Сучасний екологічний стан Кременчуцького водосховища

 Продовження таблиці 1.4

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
8	Домо-ткань	міст	0,5	17,0	до дна	0,0	7,7	3,4	33,6	11,1
9	Само-ткань	гирлова ділянка	0,5 2,0	20,0 19,2	н/в	5,1 0,0	7,9	4,5	14,4	3,2
10	Коноп-лянка	гирлова ділянка	0,5	23,0	до дна	2,2	7,3	> 9	12,0	4,0
11	Мокра Сура	міст	0,5	23,0	н/в	0,8	7,3	6,5	17,6	5,3
12	Тома-ківка	насосна станція	0,5	20,0	120	7,4	7,8	2,2	16,0	3,6
13	Базавлук	насосна станція	0,5	21,0	70	10,4	7,8	6,9	24,8	3,1
14	Інгулець	понтонний міст	0,5	21,0	50	3,5	7,6	>9	40,0	2,1
15	Сула	м. Лубни	0,5	19,0	210	9,2	7,9	1,4	15,2	9,1
16	Сула	с. Липове	0,5	21,5	45	7,0	7,5	>4	26,4	7,0
17	Супій	с. Нова Гребля	0,5	18,5	215	8,7	7,7	3,5	26,4	6,0
18	Золото-ноша	с. Чехівка	0,5	19,5	70	13,0	8,1	5,0	21,6	5,8
19	Ірклій	с. Ірклій	0,5	22,5	50	6,7	7,7	0,6	24,8	5,7
20	Крива Руда	с. Про-ценки	0,5	17,0	80	2,5	7,7	12,0	33,6	19,2
21	Псьол	гирло	0,5	20,7	115	8,4	7,9	1,5	4,8	3,6

 

 Продовження таблиці 1.4

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
22	Ворскла	с. Світло-горське	0,5	20,7	180	9,4	8,1	2,6	15,2	3,1
23	Оріль	гирло	0,5	20,0	до дна	13,0	8,2	2,2	15,2	4,1
24	Самара	м. Дніпро-петровськ	0,5	22,1	до дна	9,0	7,4	8,5	16,0	5,1
25 25	Самара	гирло	0,5	21,0	до дна	11,4	7,8	8,0	13,6	5,6
26	Мокра Московка	гирло	0,5	20,5	80	6,0	7,4	>3	12,8	3,9
27	Капус-тянка	Запоріжжя	0,5	26,0	40	6,4	7,3	2,3	11,2	2,7
28	Конка	с. Григо-ріївка	0,5	18,0	35	12,0	7,5	>8	30,4	2,3
Мінімальне значення					35	0	7,3	0,6	4,8	2,1
Максимальне значення					215	14,0	8,2	12,0	40,0	19,2

Пункти відбору  проб

Рис. 1.1 - Вміст  фосфору та азоту амонійного у  воді Дніпра та його притоків (вересень 1994 р.) [2]

 

 

Рис. 1.2 - Рівень БСК₅ та ХСК у воді Дніпра та його притоків (вересень 1994 р.) [2]

 

 

Рис. 1.3 - Концентрації (мг/л) заліза, алюмінію та марганцю у  воді Дніпра

та його притоків (вересень 1994 р.) [2]

 

1.4 Стан  водної екосистеми нижнього Дніпра

 

Під час українсько-канадської експедиції 1994 року була виконана спеціальна програма досліджень стану водної екосистеми притоків басейну Нижнього Дніпра за такими параметрами як первинна біологічна продукція, біомаса, біорізноманітність та вміст забруднюючих речовин у тканинах та органах водних організмів, що населяють басейн Нижнього Дніпра. Ціллю цих досліджень була оцінка впливу притоків Дніпра на якість води у самому Дніпрі. На таких великих притоках Дніпра як Сула, Псьол, Ворскла, Самара та Орель (пункти відбору проб №№ 16, 21, 22 та 23 відповідно) відбір проб планктону виконувався у трьох місцях (правий/лівий береги та центр) кожного пробовідбірного розрізу, а значення усереднювались. Проби планктону менших притоків Дніпра відбиралися тільки в центрі русла.

Протягом багатьох років притоки Дніпра зазнавали шкідливого впливу господарсько-економічної діяльності людини. Результатом цієї діяльності стало виснаження водних ресурсів, погіршення якості води, замулення водойм та інші негативні наслідки. Жодній притоці Дніпра не вдалося зберегти  свої   природні   характеристики.   Усі   вони трансформувалися в евтрофні водні об'єкти, які не здатні підтримувати біологічне різноманіття своєї екосистеми у природному стані.

У результаті евтрофікації зменшилися видове різноманіття та біомаса  найпростіших водних організмів, що призвело до скорочення трофічного ланцюга для вищих водних організмів. Інтенсивне спорудження гребель призвело до погіршення стану природних зон нересту багатьох місцевих видів риб. Зростання рівня солоності води багатьох притоків Нижнього Дніпра привело до проникнення деяких екзотичних видів, які історично розвивалися у шельфових зонах Азовського та Чорного морів.

Усі вищезгадані  фактори демонструють гостру необхідність у проведенні детальних дослідженнь  з ціллю набуття вірогідної інформації про стан екосистеми басейну Дніпра. На основі цієї інформації необхідно буде розробити програму екологічного управління та сталого розвитку біологічних ресурсів ріки [2].

 

 

 

 1.4.1 Фітопланктон

 

Різноманітність фітопланктону  у притоках Дніпра значно зменшилась, що зробило екосистему більш чутливою до такого специфічного явища як часті періоди повного домінування синьозелених та зелених водоростей. Ці види водоростей переносяться з річковим стоком до нижніх водосховищ Дніпровського каскаду, де часто спостерігається таке явище як   інтенсивне «цвітіння» води, яка стає абсолютно непридатною для питного водокористування. Існуючі споруди водопідготовки не можуть забезпечити видалення водоростей під час процесу очищення до подачі води у мережу водопостачання.

Виявлена різноманітність  видів фітопланктону у воді дніпровських водосховищ під час експедиції була достатньо високою: у вересні 1994 р. у пробах було зареєстровано 58 видів  та 79 видових таксонів. Як було відмічено  вище, у видовому складі фітопланктону домінували представники відділу Cyanophyta. Кількість водоростей із відділу Diatoma та Chlorophyta була значно меншою. Кількість та біомаса фітопланктону коливалися у широкому діапазоні - від 2,93 х 10⁶ кл/л (чи 0,37 г/м³) у верхній частині Каховського водосховища напроти Лисої гори до 1835 х 10⁶ кл/л (200 г/м³ ) у центральній частині Запорізького водосховища. У вересні 1994 р. середні значення кількості та біомаси фітопланктону у Запорізькому водосховищі складали 265,2 х 10⁶ кл/л та 29,7 г/м³ відповідно. У Каховському водосховищі ці значення були набагато меншими: 10,46 х 10⁶ кл/л та 6,78 г/м³ відповідно.

Найнижчі значення видового різноманіття, кількості та біомаси  фітопланктону були зареєстровані  у центральній частині Дніпровського  водосховища, що є очевидним результатом   негативного   впливу   такого   великого промислового центру як Дніпропетровськ, розташованого

вище за течією. Схожа  ситуація спостерігалась також у  Каховському водосховищі нижче  за течією від Запоріжжя. Усі види фітопланктону Каховського водосховища зазнали негативного впливу цього промислового центру.

Результати, отримані в процесі  досліджень фітопланктону цих двох різних водосховищ, підтвердили наявність  негативного впливу промислової  діяльності у басейні на стан фітопланктону. Це вказує на гостру необхідність організації та проведення детальної та ретельно спланованої програми досліджень впливу різних негативних факторів промислової діяльності (промислові скиди стічних вод, токсичні відходи, сільськогосподарські та каналізаційні скиди) на стан та розвиток фітопланктону та інших водних організмів [2].

 

1.4.2 Зоопланктон

 

Складова структура  зоопланктону  притоків Дніпра характеризується  відносною   одноманітністю та домінуванням представників із родів Brachionus, Keratella, Asplanchna, Euchlanis, Polyarthra, Chydorus, Bosmina, ряду Cyclopoida.  Загальна  кількість видів зоопланктонних організмів, зареєстрованих під час експедиції, дорівнювала 86, включаючи 40 видів Rotatoria, 31 Cladocera та 15 Copepoda. Таксономічна різноманітність зоопланктону у басейні Дніпра коливалась від 1 (у річці Капустянка) до 28 (у річці Золотоноша). Значення біомаси зоопланктону також коливались у широкому діапазоні, від 0,7 мг/м³ у річці Сула до 950 мг/м³ у річці Вільшанка. Сапробіологічні показники якості води були більш сталими уздовж басейну, коливаючись від 1,49 до 1,98, що характеризує притоки Дніпра як помірно забруднені водні об'єкти.

Різноманітність зоопланктону у самому Дніпрі була ще меншою, ніж у притоках, за відсутністю  багатьох видів Rotatoria, Cladocera та  Copepoda, які є типовими для застійних водних об'єктів. У той же час, у воді Дніпра були зареєстровані такі типові лімнофільні види як Leptodora kindtii, Heterocope appendiculata та Ploeosoma truncatum, які були відсутні у притоках Дніпра. Сапробіологічні показники якості води у Нижньому Дніпрі коливались від 1,47 у каналі Дніпро-Донбас до 2,03 у Цибульницькій затоці, вказуючи на наявність значних рівнів забруднення. У таблицях 1.5 та 1.6 наведені узагальнені результати досліджень зоопланктону під час українсько-канадської експедиції 1994 року.

Таблиця 1.5 - Видовий склад зоопланктону правих притоків Дніпра [2]

Річка	Rotatoria	Cladocera	Copepoda	Всього	Сапробіологічний індекс
Рось	210/0,4	20/1,4	40/0,4	270/2	1,78
Вільшанка	18620/419	7200/101	24040/430	49340/950	1,73
Тясьмін	580/1	90/9	1140/15	1810/25	1,65
Омельник	100/0,3	40/1,5	-/-	140/1,8	1,98
Самоткань	90/0,1	110/4	70/1	270/5	1,7
Домоткань	640//0,3	-/-	1890/25	2530/25	1,73
Мокра Сура	650/0,1	1035/144	8165/162	9850/306	1,74
Базавлук	1750/4	310/4	2200/16	4260/24	1,95
Томаківка	310/0,6	70/4	260/2	640/7	1,45