Автор: Пользователь скрыл имя, 19 Сентября 2011 в 21:50, отчет по практике
Історія митної системи. Про Державну митну службу України. Стратегічний розвиток Державної митної служби України.
Митна карта України. Зони діяльності митних органів України. Структура митної служби України.
Організаційна структура Маріупольської митниці – Задачі та функції, відповідальність. Організаційна структура митного поста – Задачі та функції, відповідальність.
Регуляторна діяльність Державної митної служби України.
Правила переміщення товарів і предметів громадянами при перетині кордону України.
Митне оформлення. Декларування. Митна вартість товарів. Ставки ввізного та вивізного мита. Класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Країна походження товару та критерії визначення країни походження товару. Сертифікати про походження товару.
Поняття митного режиму і види режимів,діючих на території України. Імпорт. Реімпорт. Експорт. Реекспорт.
Організація митного контролю. Зони митного контролю. Здійснення митного контролю.
Переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Митний перевізник. Транзит. Тимчасове ввезення (вивезення). Митний склад. Тимчасове зберігання.
Митна статистика – Адміністративні послуги Державної митної служби України.
Боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил. Заходи щодо запобігання контрабанди.
Індивідуальне завдання
Терміни: митна заява,митне оформлення
Митний пост Азов - порт
Митний пост Сартана
Митний пост Азовсталь
Митний пост
Маріуполь - аеропорт
1. Історія митної системи. Про Державну митну службу України. Стратегічний розвиток Державної митної служби України.
Протягом віків митниця була і залишається одним з найсуттєвіших факторів державності і незалежності країни, яскравим свідоцтвом владного і фінансового суверенітету.
Сягає віків й історія митниці та митної справи у нашій Державі. Незаперечний історичний факт: вже в 911 році в торговому договорі Київського князя Олега з Візантійським імператором обумовлювалися питання мита й митних стосунків між двома країнами. За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. Київська Русь, вже тоді, мала власну митну систему, стягувала і, за домовленістю з суміжними країнами, сплачувала митні податки.
У 1288 р. був виданий Острогомський митний статут, у якому мова йшла про купців з різних країн: Баварії, Польщі, Чехії, Австрії та Київської Русі. Отже, українські митники керувалися у своїй роботі європейськими митними статутами, діяли в єдиному правовому полі з нашими західними сусідами. Досить складний порядок митних стосунків існував в Україні і за Литовсько-польської держави. Була встановлена чітка система митних зборів за ввіз та вивіз різноманітних товарів.
В універсалі гетьмана Богдана Хмельницького, датованому 1654 р., встановлювалися митні платежі за товари, що ввозилися на територію Української держави. Як свідчив архідиякон Павло Алепський у своїх записках про подорож до України у 1654 і 1656 рр., митні збори на кордонах щороку приносили у державну скарбницю 100 000 червоних золотих.
Керівником митної
справи в Україні спеціальним
Універсалом Богдана
Це була мудра, зважена, висококультурна
людина з європейською освітою, знанням
кількох мов, високими професійними якостями
державника, фінансиста, економіста.
9 січня 1918 року
Центральна Рада Української
Народної Республіки прийняла IV
Універсал, яким проголосила
Кістяком цієї правоохоронної структури
став Запорізький корпус, створений Центральною
Радою ще у 1917 році. Окреслюючи історичний
шлях українських митників, необхідно
відзначити позитивний досвід і професійну
майстерність, яких вони набули протягом
останніх десятиріч в умовах колишнього
Союзу РСР. Працюючи в досить складній
соціально-економічній обстановці, переважна
більшість наших колег самовіддано служили
народові, подавали приклад виконання
громадського обов'язку. В республіці
не було жодних керівних або навіть координуючих
структур, які б займалися митною справою.
Всі питання - від асигнувань на інфраструктуру
до видачі інспекторові форменого кашкета
- вирішувались у центрі. Організацію митної
служби в незалежній демократичній Українській
державі довелося починати буквально
з нуля.
Проголошення державного
суверенітету і незалежності України
обумовило нагальну потребу в
забезпеченні належного захисту
економічних інтересів
Закони України "Про митну справу в
Україні" (прийнятий 25 червня 1991року),
„Про Єдиний митний тариф” та Митний
кодекс (введені в дію протягом 1991-1992 років)
стали законодавчою основою організації
митної справи в державі, утворення митної
системи України. У спадок від Радянського
Союзу Україна отримала 25 митниць, 49 митних
постів із чисельністю особового складу
в 1991 році 2 тис. осіб (на 1 січня 2004 року
штатна чисельність митної служби становила
18,3 тис. одиниць). Функціонувало 29 автомобільних
пунктів пропуску, 14 залізничних, 4 авіаційних
та 17 морських і річкових пунктів пропуску.
Зосереджені переважно на заході та півдні
країни, ці митні органи, за своїм технічним
і кадровим забезпеченням, а також за умов
відсутності законодавчого врегулювання
не мали змоги забезпечити належну організацію
митного оформлення та контролю на більш,
ніж 7 тисячах кілометрів державного кордону.З
метою оперативного забезпечення здійснення
митного контролю на кордоні було запроваджено
тимчасову схему організації пунктів
пропуску, при якій митні підрозділи разом
з іншими суміжними службами розміщувалися
у тимчасових приміщеннях.
У 1992 році Україна стає повноправним членом
Всесвітньої митної організації. 5 лютого
1992 року прийнято Закон України "Про
Єдиний митний тариф", який визначив
основні напрями тарифного регулювання.
11 січня 1993 року Декретом Уряду затверджено
Єдиний митний тариф України - звід ставок
мита відповідно до визначеної товарної
номенклатури. Усі предмети, що підлягають
митному контролю, систематизовано, їх
найменування і цифрові коди уніфіковано
з Гармонізованою системою опису й кодування
товарів. Кодифікація була встановлена
на рівні 4-х та 6-ти знаків. Рівень ставок
ввізного мита визначався залежно від
ступеня обробки й економічної доцільності
ввезення того чи іншого виду товару. Середньоарифметична
ставка ввізного мита складала 15 %.
У грудні 1992 та червні 1993 років укладено
перші угоди про застосування режиму вільної
торгівлі з Білоруссю та Росією.Митно-тарифна
рада опрацьовує і вносить пропозиції
до проектів законів України з питань
оподаткування експортно-імпортних операцій.
На виконання Указу Президента України
від 14 липня 1995 року "Про заходи щодо
забезпечення контролю за переміщенням
транзитом товарів через територію України"
та відповідних рішень Уряду Державною
митною службою створено і введено в експлуатацію
транспортну мережу супутникового зв‘язку.
Вона дає можливість забезпечити функціонування
електронної пошти та передачі електронної
митної інформації.
У 1995 – 1996 роках розпочалось активне застосування режиму вільної торгівлі з країнами СНД та Балтії. Зважаючи на те, що заходи тарифного регулювання стосуються лише близько 30% імпорту, з метою захисту вітчизняного товаровиробника розпочинається робота з удосконалення Єдиного митного тарифу.
Права Уряду щодо внесення змін до ставок мита, передбачених Єдиним митним тарифом, визначено Законами України прийнятими у 1996 році.
З лютого 1996 року запроваджуються
експортні обмеження шляхом установлення
індикативних цін на багато видів товарів.
У 1997 році здійснюється комплекс заходів
щодо недопущення недоставляння вантажів
до митниць призначення. На митницях створені
відділи по контролю за доставкою вантажів.
Для удосконалення митного контролю за ввезенням транспортних засобів, посилення боротьби з митними правопорушеннями, починаючи з літа 1997 року на прикордонних митницях введено обов‘язковий облік усіх транспортних засобів, що переміщуються через державний кордон.
З метою недопущення заниження митної вартості при митному оформленні товарів, особливо підакцизної групи, протягом 1997 – 1998 років у регіональних митницях і митницях створено відділи тарифів та митної вартості.
Для проведення широкого
спектру фізико-хімічних досліджень,
матеріало- й товарознавчих експертиз
протягом 1998 року відкрито митні лабораторії
у Львові, Дніпропетровську, Харкові
та Одесі.
У пунктах митного оформлення
та контролю створюються “зелені” та
“червоні” коридори. Спочатку в аеропортах
(Бориспіль, Сімферополь, Одеса, Харків,
Дніпропетровськ), а потім і на автопереходах
“Рава-Руська”, “Краковець”, “Шегіні”,
”Ягодин”, ”Устилуг”, “Чоп”.
Ведеться копітка
робота з приєднання України до міжнародних
конвенцій у галузі митної справи.
23 травня 2000 року Президентом України
підписано Указ „Про приєднання до
Міжнародної Конвенції
11 липня 2002
року Президентом України підписано прийнятий
Верховною Радою України новий Митний
кодекс, який закріпив в національному
законодавстві основні положення ряду
міжнародних конвенцій та угод з питань
митної справи, у тому числі й тих, до яких
Україна поки що має лише намір приєднатись,
зокрема, ГАТТ/СОТ.
2. Митна карта України. Зони діяльності митних органів України. Структура митної служби України.
Карта містить
інформацію про коди та підпорядкованості
митних органів (митниці прямого
підпорядкування; регіональні митниці;
митниці; митні пости; автомобільні,
залізничні, авіаційні, морські пункти
пропуску).
Цікаву для вас область ви можете вибрати
безпосередньо на карті або зі списку
областей внизу.
Автономна
республіка Крим Вінницька область Волинська область Дніпропетровська область Донецька область Житомирська область Закарпатська область Запорізька область Івано-Франківська область Київська область Кіровоградська область Луганська область Львівська область Миколаївська область |
Одеська область Полтавська область Рівненська область Сумська область Тернопільська область Харківська область Херсонська область Хмельницька область Черкаська область Чернівецька область Чернігівська область місто Київ місто Севастополь |
Структура митної служби України.
Информация о работе Звіт з ознайомлювальної практики "Митний контроль"