Основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон

Місця доставки й пред 'явлення товарів і транспортних засобів. Місцями пред'явлення товарів і транспортних засобів митному органу з метою їх декларування і збереження до випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму є склади тимчасового зберігання, засновані митними органами або вітчизняними юридичними особами. Державна митна служба України має право встановлювати порядок, за якого митне оформлення окремих категорій товарів може провадитися тільки визначеними митними органами. Наприклад, подібний порядок визначено стосовно електроенергії, дипломатичних вантажів тощо.

Місцем прибуття на митну територію  і доставки товарів і транспортних засобів, відповідно до митного законодавства, може бути тільки склад тимчасового зберігання. Ця вимога поширюється і на випадки митного оформлення в пунктах пропуску. Тому в аеропортах і портах, відкритих для міжнародного сполучення, на вантажних терміналах, складах і майданчиках залізничних станцій, що здійснюють прийом, навантаження, розвантаження і видачу товарів, що переміщуються через митний кордон, у пунктах пропуску через державний або митний кордон, де здійснюється міжнародне автомобільне сполучення, наявність складів тимчасового зберігання є обов'язковим [63, с. 84].

Склад тимчасового збереження (СТЗ) — це спеціально виділене та обладнане приміщення або інші місця, призначені для збереження товарів і транспортних засобів під митним контролем, з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску або надання особі в розпорядження відповідно до обраного митного режиму, контролю, їх збереження, переміщення, обліку тощо; розпорядження товарами після випуску їх у вільний обіг або розміщення в інший митний режим [64, с. 139].Операція розміщення на склад тимчасового зберігання товарів і транспортних засобів належить до процесів, що передують основному митному оформленню, тобто їх декларуванню і застосуванню до них визначеного митного режиму. Попередні операції покликані полегшити і прискорити здійснення цих процедур і спрямовані на недопущення ввезення і вивезення заборонених товарів і транспортних засобів, а також на їх ідентифікацію для митних цілей. Товари і транспортні засоби набувають статусу таких, що знаходяться на тимчасовому зберіганні автоматично з моменту їх пред'явлення митному органу.

При вивезенні товарів і транспортних засобів пред'явлення виражається  в прийнятті митним органом відправлення митної декларації або в повідомленні митного органу призначення про  їх прибуття в місце доставки. Оскільки транспортні засоби декларуються в складі перевезених ними товарів, то їх митне оформлення здійснюється в місцях митного оформлення товарів. Безпосередньо на митному кордоні митному оформленню підлягають морські, річкові і повітряні судна, порожні транспортні засоби і транспортні засоби, що перевозять пасажирів, їх декларування здійснюється за допомогою надання митному органу транспортних документів, що підтверджують факт державної реєстрації даного транспортного засобу і право на керування ним.Відповідно до митного законодавства, місця перетину митного кордону і місця здійснення митного оформлення товарів і транспортних засобів є зонами митного контролю, а переміщення товарів, транспортних засобів і осіб, включаючи посадових осіб інших державних органів, через межу таких зон допускається тільки з дозволу митних органів і під їх контролем.

Основні напрями вдосконалення  типової і принципової схеми  організації митного контролю на сучасному етапі розвитку зовнішньоекономічних відносин України полягають у:

1) вдосконаленні організації механізму митного контролю;

2) скороченні термінів і підвищенні  якості огляду товарів і транспортних  засобів;

3) скороченні термінів сплати  митних платежів;

4) вдосконаленні документального  оформлення митних процедур;

5) попередженні заподіяння збитку  економіці і загрози загальної безпеки країни;

6) зменшенні витрат на здійснення  контролю за допомогою розробки  гнучких технологій залежно від  категорій товарів і осіб, що  їх переміщають;

7) забезпеченні доставки товарів  у повному обсязі до місць  митного оформлення;

8) поліпшенні взаємодії з транспортними організаціями за допомогою розробки і впровадження спільних технологій, що забезпечують здійснення ефективного митного контролю та оформлення товарів з урахуванням необхідності забезпечення безперервності перевізного процесу і необхідності скорочення простою транспортних засобів;

9) розробці і впровадженні заходів  для вдосконалення основних напрямів взаємодії митної служби з іншими правоохоронними органами;

10) вдосконаленні контролю на  напрямах незаконного переміщення товарів і транспортних засобів [65, с. 67].

З викладеного випливає, що лише в  результаті вдосконалення організаційної структури митних органів та організації  митного контролю на кожній ділянці  здійснення цього процесу може бути забезпечена висока результативність функціонування митної системи в цілому.

Тепер йтиметься про декларування як складову митного оформлення. Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний .режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по «зеленому коридору». У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від обраного виду діяльності необхідно отримати ліцензію митного брокеру .Митний брокер має право самостійно здійснювати будь-які операції з митного оформлення, виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.

Митний брокер зобов 'язаний:

1) пред'являти митні товарі та  інші предмети, що переміщуються через митну територію України;

2) подавати митні документи, які містять дані, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;

3) сплачувати мито і митні  збори, якщо товари та інші  предмети підлягають обкладенню митом [7, с. 139].

Заява на отримання ліцензії Державній  митній службі України на право здійснення митної брокерської діяльності розглядається Державною митною службою України протягом двох місяців з дня її отримання.

Для отримання ліцензії необхідно:

1) пред'явити гарантію банківської  застави на предмет наявності особистого мінімального капіталу у встановленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами;

2) мати достатнє матеріально-технічне  забезпечення для виконання обов'язків митного брокера;

3) вести необхідний облік і  звітність, які в повному  обсязі відображають операції з товарами, які підлягають митному контролю.

Для цього на адресу Державної митної служби України необхідно вислати такі документи:

1 . заяву, в якій мають бути  вказані зазначені дані:

— повна назва організації;

— юридична адреса;

— номери банківських рахунків;

— зобов'язання про належне виконання обов'язків митного брокера.

2. Копію свідоцтва про реєстрацію  заявника як суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків України.

3. Довідку банку про наявність  мінімального капіталу в установленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами України.

4. Копію платіжного доручення  про перерахування збору у  встановленому розмірі на рахунок  Державної митної служби України  за видачу ліцензії на здійснення  суб'єктом зовнішньоекономічних явДязків брокерської діяльності і визнання його як декларанта

5. Лист-згода митниці з обгрунтуванням  доцільності визнання суб'єкта  зовнішньоекономічних зв'язків як  суб'єкта митного брокерства і  відповідності матеріально-технічного  забезпечення виконанню обов'язків митного брокера [66, с. 133].

Державна митна служба України  може скасувати ліцензію у випадках:

1) якщо ліцензія була видана  на основі недостовірних відомостей, які мали суттєве значення для прийняття рішення про її видачу;

2) неодноразове невиконання обов'язків митного брокера;

3) допущення дій, що порушують  права інших підприємств або  суперечать інтересам держави;

4) визнання митного брокера плато  неспроможним;

5) користування послугами особи,  яка не має кваліфікаційного  посвідчення або посвідчення, дія якого тимчасово зупинена;

6) порушення митного або іншого  законодавства України [42, с. 142].

За видачу свідоцтва Державної  митної служби України на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків  брокерської діяльності і визнання його як декларанта встановлено збір, який перераховується на відповідний рахунок Державної митної служби України.

 

 

1.2. Організація контролю за процесом декларування товарів і транспортних засобів на митниці

 

Однією з умов пропускання товарів  і транспортних засобів через кордон є їхнє декларування. Під декларуванням розуміється повідомлення митному органу учасниками ЗЕД необхідних для митного оформлення і митного контролю відомостей про товар і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон, про їх митний режим та інше. Іншими словами, під декларуванням товарів необхідно розуміти встановлений чинним законодавством порядок переміщення через митний кордон вантажів під контролем митних органів.

Митний Кодекс у ст. 1 дає легальне визначення декларанта як юридичної чи фізичної особи, яка здійснює декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (ч.5 ст. 1 Митний Кодекс), та декларування митної вартості — заява особи митному органу за встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи формою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим (ч.6 ст. 1 Митний Кодекс) [1].

Декларантами можуть бути підприємства або громадяни, яким належать товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України, або уповноважені ними митні брокери (посередники). Декларантами товарів і транспортних засобів, що належать громадянам крім того, можуть бути громадяни, уповноважені власниками зазначених товарів і транспортних засобів на здійснення декларування нотаріально засвідченими дорученнями.

Декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену Митним кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний:

— здійснити декларування товарів  і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого Кодексом;

— на вимогу митного органу пред'явити  товари і транспортні засоби для  митного контролю і митного оформлення;

— надати митному органу передбачені  законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур;

— сплатити податки та збори.

Декларування виконує декілька основних функцій. Одна з них —- забезпечення митних органів необхідними відомостями  про товари і транспортні засоби. Інша — підтвердження декларантом  правомірності вчинених дій щодо товарів і транспортних засобів, які поміщаються під обраний режим. Третя функція — контрольна. На підставі декларування митні органи перевіряють відповідність заявлених у декларації відомостей про товари і транспортні засоби фактичним даним. Процедура декларування включає його форми і перелік даних та визначається Митним Кодексом України та іншими актами. Декларування транспортних засобів, товарів і інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій і представництв проводиться безпосередньо їх власником, або на підставі укладеного договору іншими підприємствами, які допущені у встановленому порядку митницею до декларування. Предмети, переміщувані через митний кордон України громадянами, декларуються цими громадянами. У більшості країн декларування здійснюється в двох формах: за вантажною митною декларацією або за товаротранспортними документами [1].

              Декларування спричиняє певні правові наслідки. З моменту декларування виникають зобов'язання щодо сплати мита і податків. При виявленні недостовірного декларування декларація є доказом скоєного правопорушення.

 

Рис. 1.1 Технологія формування інформації для систем моніторингу та аналізу  діяльності митних органів та ЄАІС ДМСУ

 
За загальним правилом місце декларування товарів визначається за місцем здійснення митного оформлення. Відповідно до ст.86 Митного Кодексу товари і транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, декларуються митному органу, який здійснює митне оформлення цих товарів і транспортних засобів. Транспортні засоби, що використовуються для переміщення товарів, декларуються одночасно з цими товарами.

Морські, річкові та повітряні судна  декларуються митному органу в порту  чи аеропорту прибуття на митну територію  України або в порту чи аеропорту відправлення з митної території України. Порожні транспортні засоби та транспортні засоби, які перевозять пасажирів, декларуються в місці перетину митного кордону України або в митному органі за місцем розташування власника транспортного засобу.

При здійсненні декларування важливе значення надається термінам декларування. Митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення, протягом десяти днів з дати доставки товарів і транспортних засобів у митний орган призначення. Товари, що переміщуються через митний кордон України громадянами, декларуються митному органу одночасно з пред'явленням цих товарів.

Порожні транспортні засоби та транспортні  засоби, в яких перевозяться пасажири, у разі в'їзду на митну територію  України декларуються митному органу не пізніше трьох годин з моменту прибуття у пункт пропускання на митному кордоні України, а у разі виїзду за межі митної території — не пізніше ніж за три години до перетинання митного кордону України.

Форми митного декларування безпосередньо  визначені в Митному Кодексі України. Декларування проводиться шляхом заяви в установленій формі (письмово, усно і т.п.) точних даних про мету переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів і про самі товари й інші предмети, інших необхідних для митного контролю і митного оформлення відомостей. Це проводиться спеціальним документом, що дістав назву митної декларації. Відповідно до ч. 12 ст.1 Митного Кодексу України митна декларація — письмова заява встановленої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон [1].