Товариство  зобов'язане своєчасно і доступними засобами розкривати повну і достовірну інформацію по всіх істотних питаннях, відносно товариства. До такої інформації, згідно законодавству, відноситься інформація про цілі і стратегію бізнесу; результати фінансової і операційної діяльності; структуру власності і контролю над суспільством; посадових осіб органів правління, розмір їх винагород, володіння акціями товариства; істотні чинники риски, які надають дію на діяльність суспільства. Загальні принципи інформаційної політики суспільства повинні закріплюватися у внутрішніх документах.

   Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства повинен здійснюватися як за допомогою залучення незалежного зовнішнього аудитора, так і за допомогою внутрішніх механізмів контролю. До органів  суспільства, що здійснюють контроль, відносяться: наглядова рада; ревізійна комісія; служба внутрішнього аудиту

   У основі корпоративного законодавства  України використана так звана  німецька модель корпоративного управління. Ця модель найбільш прийнятна для  ситуації, коли є декілька крупних  акціонерів і необхідно погоджувати  їх інтереси, а проблема контролю найманих менеджерів не так актуальна. Система правління в такому разі є дворівневою: перший рівень - наглядова рада, в нього входять представники акціонерів (у Німеччині, Франції - і співробітники компанії), другий - старанний орган (правління), в який входять наймані менеджери. При такій структурі чітко розділені функції нагляду і виконання. Власники управляють менеджерами через наглядову пораду, хоча в Україні ця модель часто існує лише на папері.

    Для ефективної роботи такої системи  в структурі компанії обов'язково має бути корпоративний секретар. Його головний обов'язок - поставляти інформацію наглядовій пораді, але сам він не приймає жодних управлінських рішень. У ідеалі він паралельно виконує функції секретаря наглядової поради і правління, відповідає за обмін інформацією, розгляд скарг акціонерів, контактує з реєстратором суспільства, відповідає за вирішення багатьох інших важливих завдань. Наприклад, в одній українській компанії власникам не подобалося, що найманий директор їздив по країні з друком в кишені, завіряючи нею документи виключно на свій розсуд, без повного звіту про укладені договори; тепер в цій компанії саме корпоративний секретар завіряє друком документи, реєструє їх.

    Ця  посада для України нова, і тому вже є ряд помилок. Наприклад, в деяких компаніях корпоративний секретар підкоряється генеральному директорові, хоча він повинен підкорятися наглядовій пораді, тобто бути незалежним від виконавського органу. Думаю, точнішому розумінню ролі і функцій корпоративного секретаря допоможе нова програма підготовки по цій спеціальності, що з'явилася на українському ринку бізнес-освіти

    Оцінюючи  управління на прикладі РБА, можна виділити наступні функції головних елементів  структури управління банку.

    Рада  директорів затверджує чітку концепцію (політику, стратегію) управління всіма ризиками, властивими банківському бізнесу; затверджує схему розділення прав і обов'язків на всіх рівнях організаційної структури; ухвалює документ, в якому зафіксована методика визначення прийнятної для банку рівня ризику і встановлені кількісні і якісні параметри капіталу, необхідного для забезпечення надійності банківських операцій; забезпечує нагляд за діяльністю топ-менеджерів у сфері управління ризиками (тобто нагляд за оцінкою, контролем і моніторингом рисок); проводить регулярний аналіз стану системи внутрішнього контролю і оцінює реалізацію довгострокової програми, націленої на підтримку необхідних кількісних і якісних параметрів капіталу банку; вимагає від топ-менеджерів пояснень у випадках перевищення затверджених лімітів ризику  по яких-небудь операціях, у тому числі перевіряє видачу позик членам поради директорів і іншим зв'язаним особам, ситуацію з крупними кредитами і адекватність резервів на можливі втрати по позиках; передбачає покладання на службу внутрішнього аудиту обов'язку перевіряти відповідність між банківськими операціями і політикою управління ризиками; делегує топ-менеджерам права на розробку і реалізацію стратегії банку у сфері управління ризиками і закріплює ЦІ права в спеціальному документі, залишаючи за собою обов'язок оцінки і затвердження стратегії; визначає вміст і періодичність звітів про управління ризиками, топ-менеджерів, що надаються групою , службою внутрішнього аудиту і зовнішнім аудитором; забезпечує впровадження належних принципів найму і винагороди ОСІБ, зайнятих у сфері управління ризиками; здійснює щорічну оцінку роботи генерального директора, у тому числі і його дій у сфері управління ризиками; формує комітет з винагород, що визначає розміри і структуру винагороди вищих посадових осіб, і націлює його роботу у тому числі і на реалізацію політики управління ризиками.

      Група топ-менеджерів розробляє концепцію (стратегію, політику) управління ризиками, оцінювану і погоджену радою директорів; здійснює реалізацію концепції (стратегії, політики), схваленої радою директорів; упроваджує корпоративну культуру, відповідну високим етичним стандартам; забезпечує розробку інструкцій, що включають принципи політики, процедури і стандарти управління ключовими банківськими ризиками в головних бізнес-підрозділах; упроваджує ефективну систему внутрішнього контролю, у тому числі процедуру постійної оцінки всіх суттєвих рисок, здатних негативно вплинути на досягнення цілей, що стоять перед банком; упроваджує процедури контролю над дотриманням затверджених лімітів ризику і негайного сповіщення топ-менеджерів про порушення даних лімітів; забезпечує виконання службою внутрішнього аудиту завдань, що включають цінку системи внутрішнього контролю і перевірку відповідності між банківськими операціями і політикою управління ризиками; розробляє і упроваджує систему підготовки звітів, які прямують в пораду директорів і адекватно відображають ситуацію у сфері управління ризиками

    Комітет СД по аудиту і служба внутрішнього аудиту перевіряють прихильність менеджменту  принципам політики і процедурам управління ризиками; добиваються гарантій належного функціонування систем внутрішнього контролю і управління ризиками; контролюють достовірність і точність інформації, що отримується радою директорів від менеджменту; регулярно звітують перед радою директорів про дотримання політики і процедур управління ризиками; сприяють поліпшенню взаємодії між радою директорів і менеджментом; оцінюють відповідність між характеристиками рисок і діями з управління ризиками; перевіряють всі аспекти діяльності по управлінню ризиками і визначення лімітів ризику по банківських операціях; забезпечують ефективний контроль менеджменту над об'ємами банківських операцій, лімітами ризику по операціях і заходами, що приймаються в разі перевищення лімітів ризику; забезпечують глибоке осмислення менеджментом політики і процедур управління ризиками і накопичення менеджментом необхідного досвіду реалізації даної політики; оцінюють банківські операції з точки зору належного управління рисками й пропонують рекомендації по поліпшенню ситуації в цій сфері.

    Зовнішній аудитор оцінює властиві банку ризики; аналізує і оцінює інформацію, що надається йому, про ризики; проникає в суть здійснюваних банком операцій і схем, вживаних для ЇХ проведення; перевіряє прихильність менеджменту встановленим принципам політики й процедурам управління ризиками; перевіряє інформацію, що надається менеджментом пораді директорів, акціонерам і регулюючим органам; перевіряє дотримання вимог, закріплених в статуті банку; повідомляє пораду директорів, акціонерів і регулюючі органи про міру об'єктивності що направляється їм інформації

  исследования  показали, что для подавляющего большинства  российских банков решение проблем, связанных с защитой прав акционеров, — пройденный этап. Практически  в 100% случаев акционеры получают необходимую информацию вовремя и в полном объеме до общего собрания. Именно общее собрание, а не совет директоров выбирает независимого аудитора, решает другие важные вопросы, касающиеся деятельности банка. И результаты общего собрания своевременно доводятся до сведения акционеров...

  Гораздо большую  озабоченность вызывают две другие группы проблем: во-первых, прозрачность структуры собственности, во-вторых — эффективность системы органов  управления банком с точки зрения принципов их формирования и взаимодействия.

     Висновок

    ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», засноване  в березні 1992 року, є одним з  найбільших українських банків і  займає лідируючі позиції на банківському ринку України по ряду основних фінансових показників. За станом на 1 липня 2009 року чисті активи банку склали більше 57,2 млрд грн. (дані приведені згідно національним стандартам бухгалтерського обліку).

    Райффайзен  Банк Аваль є дочірнім банком австрійської холдингової компанії Райффайзен Інтернациональ Банк-холдинг АГ, що управляє однією з найбільших банківських мереж в Центральній і Східній Європі. На 17 регіональних ринках Європи працюють дочірні банки, лізингові компанії і ряд фінансових інститутів групи Райффайзен. Близько 15 млн. клієнтів обслуговуються в більш ніж 3100 відділеннях банків Групи.

    До  ЗЕД РБА можна віднести наступні операції:

    1. Операції по міжнародних розрахунках

    - інкасо

    - банківський переказ

    - акредитив

    2. Кореспондентські стосунки з  іноземними банками.

    3. Операції по розміщенню і залученню  банком валютних засобів

    4. Неторговельні операції

    -купівля-продаж  іноземної валюти

    - прийняття на інкасо іноземної валюти

     -купівля-продаж  дорожніх чеків

    Таким чином, «Райффайзен Банк Аваль» надає  широкий спектр банківських послуг. Персонал банку відрізняється високою  кваліфікацією, а з кожним клієнтом  ведеться індивідуальна робота для досягнення найбільш високих результатів співпраці.

    При здійсненні операцій по інкасо відділення Райффайзен Банку Аваль керується  «Уніфікованими правилами по інкасо», а також наступним порядком:

    1. Документи, що підлягають інкасуванню,  приймаються від клієнтів при  інкасовому дорученні , що заповнюються  в шести екземплярах По кожному  акредитиву РБА в Головному  офісу і відділенні ведеться  досьє за установленою формою. У досьє містяться всі документи і переписка, що відносяться до акредитива, а також робляться записи по оперативному обліку використання акредитива в іноземній валюті, оцінки про внесені в умови акредитива змінах, про комісії і витрати, стягнених РБА, комісіях і витратах, сплачених іноземним банком і ін.

    Договір (контракт) полягає відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну  діяльність» і іншими законами України  з урахуванням міжнародних договорів  України.

    В контрактній діяльності РБА широко використовуються типові контракти. Договір (контракт) полягає відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і іншими законами України з урахуванням міжнародних договорів України. Договір (контракт) полягає відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і іншими законами України з урахуванням міжнародних договорів України.

    РБА – це банківська установа і відповідно до цього в його розрахунках є  особливості: по-перше, розрахунки можна  розглядати через призму ЗЕД діяльності банку по обслуговуванні клієнтів; по-друге, отримання оплати за здійснені операції. Але, не зважаючи на ці 2 аспекти, РБА використовується банківський переказ.

    РБА в своїй практиці використовує наступні системи банківських переказів.

    - Грошові перекази Western Union

    -  Грошові перекази «Аваль-Експрес»

    Для зниження конверсійних ризиків РБА  користується наступними методами:

    - хеджування;

    - взаємний залік ризиків по  активу і пасиву, так званий  метод “мэтчинг” (matching);

    До  методів управління валютними ризиками трансляцій можна віднести прискорення  або уповільнення платежів в іноземній  валюті як відносно зовнішніх клієнтів і контрагентів; регулювання платежів між материнським банком і його філіями; вибір стабільнішої валюти. Крім того РБА намагається  формувати портфель своїх валютних операцій, балансуючи активи і пасиви по видах валют і термінах.

    Також банком використовуються методи самострахування, тобто створення фондів, що у випадку  непередбачуваних обставин, стали б підґрунтям для мінімізації можливих втрат.

     Список використаної літератури

1. <http://www.gaap.ru/biblio/management/curp/028.asp>.
2. Какая модель управления наиболее эффективна - Корпоративное управление Украина  - Каталог статей - Акционерный вестник - Украина права акционеров Украина.mht
3. Википедия.mht
4. "Управление компанией" (Издается в России) (№1, 2004) Давит Карапетян, Мария Грачева, проект IFC
5. http://examen.od.ua/
6. www.ebrd.com/country/sector/law/corpgov/assess/report.pdf
7. Принципы корпоративного управления Украины. Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку. 03.03.2003, № 242
8. Практика корпоративного управління в Україні 2003: Аналітичний звіт за результатами дослідження. Автори дослідження: Ігор Кітела та Олег Кіняєв/ Міжнародна Фінансова Корпорація, 2004.
9. Кукура С.П. Теория корпоративного управления. – М. 2004.