Аналіз шоколадної галузі

;                                                             (1.1)

Загальний коефіцієнт ліквідності  показує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів. Рекомендовані межі (1,5-2,0).

Таблиця 4.2.

Коефіцієнт  загальної ліквідності

 

Показник	2007	2008	2009	2010
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,151	0,328	0,341	0,334

 

Отже, протягом досліджуваного періоду коефіцієнт ліквідності зростав: на початок періоду коефіцієнт становить 0,151 що означає: на 1 гривню зобовязань припадає 0,151 грн. поточних активів, на кінець періоду – 0,334 ( на 1 грн. припадає 0,334 грн). Це пов’язано зі зростанням кількості оборотних активів. Але враховуючи рекомендовані межі показника (1,5-2,0), можемо сказати,що він знаходиться на досить низькому рівні.

Тепер визначимо коефіцієнт фінансової стійкості ВАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен». Цей коефіцієнт показує частку стабільних джерел фінансування загальній сумі джерел засобів підприємства;

Визначається відношенням власних засобів та довгострокових зобов’язань до суми джерел засобів підприємства (форма №1). Рекомендовані межі (0,5-0,9); значення (може бути у %).

;  (1.2)

 

 

Таблиця 4.3.

Коефіцієнт  фінансової стійкості

 

Показник	2007	2008	2009	2010
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,231	0,155	0,154	0,370

 

Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт фінансової стійкості  збільшився. На початок періоду коефіцієнт становить 0,231, тобто частка власних засобів та довгострокових зобовязань у сумі джерел засобів підприємства становить 23,1%, на кінець періоду -0,370 (частка власних засобів у сумі джерел засобів становить 37%). Такий ріст пов'язаний зі збільшенням власного капіталу, але враховуючи рекомендовані межі (50-90%) коефіцієнт знаходиться на досить низькому рівні.

Коефіцієнт забезпечення підприємства власним оборотним капіталом показує частку власних засобів, не вкладених в необоротні активи, в оборотному капіталі, а також можливість перетворення активів у ліквідні кошти. Визначається відношенням, не залучених в необоротних активах, власних засобів до оборотного капіталу (форма №1). Рекомендовані межі показника (0,1 - 0,5).

                             (1.3)

Таблиця 4.4.

Коефіцієнт  забезпечення підприємства власним оборотним капіталом

 

Показник	2007	2008	2009	2010
Коефіцієнт забезпечення власним капіталом	0,123	0,131	0,201	0,257

 

Протягом усього періоду значення коефіцієнту збільшувалося і знаходилося в рекомендованих межах. У 2007 році значення коефіцієнту становило 0,123, тобто частка власних засобів підприємства, не вкладених в необоротні активи в оборотному капіталі становить 12,3%., у 2010 році вже 25,7%. Тобто ми бачимо збільшення у 2 рази.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності обігових коштів, що показує кількість оборотів обігових коштів за період. Показник визначає частку виручки в обігових коштах, повинен бути додатнім та повинен збільшуватись.

; (1.4)

Таблиця 4.5.

Коефіцієнт  оборотності обігових коштів

 

Показник	2007	2008	2009	2010
Коефіцієнт оборотності обігових коштів	9,361	4,848	3,656	5,158

 

Протягом досліджуваного періоду коефіцієнт оборотності  обігових коштів зменшувався. У 2007 році він становив 9,361, тобото за рік обігові кошти роблять 9,361 оборотів. А у 2010 році вже 5,158 (за рік обігові кошти роблять 5,158 оборотів). Зменшення значення коефіцієнту на кінець досліджуваного періоду в порівнянні з його значенням на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних засобів.

Тепер можна визначити  період обороту обігових коштів, що визначає і показує середній період від вкладення коштів на виробництво продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. Показник повинен зменшуватись.

;                                                               (1.5)

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4.6.

Період оборотності обігових коштів

 

Показник	2007	2008	2009	2010
Період оборотності обігових коштів, кількість днів	38,5	74,3	98,5	69,8

 

Протягом досліджуваного періоду період обігових коштів збільшився: у2007 − 38,5 дня, у 2010 − 69,8 дні.

Тепер визначимо  коефіцієнт обороту основних засобів (фондовіддача за ринкових  умов), який показує на скільки інвестиції, вкладені у засоби виробництва, приносять доход підприємству. Визначається відношенням чистої виручки від реалізації до балансової вартості основних засобів. Коефіціеєнт повинен зростати.

; (1.6)

Таблиця 4.7.

Коефіцієнт обороту основних засобів

 

Показник	2007	2008	2009	2010
Коефіцієнт обороту основних засобів	1,47	1,91	1,75	1,73

 

На початок досліджуваного періоду (у 2007 році) значення коефіцієнта  становило 1,47, тобто кількість чиста виручка від реалізації продукції в 1,47 рази перевищує кількість основни засобів. На кінець періоду показник збільшився до 1,73, тобто кількість чистої виручки у 1,73 рази перевищує кількість основних засобів. Отже протягом дослідженого періоду відбулося збільшення значення коефіцієнту, але все одно значення лишилось на досить низькому рівні.

Наступний показник - рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком - визначає частку чистого прибутку у чистому доході від реалізації  продукції підприємства.

;                       (1.7)

Таблиця 4.7.

Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком

 

Показник	2007	2008	2009	2010
Рентабельнвсть реалізованої продукції  за чистим прибутком	0,0008	0,004	0,0032	0,005

 

Протягом досліджуваного періоду рентабельність реалізованої продукції за чистим періоду збільшувалася : у 2007 році - 0,08%, у 2010 році – 0,5%. Проте  частку чистого прибутку у чистому доході від реалізації продукції підприємства всеодна залишається на дуже низькому рівні.

Тепер розрахуємо рентабельність власного капіталу,що показує потенціальні можливості розширення діяльності підприємства. Визначає частку чистого прибутку у власному капіталі вкладеному в підприємство

                                                 (1.8)

Таблиця 4.8.

Рентабельність  власного капіталу

Показник	2007	2008	2009	2010
Рентабельність власного капіталу	0,004	0,033	0,023	0,015

 

З таблиці 4.8 бачимо, що протягом 2007-2010 років рентабельність власного капіталу збільшилась з 0,4% да 1,5%, але  все одно залишається на досить низькому рівні.

Розрахуємо продуктивність праці. Продуктивність праці — це показник її ефективності, результативності, що характеризується співвідношенням обсягу продукції, робіт чи послуг, з одного боку, та кількості праці, витраченої на виробництво цього обсягу, з іншого боку. Продуктивність праці визначається як відношення чистої виручки від реалізації продукції до середньоспискової чисельності робітників.

Таблиця 4.9.

Продуктивність праці

Показник	2007	2008	2009	2010
Продуктивність праці, тис. грн	107	197,9	156,8	226,5

 

Протягом 2007-2010 років продуктивність праці збільшилась у 2 рази: у 2007 107 тис грн., а у 2010 році – 226,7 тис.грн.

Отже, розрахувавши певні  показники можна зробити загальний  висновок про діяльність ВАТ «Київська  кондитерська фабрика Рошен». Ефективність діяльності підприємства підвищується, оскільки майже усі показники,які ми аналізували протягом досліджуваного періоду збільшувалися, хоча деякі з них (рентабельність капіталу, рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком, коефіцієнт забезпечення підприємства власним оборотним капіталом, коефіцієнт фінансової стійкості) залишаються на досить низькому рівні.

 

РОЗДІЛ V. РОЗВИТОК ГАЛУЗІ

Аналітики швейцарської компанії Barry Callebaut, одного з провідних світових лідерів шоколадно-кондитерської індустрії, зробили прогноз розвитку шоколадного ринку.

За їхніми припущеннями, найближчим часом ринок шоколаду продемонструє незначне, хоча і стабільне зростання, не більше 1-2% проти середньорічних довгострокових прогнозів в 2-3%.

Причину такої ситуації експерти Barry Callebaut бачать в сповільнених темпах відновлення світової економіки  після кризи. Щодо перспективи світового шоколадного ринку прогнози стримано-оптимістичні: так, економічне зростання цього сектора неминучий, проте динаміка його буде різною в різних регіонах світу.

У першу чергу, зрозуміло, тут грає роль проблема сировинного  забезпечення. Ціни на сировину для виробництва шоколаду, як передбачають аналітики кондитерського гіганта, зберігатимуть волатильність і далі, як минулого року, причому на рівні вище середнього історично сформованого. Найбільшу проблему представляє забезпечення ринку сировиною - какао: 2 роки тому, в жовтні 2009, ціни різко пішли вгору, після того, як стала відома інформація про зниження врожаю какао-бобів і, відповідно, скорочення поставок з республіки Кот-Д'Івуар, що є найбільшим постачальником сировини для шоколадної індустрії (40% світового ринку). Ринки відреагували зростанням попиту на какао і рекордними цінами: на початку червня 2010 р. ціни виросли на 150% порівняно з 2008 р., а в липні на Лондонській біржі був досягнутий історичний 33-річний максимум.

Крім того, у першому  півріччі 2009/2010 фінансового року продемонстрували істотне зростання і ціни на сухе молоко, стабілізувавшись на досить високому рівні.

Взагалі, як відзначають  аналітики Barry Callebaut до квітня 2010 р. світовий ринок шоколаду перебував у стагнації, втрачаючи в обсягах. Потім деякі регіони стали демонструвати нерівномірну динаміку зростання фінансових показників зростання: Китай і США показали досить високий зріст (8,2% і 2,7% відповідно), в той час як європейські ринки істотно відстали за показниками ринок шоколаду в Західній Європі виріс всього на 0,9%, а в країнах Східної Європи зростання взагалі був негативним, -5,3%. Загальний показник ринку світового зростання перебував на 0,3%, проти прогнозованих 2-3%. У той же час, за даними опублікованого днями фінансового річного звіту компанії Barry Callebaut, власні показники продажів в 2009/2010 фінансовому році виросли на 7,6%, чистий прибуток склав 10,9%.  
Експерти Академії трейдингу Masterforex-V нагадують, що в світлі недавньої заяви Президента Венесуели про намір зробити какао головним стратегічним продуктом країни (планується збільшити виробництво з 20 до 30 тис.тонн в 2012 р., а до 2019 - до 60 тис.тонн), ціни на світовому ринку какао цілком можуть піти вниз за рахунок збільшення світових запасів цього продукту. Отже, в довгостроковій перспективі можливо припускати зростання і ринку шоколаду [4].

Аналізуючи стан ринку  шоколаду в Україні, слід зазначити  широкі перспективи для розвитку вітчизняної шоколадної галузі, оскільки існуючий на даний момент у країні рівень споживання на душу населення  має великий потенціал для  зросту (з поліпшенням добробуту  населення). Український ринок насичений вітчизняним товаром даного виду продукції і має широкий асортимент. Крім того, щороку Україна експортує значно більше шоколаду, ніж ввозить з-за кордону. Експорт шоколаду вказує на широкі можливості сучасного виробництва і збуту українського продукту за кордон. Іноземний асортимент шоколаду, представлений на вітчизняному ринку, вирізняється вузькою спеціалізацією, тобто, іншими словами, розрахований лише для заможної верстви населення, що позитивно впливає на конкурентоспроможність вітчизняних виробників шоколаду. Україна, на жаль, не має власної сировинної бази дл виробництва шоколаду і змушена завозити какао продукти з інших країн.