Граматичні трансформації при перекладі ділових угод

    During testing quality control methods of medicinal products the Parties must arrange for protection of the confidential information against disclosure and unfair commercial use. – Під час проведення апробації методів контролю якості лікарських засобів Сторони зобов’язані забезпечити захист конфіденційної інформації від розголошення і недобросовісного комерційного використання.

    В наведеному вище прикладі перестановку перекладач застосовує при перекладі виразу quality control methods – методи контролю якості. Це словосполучення моделі Noun + Noun + Noun і перекладається воно правосторонніми означеннями-іменниками у родовому відмінку. Також очевидною є трансформація доповнення: testing – проведення апробації.

    The Parties have agreed that a prejudicial procedure of disputes settlement which may appear while performing or canceling the present Contract should be obligatory and determined by provisions of the Ukrainian Economic Code. – Сторони домовилися, що досудовий порядок вирішення спорів, які можуть виникнути при виконання або розірванні даного Договору, є обов’язковим та визначається положеннями Господарського кодексу України.

    Тут ми знову стикаємося з прикладом перестановки, коли лівостороннє означення передається правостороннім означенням іменником у родовому відмінку: disputes settlement – вирішення спорів. Перестановка також здійснюється при перекладі the Ukrainian Economic Code – Господарський кодекс України. Саме цей випадок даної трансформації не потребує детальних коментарів, оскільки юридична термінологія є усталеною.

    Варто відзначити, що дуже часто у текстах  англійських ділових угод присудок виражається сполученням модального дієслова з простим інфінітивом чи інфінітивом пасивного стану, але при перекладі перекладач намагається позбутися модальності і передати все за допомогою особового дієслова.

    Отже, дослідницьким шляхом ми встановили, що трансформація перестановки має  місце у випадку перекладу словосполучень або фраз. При перекладі текстів ділових угод ця трансформація застосовується дуже рідко і зазвичай призводить до низки інших трансформацій.

    В одному з вищенаведених прикладів  мова йшлася про немотивовану трансформацію. Трансформації такого типу можна прирівняти до перекладацьким помилок. Використовуючи немотивовані трансформації, перекладач певною мірою спотворює найцінніше - сенс вихідного тексту. Практика показує, що частіше ці трансформації використовуються усними перекладачами, оскільки усний перекладач знаходиться в умовах обмеженості часу, тому не має можливості обміркувати, чи правильно він зрозумів вихідний текст. Таким чином, він повинен створити текст перекладу, спираючись на отриману інформацію, зміст якої, можливо, зрозумів не вірно, що й призводить до немотивованих трансформацій. Але немотивованість не є припустимою при перекладі текстів ділових угод, оскільки в них вимагається точність, чіткість, ясність та офіційність. 

    ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 

    У другому розділі було виявлені особливості перекладу договорів купівлі-продажу на лексичному і синтаксичному рівнях. Граматичні відмінності вихідного і цільового текстів значно менш виразні, ніж лексичні, однак не менш різноманітні. Отже, було досягнуто наступних висновків: на синтаксичному рівні відбувається перенесення обставини місця та обставини часу на початок речення; перестановка слова з одного до іншого речення, членування речень, сполучення речень; на лексичному рівні - часте застосування шаблонних конструкцій, використання засобів перекладу, за яких зміст оригіналу залишається незмінним, а змінюються лише лексичні форми його вираження, застосування маркерів послідовного посилання, повторів, субститутів. Ми також помітили наявність немотивованих трансформацій, які вважаються перекладацькими помилками. Перекладацькі трансформації в чистому вигляді зустрічаються рідко. Як правило, вони поєднуються одна з одною, тобто перестановка супроводжується заміною, граматична трансформація супроводжується лексичною і т. д. Саме тому переклад являє собою складний процес. 
 
 

    ВИСНОВКИ 

    У даній бакалаврській роботі ми розглянули  особливості перекладу офіційної документації, а саме ділових угод/контрактів. Мета, що  полягала в аналізі та систематизації особливостей перекладу ділових документів на лексичному, синтаксичному та стилістичному рівнях, досягнута. Також на меті було створити якомога чіткішу картину про особливості перекладу ділової документації (визначити її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості)   українською мовою та навести основні способи та прийоми перекладу ділових документів. Для досягнення цієї мети були обрані відповідні матеріали: зразки ділових угод і контрактів організацій різних сфер діяльності. Також було виявлено, що для кращого розуміння змісту ділового документу необхідно повне розуміння кожного слова, словосполучення, а також всіх граматичних конструкцій, які вживаються у документі.

    В першому розділі ми розглянули особливості структури та основні відмінності перекладу ділової документації зокрема. Ділові документи є особливою підгрупою юридичного жанру ділового стилю, який відзначається своїми власними стильовими, граматичними, лексичними і синтаксичними рисами, які також частково досліджувались у першому розділі.

    Також ми розглянули поняття офіційно-ділового дискурсу та основні вимоги до ділової документації юридичного характеру.  Мова офіційного дискурсу – це мова офіційних та наукових текстів і документів. Своєрідність офіційних текстів підкреслюють дискурсні маркери, що виконують безліч різноманітних функцій: допомагають розкрити суть проблеми, що розглядається в документі, сигналізують про початок, кінець та логічні зв’язки тексту. Офіційному дискурсові властиве вживання іншомовних слів, які в українському тексті транслітеруються, транскрибуються, рідше – зберігають оригінальне написання.

    Ми  розглянули поняття ділових угод  як одного з підвидів юридичної документації. Ділові угоди відносяться до офіційно-ділового стилю з набором однакових характерних рис (логічності, об'єктивності, стереотипності, заниженої емоційності тощо). Крім того, підбір мовних засобів визначається нормами дипломатичної комунікації, правилами договору. Необхідними атрибутами стилю ділових документів є складні синтаксичні конструкції, лексика з елементами юридичної, спеціально галузевої тощо, особлива терміносистема. На основі повної вибірки з текстів ділових угод та проведення лінгвокультурологічного порівняння, можна зробити висновок, що український дипломатичний дискурс є стриманішим і менш експресивним, ніж англомовний. Важливу текстоформуючу й стильотворчу роль у текстах договорів відіграють дискурсні маркери й етноспецифічні компоненти, що викликають труднощі при перекладі.

    У цьому розділі ми виявили, що тексти офіційного стилю характеризуються  лаконічністю, логічністю  побудови   думки у висловлюванні,  розраховані на   задоволення   потреб   інтелекту.

    У другому розділі були виявлені особливості перекладу ділових документів на лексичному і синтаксичному рівнях. Мова офіційно-ділового стилю відрізняється від розмовної мови або мови художньої літератури певними лексичнимим, граматичними та стилістичними особливостями. Якщо лексичні відмінності помітні навіть для нефахівця, то у граматичному плані вони значно менш виразні, однак не менш різноманітні.

    Дослідження ми побудували на класифікації граматичних трансформацій, запропонованій Карабаном В.І. До основних мовних перетворень ми віднесли: заміни, додавання, вилучення, перестановки.

    Отже, у процесі дослідження було виявлено таке:

• У більшості випадків при перекладі з англійської мови на українську українське речення не накладається на англійське, не збігається з ним по своїй структурі. Часто структура українського речення в перекладі цілком відрізняється від структури англійського речення. У ньому інший порядок слів, часто інший порядок частин речень – головного і підрядного. У ряді випадків частини мови, якими виражені члени англійського речення, передаються відповідно іншими частинами мови. Стислість вираження вимагає додавання при перекладі – введення додаткових слів і навіть речень. Однак деякі розходження в звичному вживанні викликають вилучення окремих елементів англійського речення при перекладі українською мовою. Все це пояснює широке використання граматичних трансформацій при перекладі.
• Переклад англійського дієприкметника українською мовою викликає ряд труднощів. Наприклад, проблемними для перекладу є сполучення іменника і дієприкметника в англійській мові і тому передаються іншими лексико-граматичними засобами, а саме особовою формою дієслова, віддієслівним іменником.
• Англійський інфінітив значно відрізняється від українського за числом і характером функцій, що він виконує. Проте в науково-технічній літературі частотність вживання інфінітива залежить від функції, яку він виконує у реченні.
• Граматична трансформація перестановки не є поширеною і в науково-технічному перекладі застосовується нечасто. Тому при аналізі текстів оригіналів і перекладів ділових угод перестановка, як правило, має місце лише у випадку перекладу словосполучень або фраз.

    Ми  проаналізували постійні труднощі, з якими може стикнутися перекладач під час перекладу ділових угод. Ми вважаємо за потрібне виділити чотири основних рівні дій перекладача:

• розпізнавання слів та загальної структури тексту;
• поглиблене розуміння тексту (розуміння слів, словосполучень, груп слів; розуміння речення як одиниці тексту; розуміння тексту в цілому);
• еквівалентна передача смислової і стилістичної інформації за допомогою засобів мови перекладу;
• узагальнююча оцінка виконаного перекладу в рамках більш широкого контексту.

    Механізм перекладу залежить від компетенції перекладача і формується досвідом. Проаналізовані приклади мають певну повторюваність в плані застосування граматичних трансформацій і саме вона стає основою для вироблення певних норм і правил для кожного перекладача окремо.

    Провівши  власне дослідження за участю носіїв мови, нам вдалося виробити класифікацію граматичних трансформацій за частотністю  їх вживання при перекладі ділових угод з української мови англійською. Результати показують наступне:

• заміна (48%);
• додавання (26%);
• вилучення (18%);
• перестановка (6%);
• немотивовані трансформації (2%).

    Аналіз  перекладів ділових угод з англійської  мови українською за участю носіїв мови дає наступні результати:

• додавання (39%);
• заміна (28%);
• вилучення (22%);
• перестановка (8 %);
• немотивовані трансформації (3%).

    Отже, за результатами проведеного дослідження  ми даємо власне визначення граматичної  трансформації. Граматична трансформація  – це перехід від категорій  і форм мови оригіналу до видозмінених категорій і форм мови перекладу, що спричиняється мовними розбіжностями, а саме лексичними, стилістичними і синтаксичними. Використання граматичних трансформацій залежить від компетенції та досвіду перекладача. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

1. Алимов  В.В. Юридический перевод. Практический курс. Английский язык. – М.: Комкнига,  2005.  –  160  с.
2. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. – М.: Просвещение, 1990. – 278 с.
3. Арутюнова Н.Д. Лингвистический энциклопедический словарь. – М.: Советская энциклопедия, 1990. – С.136-137.
4. Бархударов Л.С. Язык и перевод. (Вопросы общей и частной теории перевода) – М.: Международные отношения, 1975. – 238 с.
5. Богушевич Д.Г., Горлатов А.М. и др. Методология исследований политического дискурса: Актуальные проблемы содержательного анализа общественно-политических текстов. – Минск: Изд-во БГУ, 1999. – 255 с.
6. Борисенко І.І., Євтушенко Л.І., Дайненко В.В. Англійська мова в       міжнародних документах і дипломатичній кореспонденції: Навчальний посібник. 2-е видання, із змінами та доповненнями. – К.: «Логос», 1999. – 416 с.
7. Борисова Л.И. Лексико-стилистические трансформации в англо-русских научно-технических переводах. — М.: ВЦП, 1981. — 168 с.
8. Бреус Е.В. Основы теории и практики перевода с русского языка на английский. – М.: УРАО, 2000. – 207 с.
9. Бреус Е.В. Теория и практика перевода с английского языка на русский: Учебное пособие. Часть 1. – М.: УРАО, 2001. – 104 с.
10. Власенко С.В. Перевод юридического текста: когнитивные особенности номинации и реалии-профессионализмы в языковой паре английский-русский // Филологические науки в МГИМО. Сборник научных трудов №21 (37). – М.: МГИМО(У), 2006. – 320 с.
11. Гамзатов М.Г. Техника и специфика юридического перевода. – М.: Русский язык,  2001. – 236  с.
12. Журавлева Т.А. Конспект лекций по курсу “Основные проблемы теории и практики перевода». – Д.: Единение, 1998. - 260 с.
13. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. – Вінниця, Нова книга, 2004. – 576 с.
14. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову. – Частина І. “Граматичні труднощі”. – К.: Політична думка, 1997. – 304 с.
15. Комиссаров В.Н. Лингвистика перевода. – М.: Международные отношения, 1980. – 166 с.
16. Комиссаров В.Н. Общая теория перевода. – М.: Высшая школа, 1999. – 296 с.
17. Комиссаров В.Н., Рецкер Я.И., Тархов В.И. Пособие по переводу с английского языка на русский. – М.: Высшая школа, 1965. – 127 с.
18. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. – К.: Вища школа, 2001. – 166 с.
19. Ланчиков В., Чужакин А. Трудности перевода в примерах. Мир перевода. –  М.:  Высшая школа, 2001. – 325 с.
20. Латышев Л.К. Перевод: теория, практика и методика преподавания: учеб. пособие для студ. перевод. фак. высш. учеб. заведений / Л.К. Латышев, А.Л. Семенов. – М.: Издательский дом «Академия», 2003. – 192 с.
21. Латышев Л.К. Технология перевода. – М.: Академия, 2007. – 320 с.
22. Левицкая Т.Р., Фитерман А.М. Теория и практика перевода с английского на русский. – М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1963. – 123 с.
23. Максименко Е.С. Национально-культурная специфика номинации универсальных правовых концептов, создающих научную картину мира, в английской и американской юридической терминологии // Языки профессиональной коммуникации: Материалы международной научной конференции / Отв. ред. Е. И. Голованова. – Челябинск, 2003. — 316 c.
24. Миньяр-Белоручев Р. К. Теория и методы перевода. — М.: Московский Лицей, 1996. — 207 с.
25. Назаров В.Ф. Курс юридичного перекладу. – К.: Національний  університет імені Тараса  Шевченка, 1992. – 120 с. 
26. Новикова М.А. Теорiя і практика перекладу. – К.: Вища школа, 1991. – Вип.17. – 107 с.
27. Остражкова Н.С. Особенности дискурса как объекта переводческой деятельности // Методология исследования: дискурс в обучении иностранному языку. – Тамбов, 2002. – 154-158 с.
28. Панкратова Е.А. Особенности межкультурной коммуникации специалистов юридического профиля // Языки профессиональной коммуникации: Материалы международной научной конференции/ Отв. ред. Е.И. Голованова. – Челябинск, 2003. – С. 351.
29. Рецкер Я.И. Теория перевода и переводческая практика. – М.:     Международные отношения,  2001. – 216с.
30. Федоров А.В. Основы общей теории перевода (лингвистические проблемы). – М.: Просвещение, 1983. – 329 с.
31. Федотова И.Г. Юридические понятия и категории в английском языке: учебное пособие / И.Г. Федотова, Г.П. Толстопятенко. – 3-е изд., перераю. и доп. – Дубна: Феникс+, 2006. – 376 с. 
32. Черноватий Л. М., Карабан В. І., Іванко Ю. П., Ліпко І. П. – Переклад англомовної юридичної літератури. Навчальний посібник. – 3-є видання., виправлене і доповнене. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – 656с.
33. Черняховская Л.А. Перевод и смысловая структура. (Вопросы общей и частной теории перевода). – М.: Международные отношения, 1976. – 298с.
34. Швейцер А.Д. К проблеме лингвистического изучения процесса перевода.//Вопросы  языкознания. М.: Наука, 1970. – 325 с.
35. Швейцер А.Д. Теория перевода (статус, проблемы, аспекты). – М.: Наука, 1988. – 215 с.
36. Шевченко Й.С. Лінгвістичні й дидактичні проблеми іншомовної комунікації. – Харків: Константа, 2002. – 86 с.
37. David Crystal. The Cambridge Encyclopedia of the English language. – Cambridge University Press, 2003. – 244 p.
38. Deborah Cao. The Every-Day Miracle of Legal Translation. – Toronto: Multilingual Matters, 2007. – 189 p.
39. Jeremy Munday. Introducing Translation Studies: Theories and Applications. – New York: Routledge, an imprint of Taylor and Francis Books Ltd, 2001. – 240 p.
40. Routledge Encyclopedia of Translation Studies ed. by Mona Baker, Gabriela Saldanha. – New York: Routledge, 2008. – 680 p.
41. Susan Bassnett. Translation Studies (New Accents). – New York: Routledge, 2002. – 176 p.
42. Legal Translation and the Dictionary by Marta Chroma. - http://accurapid.com/journal/33legaldic.htm
43. http://001yourtranslationservice.com/translating/translation-tips.html