Поняття та види акціонерного товариств

За українським законодавством відкрите АТ, враховуючи значний ступінь публічності його діяльності (реалізації акцій серед заздалегідь невизначеного кола осіб шляхом підписки та вільної купівлі-продажу на фондовому ринку, в т. ч. на фондовій біржі) проходить більш складну, врегульовану законодавством, процедуру свого створення, що має на меті захистити права і законні інтереси підписчиків акцій - майбутніх акціонерів.

Основними етапами створення  відкритого акціонерного товариства є  такі:

- визначення кола засновників  і укладення між ними установчого  договору;

- забезпечення проведення  аудиторської перевірки фінансового стану засновників - юридичних осіб щодо їхньої спроможності сплатити свої вклади;

- відкриття рахунку  в комерційному банку, на який  мають вноситися кошти, сплачені під час підписки на акції;

- проведення дій, пов'язаних з підпискою акцій: реєстрація інформації про емісію акцій у Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- публікація зазначеної інформації, яка водночас виконує роль повідомлення про намір засновників створити відкрите акціонерне товариство з певними характеристиками; проведення підписки на акції; повідомлення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про результати підписки;

- формування майнової бази майбутнього  акціонерного товариства не нижче  встановленого законодавством розміру (на момент підписки має бути оплачено не менше 10% номінальної вартості акцій, а до дня скликання установчих зборів - не менше 30% з урахуванням попереднього внеску);

- проведення установчих зборів;

- проведення державної реєстрації  відкритого акціонерного товариства.

Розглянемо детальніше зазначені етапи.

Відповідно до Закону «Про господарські товариства» (ст. 1) засновниками можуть бути фізичні та (або) юридичні особи. Враховуючи договірний характер створення  акціонерного товариства, засновників має бути щонайменше двоє (якщо спеціальним законодавством не передбачено інше: щодо комерційних банків та страхових організацій засновників має бути не менше трьох, фондових бірж - не менше 20, рівночасно акціонерні товариства, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації на базі державних підприємств мають зазвичай одного засновника).

Участь у заснуванні акціонерного товариства згідно із новою редакцією  ст. 1 Закону України «Про підприємництво»¹⁰ не визнається підприємницькою діяльністю, а тому обмеження щодо зайняття такою діяльністю не поширюються на осіб, що бажають взяти участь у заснуванні акціонерного товариства. Однак законом передбачаються спеціальні обмеження щодо можливості для окремих категорій осіб брати участь у заснуванні акціонерних товариств узагалі (загальні обмеження) або акціонерних товариств, що діють у певних сферах господарської діяльності (спеціальні обмеження). Так, не можуть бути засновниками:

- державні підприємства (Декрет Кабінету Міністрів України  від 31 грудня 1992 року «Про управління майном, що перебуває у загальнодержавній власності»)¹¹ - щодо заснування будь-яких акціонерних товариств незалежно від сфери їхньої діяльності;

- ради народних депутатів усіх  рівнів, їх виконавчі органи, політичні  і профспілкові організації, спілки і партії, громадські фонди - щодо заснування акціонерних банків (ч 2 ст. 22 Закону України від 20 березня 1991 р. «Про банки та банківську діяльність»);

- щодо заснування фондових бірж - особи, які не відповідають вимогам ч. 2 ст. 33 Закону «Про цінні папери та фондову біржу», що передбачає обов'язкову наявність у засновників фондової біржі статусу торговця цінними паперами і відповідно - певну організаційно-правову форму (господарського товариства) і дозволу на здійснення комерційної та комісійної діяльності по цінних паперах;

- щодо заснування інвестиційних  фондів - юридичні особи, частка  державного майна у статутному  фонді яких перевищує 25% (п. 4 Положення  про інвестиційні фонди та  інвестиційні компанії, затвердженого  Указом Президента України від 19.02.1994 р.¹²).

В установчому договорі, що укладається між засновниками акціонерного товариства, визначаються:

- намір сторін договору  взяти спільну участь у створенні  відкритого акціонерного товариства  певних параметрів (розмір статутного фонду, кількість, номінальна вартість і види акцій, кількість акцій, на яку мають підписатися засновники, - але не менше 25 відсотків статутного фонду¹³; основні напрямки діяльності товариства);

- порядок здійснення засновниками  спільної діяльності (виконання підготовчих дій) щодо створення акціонерного товариства з розподілом обов'язків між ними;

- відповідальність перед особами,  що підписалися на акції, і третіми особами (відповідно до закону майнова відповідальність засновників має бути необмеженою і солідарною щодо зобов'язань, які виникли до реєстрації акціонерного товариства (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про господарські товариства»).

Важливим етапом є  аудиторська перевірка фінансового  стану засновників - юридичних осіб щодо їхньої спроможності сплатити свої вклади до статутного фонду акціонерного товариства. Обов'язковість проведення такої перевірки передбачена ч. 4 ст. 13 Закону «Про господарські товариства», а порядок проведення регулюється Законом України від 22.04.1993 р. «Про аудиторську діяльність»¹⁴.1

Перш ніж вжити кроків до проведення підписки на акції, засновники мають відкрити в комерційному банку, до якого пред'являються спеціальні вимоги ¹⁵, рахунок, на який будуть вноситися сплачені за акції кошти в процесі підписки. Ці заходи є запобіжними щодо можливих шахрайств та інших зловживань з боку засновників на етапі підписки на акції: згідно з пунктом 2.2.13 Інструкції Національного банку України про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті кошти з такого рахунку перераховуються тільки на поточний рахунок зареєстрованого в установленому порядку акціонерного товариства або повертаються засновникам, підписчикам (у разі, якщо акціонерне товариство не відбулося).

Засновники також повинні  зробити повідомлення про свій намір створити АТ і здійснити відкриту підписку на акції. Зміст такого повідомлення відповідно до ч. З і 5 ст. 23 Закону «Про цінні папери та фондову біржу» має бути зареєстрований Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку, а повідомлення опубліковане не менш як за 10 днів до початку підписки в органах преси Верховної Ради або Кабінету Міністрів України та офіційному виданні фондової біржі. Вимоги до такої інформації встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України від 30 жовтня 1996 р. «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні». Відповідно до ст. 23 Закону України «Про цінні папери та фондову біржу» та п. 21 Положення про порядок реєстрації випуску акцій та облігацій підприємств та інформації про їх випуск, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.02.1998 р. № 36¹⁶ , у разі заснування акціонерного товариства, що не має правового попередника, інформація про випуск цінних паперів (акцій, - зокрема) повинна містити такі відомості:

- повне найменування майбутнього  акціонерного товариства;

- відомості про засновників,  уповноважених проводити дії щодо підписки на акції із зазначенням номерів телефонів та телефаксів;                                                                 

- предмет та цілі  діяльності товариства;

- дату проведення установчих  зборів;

- розмір статутного  фонду, що передбачається;

- внески засновників  до статутного фонду та форми  здійснення внесків;

- склад майна, що вноситься засновниками в натуральній формі;

- найменування банківської  установи та номер розрахункового рахунку, на який мають бути внесені початкові внески;

- дані про емісію  цінних паперів визначені у  підпункті ; «є» п. 18 зазначеного  Положення, а саме:                              ,

- дата і номер протоколу  або рішення про випуск акцій;

- найменування органу, який прийняв рішення;

- мета використання  фінансових ресурсів, залучених  від емісії (конкретні обсяги  та напрямки використання);

- кількість акцій по  типах і категоріях (іменні або  на пред'явника, прості та привілейовані);

- форма випуску акцій  (документарна чи бездокументарна);

- перелік засновників,  із зазначенням кількості, типу  і категорій акцій, якими вони володіють;

- права, що надаються власникам простих та привілейованих акцій;

- номінальна вартість  акцій;

- адреси місць, дати  початку та припинення підписки  на акції;

- запланований курс  продажу акцій;

- докладний опис порядку  підписки на акції та їх  оплати із зазначенням банківської установи та номеру розрахункового рахунку, на який має бути внесена оплата за акції;

- найменування торговця  цінними паперами (якщо емітент користується його послугами);

- відомості про умови  договору з торговцем цінними  паперами із зазначенням суми винагороди торговця цінними паперами (якщо емітент користується його послугами);

- дії, що проводяться  в разі перевищення (недосягнення) рівня запланованої підписки  на акції або дострокового  її закінчення (згідно з рішенням  про емісію акцій);

- терміни, порядок та адреси місць виплати дивідендів за підсумками року, здійснення операцій і депонування.

Реєстрація інформації про емісію акцій здійснюється протягом 30 днів з моменту подання заяви та необхідних документів до реєструвального органу. Один примірник зареєстрованої інформації, засвідчений уповноваженою на це особою реєструвального органу та штампом «ЗАРЕЄСТРОВАНО»

або печаткою реєструвального  органу (у випадку відсутності  зазначеного штампу), повертається засновникам.

Підставами відмови  у реєстрації інформації про випуск акцій можуть бути: наявність в інформації відомостей, що дозволяють зробити висновок про невідповідність умов випуску акцій чинному законодавству, а також неповна інформація порівняно з вимогами зазначеного положення.

Повідомлення (інформація) засновників про намір створити відкрите акціонерне товариство та здійснити підписку «а акції публікується в органах преси Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, офіційному виданні фондової біржі не менше як за десять днів до початку підписки на акції.

Наступним кроком засновників  ВАТ є проведення підписки на акції відповідно до зробленої в пресі інформації (але не раніше 30 днів після опублікування такої інформації): в зазначеному місці і в межах зазначеного строку, який, однак, не може перевищувати 6 місяців (ч. 2 ст. ЗО Закону «Про господарські товариства»). На цьому етапі вже починає створюватися майнова основа майбутнього акціонерного товариства: на момент підписки особи, які виявили бажання придбати акції, повинні внести на рахунок засновників не менше 10 відсотків номінальної вартості акцій, на які вони підписалися, після чого засновники видають їм письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості акцій (ч. З ст. 30 згаданого закону).

Підписка припиняється із закінченням строку, зазначеного в інформації про підписку на акції. Належно оформлений (відповідно до встановлених вимог) звіт про результати підписки має бути поданий до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку протягом 15 днів після закінчення терміну підписки на акції. Інформація цього звіту має відповідати вимогам п. 24 вищезгаданого положення і включати:

а) фактичну дату початку  і закінчення підписки на акції;

б) кількість акцій, на які здійснена  підписка;

в) загальну номінальну вартість акцій, на які здійснена підписка у порівнянні із запланованою величиною;

г)  загальну суму договорів, укладених  при здійсненні підписки на акції;

д) загальну суму коштів, одержаних  в результаті підписки у такому розподілі: грошові кошти, внесені як плата за акції, із зазначенням кількості акцій; вартісна оцінка майна, внесеного як плата за акції, із зазначенням кількості акцій; оцінка іноземної валюти, внесеної як плата за акції, із зазначенням кількості акцій;   

е) розподіл коштів на статутний фонд (у сумі номінальної вартості акцій, на які здійснено підписку) і додаткові власні кошти (в сумі перевищення фактичної оцінки продажу акцій над їх номінальною вартістю);

є) комісійні та інші винагороди, виплачені  торговцю цінними паперами (якщо емітент користується його послугами).

Результати підписки можуть бути вирішальними для долі майбутнього відкритого акціонерного товариства: якщо підпискою не охоплено (не покрито) 60% акцій, підписка вважається такою, що не відбулася, і процес створення акціонерного товариства на цьому припиняється. У зв'язку з цим засновники мусять повернути особам, що підписалися на акції, внесені ними суми або інше майно не пізніше як через 30 днів після закінчення терміну підписки. У разі, якщо засновники не виконують цього обов'язку, вони несуть перед підписчиками (передплатниками) акцій солідарну відповідальність усім своїм майном. Штрафних санкцій за прострочку повернення зазначених сум Закон «Про господарські товариства» не передбачає.

Якщо підпискою покрито 60 і більше відсотків акцій, то  вважається, що підписка відбулася. Можливою є ситуація, коли підписка на акції перевищує оголошений статутний; фонд. Доля зайвої підписки вирішується або самими засновниками, або на установчих зборах (в залежності від того, який варіант вирішення цього питання передбачений в установчому договорі і відповідно - в інформації про підписку на акції). Якщо доля зайвої підписки відповідно до установчого договору і умов підписки вирішується самими засновниками, вони можуть схвалити зайву підписку або відхилити її. У разі прийняття рішення про відхилення зайвої підписки засновники повинні відмовити у ній особам, які підписалися,_а на акції останніми згідно з переліком передплатників, починаючи з кінця переліку, і відповідно повернути цим особам сплачені в процесі підписки суми. Якщо засновники не беруть на себе прийняття рішення про визначення долі зайвої підписки, то вирішення цього питання покладається на установчі збори. Відмова від схвалення зайвої підписки тягне за собою обов'язок для відкритого акціонерного товариства (після його державної реєстрації) обов'язок повернути передплатникам сплачені ними за акції суми (майно) у тому ж порядку, який діє щодо підписки, яка не відбулася (протягом 30 днів з моменту відхилення зайвої підписки). За прострочку повернення підписчикам зазначених сум (майна) засновниками або вже створеним акціонерним товариством відповідальність Законом «Про господарські товариства» не перебачена.