Поняття та види акціонерного товариств

- одержання згоди Антимонопольного  комітету України на злиття  товариств (у випадках, передбачених  постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.1994 р. № 765 «Про запровадження механізму запобігання монополізації товарних ринків»¹⁸);

- оцінка та викуп  акціонерним товариством, що реорганізовується, акцій у акціонерів, які не голосували за прийняття рішення про реорганізацію товариства і подали відповідну заяву;

- обмін акцій або  часток у статутних фондах  товариств, що реорганізовуються,  на письмові зобов'язання про  видачу відповідної кількості акцій товариства, що створюється шляхом злиття, або до якого відбувається приєднання;

- подання до Державної  комісії з цінних паперів та  фондового ринку звіту про наслідки такого обміну;

- прийняття установчими  зборами товариства, що створюється шляхом злиття, рішення про створення товариства, про затвердження його статуту, про обрання органів управління (прийняття загальними зборами товариства, до якого здійснюється приєднання, рішення про затвердження змін до статуту), а також вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією, якщо це було передбачено договором про злиття (приєднання);

- внесення відповідних  змін до державного реєстру  (у разі злиття - реєстрація створеного  в процесі злиття товариства і відповідно - скасування державної реєстрації товариств, що взяли участь у такій реорганізації; у разі приєднання - скасування державної реєстрації товариства, що приєдналося, а також внесення відповідних змін до відомостей державної реєстрації товариства, до якого відбулося приєднання);

- реєстрація в Державній  комісії з цінних паперів та  фондового ринку акцій товариства, створеного шляхом злиття або до якого відбулося приєднання.

Для створення акціонерного товариства шляхом його реорганізації у формі поділу або виділення необхідні:

- прийняття вищим органом  товариства, що реорганізується рішення про реорганізацію шляхом відповідно поділу або виділення, рішення про емісію акцій товариств, що створюються шляхом поділу або виділення, про умови обміну акцій товариства, що реорганізується, на акції товариств, що створюються, рішення про затвердження роздільного акта (балансу); вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією;

- оцінка та викуп  акціонерним товариством, що реорганізується, акцій у акціонерів, які цього вимагають у письмовій формі і не голосували за прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію товариства;

- обмін акцій товариства, що реорганізується, на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій (сертифікатів акцій) товариств, створених шляхом поділу або виділення;                                      

- прийняття установчими зборами кожного товариства, що створюється в процесі поділу або виділення, рішення про створення товариства, про затвердження статуту, обрання органів управління, а також вирішення інших питань, пов'язаних з реорганізацією, якщо це було передбачено рішенням про реорганізацію;

- державна реєстрація  акціонерних товариств, створених  у результаті поділу або виділення,  а також скасування державної реєстрації товариства, що припинило свою діяльність у результаті поділу або внесення відповідних змін до відомостей державної реєстрації товариства, що зазнало реорганізації шляхом виділення;

- одночасна реєстрація  в Державній комісії з цінних  паперів та фондового ринку випуску акцій усіх товариств, створених шляхом поділу або виділення (а при виділенні  - ще й товариства, що реорганізовується);

- обмін письмових зобов'язані,  на акції товариств, створених шляхом поділу або виділення.

Створення акціонерного товариства шляхом перетворення на базі іншої господарської організації корпоративного типу (господарського товариства іншого виду, виробничого кооперативу, колективного підприємства) або акціонерного товариства іншого виду чи напрямку діяльності передбачає наявність таких етапів:

- прийняття вищим органом  господарської організації корпоративного  типу (далі - товариства) рішення про реорганізацію шляхом перетворення, про умови обміну акцій або часток у статутному фонді товариства, що реорганізується на акції або частки у статутному фонді товариства, що створюється, та рішення про емісію акцій товариства, що створюється шляхом перетворення;

- оцінка та викуп  товариством, що реорганізується,  акцій (часток, паїв) у акціонерів (учасників, членів кооперативу  або колективного підприємства), які цього вимагають у письмовій  формі і не голосували за  прийняття загальними зборами рішення про реорганізацію товариства;

- обмін акцій (часток, паїв) у статутному фонді (складковому майні) товариства, що реорганізовується, письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій товариства, що створюється шляхом перетворення;

- прийняття установчими  зборами товариства, що створюється  шляхом перетворення, рішення про  створення товариства, про затвердження  статуту товариства, про обрань  ня органів управління, а також  вирішення інших питань, пов'язаних  з реорганізацією;

Описаний порядок створення  акціонерних товариств є  загальним. Однак в процесі реформування державних та комунальних підприємств  сформувалися спеціальні порядки створення акціонерного товариства: один з них стосується корпоратизації державних і комунальних підприємств, а другий - приватизації майна державних і відчуження   майна комунальних підприємств шляхом їх акціонування .-(перетворення у відкриті акціонерні товариства з одночасним затвердженням плану реалізації акцій). Перший порядок стосується процесів роздержавлення, коли без зміни форми   власності   зазнають   реформування   підприємства державного і комунального секторів економіки щодо зміни організаційно-правових форм, рівня самостійності в процесі здійснення господарської діяльності, управління ними з боку первісного власника їх майна - держави або територі- альної громади в особі уповноважених ними органів.

Підприємства набувають  нової організаційно-правової форми - відкритого   АТ,   для   якого   притаманна   корпоративність  управління, що здійснюється не безпосередньо власником , майна (його представниками), а через органи таких товариств;  стають  власниками  закріпленого  за  ними   майна (адже усі види господарських товариств є такими відповідно до закону); держава або територіальна громада в особі уповноважених органів виступають як власники акцій корпоратизованого підприємства, що дозволяє їм через своїх представників опосередковано брати участь в управлінні такими підприємствами. Корпоратизацію було започатковано в 1993 р. Указом Президента від 15.06.1993 р. «Про корпоратизацію державних під- приємств»¹⁹. Суть цього процесу полягає в тому, що державні (а до них тоді належали і підприємства комунальної власності, яка була різновидом державної власності) формально перетворюються у відкриті АТ, весь пакет акцій яких залишається у , власності держави. Цей процес досить грунтовно регулюється підзаконними нормативними актами, які, крім того, визначають спеціальні вимоги щодо порядку формування та складу органів таких товариств, порядку їх роботи тощо.

Створення відкритих  АТ на базі майнових комплексів державних  або комунальних підприємств  у процесі їх приватизації регулюється законодавством про приватизацію державного майна - законами України: загальним (Законом від 19 лютого 1997 р. «Про приватизацію державного майна»²⁰), спеціальним (Законом України від 10 липня 1996 р. «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»⁷⁵) та виданими відповідно до них підзаконними нормативними актами. На відміну від корпоратизації акціонування передбачає перетворення державного унітарного підприємства у відкрите акціонерне товариство з одночасним затвердженням плану реалізації його акцій.

Особливості порядку  створення ВАТ у процесі корпоратизації та приватизації, насамперед, полягають у тому, що: засновником таких товариств виступає лише одна особа - орган, уповноважений управляти державним (комунальним) майном - при корпоратизації або орган приватизації (орган місцевого самоврядування - щодо відчуження комунального майна) - при приватизації; ініціатором створення таких товариств є, як правило, держава або територіальна громада в особі уповноважених ними органів; договірний характер створення АТ не відіграє тут ніякої ролі (він просто відсутній у зв'язку з наявністю лише одного засновника). Єдиним установчим документом такого товариства є статут; порядок реєстрації випуску акцій таких акціонерних товариств є спеціальним і регулюється рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 11.04.2000 р. «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій відкритих акціонерних товариств, створених із державних підприємств у процесі приватизації та корпоратизації».

Своєрідним компромісом  між корпоратизацією і приватизацією є створення змішаних ВАТ у процесі приватизації, започаткованих вищезгаданими законами, що передбачають при приватизації певних категорій підприємств залишення контрольного (або іншого за розмірами) пакета акцій у власності держави.²¹

Відповідно до п. 2 ст. 15 Закону України від 19.02.1997 р. «Про приватизацію державного майна» в процесі великої приватизації (тобто приватизації майна середніх і великих підприємств) на базі майна державних підприємств допускається створення лише відкритих акціонерних товариств (за винятком радгоспів та деяких інших категорій державних підприємств агропромислового комплексу, які в процесі приватизації на вибір трудового колективу (загальних зборів) перетворюються або у колективне сільськогосподарське підприємство, або у відкрите акціонерне товариство²². Відповідно до ст. 11 вищезгаданого закону приватизаційний процес майна державних підприємств шляхом їх акціонування проходить такі етапи:

- опублікування у виданнях  державних органів приватизації, місцевій пресі списку об 'єктів, які підлягають приватизації у такий спосіб;

- прийняття державним  органом приватизації рішення

про перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство і відповідно - затвердження його статуту, призначення складу правління з посадових осіб перетвореного в акціонерне товариство державного підприємства, в т. ч. його голови (обов'язки якого зазвичай покладаються на керівника державного підприємства), спостережної ради; здійснення державної реєстрації акціонерного товариства (протягом 10 днів з дня прийняття державним органом приватизації зазначеного рішення) без сплати реєстраційного збору. З моменту такої реєстрації активи і пасиви державного підприємства переходять до створеного на його базі відкритого АТ, яке стає правонаступником першого. Рішення державного органу приватизації про створення АТ є водночас і рішенням про випуск акцій такого товариства. Реєстрація випуску акцій провадиться у порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України ²³;

2. Загальні засади організації управління  акціонерним товариством

Акціонерне товариство може поєднувати в собі велику кількість  учасників, які, як правило, не мають  між собою особистих зв'язків. Зазначена обставина зумовлює необхідність організації усієї маси учасників з метою забезпечення їх функціонування як одного цілого - товариства, що об'єднало їх. Для цього потрібні органи, за допомогою яких акціонерне товариство, як юридична особа, спроможне було б здійснювати управління як внутрішніми (тобто такими, що складаються всередині товариства), так і зовнішніми відносинами (останні мають місце у стосунках з третіми особами).

До органів акціонерного товариства за українським законодавством належать:

- загальні збори товариства (акціонерів);

- виконавчий орган - правління або інший орган, передбачений статутом АТ;

- спостережна рада (рада  товариства), що представляє інтереси акціонерів у перерві між загальними зборами, організує та контролює діяльність виконавчого органу;

- контрольний - ревізійна комісія, що контролює фінансово-господарську діяльність виконавчого органу (акціонерне законодавство ряду країн не визнає за ревізійною комісією статусу органу товариства).

Світовій практиці відомі дві основні схеми управління акціонерним товариством:

- дворівнева, що передбачає  наявність вищого органу - загальних зборів акціонерів та виконавчого органу - правління або ради директорів;

- трирівнева, відповідно  до якої, крім названих органів  (загальних зборів акціонерів  та виконавчого органу), формується спостережна рада, яка виконує складні функції: організації та контролю за діяльністю правління, а також захисту інтересів акціонерів у перерві між загальними зборами товариства (акціонерів).

В Україні застосовуються ці дві схеми. За загальним правилом засновники та акціонери можуть обрати одну з цих систем, якщо законодавством не передбачено інше.

Так, трирівнева система  управління в обов'язковому порядку  застосовується в акціонерних товариствах: з кількістю акціонерів понад 50 осіб створених у процесі приватизації;              

- створених як комерційні банки;

- в інших випадках, спеціально передбачених законодавством. Управління справами акціонерного  товариства здійснюється на таких засадах розмежування компетенції між органами товариства: а) загальними зборами товариства - його вищим «законодавчим» органом, який приймає найбільш вагомі для товариства і обов'язкові для інших його органів, їх посадових осіб та акціонерів товариства рішення; б) виконавчим органом - правлінням, яке виконує або організує виконання рішень загальних зборів товариства, здійснює управління поточною господарською діяльністю товариства, а голова цього органу (правління) представляє інтереси товариства у відносинах з третіми особами; в) спостережною радою (радою товариства) - органом, який виконує складні функції, в т. ч. контрольну (за діяльністю правління), організаційну (організація діяльності виконавчого органу), захисну (представництво та захист інтересів акціонерів у перерві між загальними зборами акціонерів); г) ревізійною комісією, яка виконує суто контрольні функції (контроль за фінансово-господарською діяльністю правління);