Історія Кулінарного Мистецтва на прикладі Греції, Індії та Італії

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат

Дипломна  робота

з предмету «Технологія приготування їжі з основами товарознавства»

з теми: «Історія Кулінарного Мистецтва на прикладі Греції, Індії та Італії».

                       

 

                                Виконав:

                        Учень групи К-11-4

                        Маслюк Євгеній

                        Перевірив:____________ Л.В.Мусій

                           Асистент:______________ Н.П.Кравець

2013

       Рецензія

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

 

 

 

 

 

 

 

 

Анотація

––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––––

 

 

 

            Зміст

Охорона праці

Охорона праці як наука належить до комплексу наукових дисциплін, що вивчають людину в процесі праці, таких, як наукова організація праці, ергономіка, інженерна психологія, технічна естетика. Ці дисципліни мають єдину мету - сприяти підвищенню продуктивності праці, зменшенню впливу на людину несприятливих чинників виробничого середовища, збереженню здоров’я працівників, підходячи до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.

Виробниче середовище забезпечує життєдіяльність під час виконання  трудових обов‘язків, в тому числі і працездатність, але за певних обставин ці ж чинники можуть являти небезпеку і причиняти шкоду людині. Будь-які реальні виробничі умови характеризуються, як правило, наявністю деякої небезпеки для працюючого, що полягає у можливості захворювання, отримання травми чи іншого ушкодження Через це всі несприятливі виробничі чинники часто розглядаються як єдине поняття - небезпечний та шкідливий виробничий фактор (НШВФ).

За своїм походженням  та природою дії НШВФ ділять на 5 груп: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні.

До фізичних НШВФ відносяться  машини та механізми або їх елементи, а також вироби, матеріали, заготовки  тощо, які рухаються або обертаються; конструкції, які руйнуються; системи, устаткування або елементи обладнання, які знаходяться під підвищеним тиском; підвищена запиленість та загазованість повітря; підвищена або понижена температура повітря, поверхонь приміщення, обладнання, матеріалів; підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвуку; підвищений або понижений барометричний тиск та його різкі коливання; підвищена та понижена вологість; підвищена швидкість руху та підвищена іонізація повітря; підвищений рівень іонізуючих випромінювань; підвищене значення напруги в електричній мережі; підвищені рівні статичної електрики, електромагнітних випромінювань; підвищена напруженість електричного, магнітного полів; відсутність або нестача світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; понижена контрастність; прямий та віддзеркалений блиск; підвищена пульсація світлового потоку; підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; гострі кромки, задирки, шершавість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання; розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги); слизька підлога; невагомість.

До  хімічних НШВФ відносяться хімічні речовини, які по характеру дії на організм людини поділяються на токсичні, задушливі, наркотичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні та такі, що впливають на репродуктивну функцію. За шляхами проникнення в організм людини вони поділяються на такі, що потрапляють через:

1. органи дихання;
2. шлункової кишковий тракт;
3. шкіряні покриви та слизисті оболонки.

До  біологічних НШВФ відносяться патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші) та продукти їхньої життєдіяльності, а також макроорганізми (тварини та рослини).

Соціальні НШВФ - це неякісна організація роботи, понаднормова робота, необхідність роботи в колективі з поганими відносинами між його членами, соціальна ізольованість з відривом від сім’ї, зміна біоритмів, незадоволеність роботою, фізична та/або словесна образа та її ризик, насильство та його ризик.

Один і той  же НШВФ за природою своєї дії може належати водночас до різних груп.

Однією з  причин появи НШВФ є небезпечні речовини. Небезпечна речовина - це хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біологічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

Такий стан умов праці, при яких виключена дія  на працюючого небезпечних та шкідливих  виробничих факторів зветься безпекою праці.

Виходячи з  того, що в житті, а тим більше у виробничому процесі, абсолютної безпеки не існує, нерозумно було б вимагати від реального виробництва повного викорінення травматизму, виключення можливості будь-якого захворювання. Але реальним і розумним є ставити питання про зведення до мінімуму впливу об’єктивно існуючих виробничих небезпек. На досягнення цієї мети спрямована охорона праці - система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності, організму.

Наведене вище визначення охорони праці, яке встановлене  Законом України «Про охорону  праці», свідчить, що охорона праці являє собою сукупність законів, нормативної правових актів, а також комплекс різноманітних заходів та засобів, які забезпечують безпеку праці, збереження життя, здоров’я та працездатності людей при виконанні ними трудових обов’язків.

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ до історії кулінарії

Десятки тисяч  страв створила за всю історію  світова кулінарія. Про їжу написано стільки книг, що якщо взятися перечитувати їх, не вистачить людського життя. Примітивна кухня, якою вона була у первісних народів, пройшла довгий і важкий шлях свого розвитку, перш ніж, нарешті, перетворилася в вишукане Кулінарне Мистецтво, що ввібрало в себе досягнення сучасної науки.

У Спарті ставилися  до харчування стримано: у поході і  на війні треба було обходитися простий  у приготуванні їжею. А зовсім поруч, в Афінах, вправлялися у приготуванні нечуваного святкового страви: крихітна оливка запікалася всередині голуба, голуб - в козеняті, козеня - у барані, вівця - у бику, все це смажилося на рожні, і самому почесного гостя діставалася та сама оливка...

При імператорів  Августові і Тиберії були організовані перші школи кухарського мистецтва, на чолі яких стояв чарівник котла  і ополоники - великий кухар Апіцій. Тому не дивно, що деякі імператори були справжніми ненажер. При Вителлій, наприклад, враз, коштувало ціле стан - мільйон сестерцій. Його робили з мізків фазани, павичі, мов фламінго, печінки і селезінки рідкісних і з того часу риб.

За короля Людовика XIV зазнала підйом кухарського мистецтва  Франція, і з тих пір ці європейські  країни ведуть безперестанне суперництво  з кулінарної частини.

У 90-ті роки XIX століття в Росії виникли Перша практична  школа кухарського мистецтва, а  також Школа кулінарного мистецтва і Школа кухонного мистецтва громадської охорони народного здоров'я в Москві, Одесі і Петербурзі. Було чому повчитися. Адже тодішня російська кухня свято зберігала багато традиції давньоруської. До всіляких страв росіяни додавали шафран, який завозили східні купці, а також часник. У Росії в старовину дуже мало вживали солі.

Греція - історія і рецепти кулінарії

Греція - батьківщина богів і богинь, а вже вони на своєму олімпі не їдять  що попало. Як, втім, і самі греки, які  обожнюють овочі, сир, креветки і фрукти, здатний робити з них багато хороших і різних страв, гідних небожителів.

Як і в  будь-якій культурі світу, кулінарні  традиції Греції - це результат двох взаємопов'язаних факторів: географічного  положення і історії. Греція - земля моря і гір, але кухня материкової Греції, де переважають гори і рівнини, істотно відрізняється від кухні острівної, де морська стихія сказала своє вагоме слово в культури греків.

Кулінарні традиції грецької кухні формувалися протягом досить довгого часу - понад 3500 тисяч років. За цей час вона увібрала в себе традиції багатьох народів, що приходили на грецькі землі хто з миром, хто з війною. Але й сама була надзвичайно цікава і заглядала до сусідів по Середземному морю, відправлялася в східні країни, волею долі на довгі роки була розкидана по всій земній кулі, обмінюючись секретами кулінарного мистецтва з іншими народами. Але вбираючи нове, грецька кухня залишалася вірною собі - традиції кухні, яку люди створили на зорі людства, свято зберігаються і донині.

Відмітна риса грецької кухні - величезний асортимент закусок, які готуються з м'яса, риби та овочів. З гарячих страв  у Греції популярна мусака. Зазвичай це запіканка з м'ясного фаршу, картоплі або баклажанів, помідорів і яєць. Страва це дуже давня, його готують вже не одну сотню років. Раніше в селах, в яких зазвичай була тільки одна значних розмірів піч, десь близько полудня з кожного будинку виходив "посланець", тримаючи в руках величезний глибоке деко з напівфабрикатом обіду для всієї родини. Дека засовувались в піч, а через кілька годин "посланці" поверталися за готовим обідом.