Аналіз матеріально-технічного забезпечення підприємства харчової промисловості ВАТ Молокозавод «Самбірський»

 

 

3.2. Шляхи  та  резерви  вдосконалення  системи  матеріально-технічного забезпечення  на  підприємстві

 

У нинішніх умовах господарювання політика ресурсозбереження  — це сукупність заходів щодо комплексної переробки сировини. За даними Українського науково-дослідного інституту та науково-технічної інформації Міністерства економіки України із надр України щорічно видобувається понад 1,5 млрд м³ гірської маси, 60—70 % якої потрапляють у відвали. Тому завданням на сьогодні є не збільшення видобутку гірської маси, а здійснення її комплексної переробки і за рахунок цього збільшення виробництва промислової і товарної продукції.

Комплексна  переробка сировини — це процес її промислової переробки, результатом якої є добування з вихідної сировини усіх можливих компонентів та їх повне використання, включаючи технологічні відходи. Економічна доцільність комплексної переробки сировини обумовлена великою цінністю так званої супутньої продукції, яка міститься у вихідній сировині. Так, наприклад, при видобуванні природного газу супутнім продуктом є конденсат, гелій, сірка; при видобуванні нафти — газ, сірка, йод, бром; мідної, мідно-колчеданової та мідно-цинкової руди — цинк (до 7 %); залізо (понад ЗО %), сірка (до 45 %), а також свинець, кобальт, молібден, золото, срібло та інші метали у кількості, яка забезпечує рентабельне їх добування.

Саме помітна  частина побічних продуктів у  загальному обсязі вироблювані" продукції свідчить про економічну доцільність комплексної переробки вихідної сировини на підприємствах відповідних галузей народного господарстві Практика підтверджує, що понад ЗО % виробництва різних видів хімічно: продукції зосереджено на підприємствах кольорової та чорної металургії 10 % — на підприємствах целюлозно-паперової промисловості. На підприємствах кольорової металургії вартість побічних продуктів у більшості випадків дорівнює або перевищує загальну вартість продукції основних виробництв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис.3.1. Джерела та шляхи економії матеріальних ресурсів на підприємствах

Незважаючи  на наявну ефективність комплексної  переробки сировини, сучасний рівень виробництва не відповідає вимогам  сьогодення. Як уже зазначалося, 2/3 сировини потрапляють у відвали і різні накопичувачі. Незадовільні використовуються технологічні відходи виробництва на збагачувальних, металургійних і хімічних підприємствах, в лісовій і деревообробній промисловості, теплових електростанціях, в харчовій промисловості.

На території  України вже накопичені величезні запаси промислових відходів — це так звані вторинні матеріальні ресурси, які можуть бути повтори: використані для виготовлення продукції. За ознакою утворення вони поділяються на дві основні групи: відходи виробництва; відходи споживання.

До відходів виробництва належать: залишки сировини і матеріалів, ще. значною мірою  втратили свою первісну споживчу вартість (обрізки матеріалів. металева стружка, відпрацьовані каталізатори і технічне масло, жом, меляса. макуха, костриця, дерев'яні опилки, тирса й інші відходи); побічні та супутні продукти переробки вихідної сировини, які є технологічно неминучі (різні ви;; шлаку, лігнін, пуста порода тощо).

Відходи споживання охоплюють:

• відходи виробничого споживання (різні повністю спрацьовані елементи  засобів виробництва — металевий лом, гума, пластмаса, тара тощо);
• відходи побутового споживання (вироби домашнього вжитку, зношені  взуття й одяг, макулатура тощо).

За розмірами  і коштовністю найбільш важливе  значення для промислового виробництва мають різноманітні вторинні метали, що утворюються у вигляд амортизаційного лому і так званого оборотного металу (металева стружка, відходи ливарного виробництва), їх частка у загальному матеріально-сировинному балансі сталеплавильного виробництва становить понад 45 % . Однак масштаби використання вторинних матеріальних ресурсів на підприємствах відповідних галузей не можна визнати задовільними. Це в першу чергу стосується відходів побутового споживання. Наприклад, частка паперової макулатури у загальному обсязі використовуваної сировини для виготовлення паперу і картону становить трохи більше 20 %, що в 2,0—2,5 раза нижча технологічно можливого і економічно доцільного рівня. Підвищення цього показника: обґрунтованого рівня дало б можливість щорічно заощаджувати сотні тисяч кубометрів нині вкрай дефіцитної і цінної для інших виробництв сировини.

Якщо взяти  до уваги рівень виробництва в  зарубіжних країнах, то частка вторинних  ресурсів в їх промисловості у 3—5 разів вища, ніж в виробництва продукції в Україні.

Тому нині головним в політиці ресурсозбереження  при реконструкції діючих виробництв і спорудженні нових має бути комплексний підхід до використання первинних і вторинних сировинних ресурсів. Цьому також має сприяти комплексний територіальний розвиток галузей народного господарства, що дає можливість ефективно використовувати всі наявні ресурси, які є на цій території.

Шляхи підвищення ефективності функціонування підприємства, передбачають досягнення більш ефективної його діяльності в результаті забезпечення належної матеріально технічної бази та раціональнішого використовувати наявні ресурси та організаційно-інноваційного потенціалу.

Серед резервів підвищення ефективності підприємства виділяють:

• ресурсні резерви
• організаційно-технологічні резерви
• резерви підвищення якості продукції
• резерви основних узагальнюючих результатів роботи

Зниження витрат з матеріально - технічного забезпечення підприємства ВАТ Молокозавод «Самбірський» може відбуватися різними шляхами, зокрема, зниження матеріалоємності продукції, яке відбувається внаслідок:

а) використання економічних видів матеріальних ресурсів;

б) скорочення числа непотрібних функцій;

в) зниження енергомісткості виробництва.

Цільове вдосконалення  технології виробництва на  ВАТ Молокозавод «Самбірський» об'єднує наступні види джерел прямої економії: освоєння ресурсозберігаючої безвихідної технології; створення комплексних виробництв; використання менш енергоємної технології; скорочення витрат і відходів у виробництві.

Проблеми підвищення якості продукції охоплює всі сторони господарської діяльності. Висока якість - це збереження праці і матеріальних ресурсів, ріст продуктивності виробництва, а також зниження витрат з матеріально - технічного забезпечення підприємств.

В процесі виробництва  для зниження витрат з матеріально -- технічного забезпечення можна використовувати наступні шляхи:

- збільшення одиничної  потужності машин і агрегатів.  Цей показник характеризує одночасно  підвищення їх якості;

- ліквідація виробничого  браку. Підприємства несуть прямі  витрати у випадку виготовлення бракованої продукції. Випуск неякісної чи бракованої продукції знижує рівень рентабельності, збільшує собівартість і продуктивність виробництва. Брак і неякісна продукція означають пряму розтрату виробничих ресурсів, збільшують витрати;

- скорочення витрат і відходів у виробництві. В різних галузях виробництва створюється значна кількість відходів матеріальних ресурсів і супутніх продуктів. Скорочення відходів забезпечує випуск додаткової продукції без збільшення матеріальних ресурсів. В тих випадках, коли вичерпані можливості скорочення відходів, важливо забезпечити їх максимальну утилізацію, використання для виготовлення побічної, непрофільної продукції чи реалізувати іншим підприємствам;

- скорочення витрат при збереженні. Одним із головних завдань організації збереження і просування продукції в сфері обороту - збереження якості продукції, недопущення її псування і втрати. В процесі зберігання матеріальні ресурси не повинні втрачати натурально - речові якості і форми.

Втрати від недостачі і псування матеріальних цінностей складають значну величину і виникають по причині недостатньої уваги до збереження матеріальних ресурсів. Тому ВАТ Молокозавод «Самбірський» особливу увагу приділяє контролю за параметрами якостями продукції, яка надходить та забезпеченню належних умов її зберігання.

Важливе значення має  встановлення взаємозв'язку між основними  фондами і оборотними засобами. Оборотні засоби складають "грошовий фундамент" побудови всього капіталу, і співвідношення їх з основними фондами повинно знаходитись в належних пропорціях, що забезпечують нормальний обіг вартості всього капіталу. Визначення і підтримання раціональної структури повного кругообігу оборотних засобів і основних фондів, пропорцій між тривалістю їх знаходження у сфері виробництва і в сфері обігу необхідно враховувати в управлінні капіталом як окремого підприємства так і на макрорівні.

В  таблиці  3.3. представимо забезпечення  підприємства  ВАТ Молокозавод «Самбірський» основними і оборотними  фондами (додаток Є «Баланс підприємства»).

Таблиця 3.3.

Співвідношення  основних  і  оборотніх  фондів  ВАТ Молокозавод  «Самбірський», тис.грн.

Показники	Абсолютні величини		Питома вага		Зміни
	2006 р	2007 р	2006 р	2007 р	В абсол. велич.	у питомій вазі	У % до 2006	У % до валюти балансу
Актив
І. Необоротні активи	2811,5	2701,3	66,32	70,29	-110,2	3,97	-3,92	27,81
ІІ.Оборотні активи, у тому числі: виробничі  запаси	1427,6   344,1	1141,6   345	33,68   8,12	29,71   8,98	-286,0   0,9	-3,97   0,86	-20,0   0,26	72,19   -0,2
Продовження табл.3.3.
незавершене виробництво готова продукція	-   22,2	-   167,0	-   5,24	-   4,35	-   -55,2	-   -0,89	-   -24,8	-   13,9
Дебіторська заборгованість Поточні фінансові інвестиції Грошові кошти та їх еквіваленти	584,3   -   34,9	259   -   81,0	13,78   -   6,54	6,74   -   9,64	-325,3   -   46,1	-7,04   -   3,10	-55,6   -   132,1	82,10   -   -11,6
Баланс	4239,1	3842,9	100	100	-396,2	-	-9,35	100
Пасив
І.Власний капітал	2858,5	3006,3	67,43	78,23	147,8	10,8	5,17	-37,3
ІV.Поточні зобов’язання	1380,6	836,6	32,57	21,77	-544	-10,8	5,17	-137,3
У тому числі короткострокові кредити Кредиторська заборгованість та інші короткост-рокові пасиви	730,8   556,7	357,4   363,4	17,24   15,33	9,30   12,47	-373,4   -193,3	-7,94   -2,86	-51,1   -34,7	94,24   48,78
Баланс	4239,1	3842,9	100	100	-396,2	-	-9,35	100

 

Висновок: за рік  капітал  підприємства  ВАТ Молокозавод  «Самбірський»  зменшився  на  суму  396,2 тис.грн.  і  становить  3842,9 тис.грн. Ця  зміна  на  3,92%  зумовлена  зменшенням  необоротних  активів  і  на  20% - оборотних  коштів. У  2007 році  питома  вага  необоротних  коштів  зросла  на  3,97%. Також  у  2007 році  власний  капітал  підприємства  зріс  на  147,8 тис.грн або  5,17%, а  в  питомій  вазі  його приріст  становить  10,8%. Зменшення  майна  підприємства  ВАТ Молокозавод «Самбірський» відбулося  за  рахунок  зменшення  на  544 тис.грн., або  39,40%, що  у  питомій  вазі  становить – 10,8%. А  саме  відбулося  скорочення  по  короткостроковим  кредитам  на  373,4 тис.грн., або  51,09%  та  заборгованості  за товари  і послуги на  193,3 тис.грн., або 34,72%.

Нормальний кругообіг  оборотних коштів є умовою одержання  підприємством повного ефекту від  технологічного оновлення виробництва, при якому часто досягається  вивільнення оборотних коштів від  скорочення часу виробництва. Ці кошти можуть бути використані для капітальних інвестицій.

Приведені вище положення  свідчать про важливість прискорення  оборотності оборотних коштів. Отже, для мобілізації резервів підвищення ефективності використання оборотних  коштів, перш за все, повинні задіюватись фактори (чинники) прискорення їх оборотності й, зокрема, такі:

• зменшення обсягів незавершеного виробництва;
• удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення з метою
• оптимізації виробничих запасів;
• прискорення  реалізації  готової  продукції  (активізація  маркетингової діяльності);
• зменшення обсягів дебіторської заборгованості.

З  метою  прискорення  оборотності  оборотних  коштів    підприємством  проводиться  рекламування  власної  продукції.  ВАТ МЗ „Самбірський”  приймає участь у різних виставках та ярмарках. Зокрема „Агро” (м. Львів), „Арсен”, виставка-розпродажа у м. Києві. На ярмарці розпродажі в м. Києві продукція молокозаводу була відзначена відзнакою, а саме золоті медалі на сири „Естонський” і „Гауда” та диплом на сир „Костромський”, що засвідчує якість даних сирів. На всіх цих заходах роздавалися прейс-листи із цінами на продукцію заводу, буклети з характеристикою всіх сирів, виставляли столи із сирами для їх дегустації покупцями. І саме завдяки цій роботі збільшується кількість покупців по Україні, що є позитивною роботою у діяльності підприємства.

Також підприємство використовує рекламу у місцевих газетах. Носіями реклами підприємство вибрало місцеві газети „Новини Самбора”, „Самбірські вісті”, а також „Львівська реклама”. На це підприємство витратило 500 грн. за 4 реклами. ВАТ Молокозавод „Самбірський”” випустило рекламні листівки і буклети, на які витратило близько 2000 грн.. Ще одним носієм реклами підприємства є телебачення, а саме телеканали „Тоніс” і „12”. Витрати на це становило 1500 грн. Також підприємство використовує брошурки, що містять інформацію про сир та іншу продукцію молокозаводу. Ці брошурки роздають безплатно усім охочим, містяться вони у магазинах, де реалізовується ця продукція. Для покращення продажу підприємство використовує всілякі акційні знижки, про які розповідає за допомогою афіш та оголошень, які розміщуються у газетах, на вітринах магазинів та в інших місцях збуту продукції.