

    формування  касового розриву у фінансуванні Державного бюджету та Пенсійного Фонду;

Информация о работе Антикризисная политика развитых стран