Звіт по практиці в ПАО «ДЕЛЬТА БАНК»

Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що платники податку, які  мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи платників податку без статусу юридичної особи, розташовані на території іншого, ніж такий платник податку адміністративного району, можуть приймати рішення про сплату консолідованого податку на прибуток.

Сума податку на прибуток філій за відповідний звітній період визначається банком розрахунково, виходячи із загальної суми консолідованого податку, нарахованого платником та визначеного пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих за основними фондами такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філій, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Суми консолідованого  податку на прибуток направляються  до бюджетів за місцем знаходження  філій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

              11. Операції банку з фінансового моніторингу та його взаємозв’язок з державними фінансовими інститутами

“Відмивання” грошей – це процес, за допомогою якого  злочинці намагаються приховати  істинне походження і право власності  на доходи, одержані в результаті злочинних дій. У разі успішного здійснення процесу відмивання, це також дозволяє їм продовжувати управляти такими доходами і, кінець кінцем, забезпечувати легальне прикриття джерела їх доходів. Відмивання грошей використовується і для фінансування терористичних дій.

Політикою ПАТ»ДЕЛЬТА БАНКУ» у сфері попередження і протидії легалізації грошей і фінансуванню тероризму є неухильне дотримання вимог внутрішнього законодавства України, міжнародних актів, які уклала або до яких приєдналася Україна, міжнародних угод ПАТ»ДЕЛЬТА БАНКУ» в даній області. З метою забезпечення проведення даної політики в практичній діяльності банку розроблені і затверджені Наказом 785 від 16.06.04г. - Програма проведення фінансового моніторингу, Програма ідентифікації клієнта, Програма навчання і Правила здійснення моніторингу.  

В своїй діяльності по питаннях попередження і протидії легалізації грошей і фінансуванню тероризму ПАТ»ДЕЛЬТА БАНК» керується наступними документами:

1. Сорок Рекомендацій Групи по розробці фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF).

2. Необхідне відношення банків до клієнтів (Стандарти Базельського комітету банківського нагляду).

3.  Закон України “Про банки і банківську діяльність”.

4.  Закон України “Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом”.

5.   Положення НБУ про здійснення банками фінансового моніторингу

№ 189 від 14.05.2003г.

Основою правил ідентифікації  клієнтів є цілеспрямоване проведення банком політики “Знай свого клієнта”, дозволяючої понизити, операційних, правових і концентраційних ризики репутацій і уникнути істотних фінансових втрат. Особливу увагу надається знанню єства бізнесу клієнтів і оцінці існуючих ризиків при проведенні ними операцій через банк. Банк має право вимагати, а клієнти зобов'язані надавати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності і фінансового положення. При не наданні таких відомостей або умисному наданні неправдивих відомостей банк відмовляє клієнту в обслуговуванні.

Під час реалізації Програми ідентифікації і вивчення своїх  клієнтів банк щодо своїх клієнтів формує і веде «Анкету» складається  з двох невід‘ємних  частин: «анкети» і «Інформації про клієнта».

     В процесі  вивчення можливе заповнення  клієнтом опитного листа. Анкета є внутрішнім документом банку і містить інформацію, одержану банком за наслідками ідентифікації і вивчення клієнта, результати аналізу його операцій, а також виведення банку щодо репутації клієнта і оцінки ризику здійснення ним операцій по легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

      Анкета і інформація про клієнта формуються за наслідками здійснення початкової ідентифікації клієнта на етапі встановлення відносин з ним. В процесі вивчення клієнта інформація, що міститься в цих документах, уточнюється і обновляється.

      Не обов'язкове ведення анкет щодо категорій клієнтів, які здійснюють операції, складові низький ризик їх використовування з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме таких, які:

- одноразово протягом значного періоду часу користуються послугами банку (отримання кредиту, розміщення депозиту, переклад грошової готівки і т.п.);

- здійснюють операції  без відкриття рахунку на незначні  суми (сплата державного мита, комунальних  послуг, податків, переказ грошової готівки і т.п.);

- одержують за допомогою банку заробітну платню, пенсію, стипендію (включаючи обслуговування за допомогою платіжних карток, якщо такі рахунки не поповнюються з інших джерел) і т.п.

       Банк  уточнює інформацію щодо ідентифікації і вивчення клієнта не рідше одного разу на рік, якщо ризик проведення клієнтом операцій по легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, оцінюється банком як великий. Для інших клієнтів термін уточнення інформації не повинен перевищувати трьох років.

       Обов'язкове  уточнення інформації щодо ідентифікації  і вивчення клієнта проводиться  банком у випадку: 

а) зміни власника істотної участі;

б) зміни місцезнаходження (мешкання) власника рахунку;

в) внесення змін в засновницькі документи;

г) закінчення терміну  дії наданих документів.

       Якщо  ризик проведення клієнтом операцій  по легалізації (відмиванню) доходів,  одержаних злочинним шляхом, оцінюється  банком як великий, то операціям  такого клієнта надається підвищена увага, при необхідності, відповідальний співробітник РП вживає заходів щодо перевірки наданої клієнтом інформації. Для цього банк може направити свого працівника на місце здійснення клієнтом своєї діяльності з метою перевірки інформації про клієнта.

Якщо клієнт відповідає відмовою представнику банку в наданні необхідних для його ідентифікації документів або відомостей або навмисно надає неправдиві відомості про себе, то банк відмовляє йому в обслуговуванні.

      Банк  повинен ідентифікувати клієнтів, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, на підставі оригіналів або завірених відповідним чином копій документів,  зокрема:

а) клієнтів, які відкривають  рахунки в банку;

б) клієнтів, які здійснюють операції, які підлягають фінансовому  моніторингу; в) клієнтів, які здійснюють операції з грошовою готівкою без відкриття рахункуна суму, яка перевищує 50000,00 гривень, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті;

г) облич, які діють  від імені вказаних клієнтів.

    Банк одержує від клієнта відомості і документи, які дають можливість ідентифікувати і вивчити клієнта. Ці документи повинні бути діючими і містити достовірну інформацію на час їх надання банку.

З метою ідентифікації  і вивчення клієнта банк перш за все з'ясовує на підставі наданих  оригіналів або належним чином завірених копій документів таку інформацію про резидентів:

а) для фізичних осіб:

- прізвище, ім'я, по  батькові;

- дата народження;

- серія і номер паспорта (або іншого документа, який  засвідчує особу), дата видачі  і орган, який його видав;

- місцепроживання; 

- ідентифікаційний номер  відповідно до Державного реєстру  фізичних осіб - платників податків  і інших обов'язкових платежів;

б) для юридичних  осіб:

- найменування;

- юридична адреса;

- документи про підтвердження  державної реєстрації (включаючи засновницькі документи, інформацію щодо керівників і їх повноважень і т.п.);

- ідентифікаційний код  відповідно до Єдиного державного  реєстру підприємств і організацій  України; 

- реквізити банків, в  яких відкриті поточні рахунки,  і номера цих рахунків.

      Для ідентифікації клієнта - юридичної особи банк повинен ідентифікувати фізичних осіб є власниками цієї юридичної особи, що мають прямий або опосередкований вплив на неї і одержуючу економічну вигоду від її діяльності. У випадку, якщо юридична особа є господарським суспільством, банк повинен ідентифікувати фізичних осіб, що мають істотну частину в цій юридичній особі.

  З метою ідентифікації і вивчення клієнта банк з'ясовує на підставі наданих оригіналів або належним чином завірених копій документів таку інформацію про нерезиденти:

а) для фізичних осіб:

- прізвище, ім'я, по  батькові (у разі його наявності);

- дата народження;

- серія і номер паспорта (або іншого документа, який  засвідчує особу), дата видачі  і орган, який його видав;

- громадянство;

- місце проживання або тимчасового перебування;

б) для юридичних  осіб:

- найменування;

- реквізити банків, в  яких відкриті поточні рахунки,  і номера цих рахунків;

- дані про реєстрацію  цієї юридичної особи на підставі  копії легалізованого витягання торгового, банківського або судового реєстру або засвідченого належним чином реєстраційного посвідчення уповноваженого органу іноземної держави про таку реєстрацію.

       Під час вивчення засновницьких документів юридичної особи і документів, які підтверджують його державну реєстрацію, слід надавати особливу увагу:

а) оформленню засновницьких  документів (враховуючи всі зареєстровані  зміни) і документів, які підтверджують  її державну реєстрацію;

б) видам діяльності і  операціям, які проводить клієнт;

в) складу засновників  юридичної особи і його зв'язаних облич;

г) структурі органів  управління юридичної особи і  їх повноважень;

д) розміру зареєстрованої і сплаченої статутної фундації.

Ідентифікація клієнта  здійснюється на підставі оригіналів документів, представлених клієнтом, або належним чином завірених їх копій, а також у разі потреби на підставі інформації, одержаної від органів державної влади, банків, інших юридичних осіб, і за наслідками проведених заходів щодо збору інформації про клієнта з інших джерел.

      Надані  клієнтом належним чином завірені  копії документів, копії представлених  ним оригіналів документів і  інші документи, які є підставою  для ідентифікації юридичної  або фізичної особи, повинні  знаходитися в справі клієнта  і зберігатися протягом термінів, визначених законодавством України.

      Ідентифікація клієнта банку не є обов'язковою при проведенні кожної операції, якщо клієнт був ідентифікований раніше відповідно до вимог чинного законодавства, а так само при висновку угод (операцій) між банками,  зареєстрованими в Україні.

       У  разі проведення операції особою, уповноваженим клієнтом діяти  від його імені, ідентифікації  підлягають обидві особи: клієнт  і особа, ним уповноважене. В  цьому випадку разом з ідентифікацією здійснюється перевірка повноважень особи, що представляє інтереси третьої сторони (довіреність, договір доручення, договір комісії і т.д.).

        Банкам забороняється відкривати  і вести анонімні (номерні) рахунки.  Банки зобов'язані ідентифікувати  клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, в порядку, встановленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

       Надання  ПАТ»ДЕЛЬТА БАНКОМ» послуг анонімним клієнтам забороняється.

       Відкриття  рахунку і проведення вказаних  операцій допускається тільки  після ідентифікації клієнта.  Ідентифікація клієнта проводиться  співробітником банку, що приймає  документи (розпорядження) від  клієнта на відкриття рахунку  або проведення операції (операціоністом, касиром, співробітником депозитного, кредитного, валютного відділів і т.д.). 

        Підставою для ідентифікації  клієнта - фізичної особи, яка  відкриває рахунок, і осіб, які  уповноважена діяти від імені  клієнта, є такі документи:

а) для громадян України, які:

- постійно проживають  в Україні, - паспорт громадянина  України, для малолітніх осіб  і неповнолітніх осіб, яким не  виповнилося 16 років, - свідоцтво  про народження;

- виїжджають на постійне  місце проживання за межу, - паспорт громадянина України для виїзду за межу з відповідною відміткою про виїзд на постійне місце проживання за межу;

- постійно проживають  за межею, - паспорт громадянина  України для виїзду за межу;

б) для іноземних громадян, які:

- постійно проживають  в Україні, - паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне мешкання. Зразок відмітки приведений в додатку 1 до «Правил в'їзду іноземців і осіб без громадянства до України, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», затвердженого ухвалою Кабінету Міністрів України від 29.12.95 N 1074(далі - Правила);