Основні принципи переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон

- Забезпечення в межах компетенції Департаменту реалізації державної політики стосовно державної таємниці, контролю за додержанням посадовими особами вимог законодавства щодо порядку використання та збереження інформації з обмеженим доступом.

- Виконання інших завдань, визначених керівництвом Держмитслужби.

 Створення вертикалей для  підрозділів боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил і внутрішньої безпеки є важливим кроком для отримання в подальшому для цих структур права на проведення оперативно-розшукової діяльності. Крім того, на першому етапі реформування структури митної системи буде створена Регіональна інформаційна митниця, одним з головних завдань якої стане створення так званої "електронної митниці".  

3.2.Вдосконалення інформаційного  забезпечення декларування товарів  та транспортних засобів на митниці

Ураховуючи завдання, покладені  Президентом і Урядом України  на митну службу України і спрямовані на наближення митних правил України до світових норм і стандартів, Держмитслужбою України розроблено Концепцію створення, упровадження і розвитку системи електронного декларування товарів.

Важливими пріоритетами у використанні інформаційних технологій у сфері зовнішньоекономічної діяльності є запровадження комплексної системи управління ризиками й розвиток систем електронного декларування. Роль інформаційних технологій в митній справі відображена в Міжнародній конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, яка:

- передбачає максимальне практичне  використання інформаційних технологій;

- розглядає інформаційні технології  як один з принципів митного  оформлення, реалізація якого сприятимете  спрощенню та гармонізації митних процедур;

- установлює стандартне правило  використання інформаційних технологій  і засобів електронних комунікацій  для удосконалення митного контролю.

Стратегія розвитку суспільства в  світі однозначно засвідчує, що перемоги досягають ті структури, які накопичують та вміло розпоряджаються наявною інформацією. Збір і обробка великих об'ємів інформації, на теперішній час, можливі тільки з застосуванням інформаційних технологій, які реалізуються шляхом створення комплексних систем. Провідні митні служби світу (Німеччина, Франція, Росія, Японія, Китай, США, Канада та багато інших держав) також активно переходять на сучасні електронні технології.

Митна служба України розпочала  втілення новітніх технологій в митну  справу ще в 1992 році. У 2005 році почався  новий етап цієї роботи з розробки принципів побудови системи „Електронна митниця” та її часткової реалізації.

Однак, організація і проведення цієї роботи потребує єдиного підходу  та комплексного вирішення. Що ж таке „Електронна митниця”?

„Електронна митниця” – це багатофункціональна комплексна система, яка поєднує інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дає можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою забезпечення митної безпеки України, шляхом:

• технологічного забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України і суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності;
• впровадження новітніх сучасних електронних процедур митного контролю і оформлення та їх супроводження;
• створення та технічної підтримки організаційно-технічних систем для функціонування всеохоплюючих автоматизованих процедур оцінки якості виконання митної справи;
• інформаційного забезпечення правоохоронної діяльності та контролю за переміщенням товарів [70].

Держави-члени ЄС прийняли рішення  діяти в рамках структури „Електронної Європи” та затвердили Рішення Ради щодо простого та безпаперового середовища для митниці та торгівлі. ЄС розробив Багаторічний стратегічний план впровадження „Електронної митниці”, яким пропонується:

• об'єднати існуючи системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину систему;
• увести систему єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі;
• надати суб’єктам ЗЕД можливість використання місць єдиного електронного доступу для оформлення зовнішньоекономічних операцій;
• проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці;
• забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб'єктами, задіяним в зовнішньоекономічних операціях (у тому числі з 3-ми країнами). Митниця буде діяти для цих органів та агентів як єдине вікно;
• відбір товарів для митного догляду на прикордонних та внутрішніх пунктах митного оформлення (ПМО) проводити на основі автоматизованого аналізу ризиків;
• збір, повернення, звільнення від платежів здійснювати уповноваженим суб'єктом в місці, де він зареєстрований та де знаходяться його документи;
• уведення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого місця розташування, в незалежності від країни відправлення або ввозу товарів;
• проводити електронний обмін інформацією між митними пунктами пропуску на територій усього ЄС, де вона необхідна для митних процедур [69, с. 37].

Цей план розрахований на впровадження до 2013 року. Для його реалізації планується унесення змін до Митного кодексу, головною метою якого є використання інформаційних технологій замість паперових.

Україна також декларує необхідність створення „Електронного Уряду”. У Постанові КМУ від 24.02.03 № 208 встановлено, що одним з пріоритетних завдань щодо розвитку інформаційного суспільства є надання громадянам та юридичним особам інформаційних та інших послуг шляхом використання електронної інформаційної системи "Електронний Уряд", яка забезпечує інформаційну взаємодію органів виконавчої влади між собою, з громадянами та юридичними особами на основі сучасних інформаційних технологій.

Одна з найважливіших задач, яку необхідно вирішити в митній службі України - це впровадження в  митну справу міжнародних норм і  правил, що дозволить перейти до застосування єдиних стандартів в області  митної справи і вирішити питання, пов'язані з приєднанням до міжнародних конвенцій по гармонізації і спрощенню митних процедур (Кіотська конвенція, редакція 1999 року, про спрощення формальностей у торгівлі товарами, 1987 р.; про процедуру загального транзиту, 1987 р.), а також здійснити поетапне зближення митного законодавства і митних процедур, які застосовуються в Україні, до країн Євросоюзу [68, с. 75].

Аналіз  ефективності і кількості митних процедур, які застосовуються на сьогоднішній день, показує що вони не в повній мірі відповідають визнаним в усьому світі таким процедурам як: попереднє інформування, електронне декларування, система керування ризиками, пост-аудит, рамкові стандарти безпеки і сприяння торгівлі, впровадження яких можливо лише шляхом реалізації мір, спрямованих на використанні принципів інтегрованого керування за допомогою інформаційних технологій.

Застосування інформаційних технологій в митній службі України, створення інформаційного середовища розпочалося в 1992 році та по етапам провадження поділяється на чотири етапи. Спочатку це було формування бази даних електронних копій вантажних митних декларацій з паперових примирників та подальшою обробкою і наданням керівництву держави статистичних даних зовнішньоекономічної діяльності.

Протягом 1994-2005 років відбувалося застосування новітніх інформаційних технологій, вдосконалення вже існуючих побудованих автоматизованих систем та розвиток власних інформаційних ресурсів. В результаті створено центральну базу даних електронних копій вантажних митних декларацій, автоматизовано процеси контролю доставки вантажів та митного оформлення, формування електронних копій вантажних митних декларацій здійснюється суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, впроваджено відомчу електронну пошту і транспортну мережу супутникового зв’язку, розпочато побудову відомчої телекомунікаційної мережі та комплексної системи захисту інформації.

Створення сучасних механізмів, які реалізують інформаційні технології митного оформлення та контролю за митною діяльністю.

Фактично  створення та організація електронного інформаційного середовища в митній службі можливо представити як перехід  від інформаційного сховища до інформаційно-довідкової системи, яка, в свою чергу, потребує перетворення в автоматизовану виконавчо-контрольну.

Наріжним каменем, на якому базується  вищенаведена система, є „Електронна  митниця”, складовими елементами якої повинні бути такі підсистеми, як: електронне декларування; електронний документообіг; аналіз ризиків і керування ними; контроль за транзитом; єдина міжвідомча автоматизована система збору, збереження й обробки інформації, в тому числі від різних відомств; автоматизоване здійснення усіх видів державного контролю; уніфікована база нормативних та довідкових документів, які використовуються в митних цілях; інформаційне забезпечення пост-аудиту та правоохоронної діяльності.

Тобто замість придатка до митних процедур вона повинна стати ядром, стрижнем не тільки митних технологій, але ще й інструментом керування  та контролю митної діяльності, тобто  головним механізмом забезпечення митної справи.

Необхідно змінювати підходи роботи центрального апарату Служби: усі нормативні документи, технології повинні базуватися та будуватися в межах визначеної інформаційної електронної стратегії, а не навпаки. Об’єднуючий стрижень митної служби в наступному – це інформаційні механізми. Це запорука посилення авторитету та могутності митниці. Інші шляхи – це крок назад. Такій підхід потребує змін не тільки на рівні інформаційного департаменту, але також на рівні управлінської ланки центрального апарату Держмитслужби.

Ця система повинна бути створена на нових інформаційних технологіях  та, відповідно, на сучасній матеріальній базі, яка дозволить побудувати модернізовану багаторівневу систему з відомчою телекомунікаційною мережею, забезпеченою комплексною системою захисту інформації, що потребує тривалого часу та значних капіталовкладень. Технологічні та технічні проблеми (канали зв'язку, формати даних, які передаються, програмні продукти, забезпечення надання та використання інформації) не дозволяють сьогодні широкомасштабно розпочати уведення процедур інформаційних технологій. А саме для їх вирішення необхідне забезпечення пріоритетного фінансування [70].

Українська митниця технологічно готова отримувати попередню інформацію про товари, які переміщуватимуться через митний кордон України. Взагалі  Держмитслужба тримає першість серед  інших державних органів у  розвитку інформаційних технологій та електронного документообігу в інтересах бізнесу та громадянина. Справа тепер за іншими органами державної влади та за суб’єктами підприємницької діяльності.

Отже, «Електронна митниця»— це багатофункціональна комплексна система, яка поєднає інформаційно-комунікативні технології та сукупність механізмів їх застосування і дасть можливість підвищити якість митного регулювання та вдосконалити митне адміністрування з метою посилення митної безпеки України.

Чому ж ми називаємо цю систему  комплексною та багатофункціональною? Все дуже просто — вона об’єднає вже існуючі інформаційні системи контролю за експортом, імпортом та транзитом в єдину автоматизовану систему таким чином, щоб забезпечити обмін електронною інформацією між усіма органами та суб’єктами, задіяними в експортно-імпортних операціях. Вона об’єднає технологічне забезпечення безперервного потоку, накопичення та обробки електронної інформації між митними адміністраціями держав, органами державної влади України та суб’єктами ЗЕД. І, звісно, від е-Customs ми очікуємо не тільки підвищення ефективності митного контролю та скорочення часу митного оформлення. Ми очікуємо впровадження системи єдиного обліку торговців з реєстрацією тільки в одній державі, ми хочемо надати їм доступ до місць єдиного електронного доступу для оформлення імпортних та експортних операцій, проводити усі фактичні перевірки товару в єдиний час в єдиному місці. І, нарешті, це означає введення безпаперового середовища для митниці та торгівлі, подання митної декларації в електронному вигляді зі свого дому або робочого місця в офісі компанії, незалежно від країни відправлення або ввезення товарів.

Крім того, втілення проекту дозволить  забезпечити державні органи влади  всіх рівнів актуальною і достовірною  статистичною інформацією, підвищити ефективність боротьби із контрабандою, шахрайством, організованою злочинністю та тероризмом, посилити дієвий контроль за додержанням установлених заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України (зокрема тих, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, та вітчизняної культурної спадщини), підняти на новий рівень ефективність управління митною службою.

Розробка проекту «Електронна  митниця» (е-Customs) стартувала у 2005 році. За чотири роки (з 2005 до 2009) у Службі було створено технологічне підґрунтя для її функціонування: удосконалені відомча електронна пошта та телекомунікаційна мережа, введені в дію відповідні сервери та розроблена комплексна система захисту інформації.

Таблиця 3.2

Пропозиції щодо вдосконалення програмно – інформаційного комплексу