Шпаргалка по "Гражданскому праву"

Автор: Пользователь скрыл имя, 13 Февраля 2013 в 16:27, шпаргалка

Описание работы

1.Поняття господарського права.
ГП – це комплексна галузь права, яка являє собою сукупність норм, які регулюють відносини за участю підп-в, установ, орг-цій, підпр-ців у ході здійснення своєї госп-ї діяльності. Господарські відносини у сфері економіки України становлять предмет госп права. Зміст предмета ГП, визначається 2-ма основними поняттями:”народне господарство” і “господарська діяльність”. До народного господарства належать усі розташовані на території України підприємства, установи, організації. Господарська діяльність як предмет госп. Права за ЗУ “Про зовн екон діяльність” – будь-яка діял-ть, у т.ч. підпр-ка, пов*язана з вир-вом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару; за ЗУ “Про оподаткування прибутку підп-в” – будь-яка діяльність особи,направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною тасуттєвою

Работа содержит 1 файл

Господарське.doc

— 650.50 Кб (Скачать)

19.Умови здійснення  підприємницької діяльності.

Державна  реєстрація  суб’єктів  підприємницької  діяльності, крім  об’єднань  юридичних  осіб,  що здійснюють свою діяльність в Україні  на  умовах  угод  про  розподіл  продукції, проводиться у виконавчому   комітеті  міської,  районної в місті ради  або в районній,    районній   міст   Києва   і   Севастополя   державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем прожи вання даного суб’єкта, якщо інше не   передбачено   законом.   Відомості про зареєстровані суб’єкти підприємницької діяльності вносяться до Реєстру суб’єктів підприємницької  діяльності.  Порядок  його  ведення  визначається КМУ. Для державної реєстрації суб’єкта підприємницької  діяльності – ЮО подаються такі документи: 1. рішення власника (власників)  майна  або  уповноваженого  ним (ними)  органу  про  створення  юридичної  особи  (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше,  – установчий договір+ протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;2. статут, якщо  це  необхідно  для  створюваної  організаційної форми підприємництва;3. реєстраційна картка  встановленого  зразка,  яка  є  водночас заявою про державну реєстрацію;4. документ, що  засвідчує  сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;5. документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;5. при створенні відкритих акціонерних товариств (крім відкритих акціонерних  товариств,  створених  у  процесі приватизації та/або корпоратизації)  подається засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіт про наслідки підписки на акції. Громадяни, які   мають   намір   здійснювати   підприємницьку діяльність без створення  юридичної  особи,  подають  реєстраційну картку  встановленого  зразка,  яка є водночас заявою про державну реєстрацію,  копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної  особи – платника податків та інших обов’язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Державна реєстрація   суб’єктів   підприємницької  діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів  за  заявочним принципом протягом не більше п’яти робочих днів.  Органи державної реєстрації  зобов’язані протягом  цього терміну внести  дані  з реєстраційної   картки   до   Реєстру   суб’єктів підприємницької діяльності   та   видати   свідоцтво   про   державну   реєстрацію встановленого зразка  з проставленим ідентифікаційним кодом (для ЮО),  який  надається  органам  державної  реєстрації органами   державної   статистики,  або  ідентифікаційним  номером ФО – платника податків та інших обов’язкових платежів. За державну   реєстрацію   справляється  плата,  розмір  якої встановлюється Кабміном У.

20.Державна реєстрація підприємництва.

Підприємництво –  це безпосередня самостійна, систематична, на власний  ризик  діяльність  по  иробництву  продукції,  виконанню  робіт, наданню послуг з метою  отримання прибутку, яка здійснюється ФО та ЮО,  зареєстрованими  як  суб’єкти підприємницької    діяльності     у     порядку,     встановленому законодавством. Державна    реєстрація    ЮО та  ФО -  підприємців – засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою,  а також вчинення інших  реєстраційних дій,  які  передбачені  цим  Законом,  шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.  Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб  та фізичних осіб – підприємців включає, зокрема: 1. перевірку комплектності документів,  які подаються державному реєстратору,  та повноти відомостей,  що вказані  в  реєстраційній картці;2. перевірку документів,  які  подаються державному реєстратору, на  відсутність  підстав  для  відмови  у   проведенні   державної реєстрації;3. внесення відомостей    про   юридичну   особу   або   фізичну особу – підприємця до Єдиного державного реєстру;4. оформлення і видачу  свідоцтва  про  державну  реєстрацію  та виписки з Єдиного державного реєстру. Зміни  до  установчих документів юридичної особи,  а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі – імені) або місця   проживання   фізичної   особи   -   підприємця  підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру. Відокремлені  підрозділи  юридичної  особи  не  підлягають державній реєстрації.  Представництва,  філії  іноземних   компаній   в   Україні підлягають   акредитації   на   території   України   в   порядку, встановленому законом. Державна    реєстрація    юридичних   осіб   та   фізичних осіб  -  підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті  міської ради міста обласного значення або у районній,  районній  у містах  Києві  та  Севастополі   державній адміністрації  за  місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи – підприємця.

21.Гарантії прав суб’єктів підприємницької діяльності.

Держава гарантує всім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм  підприємницької  діяльності,  рівні  права  і створює  рівні  можливості  для  доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. У  разі  поставок  підприємцем  товарів,   виконання   робіт, надання  послуг  для  задоволення  державних потреб держава сприяє забезпеченню  його  мат-техн  та  іншими  ресурсами. У передбачених законом випадках підприємець  або  громадянин, який  працює  у  підприємця  по  найму,  може  бути  залучений  до виконання в робочий час державних обов’язків.  Орган,  що  приймає таке рішення, відшкодовує підприємцю відповідні збитки. Спори  про відшкодування збитків вирішуються судом. Держава гарантує недоторканність майна  і  забезпечує  захист права власності підприємця. Вилучення  державою  у  підприємця  його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна не  допускається,  за винятком  випадків,  передбачених  законодавчими актами України. Збитки, завдані  підприємцю внаслідок  порушення  громадянами, ЮО і  державними органами його майнових прав, що охороняються законом,  відшкодовуються  підприємцю  відповідно  до чинного зак-ва.

22.Роль держави в  діяльності суб’єктів підприємництва.

Держава   законодавчо   забезпечує  свободу  конкуренції  між підприємцями,   захищає   споживачів   від   проявів   несумлінної конкуренції  та  монополізму  в  будь-яких  сферах підприємницької діяльності.      Органи  державного  управління  будують  свої   відносини   з підприємцями, використовуючи:1.податкову   та   фінансово-кредитну    політику,    включаючи встановлення  ставок  податків  і процентів по державних кредитах;2.податкових пільг; цін і правил  ціноутворення;  цільових  дотацій;3.валютного курсу; розмірів економічних санкцій;4. державне  майно і систему резервів,  ліцензії,  концесії, лізинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи;5. наук-техн, ек-ні та соціальні республіканські й регіональні програми;6. договори на виконання робіт і поставок для державних потреб. Втручання   державних   органів   у господарську  діяльність підприємців не  допускається,  якщо  вона не зачіпає передбачених законодавством   України прав  державних органів по  здійсненню контролю за діяльністю підприємців.   Державні органи і службові особи  можуть  давати  підприємцям вказівки  тільки  відповідно  до  своєї компетенції, встановленої законодавством. У разі видання державним чи  іншим органом акта, який  не  відповідає  його  компетенції або вимогам законодавства, підприємець має право звернутися  до суду з заявою про визнання такого  акта  недійсним.  Не допускається прийняття  державними  органами  актів,   які визначають  привілейоване  становище  суб’єктів    підприємницької діяльності однієї з форм власності щодо суб’єктів  підприємницької діяльності інших форм власності.  Збитки,  завдані  підприємцю  внаслідок  виконання   вказівок державних  чи  інших органів або їх службових осіб, що призвели до порушення  прав  підприємця,   а   також   внаслідок   неналежного здійснення такими органами або їх службовими особами передбачених законодавством    обов’язків    щодо    підприємця,     підлягають відшкодуванню цими  органами.  Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.

23.Реєстрація суб’єктів  підприємницької діяльності.

Для державної реєстрації суб’єкта підприємницької  діяльності – ЮО подаються такі документи: 1. рішення власника (власників)  майна  або  уповноваженого  ним (ними)  органу  про  створення  юридичної  особи  (крім приватного підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше,  – установчий договір+ протокол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;2. статут, якщо  це  необхідно  для  створюваної  організаційної форми підприємництва;3. реєстраційна картка  встановленого  зразка,  яка  є  водночас заявою про державну реєстрацію;4. документ, що  засвідчує  сплату власником (власниками) внеску до статутного фонду суб’єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;5. документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію;5. при створенні відкритих акціонерних товариств (крім відкритих акціонерних  товариств,  створених  у  процесі приватизації та/або корпоратизації)  подається засвідчений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіт про наслідки підписки на акції. Громадяни, які   мають   намір   здійснювати   підприємницьку діяльність без створення  юридичної  особи,  подають  реєстраційну картку  встановленого  зразка,  яка є водночас заявою про державну реєстрацію,  копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера фізичної  особи – платника податків та інших обов’язкових платежів і документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію. Державна реєстрація   суб’єктів   підприємницької  діяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів  за  заявочним принципом протягом не більше п’яти робочих днів.  Органи державної реєстрації  зобов’язані  протягом  цього  терміну  внести  дані  з реєстраційної   картки   до   Реєстру   суб’єктів  підприємницької діяльності   та   видати   свідоцтво   про   державну   реєстрацію встановленого  зразка  з  проставленим ідентифікаційним кодом (для ЮО),  який  надається  органам  державної  реєстрації органами   державної   статистики,  або  ідентифікаційним  номером ФО – платника податків та інших обов’язкових платежів. За державну   реєстрацію   справляється  плата,  розмір  якої встановлюється Кабміном У.

24.Загальна правова  характеристика підприємств. 

Підприємство  -  основна  організ-на  ланка  н\г У.  Підпр-во-самостійний госп-чий статутний суб’єкт,  який  має права юридичної особи та здійснює виробничу,  науково-дослідницьку  і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).За Госп-ким Кодексом, підпр-во-   самостійний   суб’єкт   господарювання, створений   компетентним   органом  державної  влади  або  органом місцевого самоврядування,  або іншими суб’єктами  для  задоволення суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської діяльності   в порядку,  передбаченому цим Кодексом  та  іншими законами.  Підприємство  має самостійний баланс,  поточні та  вкладні (депозитні)   рахунки   в   установах банків,  печатку зі  своїм найменуванням,  а також знак для товарів і послуг. Підприємство,  якщо  законом  не встановлено інше,  діє на основі статуту. Підприємство є ЮО,  має відокремлене  майно, самостійний баланс,  рахунки в установах банків,  печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Підприємство   здійснює   будь-які   види  господарської діяльності,  якщо  вони  не  заборонені  законодавством  України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства. У разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає   продукцію  цих  підприємств  суспільно  необхідною,  може надавати таким підприємствам дотацію, інші пільги. До складу  підприємства  як  єдиного  майнового  комплексу входять усі види майна,  призначені для його діяльності, включаючи земельні  ділянки,  будівлі,  споруди,   устаткування,   інвентар, сировину,  продукцію,  права  вимоги,  борги,  а  також  право  на торговельну марку або інше позначення та інші права,  якщо інше не встановлено договором або законом.

25.Види та категорії підприємств.

Підприємство  -  основна  організаційна  ланка  н\г У.  Підпр-во -  самостійний господарюючий  статутний  суб’єкт,  який  має  права  юридичної особи та здійснює виробничу,  науково-дослідницьку  і  комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).1. (За ГК)Залежно  від  форм  власності,  передбачених  законом,   в можуть діяти підприємства таких видів:1. приватне  підприємство, що діє на основі приватної  власності громадян чи суб’єкта господарювання (ЮО);2. підприємство,   що   діє  на  основі  колективної   власності (підприємство колективної власності);3.     комунальне   підприємство,  що  діє  на  основі   комунальної власності територіальної громади;4. державне підприємство, що діє на основі державної власності;5. підприємство, засноване на змішаній формі власності (на  базі об’єднання майна різних форм власності). В можуть  діяти  також  інші  види   підприємств, передбачені законом. 2.У разі  якщо  в  статутному  фонді  підприємства  іноземна інвестиція становить не менш як 10%,  воно визнається підприємством   з   іноземними   інвестиціями.   Підприємство,   в статутному   фонді   якого   іноземна   інвестиція  становить  100%, вважається іноземним підприємством. 3.Залежно  від  способу утворення (заснування) та формування статутного  фонду в Україні діють підприємства   унітарні   та корпоративні. Унітарне підп-во створюється одним засновником,  який виділяє необхідне для того  майно,  формує відповідно до закону статутний фонд,  не поділений на частки (паї),  затверджує статут, розподіляє  доходи,  безпосередньо  або через керівника,  який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на  засадах  трудового  найму,  вирішує  питання  реорганізації та ліквідації  підприємства.  Унітарними  є  підприємства   державні, комунальні,   підприємства,   засновані  на  власності  об’єднання гром-н,  реліг-ї  орг-ції  або  на  приватній   власності засновника. Корпоративне підп-во утворюється,  як правило,  2 або більше засновниками за їх спільним рішенням  (договором),  діє на  основі  об’єднання  майна  та/або  підприємницької чи трудової діяльності  засновників  (учасників),  їх   спільного   управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються,  участі засновників (учасників)  у  розподілі доходів  та  ризиків  підприємства.  Корпоративними є кооперативні підприємства,  підприємства, що створюються у формі господарського товариства,  а також інші підпр-ва,  в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб. 4.Підприємства залежно від  кількості  працюючих  та  обсягу валового  доходу  від  реалізації  продукції  за  рік  можуть бути віднесені до малих підприємств, середніх або великих підприємств. Малими (незалежно    від    форми    власності)   визнаються підприємства,  в яких  середньооблікова  чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує 50  осіб,  а обсяг валового  доходу  від реалізації продукції (робіт,  послуг) за цей період не перевищує суми,  еквівалентної 500тис євро за середньорічним курсом НБУ щодо гривні.Великими підпр-ми визнаються   підприємства,  в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік перевищує 1000  осіб,  а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт,  послуг) за  рік  перевищує  суму,  еквівалентну 5млн євро за середньоріч курсом НбУ щодо гривні.  Усі інші підприємства визнаються середніми. У випадках існування залежності від  іншого  під-ва, передбачених  ГК,  підпр-во визнається дочірнім. Для  під-в  певного  виду  та  організаційних   форм законами можуть встановлюватися  собливості госп-ння.

26.Загальна характеристика  видів державних підприємств(ДП).

Підприємство  -  основна  організ-на  ланка  н\г У.  Підпр-во-самостійний  госп-чий статутний  суб’єкт,  який  має  права  юридичної особи та здійснює виробничу,  науково-дослідницьку  і  комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).За Госп-ким Кодексом, підпр-во-   самостійний   суб’єкт   господарювання, створений   компетентним   органом  державної  влади  або  органом місцевого самоврядування,  або іншими суб’єктами  для  задоволення суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської діяльності   в  порядку,  передбаченому  цим  Кодексом  та  іншими законами.  ДП діє на основі державної власності. ДП (крім казенного) самостійно складає річний  фінансовий  план,  який  атверджується до 1 липня року, що передує  планованому, органом, уповноваженим управляти відповідним державним майном. Порядок складання   річного   фінансового   плану   державним підприємством  (крім казенного) встановлює уповноважений Кабміном У ЦОВВ. ДП,  яке  відповідно  до  закон-ва У  не підлягає приват-ції,  за рішенням Кабміну У може бути перетворене в казенне підприємство.

27.Правове положення  приватних підприємств. 

Підприємство  -  основна  організ-на  ланка  н\г У.  Підпр-во-самостійний  госп-чий статутний  суб’єкт,  який  має  права  юридичної  особи та здійснює виробничу,  науково-дослідницьку  і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу).За Госп-ким Кодексом, підпр-во-   самостійний   суб’єкт   господарювання, створений   компетентним   органом державної влади або органом місцевого самоврядування,  або іншими суб’єктами  для  задоволення суспільних  та  особистих  потреб шляхом систематичного здійснення виробничої,  науково-дослідної,  торговельної, іншої господарської діяльності   в  порядку,  передбаченому  цим  Кодексом  та  іншими законами. Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність: безпосередньо як підприємець або через приватне підприємство, що ним створюється; із залученням або без залучення найманої праці; самостійно або спільно з іншими особами. ПП засноване на власності фізичної особи. З точки зору організаційної форми ст. 2 Закону «Про п-ства в У» виділяє такі види п-ств: приват- ні, колективні, господарські товариства, п-ства, засновані на власності об’єднання громадян, комунальні, державні (в тому числі казенні).Слід мати на увазі, що відповідно до чинного на момент створення п-ств законодавства в У. були створені і діють до цього часу й інші види п-ств: індивідуальні, сімейні, спільні (в тому числі з іноземними інвестиціями) п-ства. Приватне п-ство – це організаційно-правова форма п-ства, заснованого на власності ФО. Визна- чення приватне, крім форми власності, виражає головну особливість правового становища п-ств цієї організаційної форми. Згідно із законод. У. власник у даному разі водночас є і п-цем, тобто власність і управління майном у приватному п-стві не розмежовуються.

Информация о работе Шпаргалка по "Гражданскому праву"