Торгівля будівельними матеріалами

Поряд з цим, будь-яка компанія, яка прагне до завоювання ринку повинна усвідомлювати, що вона не в силах обслужити всіх без винятку клієнтів. Споживачів занадто багато, а їх бажання і потреби часом діаметрально протилежні. Не варто навіть намагатися завоювати відразу весь ринок, розумніше виділити тільки ту його частину, яку саме ця компанія саме в цей час і в цьому місці здатна ефективно обслужити. Для ідентифікації цільових ринків і завоювання довіри споживачів, компанії звертаються до цільового маркетингу: сегментації ринку, відбору й оцінки його сегментів і позиціюванню товарів.

Основні елементи збутової політики в області  продажів будівельних матеріалів:

1. транспортування продукції - її фізичне переміщення від виробника до споживача;
2. доопрацювання продукції - підбір, сортування, складання готового виробу і інше, що підвищує ступінь доступності та готовності продукції до споживання;
3. зберігання продукції - організація створення і підтримки запасів;
4. контакти зі споживачами - дії по фізичної передачі товару, оформлення замовлень, організації платіжно-розрахункових операцій, юридичного оформлення передачі прав власності на товар, інформування споживача про товар і фірму, збору інформації про ринок. Система збуту продукції - ключова ланка логістики збуту і свого роду фінішний комплекс у всій діяльності фірми по створенню, виробництву й доведенню товару до споживача. Власне, саме тут споживач або визнає, або не визнає всі зусилля підприємства корисними і потрібними для себе і, відповідно, купує або не купує її продукцію й послуги.

Таблиця 1.1.1 - Різниця політики збуту виробника і посередника

У цілому, рішення всіх задач дозволяє підвищити якість управлінських рішень фірми в сфері маркетингу, у т. ч. виявляти ризики в сфері управління збутом для запобігання причин їх виникнення, освоїти ефективне використання інфраструктури товарних ринків будівельних матеріалів із залученням сучасних організаційно-технічних засобів. Крім того, це допоможе фірмі підвищити конкурентоспроможність, привести до інтенсифікації продажів, розширення збуту та забезпечення умов найбільшого прибутку фірми від збуту будівельної продукції. Процес впровадження, пов'язаний із застосуванням довгострокових і тактичних планів у політиці збуту, процедур і правил, є досить складним. Необхідно правильне стратегічне планування збуту, а також всебічна оцінка стратегічного плану. А разом з тим, одним з головних елементів стратегічного маркетингу є маркетингові дослідження, що дозволяють фірмі чітко оцінити своє місце на ринку, визначити напрямки подальшої діяльності, розробити свою збутову політику.

1.2 Тенденції та особливості продажу будівельних матеріалів на Україні

Погіршення внутрішніх економічних умов, що стало природною реакцією й без того нестабільної економіки України на кризу, а також хаос, який панував на політичній арені нашої країни в минулому році, призвів до того, що практично весь український бізнес збіднів і занепав. Рецесія будівельної галузі та мінімальна активність внутрішнього споживача змусили вітчизняних виробників будматеріалів звернути свою увагу на зовнішні ринки. Варто відзначити, що для багатьох компаній експорт став єдиним способом виживання.

За словами операторів українського ринку будівельних матеріалів, активна  зовнішньоекономічна діяльність –  це не тільки основне джерело валюти, необхідне для подальшого розвитку підприємств, і потенціал поліпшення фінансового становища підприємства, але й самий показовий індикатор  конкурентоспроможності та якості продукції, що випускається, а також ефективності та цілеспрямованості маркетингу.

На початку двохтисячних років  левова частка експорту України припадала  на сировину та продукцію невисокого ступеня обробки (62% від загального обсягу). Однак, з огляду на зміни  в сусідніх країнах, спрямовані на захист власних виробників, і на майбутній  вступ нашої країні до СОТ, який в  свою чергу, крім підвищених вимог до якості продукції, може призвести ще й до зниження майже в два рази ввізних мит на продукцію будівельного призначення, багато вітчизняних підприємців  прийшли до висновку, що набагато перспективніше вивозити з країни високотехнологічну продукцію. Адже Україна має найрізноманітніші  якісні сировинні ресурси: граніти, каоліни, кварцові піски, крейди, глини, базальти, з яких не виробляти конкурентоспроможні  на світовому ринку будівельні матеріали  – просто гріх. Тому в той час  багато українських компаній зайнялись  технічним і технологічним переозброєнням діючих виробництв з використанням  енергозберігаючих технологій, підвищенням  якості продукції та проведенням  сертифікації за світовими стандартами  як самої продукції, так і систем якості управління виробництвом. В  результаті вже до 2005 року частка експорту сировини і продукції невисокого ступеня обробки скоротилася  до 30%.

Високий експортний потенціал мають  підприємства неметалорудної промисловості. В цілому Україна посідає провідне місце в світі за запасами глини, каоліну, кварцового піску – вони складають десятки мільйонів тонн. І ще в 2000 році сировинні ресурси постачалися в більш ніж двадцять країн світу. Проте вже тоді західні підприємці, які добре вміють рахувати свої гроші, звернули увагу на нашу країну і зрозуміли, що їм набагато вигідніше буде імпортувати з України не сировину, а готову продукцію. І багато іноземних інвесторів прийшли в Україну, щоб модернізувати українські виробничі бази. Варто відзначити, що інвестиційні вкладення у вітчизняне керамічне виробництво дозволили суттєво підвищити експортний потенціал виробників цього виду будівельних матеріалів. Втім, підвищеним попитом за кордоном користувалася не тільки українська кераміка, так само охоче іноземці купували в Україні граніти, скло, теплозвукоізоляційні матеріали та вироби на основі базальтового волокна, яке, до речі, вперше було отримане саме в Україні.

Безумовно, збільшення експортних можливостей  у кілька разів сприяло тому, що вітчизняні виробники почали активно  займатися експортом своєї продукції, віддавши внутрішній ринок будівельних  матеріалів на відкуп іноземним товарам. І практично до настання кризи  в Україні спостерігалася імпортозалежність будівельних матеріалів. Хоча, за даними експертів, у 2007-му і на початку 2008 року українські підприємці та іноземні інвестори, з огляду на ажіотажний попит на будівельні матеріали на внутрішньому ринку, активно розширювали й модернізували існуючі виробничі бази, а також будували нові потужності з виробництва сучасних будівельних матеріалів. Криза ж, яка до речі вдарила по галузі в розпал будівельного буму, призвела до стагнації будівництва та різкого падіння продажів будматеріалів. Зрозуміло, що низька споживча активність на ринку змусила багатьох виробників значно скорочувати обсяги виробництва, а в деяких випадках просто зупиняти виробничі потужності. Але разом з негативними змінами ринкової ситуації криза принесла й позитивні зміни. Скорочення імпортних поставок дозволило багатьом вітчизняним підприємствам вивести на внутрішній ринок свою продукцію, яка практично нічим не поступається закордонним аналогам. У результаті перелік повністю імпортозалежних сегментів будівельних матеріалів значно скоротився.

За даними, що надала Асоціація  виробників будівельних матеріалів та виробів, великі підприємства, такі як «Кнауф», фактично задовольняють ринок України гіпсокартоном, пазогребеневими перегородками, відповідними сухими сумішами. В умовах сьогодення вони навіть мають надлишок потужностей. Лідер з виробництва та експорту стінової кераміки компанія «Слобожанська будівельна кераміка» у 2009 році запустила величезний Озерянський завод (неподалік Ірпеня), подолавши імпортозалежність по поризованих керамічних блоках. «Технонікель» в Черкасах ввів потужності базальтової волокнистої теплоізоляції, також побудована потужність з виробництва цього матеріалу в Донецькій області. Обухівський «Аерок» – перший виробник ніздрюватих бетонів – запустив нові потужності сучасного автоклавного газобетону щільністю до 400 кг на м3 із строгою геометрією блоків. В Україні введено в дію ще кілька подібних підприємств, котрі сповна задовольняють вітчизняний ринок.

Промислово-будівельна група «Ковальська» – лідер з виготовлення товарного  бетону будь-яких марок та вібропресованих фігурних елементів мостіння – опанувала випуск високоточних бетонних балок та ферм для стадіону, що має прийняти Євро-2012 в Києві. Також група «Ковальська» презентує абсолютно новий підхід до застосування сухих будівельних сумішей: лінійка з десятка різновидів сумішей під торговою маркою Siltek постачається не лише традиційно у мішках, а й в мобільних силосах – герметичних резервуарах об’ємом 22 м3, заповнених замовленими сухими будівельними сумішами. Комбінат «Будіндустрія» єдиний в Україні виготовляє залізобетонні труби з внутрішніми пластмасовими вкладками, а раніше такі труби Україна імпортувала з Німеччини. Ще освоєний масовий випуск єврокілець.

Сьогодні компанія «Собраізол» та інші виробники відвоювали більше 80% українського ринку плитного екструдованого полістиролу (пінопласту). «Ізопласт» в Макарові ввів перші потужності з виготовлення блоків незйомної опалубки з пінополістиролу з добавками, які блокують процес горіння. Тепер ми маємо вітчизняного виробника для будівництва енергоефективних термобудинків при скороченому і здешевленому виробництві. Компанія «Пульсар» у Рівному забезпечує ринок сучасних геотекстильних матеріалів, без яких сьогодні не будуються дороги та й будь-які інші будівлі. Але й сьогодні ще є практика закупівлі імпортних виробів. В Броварах і Чернігові, в Запоріжжі і Львові учасники Асоціації виробників будівельних матеріалів та виробів демонструють готовність забезпечити будівельний ринок сучасними будівельними матеріалами. Тож єдине, що зараз потрібно вітчизняним виробникам, щоб замість наповнення зовнішніх ринків постачати свою продукцію на внутрішній, – це попит з боку вітчизняного споживача.

Поки ж виробники продають свій товар тому, хто його купує. І в  цьому теж є позитивні моменти  для будівельної галузі в цілому. За словами міністра регіонального  розвитку та будівництва України  Володимира Яцуби, вирівнювання динаміки експорту та імпорту на будівельному ринку свідчить про поступовий вихід галузі з кризи. На початку червня міністр повідомив, що за підсумками січня-березня 2010 року експорт будівельних матеріалів перевищив імпорт (експортні показники виросли майже в 1,9 рази в порівнянні з відповіднім періодом 2009 року).Вітчизняні будівельні матеріали, провідних технологічно оновлених підприємств – членів Асоціації безумовно відповідають і внутрішнім нормативним вимогам, і міжнародним стандартам. Продукція є конкурентноздатною і експортується в інші країни. Разом з тим слід зазначити, що кількість виробників будівельних матеріалів сягає астрономічної цифри – до 10 тисяч. Часто-густо це підприємства малі і надмалі, що виробляють з місцевих матеріалів допотопними технологіями на примітивному обладнанні цеглу, піно- а не газобетон, всілякі керамо- та шлакоблоки тощо.

Безумовно в Україні є ще фахівці, одержимі патріоти галузі, учасники всіляких виставок, круглих столів і науково-практичних конференцій. Є ще і наукові та проектні інститути державної форми  власності – які вивчають світові  досягнення і всіляко прагнуть застосувати  їх в Україні. Проте активної державної  політики, як і коштів у цьому  питанні просто немає.

Україна  відноситься до енергодефіцитних країн, яка задовольняє свої потреби в паливно-енергетичних ресурсах  за рахунок власного їх видобутку менш, ніж на 50 %. Тому на сьогоднішній день енергозбереження займає одну з ключових позицій у розвитку  ринку споживчих послуг і матеріалів.

          Застосування  енергозберігаючих матеріалів  гарантує  скорочення витрат на експлуатацію  та обслуговування будь-яких об'єктів.

          Переважна   частина  будівель та споруд   в Україні абсолютно не відповідає  сучасним вимогам ресурсо - і енергозбереження, тому що побудовані вони з урахуванням старих, ще радянських будівельних норм.

         Аналіз  ситуації з тепловтратами в  наших будинках показав, що  до 40% теплової енергії просто  втрачається тим чи іншим чином  через зовнішні стіни, до 20% втрачається  через перекриття горищ і підвалів  і до 50% може втрачатися через  віконні і дверні прорізи. Теж   саме стосується проникнення  зовнішніх високих температур  всередину приміщень, особливо  у жаркому кліматі Криму.  Висновок  очевидний - треба теплоізолювати наші будинки.

          Мінрегіонбудом України за останні кілька років була створена нормативна база що дозволяє виконувати весь цикл робіт з зовнішнього утеплення фасадів будинків та споруд . Так, видано:

 ДБН В.2.6-31:2006 Теплова ізоляція  будівель

ДБН В.2.6-33:2008 Конструкції зовнішніх  стін із фасадною теплоізоляцією.       Вимоги до проектування, улаштування  та експлуатації

ДСТУ Б В.2.6-34:2008 Конструкції зовнішніх  стін з фасадною теплоізоляцією. Класифікація й загальні технічні вимоги

ДСТУ Б В.2.6-35:2008 Конструкції зовнішніх  стін з фасадною теплоізоляцією та опорядженням індустріальними елементами з вентильованим повітряним прошарком. Загальні технічні умови.

ДСТУ Б В.2.7-126:2011  Суміші будівельні сухі модифіковані. Загальні технічні умови

ДСТУ Б В.2.7-233:2010  Суміші будівельні рідкі модифіковані. Загальні технічні умови

Але якісні характеристики будівельних  матеріалів та виробів, які задекларовані  в нормативних документах, не завжди витримуються, не гарантуються їх довговічність  та безпечність.