Порядок та особливості організації професійної діяльності нотаріуса

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«Київський національний економічний  університет 

 імені Вадима Гетьмана»

Центр магістерської підготовки

 

Кафедра правового регулювання економіки

МАГІСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

 

за темою:

«Порядок та особливості організації професійної діяльності нотаріуса»

 

        

            Студентки 2 курсу, 1 групи

          ЦМП спеціальності «Правознавство»

          очно-заочної  форми навчання

          Агєєвої  Вікторії Володимирівни

        

          Науковий керівник:

          Старший  викладач кафедри цивільного

          та трудового  права

          Іваненко  Олеся Анатоліївна

 

          Рецензент:

           __________________________________________

       __________________________________________

   __________________________________________

          Рецензент:

          __________________________________________

__________________________________________

        __________________________________________

 

Робота допущена до захисту  в ДЕК «__»_________2012 р.

     Завідувач кафедри правового регулювання економіки,

            д.ю.н., проф., член-кореспондент НАН України

       Опришко В. Ф.__________________________________

 

КИЇВ 2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП ……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика та організаційна структура нотаріату в Україні …………………………………………………………………………….6

1.1 Поняття нотаріату в Україні та його організаційна структура ……………6

1.2 Правовий статус державних та приватних нотаріусів в Україні ………...13

1.3 Дії, що прирівнюються до нотаріальних та право їх вчинювати ………...20

РОЗДІЛ 2. Порядок організації  професійної діяльності нотаріуса ………….30

2.1 Вимоги до посади нотаріуса: їх види та загальна характеристика ………30

2.2 Умови та підстави зайняття нотаріальною діяльністю …………………...34

2.3 Професійна етика  нотаріуса та його відповідальність  ……………………50

РОЗДІЛ 3. Особливості правового регулювання діяльності нотаріусів в Україні …………………………………………………………………………...63

3.1 Реформи нотаріату 1993 року: їх особливості та значення ………………63

3.2 Проблеми та перспективи  розвитку професійної діяльності  нотаріуса в  Україні …………………………………………………………………………...69

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..90

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………………97

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

На сучасному етапі  проблеми побудови правової держави, забезпечення охорони прав і законних інтересів  людини і громадянина, імплементації  норм міжнародного права ставлять перед  суспільством нові складні завдання. Перехід до ринкової форми господарювання, створення нових видів економічної діяльності потребують внесення істотних коректив і правове регулювання у економічних відносин, формування і розвиток нових інститутів, до яких належить і відносно новий, як для України, інститут нотаріату.

Роль нотаріату в правовому забезпеченні економічних відносин підтверджено світовою практикою. Це пояснюється тим, що діяльність нотаріату відчутно впливає на різні аспекти суспільного життя. Від якості його роботи залежать нормальне функціонування цивільного обороту країни, ефективність охорони і захисту майнових прав та законних інтересів громадян і організацій. Активне залучення нотаріату в регулювання економічних відносин створює більшу стійкість і гарантованість у поведінці учасників цивільних правовідносин, дає можливість скоротити кількість правопорушень, ліквідує об'єктивні передумови їх вчинення.

На практиці нотаріус є найбільш доступним захисником прав і законних інтересів громадян, здатним юридично закріпити майнові  і особисті немайнові права учасників безспірних правових відносин.

У зв’язку з підвищенням  значущості нотаріату особливі вимоги ставляться не тільки до нотаріальної діяльності, а й до особи нотаріуса, організації його професійної діяльності. У своїй діяльності нотаріуси реалізують основні завдання нотаріату та належать до органів, що виконують нотаріальні функції. Відносини між нотаріусом та заінтересованими особами мають довірчий характер, а тому передбачають збереження конфіденційності інформації про майновий та немайновий стан осіб, що звертаються за вчиненням нотаріальних дій. Професійна діяльність нотаріуса забезпечує превентивний правовий захист і унеможливлює порушення в майбутньому прав та інтересів суб’єктів права й виникнення спорів у судах. В цих умовах надзвичайно важливим питанням є підготовка висококваліфікованих нотаріусів, з високими моральними якостями і відчуттям особистої відповідальності за свою діяльність.

Питання реформування інституту нотаріату на сьогоднішній день досить актуальні і викликають численні дискусії, а законодавче регулювання організації нотаріату та нотаріальної діяльності в Україні потребують вдосконалення.

З вище викладеного не викликає сумнівів актуальність теми дипломної роботи, її важливість та необхідність досконалого вивчення та ретельного аналізу.

Головною метою даної роботи є дослідження порядку організації професійної діяльності нотаріуса, вивчення проблем та перспектив розвитку професійної діяльності нотаріуса в Україні.

           Поставлена мета обумовлена необхідністю  вирішення таких завдань:

• проаналізувати організаційну структуру нотаріату, визначити поняття нотаріату;
• дослідити правовий статус державних нотаріусів та нотаріусів, що займаються приватною практикою;
• визначити дії, що прирівнюються до нотаріальних та правовий статус осіб, що наділені правом їх вчинювати;
• охарактеризувати порядок організації професійної діяльності нотаріуса;
• визначити вимоги до осіб, що мають намір займатися нотаріальною діяльністю, а також умови та підстави допуску до спеціальності;
• визначити положення, що формують професійну етику нотаріуса;
• проаналізувати підстави та порядок притягнення нотаріусів до відповідальності;
• дослідити особливості правового регулювання діяльності органів нотаріату в Україні;
• проаналізувати  реформу нотаріату 1993 року, окреслити її особливості та значення;
• на підставі проведеного дослідження визначити проблемні питання, щодо обраної теми та сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення діяльності нотаріусів в Україні;

Об’єктом дослідження дипломної роботи є суспільні відносини, що виникають під час організації професійної діяльності нотаріуса. Предметом дослідження є професійна діяльність нотаріусів, порядок її організації та особливості.

При виконанні даної  роботи мною були використанні такі методи дослідження як, історичний, метод аналізу, методи індукції та дедукції, моделювання, узагальнення, абстрагування, спостереження та порівняння.

Дипломна робота виконувалась на матеріалах нормативно-правової бази, емпіричної бази, монографічних джерел та періодичних видань. Мною було ретельно досліджено нормативно-правову базу присвячену даному питанню. Науковим дослідженням у сфері нотаріату України присвячено праці таких українських учених, як Радзієвська Л.К., Пасічник С.Г., Фурса С.Я., Фурса Є.І., Сміян Л. С., Комаров В.В, Баранкова В. В., Терегейло Ю., Гулєвська Г. Ю. та інших, дослідження яких було проаналізовано та використано при написанні дипломної роботи. Серед науковців, які вивчають проблеми сучасного нотаріату, можна виділити Фурса Є.І. та А. Полешко. Також було опрацьовано значний обсяг періодичних видань, досліджено процесуальні документи, які використовують у своїй повсякденній діяльності нотаріуси.

 

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика та організаційна структура нотаріату в Україні

 

1.1 Поняття нотаріату в Україні та його організаційна структура

 

Виникнення і розвиток приватної власності вимагали правового забезпечення різних угод щодо цієї власності, її переходу за спадщиною, а також посвідчення інших обставин, які мали значення для реалізації суб’єктивних цивільних прав особи. Тому виникнення нотаріату було обумовлено певними об’єктивними закономірностями розвитку цивілізованого суспільства.

Нотаріат виник як інститут цивільного права ще за часів республіки у  Стародавньому Римі. Тоді в Римі вже існували службові особи — писці, в обов’язки яких входило ведення судових журналів, різних записів публічно-правового характеру. Крім цих службових писців, у багатих римлян домашніми секретарями працювали приватні писці, які вели ділову переписку та оформляли різні юридичні угоди. їх називали нотаріусами (від лат. nota — знак, позначка), бо вони користувалися стенографічними значками для швидкого запису.

Подальший розвиток цивільного обороту  викликав у Римі появу табеліонів, яких можна назвати родоначальниками сучасного нотаріату. Будучи особами вільної професії, вони стягували за вчинення нотаріальних дій винагороду, розмір якої встановлювався державою. Табеліони складали судові папери, а також посвідчували різні угоди. Процесуальний порядок їх посвідчення був настільки досконало розроблений, що гарантував їхню законність і виключав будь-яку можливість оспорювання справжності угод, бо законність посвідчення повинна була бути підтверджена ще й судом.

Нотаріуси завжди відігравали значну роль у суспільному житті країн. Їхня діяльність стосувалася дуже важливого аспекту існування людей — їхньої власності. Тому особа нотаріуса завжди була оточена ореолом таємничості і поваги. Це були люди, сповнені почуття людської та професійної гідності. І зараз професія нотаріуса є однією з престижних і важливих [56, с. 32-35].

У нашій країні за роки радянської влади нотаріат втратив своє значення, позаяк було скасовано приватну власність  на землю, на засоби виробництва. Серед  правоохоронних органів він посідав останнє місце, бо його діяльність в основному стосувалася людини, її власності, прав та інтересів. Людині з вищою юридичною освітою працювати в нотаріальній конторі було непрестижно: низька заробітна платня, непристосовані для роботи приміщення, відсутність необхідних технічних засобів, нецікава робота, бо 70% нотаріальних дій — це засвідчення вірності копій документів, тоді як у країнах із розвиненою правовою системою ці дії складають всього 7—10% [35, с. 7].

У вітчизняній юридичній  науці на сучасному етапі не сформовано єдиного погляду на поняття «нотаріат». Так, можна виділити щонайменше три основні точки зору відносно визначення цього правового інституту. Найбільш поширеним в юридичній літературі є законодавче визначення нотаріату, відповідно до якого,

Нотаріат в Україні — це система органів та посадових осіб, на яких покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності [4].

При цьому, на думку деяких авторів, наведене поняття включає суб'єктивну сторону поняття «нотаріат» як сукупність існуючих органів і посадових осіб, яким надано повноваження із вчинення нотаріальних дій, та об'єктивну сторону цього поняття — коло нотаріальних дій, які ці органи та посадові особи можуть вчиняти відповідно до чинного законодавства, тобто посвідчення прав, а також фактів, що мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій, передбачених законом [35, с. 7-8].

Але останнім часом наведене визначення піддається в спеціальній літературі (в якій власне висвітлюється здійснення нотаріальної діяльності та правовий інститут нотаріату в цілому) серйозній критиці з тієї підстави, що воно регулює організаційну структуру та загальну спрямованість нотаріату як системи, орієнтованої на вчинення ряду нотаріальних дій. Проте не розкривається нерозривний правовий зв'язок нотаріату зі спеціальною процедурою, не підкреслюється характер взаємовідносин системи нотаріальних органів із державою. Тому під поняттям «нотаріат» цими авторами пропонується розуміти структуру нотаріальних органів, на яку покладається правоохоронна і правозахисна державна функції, що має здійснюватись відповідно до змісту нотаріального процесу і процедури, передбаченої чинним законодавством України [36, с. 37].

Не дивлячись на те, що у вказане поняття нотаріату  було внесено низку важливих додаткових ознак, які роблять його більш  повним, авторам все ж не вдалось  повністю уникнути деяких притаманних  йому недоліків і формальних ознак.

Щоб зрозуміти сутність поняття, яке досліджується, потрібно виділити його тотожність і відмінність порівняно з іншими інститутами. Провести розмежування тут можна, взявши за основу найбільш суттєві характеристики нотаріату, які притаманні тільки йому. Більш поглиблене вивчення показує, що поняття нотаріату має багато значень, серед яких можна виділити принаймні чотири:

• нотаріат як система органів і посадових осіб;
• нотаріат як галузь (підгалузь) права;
• нотаріат як галузь законодавства;
• нотаріат як наукова та навчальна дисципліна. Виходячи з поданих положень, найбільш повним і науково обґрунтованим є, на думку Сміян Л.С., Нікітін Ю.В., Хоменко П.Г, таке визначення. Нотаріат в Україні — це правовий інститут, покликаний забезпечувати позасудову охорону та захист прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, територіальних громад, а також держави шляхом вчинення в межах безспірних правовідносин нотаріальних дій уповноваженими на те органами та посадовими особами   [37, с. 12].