Автор: Пользователь скрыл имя, 06 Марта 2013 в 15:52, курсовая работа
У сучасних економічних умовах, які характеризуються запровадженням у господарську систему України ринкових відносин з одночасним забезпеченням державою їх соціальної орієнтації, провідною організаційно-правовою формою господарських організацій стають акціонерні товариства. Це зумовлено численними перевагами, що притаманні цьому виду господарських товариств: можливістю використання в усіх секторах економіки (державному, комунальному, приватному), в більшості сфер народного господарства, в процесі роздержавлення та приватизації, а також як зручного засобу інвестування вітчизняного виробництва шляхом залучення коштів численних акціонерів-інвесторів, що набувають можливість взяти участь в управлінні справами таких товариств і в розподілі прибутку, отриманого від їх діяльності, без тягаря додаткової майнової відповідальності у разі негараздів (невдач).
- домінування інтересів більшості (акціонерів, що володіють значними за розмірами пакетами акцій) при прийнятті рішень загальними зборами товариства, формуванні його органів, а, отже, і прийнятті останніми юридично значущих рішень;
- ігнорування інтересів окремих акціонерів і меншості в товаристві, якщо вони суперечать інтересам більшості.
Вищим органом АТ є загальні збори товариства (акціонерів). Вони виражають загальну волю акціонерів (вірніше, їх більшості). Цей орган визначає напрямки діяльності товариства, його стратегію, спрямовує діяльність створених ним підприємств. Рішення цього органу виконує обране ним правління. Хоча рішення загальних зборів акціонерів можуть відігравати вирішальну роль у долі самого товариства, їх, як слушно зауважував Г. Ф. Шершеневич24 , не варто ототожнювати з самим АТ як суб'єктом права, оскільки АТ діє не тільки через свій вищий орган, а й через спостережну раду та виконавчий орган, голова якого представляє інтереси товариства у відносинах із третіми особами.
Загальні збори акціонерного товариства, як його вищий орган, вирішують найбільш важливі питання діяльності товариства, перелік яких визначається законом (ст. 41 Закону «Про господарські товариства») та статутом товариства.
Розрізняють дві категорії питань, що належать до компетенції загальних зборів:
- питання виключної
компетенції загальних зборів (
- питання, які можуть бути делеговані установчими зборами чи загальними зборами товариства спостережній раді або правлінню акціонерного товариства.
До першої категорії питань належать:
- внесення змін до статуту товариства;
- затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства,
- включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;
- створення, реорганізація
та ліквідація дочірніх
- прийняття рішення
про припинення діяльності
До другої категорії питань компетенції загальних зборів належать:
- визначення основних
напрямів діяльності
- обрання та відкликання
членів ради акціонерного
Зазначене питання також фактично належить до виключної компетенції загальних зборів, оскільки його недоцільно делегувати виконавчому органу (правлінню), діяльність якого організує і контролює спостережна рада. Однак вітчизняний законодавець цього, на жаль, не врахував.
- обрання та відкликання членів виконавчого органу та ревізійної комісії;
винесення рішень про притягнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства;
- затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структур ри товариства;
вирішення питання про
придбання акціонерним
- визначення умов оплати
праці посадових осіб
- затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства;
- інші питання, віднесені
статутом товариства до
Розрізняють дві категорії загальних зборів товариства: чергові і позачергові.
Чергові збори скликаються не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачено статутом товариства.
Позачергові збори акціонерів скликаються у разі:
- неплатоспроможності товариства;
- за наявності обставин, указаних у статуті товариства;
- в будь-якому іншому
випадку, якщо цього вимагають
інтереси акціонерного
- якщо цього вимагають
у письмовій формі спостережна
рада, ревізійна комісія або
Правом скликання позачергових зборів наділені:
- виконавчий орган;
- спостережна рада
та ревізійна комісія
- меншість (акціонери,
які володіють у сукупності
більш як 10 відсотками), якщо протягом
20 днів правління не виконало
вимоги меншості про скликання
Вимоги до скликання та проведення позачергових загальних зборів акціонерного товариства ті самі, що й вимоги до чергових зборів.
Виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.
Правління є колегіальним органом, про свідчить положення ст. 47 Закону «Про господарські товариства», згідно з яким роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства. Однак законодавець не встановлює вимог щодо його кількісного складу, як це має місце в зарубіжному акціонерному праві (так, за законодавством Німеччини, Франції, Угорщини та інших країн визначаються: вимоги до кількісного складу правління АТ, який може залежати від чисельності акціонерів, від розмірів основного,; капіталу, допущення акцій товариства до квотування на біржі)25. Фонд державного майна в розробленому ним Положенні про правління відкритого акціонерного товариства26 рекомендує такий склад правління: голова правління, члени правління, головний бухгалтер АТ, секретар правління. ; Одночасно затверджений тим же органом (наказ ФДМУ від, 07.02.96 р. № 124) Типовий статут відкритого акціонерного, товариства, створеного в процесі корпоратизації або приватизації (діє щодо підприємств зі змішаною формою власності), в п. 11.2 передбачає, що до складу правління входять;, голова правління, перший його заступник, заступники гот; лови правління, головний бухгалтер, головний юрист, секретар, а також можуть бути включені інші особи.27
Компетенція правління як виконавчого органу зазвичай складається з таких повноважень:
- вирішення всіх питань
діяльності акціонерного
- виконання частини повноважень загальних зборів, якщо останні винесли про це відповідне рішення;
- організація виконання рішень загальних зборів та спостережної ради акціонерного товариства;
- вчинення дій від імені акціонерного товариства в межах, передбачених Законом «Про господарські товариства» і статутом акціонерного товариства. Зокрема на правління покладаються також повноваження щодо:
- здійснення контролю
за своєчасністю внесення
- скликання загальних
зборів акціонерів - як чергових
(для затвердження звітів про
фінансово-господарську
- укладення від імені та в інтересах АТ угод, а якщо це передбачено статутом товариства - з обов'язковим їх затвердженням загальними зборами або спостережною радою АТ;
- розгляд усіх пропозицій та заяв акціонерів, які або позбавлені права робити це на загальних зборах, або якщо такі звернення акціонерів можуть бути розглянуті і по них може бути прийнято рішення в оперативному порядку;
- прийняття рішення
про укладення трудових
- представництво у зовнішніх відносинах, тобто у відносинах з третіми особами, в т. ч. і укладення з останніми угод від імені товариства відповідно до повноважень, закріплених статутом АТ, в якому мають бути визначені межі повноважень правління щодо укладення угод (наприклад, шляхом встановлення максимальної суми окремої угоди, виду угод, на укладення яких необхідна згода загальних зборів або спостережної ради). Ця функція правління є чи не найголовнішою і найважливішою не лише для самого товариства, але й для третіх осіб, з якими воно встановлює відносини) Відповідно до закону правління діє від імені акціонерного товариства в межах, передбачених чинним законодавством і статутом акціонерного товариства.
Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства (спостережній раді) та організує виконання їх рішень.
Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається згідно зі статутом акціонерного товариства.
Голова правління акціонерного товариства вправі без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Інші члени правління також можуть бути наділені цим правом згідно з статутом.
Голова правління товариства організує ведення протоколів засідань правління.
Важливим органом акціонерного товариства є його спостережна рада (рада товариства). За загальним правилом, цей орган є необов'язковим і створюється за рішенням установчих або загальних зборів товариства. Однак в певних випадках закон вимагає створення спостережної ради, зокрема в АТ, що налічують понад 50 акціонерів28 , або якщо такі товариства створені в процесі корпоратизації та приватизації.29
Спостережна рада (рада товариства) формується з числа акціонерів. Однак закон установлює обмеження для певних категорій осіб щодо їх права бути обраними в цей орган. Зокрема, не можуть входити до складу спостережної ради: члени правління та ревізійної комісії; державні службовці та інші особи, уповноважені на виконання функцій держави (в т. ч. депутати рад усіх рівнів), крім випадків здійснення державним службовцем функцій з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представництва інтересів держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства): цим особам заборонено особисто, через представника або підставних осіб входити до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність (п. «в» ст. 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»30;
працівники прокуратури (ст. 46 Закону України від 5.11.1991 р. «Про прокуратуру»; військовослужбовці.
У роботі спостережної ради (ради акціонерного товариства), крім її членів з правом дорадчого голосу беруть участь представники профспілкового органу або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, який підписав колективний договір від імені трудового колективу.
Призначення та відкликання членів спостережної ради відбувається за рішенням загальних зборів акціонерів, яким ця рада і підзвітна.
Спостережна рада згідно ст. 46 Закону «Про господарські товариства» виконує такі функції:
- представляє інтереси
акціонерів у період між
- контролює і регулює
діяльність правління;
- виконує інші повноваження загальних зборів товарист-
ва за рішенням останніх
з дотриманням вимог закону щодо
виключної компетенції
Крім закріплених у законі функцій, спостережна рада:
- розглядає звіти за квартал, півріччя, які подає правління, і приймає відповідні рішення;
- аналізує дії правління щодо зміни, в тому числі розширення сфер діяльності товариства, його філій та представництв, і робить відповідні висновки;
- подає пропозиції щодо умов оплати праці посадових осіб товариства, його філій та представництв;
- у разі необхідності
виступає ініціатором
- розглядає та аналізує
висновки та матеріали
- здійснює попередній розгляд усіх питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, підготовку цих питань до зборів, а також розгляд проектів рішень загальних зборів щодо цих питань та ін.
Спостережна рада, як і
правління, є колегіальним органом,
а, отже, постають питання щодо керівництва цим органом і
порядку прийняття ним рішень. Вищезгадані
акти Фонду держмайна стосовно цього передбачають,
що: а) засідання спостережної ради проводяться
щокварталу або не рідше одного разу на
квартал; б) позачергові засідання скликаються
головою спостережної ради з власної ініціативи
або на вимогу членів спостережної ради,
а також правління чи ревізійної комісії;
члени спостережної ради повідомляються
про позачергові засідання персонально
не пізніше як за сім днів до призначеної
дати засідання; в) на першому засіданні
спостережної ради АТ з числа її членів
обираються голова, заступник голови та
секретар; г) член спостережної ради може:
брати участь у засіданнях особисто або
через свого представника з належним чином
оформленою довіреністю або передати
свої повноваження у засіданні іншому
члену спостережної ради на підставі належно
оформленої довіреності (але при цьому
рекомендується обмежити можливість такого
представництва лише однією довіреністю);
д) спостережна рада правомочна приймати
рішення, якщо на засіданні належним чином
представлені не менше як 2/3 її членів;
є) члени спостережної ради несуть персональну
відповідальність за виконання рішень
загальних зборів, якщо вони (рішення)
не суперечать чинному законодавству
та статуту АТ, а у разі невиконання або
неналежного виконання своїх обов'язків
несуть дисциплінарну, адміністративну
або іншу відповідальність згідно чинним
законодавством.