Криминальное право

1) насамперед призначається  покарання за знов вчинений  злочин;

2) до цього покарання  суд приєднує повністю або  частково невідбуту частину покарання  за попереднім вироком;

3) остаточна міра покарання визначається в межах максимуму даного виду покарання.

Особливістю є те, що при  сукупності вироків суд може призначити остаточне покарання, вийшовши за межі максимуму санкції статті КК, що передбачає найбільш тяжкий зі злочинів, які входять до сукупності. Суду не надані лише права виходити за межі максимуму даного виду покарання.

 

Питання 7. Призначення  більш м'якого покарання, ніж передбачено  законом

Призначення покарання, нижче від найнижчої межі, полягає  в тому, що суд призначає засудженому  покарання того виду, який зазначений у санкції (в альтернативній санкції - один із видів покарань із декількох, у ній передбачених), але це покарання призначається в розмірі нижче від найнижчої межі, тобто нижче мінімуму санкції статті, що передбачає відповідальність за злочин, у вчиненні якого визнаний винним підсудний.

Також може мати місце  перехід до іншого, більш м'якого  виду покарання, ніж передбачено  в санкції статті, за якою кваліфіковані  дії винного. При переході до іншого виду покарання суд призначає покарання, не зазначене в санкції, але більш м'яке за своїм видом, виходячи з порівняльної суворості покарань.

Закон чітко визначає підстави застосування ст. 69 КК – це виключні обставини справи та особа  винного, які свідчать у своєму поєднанні  про значно менший ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину.

Під виключними обставинами  справи практика розуміє наявність  пом’якшуючих обставин.

 

 

 

Тема 19. Звільнення від покарання та його подальшого відбування

 

1. Поняття звільнення  від покарання та його види.

2. Звільнення від покарання  у зв'язку з втратою особою  суспільної небезпечності.

3. Звільнення від відбування  покарання з випробуванням.

4. Звільнення від відбування  покарання з випробуванням вагітних  жінок і жінок, що мають дітей  віком до семи років.

5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.

6. Умовно-дострокове звільнення  від відбування покарання.

7. Заміна невідбутої  частині покарання більш м'яким.

8. Звільнення від відбування  покарання вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років.

9. Звільнення від покарання  у зв'язку із хворобою.

10. Амністія та помилування.

 

Питання 1. Поняття  звільнення від покарання та його види

Звільнення від покарання  та його подальшого відбування являє собою рішення, що приймається уповноваженими на те органами держави, про незастосування покарання до особи, яка визнана винною чи засудженою, або звільнення її від подальшого відбування покарання.

Виді звільнення від  покарання;

1) звільнення від покарання у разі прийняття нового закону, що виключає або пом’якшує призначене особі покарання (ч. 2 ст. 74 КК);

2) звільнення від покарання  у зв’язку з втратою особою  суспільної небезпечності (ч. 4 ст. 74 КК);

3) звільнення від відбування  покарання з випробуванням (ст. 75 КК);

4) звільнення від відбування  покарання з випробуванням вагітних  жінок і жінок, які мають  дітей віком до семи років  (ст. 79 КК);

5) звільнення від відбування  покарання у зв’язку із закінченням  строків давності виконання обвинувального вироку (ст. 80 КК);

6) умовно-дострокове звільнення  від відбування покарання (ст. 81 КК);

7) заміна невідбутої  частини покарання більш м’яким (ст. 82 КК);

8) звільнення від відбування  покарання вагітних жінок і  жінок, які мають дітей віком  до трьох років (ст.83 КК);

9) звільнення від покарання  за хворобою (ст. 84 КК);

10) звільнення від покарання  на підставі закону України  про амністію або акта про  помилування ( ст. 85 КК).

 

Питання 2. Звільнення від покарання у зв'язку з втратою  особою суспільної небезпечності

Відповідно до ч. 4 ст. 74 КК особа може бути за вироком суду звільнена від покарання, якщо:

1) особою вчинено злочин  невеликої або середньої тяжкості;

2) її поведінка бездоганна;

3) вона сумлінно ставиться  до праці;

4) з урахуванням цього  на момент розгляду справи судом цю особу неможна вважати суспільно небезпечною.

Бездоганна поведінка  означає, що особа не тільки не вчинювала  будь-яких протиправних діянь, а й  сумлінно виконувала різноманітні обов'язки, додержувалася загальновизнаних норм поведінки в суспільстві.

Звільнення від покарання  з підстав, зазначених в ч. 4 ст. 74 КК, є правом, а не обов'язком суду, і носить безумовний характер. Особа, яка звільнена від покарання, у цьому разі визнається такою, що не має судимості (ч. 3 ст. 88 КК).

 

Питання 3. Звільнення від відбування покарання з випробуванням

Таке звільнення можливе  за умов, якщо:

1) особі призначено  один з наступних видів покарання:  випробувальні роботи, обмеження  волі, позбавлення волі на строк  не більше п’яти років;

2) врахована тяжкість злочину, особа винного та інші обставини справи;

3) суд дійшов до  висновку про можливість виправлення  засудженого без відбування покарання.

Підставою застосування інституту звільнення від покарання  з випробуванням є встановлена  судом можливість звільнення засудженого від реального відбування покарання.

Суд звільняє засудженого  від відбування покарання, якщо він  протягом визначеного судом іспитового строку (від одного до трьох років) не вчинить нового злочину та виконає  покладені на нього обов’язки.

 

 

 

Питання 4. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до семи років

Застосування даного виду звільнення від відбування покарання, що встановлено ст. 79 КК, здійснюється при наявності двох умов:

- виявлення вагітності жінки;

- жінка не повинна  бути засуджена до позбавлення  волі строком не більше п’яти  років за тяжкий або особливо  тяжкий злочин.

Контроль за поведінкою засудженої здійснюється органами державно-виконавчої влади.

 

Питання 5. Звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку

Згідно зі ст. 80 КК особа  звільняється від покарання, якщо з  моменту вступу обвинувального вироку суду він не був виконаний у  визначені строки.

Строки давності відносно додаткових покарань визначаються основним покаранням, що призначений за вироком.

Перебіг строків давності призупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.

Перебіг строків давності переривається. Якщо до дня закінчення строків давності засуджений вчинить новий злочин.

Давність не застосовується при засудженні за злочини проти  миру безпеки людства, передбачені  статтями 437 – 439 та ч. 1 ст. 442 КК.

 

Питання 6. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання являє собою дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування призначеного йому покарання за умови, що він своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Згідно зі ст. 81 КК такий  вид звільнення від відбування покарання застосовується судом до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі.

Підстави застосування ст. 81 КК:

1) доведеність виправлення  засудженого (матеріальна підстава);

2) фактичне відбуття  ним не менше половини, двох  третин, трьох чвертей встановленого  вироком суду строку покарання  (формалізована підстава).

Условність цього виду звільнення від відбування покарання полягає в тому, що для звільнення особи встановлюється іспитовий строк, протягом якого вона зобов’язана не вчинювати нового злочину.

Іспитовий строк - це певний проміжок часу, рівний невідбутій засудженим частині покарання, на який він умовно-достроково звільняється від подальшого його відбування.

 

Питання 7. Заміна невідбутої частині покарання більш  м'яким

Підстава застосування ст. 82 КК – встановлення судом того, що засуджений встав на шлях виправлення, продовження якого можливе й в інших, більш м’яких умовах

Умови для заміни покарання  на більш м’яке:

1) невідбута частина  покарання може бути замінена  більш м’яким та тільки тим  особам, які відбувають покарання  у вигляді обмеження волі або  позбавлення волі;

2) при фактичному відбуванні засудженим строку, який встановлений у ч. 4 ст. 82 КК.

 

Питання 8. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, що мають дітей  віком до трьох років

Підстава застосування ст. 83 КК – недоцільність подальшого відбування покарання вагітних жінок і жінок, що народили дітей.

Умови такого звільнення:

1) встановлення факту  вагітності жінки або народження  жінкою дитини;

2) жінка не засуджена  до обмеження волі чи позбавленню  волі на строк не більше  п’яти років за тяжкий або  особливо тяжкий злочин;

3) наявність родини  або родичів, які дали згоду  на спільне проживання з засудженою, або якщо вона має можливість  самостійно забезпечити належні  умови для виховування дитини.

Контроль за поведінкою засудженої здійснюється органами державно-виконавчої влади.

При досягненні дитиною  трьохлітнього віку суд в залежності від поведінки засудженої може прийняти рішення:

1) остаточно звільнити  засуджену від відбування невідбутої  частини покарання;

2) замінити невідбуту  частину покарання більш м’яким  видом покарання;

3) направити засуджену  для відбування покарання відповідно  з вироком суду.

Питання 9. Звільнення від покарання у зв'язку із хворобою

Стаття 84 КК передбачає три  види звільнення від покарання за хворобою:

1) у зв'язку з захворюванням  особи під час відбування покарання на психічну хворобу (ч. 1);

2) у зв'язку з захворюванням  на іншу тяжку хворобу, що  перешкоджає відбуванню покарання  (ч. 2);

3) у зв'язку з визнанням  військовослужбовців, засуджених  до службових обмежень, арешту  або тримання в дисциплінарному батальйоні, непридатними до військової служби за станом здоров'я (ч. 3).

Обов’язковою умовою цього виду звільнення є встановлення факту неможливості виправлення  засудженого в умовах відбування покарання.

У випадку одужання, засуджений направляється для відбування покарання, якщо не скінчилися строки давності.

 

Питання 10. Амністія та помилування

Звільнення від покарання  на підставі закону України чи амністію або акта про помилування передбачено  ст. 85 КК.

Амністія являє собою  повне або часткове звільнення від кримінальної відповідальності і покарання певної категорії осіб, виннику вчиненні злочинів. Отже, чинність закону про амністію поширюється на злочини, вчинені до дня вступу його в силу.

Закон розрізняє три  види амністії: повну, часткову, та умовну.

Помилування - акт глави  держави, за яким певна особа (чи кілька осіб) повністю або частково звільняється від покарання, або до неї застосовується більш м'яке покарання, або ж  з особи знімається судимість.

На підставі закону України  про амністію чи акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного та додаткового покарання, а також засудженому може бути замінено покарання або його невідбута частина більш м’яким покаранням.

 

 

Тема 20. Судимість

 

1. Поняття судимості.

2. Погашення судимості.

3. Зняття судимості.

 

Питання 1. Поняття  судимості

Засудження особи з  призначенням їй покарання у встановлених законом випадках тягне за собою  судимість.

Судимість – це особливе правове становище особи, яке  тягне за собою правові обмеження (у виборі професії (виду діяльності) та місця проживання; в обов’язку повідомляти про судимості в офіційних документах), а також кримінально-правові наслідки у випадку вчинення особою нового злочину: