Поняття та види акціонерного товариств

Ревізійна комісія є  обов'язковим контролюючим органом АТ. Необхідність ревізійної комісії зумовлена тим, що брати участь в органах управління можуть не лише акціонери, а й особи, які виконують функції членів правління, керівників структурних підрозділів та головних спеціалістів на підставі трудового договору. Діяльність зазначених посадових осіб та органів, сформованих за їх участю, потребує перевірки з боку акціонерів, оскільки інтереси найманих працівників не завжди співпадають з інтересами АТ, в якому вони працюють, а також учасників цього товариства. Менеджери АТ, які не є акціонерами останнього, зацікавлені у завищеній оцінці своєї праці, а також можуть зловживати своїм становищем в АТ на шкоду останньому (наприклад, укласти угоду або здійснити господарську операцію на свою користь або в інтересах третіх осіб - за відповідну винагороду). Отже, основне призначення ревізійної комісії АТ - контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства в цілому, тобто правління та усіх його підрозділів  і створених товариством дочірніх підприємств. Ст. 49 Закону «Про господарські товариства» відводить ревізійній комісії скромнішу роль - лише здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю правління акціонерного товариства, що навряд чи можна визнати доцільним. До того ж за наявності в АТ спостережної ради остання та ревізійна комісія виявляються двома органами, що контролюють діяльність правління. Між цими органами багато спільних рис (вони обираються і відкликаються загальними зборами акціонерів, підзвітні цим зборам, формуються з числа акціонерів, порядок їх діяльності та кількісний склад затверджуються загальними зборами акціонерів згідно із статутом товариства, обидва ці органи вправі вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів), однак між ними існує істотна різниця.

Повноваження ревізійної комісії можна окреслити таким чином:

1) проведення чергових (по закінченні фінансово-господарського  року) та позачергових перевірок  фінансово-господарської діяльності  АТ, його дочірніх підприємств,  філій, представництв та інших структурних підрозділів - за дорученням загальних зборів акціонерів, ради акціонерного товариства, з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, що в сукупності володіють 10 відсотками голосів; зазначені перевірки можуть стосуватися:

- дотримання правлінням АТ вимог чинного законодавства, статуту АТ і його внутрішніх нормативних актів;

- забезпечення виконання  правлінням рішень загальних  зборів щодо фінансово-господарських  питань, у т. ч. усунення недоліків, виявлених попередньою ревізією;

- правильності розрахунків  суми прибутку, що сплачується акціонерам по акціях;

- дотримання акціонерами  порядку і строків оплати акцій, якщо установчими документами та умовами емісії була передбачена поетапна часткова оплата, а також сплати акціонерами, що своєчасно не виконали свої зобов'язання щодо оплати, 10% річних від суми простроченого платежу;

-  правильності визначення  розміру статутного фонду АТ  і кількості акцій, що випускаються, а також змін розміру цього фонду;

- обгрунтованості запропонованої оцінки вкладів, зроблених у негрошовій формі;

-   формування та  використання резервного та інших  фондів, джерелом яких є прибуток  АТ;

- стану каси та майна  товариства тощо;

2) складання висновку  по річних звітах та балансах  АТ, який є обов'язковою умовою для затвердження загальними зборами балансу.

Здійснення зазначених повноважень поєднується з покладенням на ревізійну комісію права і обов'язку вимагати скликання позачергових загальних зборів акціонерів у разі виникнення загрози суттєвим інтересам акціонерного товариства або виявлення зловживань, учинених посадовими особами.

Ревізійна комісія АТ також є колегіальним органом, як і спостережна рада, і правління, але закон не встановлює кількісних вимог до її складу на відміну від  аналогічної комісії товариства з обмеженою відповідальністю, кількісний склад якої має становити щонайменше три особи. Це число слід визнати мінімальним для ревізійної комісії АТ, за винятком товариств з незначною (до 50 осіб) кількістю акціонерів (для них доцільно було б в законодавчому порядку передбачити можливість обрання одного ревізора).

Ревізійну комісію очолює її голова, який, на відміну від решти  членів цієї комісії, є посадовою  особою органу акціонерного товариства.

Важливим питанням є  визначення терміну повноважень ревізійної комісії/ревізора, однак вітчизняний законодавець не приділяє цьому належної уваги. Тому уявляється за доцільне в законодавчому порядку передбачити такий термін (принаймні максимальний) і можливість обрання однієї особи членом ревізійної комісії/ревізором не більше, як на два строки підряд.

Організація роботи ревізійної комісії АТ має здійснюватися на підставі закону, а також внутрішніх нормативних актів

товариства, що деталізують  процедуру формування та діяльність цього органу, його функції, права та обов'язки членів комісії, з урахуванням специфіки діяльності конкретного АТ.

Важливу роль у діяльності акціонерного товариства відіграють посадові особи його органів. Відносини між посадовими особами АТ, значна частина яких (члени спостережної ради та голова ревізійної комісії) обов'язково має бути акціонерами товариства, та самим товариством прийнято називати корпоративними. Останні відповідно до канонів акціонерного права мають регулюватися або безпосередньо спеціальним законом про такі товариства, або внутрішніми документами товариства.

Положення щодо правового  становища посадових осіб органів  АТ містяться в ст. 23 і п. «є»  ст. 41. Закону України «Про господарські товариства», ст. 2 і п. «в» ст. 5 Закону України від 05.10.1995 р. «Про боротьбу з корупцією»³¹ , ст. 1 Закону «Про підприємництво» та деяких інших нормативно-правових актах. Стаття 23 Закону «Про господарські товариства» передбачає:

- категорії осіб, що  відносяться до посадових осіб  господарського товариства (голова і члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а в товариствах, де створено спостережну раду,- голова і члени цієї ради);

-  заборону покладати  виконання функцій посадових  осіб органів товариства на  окремі категорії громадян (членів виборних органів громадських організацій, військовослужбовців, посадових осіб органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх справ, арбітражного суду, державного нотаріату, а також органів державної влади та управління, покликаних здійснювати контроль за діяльністю товариства; осіб, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, якщо така є предметом діяльності даного господарського товариства; осіб, які мають непогашену судимість за корисливі злочини);

-  обов'язок посадових  осіб: а) відповідати за завдану  ними товариству шкоду відповідно до українського законодавства; б) зберігати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію та нести за її розголошення відповідальність згідно із чинним законодавством України та внутрішніми документами товариства.

Закон України «Про боротьбу з корупцією» (ст. 2 і п. «в» ст. 5) визначає категорії осіб, уповноважених здійснювати функції держави (державні службовці, депутати рад усіх рівнів), та встановлює заборону цим особам самостійно входити до складу виконавчих органів господарських товариств (крім випадків виконання державним службовцем функцій з управління акціями, що належать державі, та представництва інтересів держави в спостережній раді або ревізійній комісії АТ).

Порядок притягнення  посадових осіб до майнової відповідальності передбачається ст. 41 (п. «є») Закону України «Про господарські товариства»: це відбувається за рішенням загальних зборів акціонерів, прийнятим простою більшістю голосів (ч. 2 ст. 42). 

 

5. Випуск акціонерним товариством цінних паперів

Згідно ст. 27 З.У. Про господарські товариства, акціонерне товариство має право випускати цінні папери відповідно до вимог, встановлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. У разі додаткового випуску акцій без реєстрації попереднього випуску акцій усі договори купівлі-продажу акцій додаткового випуску вважаються недійсними з наслідками, передбаченими частиною п'ятою статті 30 цього Закону.

Не пізніше ніж через  шість місяців після реєстрації випуску акцій акціонерне товариство зобов'язано видати акціонерам акції (сертифікати акцій).

Закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції.

Відповідно до статті 28 цьго закону акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у зв'язку із збільшенням статутного фонду - з товариством.

Акція може бути придбана також на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб та з інших підстав, передбачених законодавством.

Перехід та реалізація права  власності на акції здійснюються відповідно до законодавства України.

Стаття 29 передбачає, що при створенні акціонерного товариства акції можуть бути розповсюджені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства організується засновниками. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути держателями акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і строком не менше двох років. 

Засновники відкритого акціонерного товариства (емітенти) зобов'язані опублікувати відповідно до вимог чинного законодавства інформацію про випуск акцій, зміст та порядок реєстрації якої встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Строк відкритої підписки на акції не може перевищувати 6 місяців. (ст.30 З.У Про господарські товариства.)

Згідно положення про  порядок здійснення додаткового  випуску акцій у зв'язку з проведенням  індексації основних фондів та збільшенням  статутного фонду відкритих акціонерних  товариств, акції яких перебувають у загальнодержавній власності, затверджено постановою КМ України від 20 липня 1996 р.  відкрите акціонерне товариство, яке в установленому порядку провело індексацію основних фондів, має право збільшити статутний фонд на суму, що не перевищує суми індексації основних фондів, зменшену на суму індексації їх зносу (далі - сума індексації основних фондів), шляхом здійснення додаткового випуску акцій.

Для здійснення додаткового  випуску акцій у зв'язку з проведенням  індексації основних фондів та збільшенням  статутного фонду відкритого акціонерного товариства, акції якого перебувають у загальнодержавній власності (далі - додатковий випуск акцій), необхідно:

- прийняти рішення про збільшення статутного фонду відкритого акціонерного товариства на суму індексації основних фондів шляхом здійснення додаткового випуску акцій;

-   внести зміни до статуту відкритого акціонерного товариства, пов'язані із збільшенням статутного фонду, зареєструвати такі зміни в установленому порядку;

- зареєструвати у реєструвальному органі додатковий випуск акцій та інформацію про їх випуск;

-  опублікувати в установленому порядку інформацію про додатковий випуск акцій;

-  здійснити розподіл акцій додаткового випуску серед акціонерів;

- відобразити у бухгалтерському обліку збільшення статутного фонду у зв'язку з проведенням індексації основних фондів на підставі документів, що засвідчують внесення змін до статуту, реєстрацію випуску акцій та інформації про їх випуск.

Рішення про збільшення статутного фонду відкритого акціонерного товариства, частина акцій якого перебуває у загальнодержавній власності, на суму індексації основних фондів шляхом здійснення додаткового випуску акцій приймається загальними зборами відкритого акціонерного товариства у порядку, передбаченому законодавством.

Уповноважена в установленому  порядку особа, яка здійснює управління акціями, що перебувають у загальнодержавній  власності, голосує за прийняття  рішення про додатковий випуск акцій  за умови, що Фондом державного майна  не прийнято рішення щодо продажу  акцій, управління якими здійснює така уповноважена особа.

Якщо сума індексації не перевищує третини статутного фонду відкритого акціонерного товариства, то збільшення його статутного фонду  може бути здійснено за рішенням правління  за умови, що це передбачено статутом відкритого акціонерного товариства.

Рішення про додатковий випуск акцій у зв'язку з проведенням  індексації основних фондів оформляється протоколом відповідно до статті 6 Закону України "Про цінні папери і  фондову біржу".

Якщо сто відсотків  акцій товариства перебуває у загальнодержавній власності, рішення про додатковий випуск акцій приймає Фонд державного майна за умови, що затвердженими в установленому порядку планами приватизації (планами розміщення акцій) не передбачено продаж акцій відкритих акціонерних товариств на період здійснення додаткового випуску акцій.