Валютні операції ПАТ Приватбанк

  Вступ 

  Актуальність  теми дослідження дуже висока і полягає  в тому, що валютне регулювання  – діяльність держави, яка спрямована на регламентування розрахунків  і порядку здійснення операцій з  валютними цінностями. Необхідність валютного регулювання полягає  у наполегливості країн та банків мінімізувати валютні ризики.

  Ціллю даної роботи, є вивчення та розглядання  такої ланки валютних відносин, як валютний рахунок та операції за ним. На перший погляд, валютний рахунок  не є дуже складним кроком у напрямку до зовнішньоекономічних відносин, але він, у роботі клієнта з банками – є початковим. Перед тим, як здійснити будь-яку операцію за рахунком клієнта в іноземній валюті, банк повинен ознайомитися та провести валютний контроль за нею, виявити її відповідність до чинного законодавства України. Допомогти клієнту розібратися у всіх деталях, та забезпечити використання рахунків у іноземній валюті у відповідності до діючого законодавства – є завданням банків.

  У теоретичній частині даної роботи буде розглядено нормативну базу, якою керується банк при здійсненні валютних операцій, також будуть розглядені вимоги щодо відкриття рахунку, оформлення операцій за рахунком, здійснення операцій з готівкою за рахунком. Також буде розлядена економічна сутність та види валютних операцій банків. Значна увага буде приділятися обліку операцій за рахунками в іноземній валюті, це знову ж таки операції з готівкою, купівля/ продаж іноземної валюти, та інші безготівкові операції.

  У практичній частині буде розглянуто приклад з досвіду ПАТ КБ «ПриватБанк». Для розв’язання задачі буде застосовано інформацію, яка йдеться в теоретичній частині, як щодо законодавчих нормативів так і до нормативів обліку.

  У третій частині подаються шляхи  підвищення ефективності валютних операцій.

  Об’єктом  дослідження є ПАТ КБ «ПриватБанк».

  Предметом дослідження є валюто-обмінні операції ПАТ КБ «ПриватБанк».

  За  останні роки в нашій країні створилася нова економічна ситуація, яка характеризується низкою відмінних рис, до яких, насамперед, слід віднести ріст кількості недержавних економічних структур.

  Приватизація, прийняття нових законодавчих актів  про статус підприємства, про власність, про валютне регулювання та інше, надасть змогу перейти до іншого якісного та нового етапу розвитку банківської системи.

  Відбуваються  зміни в банківському законодавстві, у тому рахунку у напрямі розширення міжнародної діяльності комерційних банків. Слід зазначити, що комерційні банки в України почали створювати в Україні у 1989 р., але минуло лише 20 років, а банківська система України перетерпіла значних змін: розвинулася та продовжує розвиватися назустріч європейській співдружності. Сьогодні на банківському ринку України пропонує свої послуги 27 банків з іноземними інвестиціями, 7 з яких знаходяться у 100% й власності нерезидентів. Серед них такі всесвітньовідомі банки, як: американський банк – «Сітібанк Україна», австрійський банк – «Райффайзенбанк Україна», голландський банк – «ІНГ Банк Україна», німецький – «ХФБ Україна», французький – «Креді-Ліоне», російські банки «Альфа-Банк» та «Петрокомерцбанк Україна». Можна очікувати, що у майбутньому на банківському ринку України кількість іноземних банків зросте, це пов’язано с тим, що вийде в світ постанова, яка надасть право іноземним банкам відкривати філії в межах України.

  Значні  зміни у сфері банківського ринку пов’язані, як було зазначено вище, із збільшенням кількості недержавних установ, та як наслідок з поліпшенням інвестиційного клімату в Україні. На даний момент, зі стабілізацією політичної ситуації в Україні, іноземні інвестори виявили готовність робити інвестиції у вітчизняний ринок.

  Поширюються міжнародні зв’язки, збільшуються об’єми імпорту та експорту, відкриваються  іноземні представництва, все це штовхає  банківський ринок України вперед, призводить до необхідності вивчення та використання досвіду іноземних банків в сфері валютного регулювання. 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи валютних операцій комерційних  банків 

  1.1 Економічний зміст валютних операцій та їх класифікація 

  Згідно  з Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» в Україні офіційно застосовується наступна термінологія валютних операцій:

  1) «валютні цінності» - це наступні категорії:

  - іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави;

  - платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

  - банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

  Для цілей Декрету надалі під термінами  «іноземна валюта» розуміється  як власне іноземна валюта, так банківські метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній  валюті або банківських металах;

  2) «валютні операції» - це:

  - операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

  - операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

  - операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей;

  Міжнародні  валютні відносини спираються на ролі грошей в економічній системі - тобто їх макрофункції, що забезпечують функціонування економічної системи :

  Інформаційна  функція - найпростіша. Її сутність полягає в тому, що більшість процесів мають грошову форму вираження, що дозволяє одержати загальні характеристики процесів, що відбуваються в суспільстві.

  Функція вірогідності - тісно зв'язана з  інформаційної. Зміст її полягає в тому, що інформація, виражена в грошовому виді повинна бути максимально зв'язана з реальними величинами, а також з параметрами, що характеризують ті чи інші процеси, що відбуваються в економіці.

  Системна  чи сполучна функція - суть системної  функції полягає в тім, що нормальний рух грошових потоків є основною нормою функціонування економіки в цілому.

  Стабілізуюча  функція - тісно зв'язана із системною, оскільки велика частина процесів, що відбуваються в економіці, здійснюються за допомогою грошової форми руху, і очевидно, що нормальність функціонування є вихідною умовою стабільності чи нестабільності в цілому.

  Однією  з найбільш динамічних форм міжнародних  економічних відносин є міжнародні валютні відносини, що виникають  при використанні грошей у світогосподарських зв'язках і являють собою особливий  вид економічних відносин . У переважній більшості випадків взаємний обмін результатами господарської діяльності і зв'язані з цим міжнародні розрахунки здійснюються в грошовій формі. Тому грошовим одиницям країни протистоять грошові одиниці інших країн.                  Використання грошових одиниць у різних сферах є причиною багатозначності терміна валюта, яким позначаються:

  - грошові знаки даної країни;

  - грошові знаки іноземних держав;

  - міжнародні рахункові одиниці  - СПЗ (спеціальні права запозичення  - Special Drawing Rights). 

  1.2 Валютний курс  та валютний ризик 

  Форми існування грошей мінялися зі зміною їхніх функцій і в даний  час цей процес не є завершеним.

  У новій якості гроші виконують  функцію світових грошей. Необхідність її появи об'єктивно зв'язана з  інтернаціоналізацією виробництва і виходом товарного обміну за межі національних границь. Можливість появи цієї функції закладена в грошовій формі вартості. Вона виникає вже тоді, коли як носіями грошових відносин починають виступати шляхетні метали.

  В умовах металевого грошового обігу обмін національних грошей стає можливим завдяки одноякісній основі - золоту і сріблу.

  В даний час у ході еволюції світового  економічного розвитку відбувся природний  розвиток поняття «гроші» - від натуралістичного (з власною вартістю грошей як перехідного засобу товарного обміну) до кредитно-розрахункового наповнення (заснованого на паритеті вартості національного продукту країни і співвідношення з продуктивністю праці і національних продуктів інших країн світу.

  Конвертованість, чи оборотність, національної грошової одиниці - це можливість для учасників зовнішньоекономічних угод легально обмінювати її на іноземні валюти і назад без прямого втручання держав у процес обміну.

  Конвертованість національної валюти вимагає ринкового  типу економіки, тому що вона заснована на вільному волевиявленні усіх власників коштів. По ступені конвертованості розрізняють наступні види валют:

      1. Вільно конвертована валюта - валюта, вільно і необмежено обмінювана на інші іноземні валюти.

  Вільно  конвертовану валюту називають резервною валютою, тому що в такій валюті центральні банки інших країн накопичують і зберігають резерви засобів для міжнародних розрахунків. Практично всі зовнішньоторговельні і фінансові операції здійснюються в доларах США, фунтах стерлінгів, швейцарських франках, євро.

     2. Частково конвертована валюта - національна валюта країн, у яких застосовуються валютні обмеження для резидентів і по окремих видах обмінних операцій.

  3.   Замкнута (неконвертована) валюта - національна валюта, що функціонує тільки в межах однієї країни і не обмінюється на інші іноземні валюти.

  4.    Клірингові валюти - це розрахункові валютні одиниці.

  Важливим  елементом валютної системи є  валютний курс. Валютний курс необхідний для [68]:

  -взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.;

  -порівняння цін світових і національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених у національних чи іноземних валютах;

  - періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм і банків.

  Валютний  курс - це «ціна» грошової одиниці однієї країни, виражена в іноземних грошових одиницях чи міжнародних валютних одиницях (СДР, ЕВРО).

  Обмінний  курс валюти є тим ключовим фактором, що зв'язує економіку країни з іншим  світом. Розрізняють два види обмінних курсів: номінальний і реальний.

  Виробники і покупці товарів і послуг за допомогою валютного курсу  порівнюють національні ціни з цінами інших країн.

  Ризик - це характерна ознака діяльності будь-якого  виробника, у тому числі банку, що відбиває можливі несприятливі наслідки у випадку неуспіху.

  Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, до яких схильні учасники міжнародних  економічних відносин. Валютний ризик - це ризик втрат при купівлі-продажі  іноземної валюти за різними курсами.

  Даний ризик, або ризик курсових втрат, пов'язаний з інтернаціоналізацією ринку банківських операцій, створенням транснаціональних (спільних) підприємств та банківських організацій і диверсифікацією їхньої діяльності, і являє собою можливість грошових втрат у результаті коливань валютних курсів.

  При цьому зміна курсів валют по відношенню один до одного відбувається в силу численних чинників, наприклад: у  зв'язку зі зміною внутрішньої вартості валют, постійним переливом грошових потоків із країни в країну, спекуляцією і т.д. Валютний ризик - це ймовірність виникнення можливих збитків унаслідок несприятливих змін курсів іноземних валют. Фактори, які впливають на ризик, можна розподілити на дві групи.

  1. Фактори впливу на валютний  ризик.