Звіт по практиці в ПАО «ДЕЛЬТА БАНК»

В задачі виконується автоматизація наступних операцій:

• ведення заявок підприємств працівники якого кредитуються;
• ведення клієнтів фізичних осіб - держателів МПК;
• ведення кредитних договорів фізичних осіб - держателів МПК;
• ведення договорів забезпечення;
• формування кредитної документації (кредитний договір, анкета позичальника, тощо);

Ведення клієнтів фізичних осіб - держателів МПК можна  виконувати двома шляхами:

• шляхом вводу клієнта за допомогою програми ведення клієнтів - пункт меню „Відкриття нового клієнта" Арму-ОДБ;
• шляхом створення нового клієнта в програмі „Кредитування фізичних осіб”.

Відділ зовнішньо-економічної  діяльності використовує програмне  забезпечення „Управління валютними операціями”. Програмне забезпечення розроблено згідно постановки задачі „Управління проектування”, яка призначена для:

• розрахунку реалізованого та фінансового результатів обмінних операцій;
• формування проводок по відображенню фінансового результату та по відокремленню реалізованого результату;
• формування звітів.

3. Організація  фінансової роботи банку та характеристика його фінансових ресурсів

 

Лібералізація фінансових відносин в банківській системі, вихід банків на міжнародний ринок, виникнення нових фінансових ринків обумовлюють широке впровадження планування банківської діяльності. Тому на сьогодні планування виступає нагальною потребою для банківської системи України, що розвивається.

Аналіз такого планування, його якості дозволяє не тільки взагалі  визначити переваги та слабкі сторони  діяльності банку, але й також  детально розглянути всі процеси, які вплинули на розмір запланованих показників та додаткового прибутку протягом кожного окремого періоду.

Система планування включає  в себе три основних компоненти

• стратегічне планування;
• тактичне планування;
• фінансове планування.

Таблиця 1.

Процес планування в  банку

Рівні планування	Стратегічне планування (3-5 років)	Тактичне планування (2-3 роки)	Фінансове планування (1 рік)
		Проміжок часу
Банк загалом	Орієнтири діяльності і місія банку	Тактичні цілі й задачі	Затвердження планів
Підрозділи	Положення, які містять  напрями і сфери діяльності	Програми діяльності підрозділів	Розробка плану дій  і бюджету
Функціонально-операційний	Області і напрямки функціональної діяльності	Регламенти і програми	Плани і бюджети
		Стратегічна документація
	Стратегія банку		Річний бюджет

 

Для виконання своєї  функції планування в банку повинно  бути деталізоване в розрізі кожного  організаційного рівня, тому можна  виділити три 

рівні планування:

• планування діяльності банку взагалі;
• планування діяльності окремих підрозділів;
• функціонально-операційне планування (планування окремих операцій і послуг).

Всі ці рівні тісно  пов'язані, і будь-які зміни на будь-якому з них одразу ж позначаються і на інших, тому планування на різних рівнях не можна розглядати у відриві один від одного.

Стратегічне планування має на меті визначення основних ідей, цілей та стратегій діяльності банку  в умовах конкретного ринку. Стратегічні  плани націлені на довгострокову  перспективу і базуються на аналізі  існуючих тенденцій розвитку економіки, фінансових ринків, а також містять елемент прогнозування та опис основних принципів прийняття рішень. Такий план розробляється на найвищому рівні керівництва банком.

Тактичне планування зорієнтоване на виконання певного  завдання, що постає перед банком і сформульоване у стратегічному плані. Такі завдання мають короткостроковий характер. Тактичне планування реалізується у формі конкретного плану дій , в якому перелічені основні заходи, дати завершення певних етапів роботи, конкретні виконавці та рівень їхньої відповідальності, а також фінансові результати, що їх заплановано одержати. Тактичний план може використовуватися на рівні як окремих підрозділів, відділень, так і банківської установи.

Фінансове планування та створення бюджетів включає розрахунок фінансових результатів діяльності на плановий період, а також необхідних для цього фінансових, матеріальних і людських ресурсів. У процесі фінансового планування встановлюються планові значення показників балансу та звіту про прибутки і збитки. По завершенню планового періоду фактичні результати порівнюються з плановими, з’ясовуються причини відхилень та резерви поліпшення діяльності.

Створення бюджету відбувається на рівні як банку в цілому, так  і окремих структурних підрозділів, тому окремі плани мають бути узгоджені. Обов’язковою є перевірка виконання бюджетів у кінці звітного періоду, без якої їх створення втрачає сенс.

Будь-який вид планування передбачає: збір, оцінку та аналіз інформації; формування основної мети діяльності банку і конкретних завдань; прийняття рішення та формування програми дій; документування (оформлення планів у письмовій формі); координування та затвердження планів; контроль за їх виконанням.

Основним показником, що характеризує фінансову стійкість  і надійність банку, є капітал. Розмір капіталу - це показник фінансового здоров'я банку.

Банківський капітал - це кошти і виражена в грошовій формі  частина матеріальних, нематеріальних і фінансових активів, що знаходяться  в розпорядженні банку і використовується ним для здійснення операцій з розміщення коштів і надання послуг з метою одержання прибутку,

         Одним з джерел формування і збільшення ресурсної бази банківської установи є власні засоби або капітал банку. Розмір і динаміка капіталу банку грають значну роль в його діяльності, оскільки капітал є не тільки джерелом проведення активних операцій, але і інструментом зміцнення довір'я з боку клієнтів, вкладників і кредиторів в цілому до банківської системи, а також до приватної конкретної банківської установи зокрема.

       У вітчизняній і зарубіжній літературі єство капіталу як категорії визначається з погляду джерел його формування, серед яких можна виділити:

· статутний капітал;

·  резервний капітал;

· нерозподілений прибуток (частина прибутку, який залишається після виплати дивідендів і відрахувань до резервних фондів).

     Капітал  банку – залишкова вартість  активів банку після вирахування  всіх його зобов'язань. При  цьому розрізняють капітал –  статутний, підписний, регулятивний.

     Статутний  капітал – сплачена зареєстрована статутна фундація.

     Підписний  капітал – величина капіталу, на яку одержані письмові зобов'язання акціонерів (пайовиків) банку на внесення засобів по підписці на акції (паї).

      Регулятивний  капітал (власні засоби банку) - складається з основного і додаткового капіталу. Порядок розрахунку визначається нормативно-правовими актами НБУ.

     Капітал  традиційно виконує наступні  функції:

1. Капітал – стартовий  капітал – для знов створеного  банку джерело придбання основних  фундацій і нематеріальних активів; джерело отримання доходів – засобів для функціонування і розвитку банку. При цьому можна відзначити, що в структурі джерел засобів банку капітал – “ресурс з нульовою ставкою”.

2. Капітал підтримує  довір'я клієнтів, вкладників, а також  переконує кредиторів у фінансовій спроможності банку. В даний час Асоціація українських банків щомісячно публікує рейтингові звіти з показниками, розрахованими за даними балансів банків – членів АУБ, серед яких дані про розміри активів і зобов'язань; про розмір і структуру кредитно-інвестиційного портфеля; про розмір капіталу банку.

3.Статутний капітал – дозволяє  визначити ступінь участі засновника  в прибутку пропорційно довше  в статутному капіталі), управляти  діяльністю банку.  

     Статутна фундація банку складає 1 млрд.   130 млн. грн., власний капітал - 2 823 млн. грн. Кредитний портфель банку складає 17,276 млрд. грн., у тому числі кредити фізичним особам - 7,491 млрд. грн.

        З перерахованих  вище функцій банківського капіталу  можна відзначити, що для знов створеного банку капітал виконує, перш за все, функцію “стартового капіталу”. Надалі, з розвитком банківської установи функції, виконувані капіталом розширяються – капітал стає інструментом зміцнення довір'я з боку його клієнтів, вкладників і кредиторів; дозволяє банку збільшувати об'єм привернутих і позикових засобів – використовувати ефект фінансового важеля. За підсумками фінансового року капітал виконує розподільну функцію при визначенні доходів учасників банку, формуванні резервної фундації і загальних резервів банку; у разі негативного фінансового результату може виступити джерел покриття збитків. Для діючого банку капітал, в першу чергу, виконує захисну функцію, забезпечення поточної діяльності при цьому для нього вторинне, також для діючого банку капітал є інструментом зміцнення довір'я, виконує розподільну функцію.

Приведені визначення капіталу, описані  виконувані їм функції дозволяють зробити  припущення про неоднорідність його складу. Для підтвердження цього  розглянемо порядок визначення розміру  капіталу банку. Алгоритм розрахунку розміру капіталу банку в загальному вигляді висловлений в ст. 30 Закону України "Про банки і банківську діяльність" . (Додаток 1) 

                В даний час порядок розрахунку розміру капіталу повністю приведений у відповідність з міжнародною практикою – стандартами Комісії європейського союзу, рекомендаціями Базельського міжнародного комітету із питань банківського нагляду.  

                    Розмір капіталу є також значущим для банку з “ліцензійних” причин – капітал є однією з основних кількісних ліцензійних вимог НБУ.    

                      По самих високодохідних для банку операціях встановлені високі вимоги до рівня капіталу – фактично перелік пунктів ліцензії прив'язаний до розміру капіталу.

Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го рівня) капіталу і додаткового (2-го рівня) капіталу.

1. Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з таких елементів:

a) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал;

b) розкриті резерви, які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, які обнародувані банком у фінансовій звітності):

-  дивіденди, які направлені на збільшення статутного капіталу;

-  емісійні різниці; 

-  резервні фундації, які створюються згідно із законами України;  

-  загальні резерви, які створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій; 

-  прибуток минулих років; 

-  прибуток минулих років, що чекає твердження;

с) загальний розмір основного  капіталу визначається з урахуванням  розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів і зменшується на суму:

- недоформованних резервів під можливі збитки по: кредитним операціям; операціям з цінними паперами; дебіторської заборгованості; простроченим 30 днів і сумнівним до отримання нарахованим доходам по активних операціях; засобам, розміщеним на кореспондентських рахівницях в банках (резидентах і нерезидентах), які визнані банкротами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах;

-  нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

-  капітальних вкладень  в нематеріальні активи;

-   збитків минулих років і збитків минулих років, що чекають твердження;

-    збитків поточного року.  

2. Додатковий капітал  (капітал 2-го рівня) складається з таких елементів:

a) резерви під стандартну заборгованість інших банків;

b) резерви під стандартну заборгованість клієнтів по кредитних операціях банків;

c)   результат переоцінки основних засобів;

d)   прибуток поточного року, розмір якого зменшується на суму нарахованих доходів, термін отримання яких відповідно до умов угоди не визначений або передбачений більш ніж через 3 місяці. В цьому випадку сума неодержаних нарахованих доходів, що приймається до корекції, зменшується на суму сформованого резерву за простроченими і сумнівними до отримання нарахованими доходами. Якщо прибуток поточного року менше загальної суми корекції, то на суму такої різниці зменшується розмір основного капіталу банк; субординований борг.

Дані по власний капітал Приватбанку можна прослідкувати за таблицею 2 відповідно до балансу за 4 квартал 2011 року.

 

                                                                                                             Таблиця 2