Торгівля будівельними матеріалами

           Тому  Асоціація «Всеукраїнський союз  виробників будівельних матеріалів  та виробів» разом з Всеукраїнською  громадською  організацією  «Союз  споживачів України» та  Асоціацією  «Укрінтерстандарт» впроваджують  Всеукраїнську програму захисту прав споживачів «Висока якість – чесна ціна», яку схвалено секцією з питань технічного регулювання у будівництві НТР Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України  28 січня 2011 року.

           Програма  передбачає    проведення порівняльних  випробувань будівельних  матеріалів  і виробів та аналіз цін  на ці матеріали. Переможці  програми нагороджуються знаком  «Висока якість-чесна ціна», який  розроблено спеціально  для інформування  споживачів про відповідність  продукції виробників будівельних  матеріалів і виробів вимогам  нормативних документів. Асоціація  виробників будматеріалів зараз  реєструє   цей знак як торгову  марку та реєструє авторське  право на нього.

           Крім  того, Асоціація створила робочий  орган Програми,що відбирає зразки, направляє їх на випробування, збирає інформацію про ціни  та залучила визнаних фахівців  галузі будівельних матеріалів  до Ради старших експертів,  які здійснюють оцінку продукції,  представленої для участі в  Програмі.

 Порівняльні характеристики  енергозберігаючих матеріалів дозволяють  робити оптимальний вибір з  урахуванням необхідних властивостей  при плануванні робіт з підвищення  рівня енергозбереження об'єктів,  як нових, так і вже існуючих

               За результатами першого кварталу  2011 року загальний обсяг ринку  будівельних теплоізоляційних матеріалів  склав 1109,7 тис.м3, що на 57% більше  ніж в першому кварталі  2010 року.

                 В перші три  місяці 2011 року  частка мінеральної  вати в  загальній структурі ринку збільшилась  до 30%, частка скловати склала 30%, 5 % в порівнянні з минулим роком,  в структурі ринку втратили  утеплювачі на основі  пінополістиролу  та інших пінопластів, зараз  їх частка становить 35%,  5 % складають  інші утеплювачі.

 Мінераловатні теплоізоляційні  матеріали, що використовуються  у фасадних системах для зовнішнього  утеплення, виготовляються з   базальтової  сировини, вони мають  високі теплоізоляційні і звукоізоляційні  властивості, стійкі до сезонних  температурних деформацій, нечутливі  до вологи, хімічно і біологічно  стійкі матеріали, легко монтуються, екологічно чисті і негорючі. Сьогодні на ринку України  представлені такі виробники  та імпортери мінеральної   та скловати:

Виробники мінеральної  та скловати

Таблиця 1.2.1

Реально працює серед них лише 4 підприємства, але вони сьогодні повністю задовольняють потреби будівництва  в Україні. У Програмі перевірялись лише три з них – це Техноніколь (Черкаси), Термолайф (Харків) та Ізоват (Житомир). Луцький Мінмат Ревербері не брав участь в зв’язку з обмеженим регіоном використання.

Вирішення проблем  енергозбереження у існуючих  будівлях та спорудах включає в себе, в першу чергу, проведення енергетичного аудиту, який дає загальну картину втрат тепла  в  будівлі і виявляє основні  слабкі місця. Після енергетичного  аудиту можна приступити до вирішення  виявлених проблем, варіювати варіанти доступних і відповідних для  тієї або іншої будівлі рішень. Вартість теплової ізоляції будівель в середньому становить 250 – 300  грн/м2.

Проведення такого аудиту планує  здійснювати  Асоціація виробників будівельних матеріалів та виробів  разом з інститутом  технічної  теплофізики АН України. В інституті технічної теплофізики розроблено спеціальний переносний прилад, призначений для  вимірювання  коефіцієнту теплопровідності гомогенних будівельних матеріалів  в умовах виробництва або в натурних умовах. Тобто, не обов’язково мати зразок матеріалу, на будь-яку рівну поверхню встановлюють   тепловий зонд і через15-20 хвилин отримують значення коефіцієнту теплопровідності. Таким чином є можливість отримати інформацію про дійсний стан теплоізоляції вже побудованих  будинку чи споруди, або ще під час будівництва.

Сьогодні в Україні утеплено менше 10% будинків, програма енергоаудиту, запропонована Асоціацією виробників будівельних матеріалів та виробів, сприятиме збільшенню кількості продажів теплоізоляційних матеріалів, загальному покращенню екологічної ситуації в Україні та значному скороченню витрат на  енергоспоживання як для держави, так і для кінцевого споживача (за умови використання утеплювача товщиною до 50 мм економія газу при опаленні на 1м2 стіни становить 5-5,5 м3 у рік).

Так прокоментував кореспондентові  УКРІНФОРМу заяву Прем'єр-міністра України Миколи Азарова про переорієнтацію будівельної галузі на вітчизняні матеріали, член ради директорів Асоціації будівельників України, голова комісії Вінницької облради з питань будівництва Тимофій Гіренко.

"Питання скорочення імпорту  будматеріалів Асоціація будівельників  України не раз ініціювала  перед Кабміном. Сьогодні 50% будівельних  матеріалів, які використовують  на будівництві - це імпорт. Не  вважаю нормальною цю ситуацію, оскільки в Україні для виробництва  є достатня сировинна база", - переконує Т.Гіренко та додає, що велика частка імпорту позначається на вартості житла.

На його думку, переорієнтація будівництва  на вітчизняного товаровиробника матиме низку позитивних для ринку наслідків. Зокрема, створення нових робочих  місць. Окрім того, стабілізується цінова політика, яка не залежатиме від  коливань на ринку валюти, а також  здійснюватиметься контроль за якістю матеріалів.

У будівельників є й інші проблеми, до вирішення яких має прислухатись Кабмін. Т.Гіренко упевнений, що земельні ділянки слід виділяти вже "підготовленими". "Земельні ділянки під виробництво будматеріалів потрібно давати готовими, із комунікаціями. Тоді інвестор піде", - констатує він.

Але лише політичної волі Кабміну  недостатньо, має бути вироблений комплекс заходів. В тому числі, і продумана  податкова політика. "Можливо  запровадження пільгових податків для розвитку галузі на час будівництва  таких об'єктів", - пропонує Т.Гіренко.

Він навів приклад Польщі, яка  має надлишок у виробництві будматеріалів  і успішно їх експортує. Головний будівельник області упевнений, що ініціатива Кабміну матиме логічне  продовження, оскільки "це вагомий  крок вперед.

Імпортозалежність  будівельних матеріалів, що спостерігалася ще кілька останніх років поспіль, подолана, і не кризою, а виробниками: збудовані десятки нових потужностей з виробництва сучасних будівельних матеріалів. Проте, галузь перебуває  в кризі – бо після ажіотажного попиту, сьогодні спостерігається різке падіння продажу будматеріалів, і потужності в багатьох випадках просто зупинені.

В Україні оціночно 7-8 тисяч різноманітних виробників будівельних матеріалів, які базуються на місцевих сировинних можливостях, і достеменного уявлення, що там відбувається – не має ніхто.

Асоціація виробників будівельних  матеріалів та виробів безумовно достатньо обізнана в справах засновників та учасників асоціації по генеральним будматеріалам, а не в усій їх безмежній гаммі. Великі підприємства, такі як «Кнауф», фактично закривають ринок України гіпсокартоном, пазогребневими перегородками, відповідними сухими сумішами. В умовах сьогодення вони мають навіть надлишок потужностей. Лідер з виробництва та експорту стінової кераміки «Слобожанська будівельна кераміка» в 2009 році запустила колосальний Озерянський завод (неподалік Ірпіня) і здолала імпортозалежність по поризованим керамічним блокам. Є ще один завод з подібною продукцією. Була 100%-на імпортозалежність, тепер два унікальні заводи простоюють. А в Озерах, крім того, випускають здвоєну цеглу дивовижної якості. 

«Технонікель» в Черкасах увів потужності базальтової волокнистої теплоізоляції, ще побудована потужність з виробництва цього матеріалу в Донецькій області. Раніше ринок щодо базальтової волокнистої теплоїзоляції на 100% був імпортозалежним. Тож парадокс: обладнання європейське, технологія і якість - за останніми досягненнями європейського виробника, а ввійти вітчизняному виробнику у вітчизняний ринок не просто: «чужі у своїй державі». Та й ринок звузився, бо теплову реабілітацію панельних будинків 80-х років в Україні ще і не розпочинали: Європа завершила, Москва веде –утеплюють торці й фасади висоток базальтовими плитами і в мороз, і в сніг.

Обухівський АЕРОК – перший виробник ніздрюватих бетонів увів нові потужності сучасного автоклавного газобетону щільністю до 400кг/м3 з строгою геометрією блоків. Введено ще кілька подібних підприємств в Україні котрі покривають вітчизняний ринок сповна. 

Промислово-будівельна група «Ковальська»  лідер виготовлення товарного бетону будь-яких марок та вібропресованих фігурних елементів мостіння освоїла випуск високоточних бетонних балок та ферм для стадіона, що має прийняти Євро-2012 в Києві. А також група «Ковальська» презентує абсолютно новий підхід до застосування сухих будівельних сумішей: лінійка з десятка видів сумішей під торговою маркою «Siltek» доставляється не лише традиційно у мішках, а і ЗАТ «Термінал-М» відпускає продукцію у мобільних силосах – герметичних резервуарах об’ємом 22м3, заповнених замовленою будівельною сухою сумішшю. На об’єкті до силосу під’єднується спеціальне обладнання, що дозволяє приготувати необхідну кількість розчинової суміші безпосередньо на об’єкті. Це сучасна система повної автоматизації будівельних процесів, і вона займає на майданчику всього 5 м2.

Комбінат «Будіндустрія» єдиний в Україні виготовляє залізобетонні труби з внутрішнім пластмасовим вкладенням, а раніше такі труби Україні імпортувала з Німеччини. Тут ще освоєний масовий випуск еврокілець. 

Сьогодні компанія «Собраізол» та інші виробники відвоювали більше 80% українського ринку плитного екструдованого полістиролу (пінопласту).

«Ізопласт» в Макарові ввів перші потужності з виготовлення блоків незйомної опалубки із пінополістиролу (пінопласту) з добавками, які блокують процес горіння. Тепер ми маємо вітчизняного виробника для будівництва енергоефективного термобудинку при скороченому і здешевленому виробництві. 

Компанія «Пульсар» в Рівному  забезпечує ринок сучасних геотекстильних матеріалів, без яких сьогодні не будуються  дороги та і будь-які будови. Але  до сьогодні ще є практика закупки  імпортних виробів.

Також в Броварах і Чернігові, в  Запоріжжі і Львові, учасники нашої  Асоціації демонструють готовність забезпечити ринок будівництва  сучасними будівельними матеріалами. А щодо такого сегменту, як оздоблювальна  керамічна плитка, то тут в 2009 році спостерігалось зростання виробництва. Потрібен ринок збуту.

Тому список повністю імпортозалежних сегментів будівельних матеріалів уже значно скоротився. Так базальтову теплоізоляцію ми маємо вітчизняну, але не маємо потужностей скляної вати - теж ефективного тепло- та звукоізоляційного матеріалу. Інвестору довго недолуга влада ставила перепони по виділенню земельної ділянки, аж поки підійшла криза.

Україна ще мало переробляє деревини і безглуздо екструдуємо колоди. Є випуск фанери слоїстої. Але Україна не має виробництва: 1) деревно-волокнистих будівельних плит на цементному чи магнезитному в’яжучому; 2) цементно-стружкових плит; 3) плит OSB – деревно-стружкових на важких смолах; 4) плит MDF – плоскопресованих плит із деревного волокна.

Але тут використовується неділована деревина хвойних та листяних порід. Тому і маємо невиправдано великий імпорт дерев’яних дверей та вікон, різноманітних меблів. Велика імпортозалежність зберігається у виробництві віконного скла, виробів хімічної галузі. Прикро і за виробництво змішувачів, запірної арматури та сантехнічних виробів. 

Словом, в оздобленні і внутрішньому опорядженні, в інженерному обладнанні будов і квартир ринок здали, а тепер повинні наповнити  вітчизняними виробами.

Багато що виробляється в країні: і вспучений перліт, і вспучений вермикуліт, і вироби з них. Не виготовляємо ще піноскло (ніздрювате скло), якби не криза, то уже б визначився ініціатор реалізації такого проекту.