Аналіз динаміки макроекономічних показників інфляції, реального ВВП та маси грошей за 2009-2011 роки

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Головне управління освіти і науки Дніпропетровської  облдержадміністрації

Дніпропетровське  територіальне відділення МАН України

 

 

 

 

                Відділення: економіка

Секція: мікроекономіка та

       макроекономіка

 

 

 

 

«АНАЛІЗ ДИНАМІКИ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ІНФЛЯЦІЇ, РЕАЛЬНОГО ВВП  ТА МАСИ ГРОШЕЙ ЗА 2009-2011 РОКИ»

 

 

 

         Роботу виконав:

  Яновський Кирило Євгенович,

учень 11-Б  класу Новомосковського

  міського ліцею «Самара»

 

 

 

Науковий  керівник:

Чабаненко Віктор Андрійович,

вчитель економіки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ  - 2012

 

Тези науково-дослідницької роботи

 

«Аналіз динаміки макроекономічних показників інфляції, реального ВВП та маси грошей за 2009-2011 роки»

Автор: Яновський Кирил Євгенович

Науковий керівник : Чабаненко  Віктор Андрійович

 

Дніпропетровське відділення Малої академії наук України

Новомосковський міський  ліцей «Самара»

Секція мікроекономіки та макроекономіки

11 клас,   м. Дніпропетровськ

 

Після кризи 2008-2009 років економіка України перейшла у наступну фазу економічного циклу – фазу депресії. Депресія — фаза циклу, яка проявляється у застої виробництва. На цій фазі відтворення просте, виробництво не розширюється. Поступово реалізовуються товарні запаси, які виникли під час кризи в умовах різкого зменшення платоспроможного попиту. Поступово зростає сукупний попит і готуються умови для пожвавлення виробничо-комерційної діяльності. Пожвавлення розпочинається з невеликого зростання обсягів виробництва, помітного скорочення безробіття, відбувається зміна устаткування. Це стимулює попит на сировину, матеріали, енергію тощо, а потім і на предмети особистого споживання, додаткових робітників, які поступово втягуються у суспільне виробництво, зменшуючи армію безробітних. Нарешті обсяг виробництва досягає докризового рівня, зростають ціни, прибуток і заробітна плата.

У науково-дослідницькій роботі розглядаються саме економічні показники в період депресії. Я навів детальний аналіз деяких економічних показників, розрахувавши рівень інфляції, порівняв динаміку реального ВВП та маси грошей.

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 ВСТУП………………………………………………………………………4

1.Теоретичні основи функціонування ринку грошей…………..6

1.1. Попит і пропозиція на ринку грошей.

       Процента  ставка………………………………………….6

1.2. Зв'язок ринку грошей з реальним

       сектором економіки……………………………………..15

1.3. Вплив центрального банку на пропозицію грошей...19

2. Емісійна політика НБУ в умовах кризи………………………20

2.1. Методи  емісійної політики……………………………..20

2.2. Динаміка рівня цін……………………………………….24

2.3. Співвідношення  змін реального ВВП 

       та маси грошей …………………………………………..28

ВИСНОВОК…………………………………………………………………30

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….32

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Дана навчально-дослідницька робота з економіки на тему «Аналіз динаміки макроекономічних показників інфляції, реального ВВП та маси грошей  за 2009-2011 роки» є актуальною для економіки України та економіки інших країн. Україна знаходиться на стадії економічних реформ, які поступово здійснює новий уряд. Основними показниками економічного розвитку і державного добробуту є рівень інфляції в країні, динаміка реального ВВП. У цій темі мене особливо зацікавили дієвість рівняння Фішера та дієвість запропонованого американським економістом М. Фрідменом «грошового правила» для нашої країни.

Робота складається  із двох основних частин:

- теоретичної, у якій досить детально і зрозуміло розкривається закономірність функціонування фінансового ринку, а також його пряма залежність із реальним сектором економіки;

- практичної, у якій розраховуються та порівнюються деякі головні макроекономічні показники.

У даній роботі простежуються дві головні проблеми :

-  точний  розрахунок інфляції, фактори, які  впливають на її рівень;

- взаємозалежність  показників динаміки реального  ВВП та маси 

  грошей.

Головна мета роботи – вирішити ці дві проблеми. Зробивши певні розрахунки, я зрозумів, що саме впливає на рівень цін у  країні, я розрахував інфляцію за 2009-2011 роки за рівнянням Фішера та дефлятором ВВП, використовуючи дані, опубліковані на офіційних сайтах Національного банку України, Держслужби України.

Результати  розрахунків я порівняв між собою  та з офіційною статистикою даних  економічних показників. Я розрахував зміну грошової маси впродовж одного року. Порівняв динаміку реального  ВВП із динамікою емісії за один і той же період, отримавши відмінності, зробив відповідні висновки. У моїх розрахунках були відхилення від офіційної статистики, але це, можливо, тому, що деякі дані я брав прогнозовані, бо підрахованих ще не було. Головне те, що показники, які я розрахував, знаходяться у допустимих межах від статистичних даних.

У своїй роботі я використав 5 основних методів дослідження, а саме : метод розрахунку, метод порівняння, аналізу, узагальнення, вимірювання.

На мою  думку, дана робота є актуальною, в ній наводяться самостійно розраховані показники економічного розвитку і прогресу України за останні роки. Із моїх підрахунків можна побачити, що в Україні відбувається поступове зростання реального ВВП, зростання товаровиробництва та кількості наданих послуг, поступове скорочення темпів інфляції. Можна сміливо оцінювати економічну ситуацію в країні за три останні роки. Також можна спрогнозувати економічну ситуацію на майбутнє, точніше розрахувати рівень інфляції у майбутньому, зрозуміти, на якому рівні економічного розвитку наша країна знаходиться зараз, у якій фазі економічного циклу перебуває національна економіка.

Інформацію  із даної науково-дослідницької  роботи можна використовувати на уроках із основ економіки для  учнів 10-ого та 11-ого класів загальноосвітніх навчальних закладів. Інформація, надана на сторінках даної науково-дослідницької роботи, має фактичний зміст, вона взаємопов`язана та доступна для учнів старших класів.

1.1. Попит та пропозиція на грошовому ринку. Процентна ставка

 

Попит на гроші – це потреба у певній кількості грошового активу  на даний момент часу. Багато хто з фахівців у структурі загального попиту на гроші розрізняють : попит на гроші як засіб обігу (транзакційний попит), попит на гроші як засіб заощадження (попит на гроші як актив).

Транзакційний (операційний) попит на гроші являє собою попит на гроші для обслуговування всіх видів угод в економіці. Величина цього попиту визначається вартістю усіх угод (P ∙Y) та швидкістю обігу грошей (V). Транзакційний попит на гроші ( ) прямо пропорційний вартості угод і обернено пропорційний швидкості обігу грошей і описується кількісним рівнянням грошового обігу:

 

   (1.1)  ,де

  

– транзакцій ний попит на гроші,

   P  ціна,

   V – швидкість обігу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Транзакційний попит визначається лише кількістю  товару та цінами, а ось від процентної ставки не залежить, що відображено на рис.1.1.

	r		MDt
				Рис.1.1.
					M
Транзакційний попит на гроші

Попит на гроші  з боку активів виникає у зв'язку з тим, що частина доходів заощаджується  для вигідного розміщення. Гроші  наряду з нерухомістю, цінними паперами є засобом нагромадження багатства. Проте, на відміну від інших активів, гроші є найбільш ліквідним активом. Формуючи попит на гроші як актив, економічні суб’єкти керуються двома мотивами. Перший мотив полягає в тому, що люди і фірми мають потребу в грошах як у засобі платежу, тобто в зручному інструменті обслуговування операцій (при покупці товарів, послуг, факторів виробництва). Потреба в грошах для цих цілей називається попитом на гроші з боку угод, операційним попитом. Другий мотив попиту на гроші отримав назву попиту з мотивів обережності або страховий попит. Він виникає тому, що людям доводиться зіштовхнутися з непередбаченими платежами. А для цього у них повинен бути деякий запас грошей. Його обсяг залежить від обсягу непередбачених видатків, який прямо пропорційний національному доходу.

 

Дж. Кейнсу належить заслуга в виділення третього мотиву зберігання грошей - спекулятивного. Він пов'язував його з наявністю  у грошей альтернативної вартості. Під альтернативною вартістю зберігання грошей розуміється втрачена вигода у вигляді неодержаних відсотків (дивідендів), які могли б бути отримані, якби гроші були обмінені на менш ліквідні, але дохідні фінансові активи.

Графічно  попит на гроші як актив має  вигляд кривої з негативним кутом  нахилу:

 

	r
			MDa		Рис.1.2.
				M
Попит на гроші з боку активів

Із рис.1.2. ми бачимо, що існує обернена залежність між рівнем процентної ставки та попитом на гроші : чим більша процентна ставка, тим меншим є попит на гроші.

Загальний (сукупний) попит на гроші є сумою попиту на гроші для операцій (угод) і  з боку активів:

 

= + .     (1.2)

 

Крива сукупного  попиту на гроші утворюється шляхом додавання до кривої транзакційного попиту кривої попиту на гроші як актив і має від’ємний нахил.

R

                                               

 

M_D                      Рис.1.3_.

 

 

 

 

М

Сукупний  попит на гроші

 

                                                                                                  

Чинники попиту на гроші.

На грошовий попит впливає декілька чинників, головними із них є :

• процентна ставка;
• зміна обсягів виробництва, тобто зміна національного доходу;
• зміни абсолютного рівня цін і реального обсягу виробництва;
• швидкість обігу грошей.

Зокрема, чим  вища швидкість обігу грошей, тим  меншим буде попит на гроші. Але на мікроекономічному рівні фактор швидкості обігу грошей зникає. На його місці з’являється чинник зміни норми відсотка (R). Внаслідок цього попит на гроші складає :

M_D = f(R). 

Серед інших  факторів, що впливають на попит, провідними є чинники інфляції, накопичення  багатства, очікуваного погіршення кон´юнктури ринків тощо.

Пропозиція  грошей – це кількість грошей, яка  обертається в економіці країни в даний момент часу (грошова маса). Для визначення пропозиції грошей використовуються грошові агрегати.

Грошові агрегати — види грошей та грошових засобів, які відрізняються один від одного своєю ліквідністю, тобто можливістю швидкого перетворення в готівку, показники структури грошової маси.

Відповідно  до методологічних правил НБУ виділяють  грошові агрегати різного складу:

• M₀ включає готівкові кошти в обігу поза депозитними корпораціями.
• М₁ грошовий агрегат М₀ та переказні депозити в національній валюті.
• М₂ грошовий агрегат М₁ та переказні депозити в іноземній валюті й інші депозити.
• М₃ (грошова маса) — грошовий агрегат М₂ та цінні папери, крім акцій.

Найчастіше  для характеристики пропозиції використовується агрегат М₁ («гроші для операцій»), оскільки це найбільш ліквідний грошовий агрегат.

Пропозиція  грошей контролюється центральним  банком країни, тому кількість грошей у кожний даний момент часу підтримується  на певному рівні й не залежить від відсоткової ставки.