Аналіз національної економіки Швейцарії

ЗМІСТ

 

                    Стор.

ВСТУП ...............................................3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .   4

1. Валовий внутрішній продукт, його складові та динаміка.  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  4
2. Рівень безробіття.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . 7
3. Темп інфляції.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .   8
4. Сальдо державного бюджету та державний борг..  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .9
5. Облікова ставка Центрального банку..  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  12
6. Сальдо торгового балансу. Зовнішньоекономічна політика.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .   13
7. Динаміка валютного курсу.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  . .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  . . .  .  .15

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ІНДЕКСІВ.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .    . 16

1. Індекс економічної свободи.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  16
2. Індекс розвитку людського потенціалу.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .   .  .  .17
3. Індекс глобальної конкурентоспроможності .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  18
4. Індекс сприйняття корупції.  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  .  . .  .  .  .  .  .  19

ВИСНОВКИ. ........................................ . .21

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .  .........................  .22

 

ВСТУП

 Швейцарія – держава в Західній Європі. Межує на півночі з Німеччиною, на півдні – з Італією, на Заході – з Францією, на Сході – з  Австрією та Ліхтенштейном.

Офіційна назва: Швейцарська конфедерація.

Площа: 41 284 км²

Кількість населення: 7,79 млн. осіб.

Густота населення: 181,4 осіб/км²

Етнічний склад населення: 94% населення – швейцарці.

Релігійний склад населення: протестанти – 48%, католики 50%.

Офіційна мова: німецька (користується 64% населення), французька (19% населення), італійська (8% населення), ретороманська (0,6% населення).

Державний устрій: федерація.

Форма державного правління: парламентська республіка.

Адміністративно-територіальний поділ: 23 кантони або 20 кантонів і 6 напівкантонів. (Кожний з трьох кантонів: Аппенцелль, Базель, Унтервальд поділяється на 2 напівкантони).

Столиця: Берн (кількість населення - 128 тис. осіб).

Найбільші міста: Цюрих, Женева, Базель, Берн, Лозанна

Грошова одиниця: Швейцарський франк

Членство в міжнародних організаціях: ЄАВТ (Європейська асоціація вільної торгівлі), СОТ (Світова організація торгівлі), Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий Банк, міжнародний банк реконструкції і розвитку, ОБСЄ та Організація економічної співпраці й розвитку (ОЕСР), Рада Європи (РЄ), ЄКА, МФКК.

 

РОЗДІЛ 1

АНАЛІЗ МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

1.1 Валовий внутрішній  продукт, його складові та динаміка

ВВП Швейцарії складає 524 млрд. дол. США, або 0, 85% світової економіки, за даними Світового банку. Якщо переглянути історію з 1960 по 2011 роки, то в середньому ВВП Швейцарії склав 174, 61 млрд. дол. США, історичний максимум досягнуто в грудні 2010 року – 523, 77 млрд. дол. США, а рекордно низький – в грудні 1960 р. склав 9, 52 млрд. дол. США.

Економіка Швейцарії має низький  рівень безробіття, висококваліфіковану робочу силу, а ВВП на душу населення – один з найвищих в світі. Її політика довгострокового грошового забезпечення безпеки і збереження банківської таємниці зробило Швейцарію пристанищем для інвесторів, створило економіку, яка з кожним роком все більше залежить від постійного припливу іноземних інвестицій. Через малу за площею територію і високу кваліфікацію праці, промисловість і торгівля є найголовнішими частинами економічного існування Швейцарії.

Рис. 1.1. Динаміка ВВП Швейцарії, млн. дол. США

 

Табл. 1.1

ВВП Швейцарії, млн. євро

 

Рік	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
ВВП, млн. євро	300,1	310,4	323,2	323,9	336,9	364,4	406,3	463,6

 

За обсягом ВВП світу Швейцарія займає 19 місце. Це досить непоганий показник, так як темп зростання складає 1,9% до попереднього року. Отже, країна невеликими кроками виходить з кризи і покращує динаміку зростання ВВП.

Рік	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
ВВП на душу населення, євро	39 200	39 900	41 300	41 600	44 500	45 500	51 200	58 400

ВВП на душу населення в Швейцарії  складало 37 666 дол. США в грудні 2010 року, за даними Світового банку. Раніше, в грудні 2009 року, ВВП на душу населення в Швейцарії налічувалось в 37 057 дол. США. Цей показник розраховується шляхом поділу ВВП країни, з поправкою на інфляцію, на загальну чисельність населення. За історичними даними, з 1960 по 2011 роки, середній ВВП на душу населення Швейцарії складав 29 587, 33 дол. США, максимальним він був на грудень 2008 року у розмірі 38 240, 75 дол. США, а рекордно низький рівень у грудні 1960 року – 18 970, 15 дол. США.

Табл. 1.2

ВВП на душу населення Швейцарії, млн. євро

 

 

Рис. 1.2. Динаміка ВВП на душу населення Швейцарії, млн. дол. США

 

За обсягом ВВП на душу населення  світу Швейцарія займає 15 місце. Це високий показник, свідчить про достатній рівень розвитку добробуту населення. Представники Швейцарії живуть в досить непоганих умовах життя. Хоча ВВП на душу населення вважають досконалим і вдалим показником рівня життя населення, це не означає, що в країні немає безробіття, бідності, тощо. В загальному, країна входить в двадцятку країн світу з високим рівне розвитку населення.

ВВП в Швейцарії  зріс на 0,1% в 4 кварталі 2011 року у порівнянні з попереднім кварталом. За історичними даними, що з 1980 по 2011 рік середній поквартальний ріст ВВП Швейцарії становило 0,4%, максимальний показник – 2,1% - спостерігався в червні 1989 року, найнижчий – -1,1% - в грудні 2008 року.

Табл. 1.3

Темпи зростання реального ВВП Швейцарії, % до попереднього року

 

Рік	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
% зростання	2,6	3,6	3,6	2,1	-1,9	2,7	1,9	1,9(ф)

На відміну від використання розрахунків поквартальних темпів зросту ВВП, найчастіше використовуються розрахунки повного року господарської  діяльності, що дозволяє уникнути внесення у показники темпів зросту ВВП яких-небудь сезонних змін. Якщо брати до уваги історичні дані з 1981 по 2011 рік, то середньорічне зростання ВВП Швейцарії складає 1,63%, максимальний показник, який склав 6,17%, вирахувано у 1990 році, а найнижчий, -3,32%, в 2009 році. З табл. 3 видно, що поки темп зростання набирає повільні оберти, тобто після кризи 2008 року повільно відновлюється економіка Швейцарії.

Рис. 1.3. Динаміка зростання реального ВВП Швейцарії у порівнянні з країнами з розвинутою економікою, % до попереднього року

Аналізуючи Рис.3, можна чітко  сказати, що Швейцарія займає передове місце серед країн з кращою розвинутою економікою. Видно, що під  час кризи 2008 року, Швейцарія має  найкращі показники падіння реального  ВВП, оскільки темп зростання становить -1,9%, а після неї кращий показник у Франції – -2,7%.

1.2. Рівень безробіття

Робоча сила визначається як число  зайнятих плюс число безробітних, але  таких, що активно шукають роботу. Неробоче населення – це ті, хто  не шукає роботу, студенти та службових в армії. Рівень безробіття в Швейцарії за останніми даними становив 3,2% на березень 2012 року. З 1995 по 2011 роки, середній рівень безробіття в Швейцарії становить 3,38%. Максимальний рівень безробіття становив 5,4% в березні 1997 року, а найнижчий – 1,6% - в листопаді 2010 року.

 

Табл. 1.4

Рівень безробіття, % до наявного населення

Рік	2002	2003	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011
Рівень безробіття, % до наявного населення	2,9	3,9	4,0	4,0	3,5	3,0	2,8	4,2	3,5	3,3

 

 

 

Рис. 1.4. Рівень безробіття, % до наявного населення

 

 

Аналізуючи дані Табл.4 та Рис.4, рівень безробіття Швейцарії, починаючи з 2009 року, зменшується. Так, у період світової економічної та фінансової кризи 2008 року, рівень безробіття становив 4,2%. З тих часів країна стабільно відновлюється.

Такі показники підтверджуються  такими факторами:

• попит більш-менш урівноважений з пропозицією на ринку праці;
• в період економічної кризи роботодавці намагалися зберегти робочі місця з ціллю уникнення зросту рівня безробіття;
• політика приваблення іноземної робочої сили проводилася з врахуванням змін кон’юктури ринку праці, тобто під час економічного зростання допускалося більше вакансій для іноземних працюючих, і навпаки в період спаду.

Це дуже гарний, з економічної  точки зору, показник розвитку країни, так як Швейцарія входить в ряд країн з найнижчим рівнем безробіття. Дані приведено в Табл.5:

 

Табл. 1.5

Рівень безробіття у  країнах з найрозвиненішою економікою, % до наявного населення

Країна	2011	2010	2009	2008	2007
Велика Британія	8,4	8,1	7,9	6,7	5,3
Італія	8,9	8,1	8,3	7,0	6,5
Німеччина	6,6	7,4	8,1	7,7	8,4
США	8,5	9,4	9,9	7,3	5,0
Франція	9,8	9,7	10,0	8,1	7,9
Швейцарія	3,3	3,5	4,2	2,8	2,6
Японія	4,5	4,9	5,2	4,4	3,8

 

1.3. Темп інфляції

Інфляція відноситься до загального зростання цін. Найбільш відомим обчислювальником інфляції є індекс споживчих цін.

Темп інфляції ВВП в Швейцарії  за останніми даними становить -1% станом на березень 2012 року. Протягом 1971-2011 рр. середній рівень інфляції становить 79,12%, максимальне значення досягнуто в 1994 році  у вигляді 4617,84%, а мінімальне – у 1986 році – -0,1%

Рис. 1.5. Темп інфляції Швейцарії, %

 

Рис. 1.6. Темп інфляції країн з найрозвинутішою економікою, %

 

Швейцарія посідає 14 місце серед  зростання темпів інфляції станом на 2010 рік.

1.4. Сальдо державного  бюджету та державний борг

Державний бюджет – це детальний  план видатків та доходів. Дефіцит –  це така ситуація. коли видатки держави  перевищують її доходи, профіцит же навпаки. Профіцит державного бюджету Швейцарії становить 0,4% від ВВП станом на 2010 рік.